Рішення

від 07.05.2020 по справі 120/771/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 р. Справа № 120/771/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СИНЕВИР АГРО" до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2020 до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "СИНЕВИР АГРО" (далі - ТОВ "СИНЕВИР АГРО") до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення від 10.12.2019 за №№ 1349930/42894420, 1349931/42894420 Комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації;

- зобов`язати відповідача зареєструвати податкові накладні ТОВ "СИНЕВИР АГРО" № 1 від 25.10.2019 та № 1 від 12.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем подання таких накладних.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивач склав податкові накладні № 1 від 25.10.2019 та № 1 від 12.11.2019, і направив їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Згідно з наявними у позивача квитанціями, документи було доставлено до відповідача та прийнято, однак їх реєстрацію зупинено. На виконання вказівок контролюючого органу та вимог пунктів 14-16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, товариство надало всі первинні документи для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, у зв`язку з якими було складено податкові накладні. Проте оскаржуваними рішеннями відповідач відмовив у їх реєстрації. Позивач з такими рішеннями не погоджується, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.

Ухвалою суду від 02.03.2020 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "СИНЕВИР АГРО" та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

03.04.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що згідно з Порядком № 117 податкові накладні/розрахунки коригування, які подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до встановлених цим порядком ознак. У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування виявлено, що ПН/РК відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, така ПН/РК не підлягає моніторингу та підлягає реєстрації в Реєстрі. Водночас ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.

Як зазначає відповідач, реєстрацію податкових накладних позивача було зупинено, оскільки товариство відповідало пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Тому позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію накладеної в ЄРПН. За змістом пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначено у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. 4 п. 13 Порядку та ненадання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідач зауважує, що позивач виконав вказівку контролюючого органу та надіслав додаткові документи, яких, однак, було недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, оскільки на підтвердження реальності проведених господарських операцій ТОВ "СИНЕВИР АГРО" не надало усіх документів, передбачених вищевказаним Порядком, зокрема копій розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків, комісією ДПС України прийнято рішення за №№ 1349930/42894420, 1349931/42894420 від 10.12.2019, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних № 1 від 25.10.2019 та № 1 від 12.11.2019 в ЄРПН.

Відповідач вважає, що діяв на підставі та у спосіб, що визначені законом, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову.

07.04.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує наведені у відзиві доводи відповідача щодо позовних вимог та вважає, що вони не спростовують підстав та предмету позову, а також докази, на яких вони ґрунтуються.

Частиною другою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В силу положень ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ТОВ "СИНЕВИР АГРО" зареєстроване як юридична особа 19.03.2019 (код ЄДРПОУ 42894420). Видами економічної діяльності підприємства є, зокрема: 46.14 "Діяльність посередників у торгівлі машинами, промислвоим устаткуванням, суднами та літаками"; 46.61 "Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням" (основний); 46.69 "Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням"; 46.90 "Неспеціалізована оптова торігвля" тощо.

25.10.2019 позивач, як платник ПДВ, склав податкову накладну № 1 на покупця ТОВ "НЕМИРІВАГРОСЕРВІС" на загальну суму 264000,00 грн, в тому числі ПДВ 52800,00 грн, у зв`язку з купівлею-продажем агрегата комбінованого передпосівного напівнавісного АКПН-4-03 "Поділля".

Згідно з квитанцією від 12.11.2019, яка зареєстрована за № 9266813607 , документ прийнято, водночас реєстрацію зупинено. Підставою для цього стало те, що вказана податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Відтак позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Окрім того, 12.11.2019 позивач склав податкову накладну № 1 на покупця ФГ "ЕЛІТНЕ АГРО" на загальну суму 491666,67 грн, в тому числі ПДВ 98333,334 грн, у зв`язку з купівлею-продажем агрегата комбінованого передпосівного напівнавісного АКПН-8-03 "Поділля".

Згідно з квитанцією від 19.11.2019, реєстраціний № 9286295468, документ прийнято, але реєстрацію накладної зупинено. Підставою для цього стало те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Відтак позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

На виконання вимог п.п. 14-16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок № 177) та з метою підтвердження реальності здійснення операцій по вищезазначеним податковим накладним, позивач за допомогою програми електронного документообігу направив на адресу ДПС України документальне підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним, реєстрація яких була зупинена:

1) щодо податкової накладної № 1 від 25.10.2019:

повідомлення від 06.12.2019 за № 06/12 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з додатками у кількості 21, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "СИНЕВИР АГРО" та ТОВ "НЕМИРІВАГРОСЕРВІС", а саме:

- документ довільного формату № 1, який містить повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми 20-ОПП від 02.08.2019;

- документ довільного формату № 2, який містить повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми 20-ОПП від 17.09.2019;

- документ довільного формату № 3, який містить Дилерський договір № 72 від 17.04.2019, що укладений між ТОВ "КРАСИЛІВАГРОМАШ" (Продавець) та ТОВ "СИНЕВИР АГРО" (Дилер);

- документ довільного формату № 4, який містить специфікація від 07.10.2019 до Дилерського договору № 72 від 17.04.2019;

- документ довільного формату № 5, який містить рахунок-фактура № Ка-0000457 від 07.10.2019 до Дилерського договору № 72 від 17.04.2019;

- документ довільного формату № 6, який містить платіжне доручення № 51 від 25.10.2019 до Дилерського договору № 72 від 17.04.2019;

- документ довільного формату № 7, який містить заключну виписку № 051219 VU16362359 від 05.12.2019 по банківському рахунку ТОВ "СИНЕВИР АГРО" за 25.10.2019;

- документ довільного формату № 8, який містить видаткову накладну № Ка-00450 від 05.11.2019 до Дилерського договору № 72 від 17.04.2019;

- документ довільного формату № 9, який містить товарно-транспортну накладну № СА-0000007 від 05.11.2019;

- документ довільного формату № 10, який містить податкову накладну № 25 від 25.10.2019;

- документ довільного формату № 11, який містить витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 541 від 12.11.2019 щодо реєстрації ПН № 25 від 25.10.2019;

- документ довільного формату № 12, який містить договір поставки № 25 від 04.10.2019, що укладений між ТОВ "СИНЕВИР АГРО" (Постачальник) та ТОВ "НЕМИРІВАГРОСЕРВІС" (Покупець);

- документ довільного формату № 13, який містить рахунок-фактура № СА-0000008 від 07.10.2019;

- документ довільного формату № 14, який містить платіжне доручення № 104 від 25.10.2019 до Договору поставки № 25 від 04.10.2019;

- документ довільного формату № 15, який містить заключну виписку № 051219 VU16362359 від 05.12.2019 по банківському рахунку ТОВ "СИНЕВИР АГРО" за 25.10.2019;

- документ довільного формату № 16, який містить довіреність № 18 від 05.11.2019, яка видана на ім`я ОСОБА_1 ;

- документ довільного формату № 17, який містить видаткову накладну № СА-0000009 від 05.11.2019 до Договору поставки № 25 від 04.10.2019;

- документ довільного формату № 18, який містить акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 05.11.2019 до Договору поставки № 25 від 04.10.2019;

- документ довільного формату № 19, який містить товарно-транспортну накладну № СА-0000009 від 05.11.2019 до Договору поставки № 25 від 04.10.2019;

- документ довільного формату № 20, який містить технічну документацію від 04.11.2019 до Агрегату комбінованого передпосівного напівнавісного АКПН-4-03 "Поділля";

- документ довільного формату № 21, який містить пояснення № 06/12 від 06.12.2019.

На підтвердження подання перелічених вище документів позивач отримав квитанцію № 2 від 06.12.2019, реєстраційни № 9292555206.

Проте рішенням Комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за № 1349930/42894420 від 10.12.2019 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 25.10.2019 в ЄРПН. Підставою для відмови зазначено ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

2) щодо податкової накладної № 1 від 12.11.2019:

повідомлення від 05.12.2019 за № 05/12 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з додатками у кількості 23, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "СИНЕВИР АГРО" та ФГ "ЕЛІТНЕ АГРО", а саме:

- документ довільного формату № 1, який містить повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми 20-ОПП від 02.08.2019;

- документ довільного формату № 2, який містить повідомлення-про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми 20-ОПП від 17.09.2019;

- документ довільного формату № 3, який містить Дилерський договір № 72 від 17.04.2019, який укладений між ТОВ "КРАСИЛІВАГРОМАШ" (Продавець) та ТОВ "СИНЕВИР АГРО" (Дилер);

- документ довільного формату № 4, який містить додаток № 7 від 18.10.2019 до Дилерського договору № 72 від 17.04.2019;

- документ довільного формату № 5, який містить рахунок-фактура № Ка-0000501 від 12.11.2019 до Дилерського договору № 72 від 17.04.2019;

- документ довільного формату № 6, який містить платіжне доручення № 80 від 12.11.2019 до Дилерського договору № 72 від 17.04.2019;

- документ довільного формату № 7, який містить заключну виписку № 041219 VU14570374 від 04.12.2019 по банківському рахунку ТОВ "СИНЕВИР АГРО" за 12.11.2019;

- документ довільного формату № 8, який містить видаткову накладну № Ка-00454 від 12.11.2019 до Дилерського договору № 72 від 17.04.2019;

- документ довільного формату № 9, який містить товарно-транспортну накладну № СА-0000008 від 12.11.2019;

- документ довільного формату № 10, який містить податкову накладну № 1 від 12.11.2019;

- документ довільного формату № 11, який містить витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 585 від 29.11.2019 щодо реєстрації ПН № 1 від 12.11.2019;

- документ довільного формату № 12, який містить Договір поставки № 28 від 11.11.2019, укладений між ТОВ "СИНЕВИР АГРО" (Постачальник) та ФГ "ЕЛІТНЕ АЕРО" (Покупець);

- документ довільного формату № 13, який містить рахунок-фактура № СА-0000009 від 12.11.2019;

- документ довільного формату № 14, який містить платіжне доручення № 84 від 12.11.2019 до Договору поставки № 28 від 11.11.2019;

- документ довільного формату № 15, який містить заключну виписку № 041219 VU14570374 від 04.12.2019 по банківському рахунку ТОВ "СИНЕВИР АГРО" за 12.11.2019;

- документ довільного формату № 16, який містить податкову накладну № 1 від 12.11.2019;

- документ довільного формату № 17, який містить квитанцію про реєстрацію податкової накладної від 29.11.2019;

- документ довільного формату № 18, який містить довіреність № 5 від 14.11.2019;

- документ довільного формату № 19, який містить видаткову накладну № СА-000009 від 15.11.2019;

- документ довільного формату № 20, який містить акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 15.11.2019;

- документ довільного формату № 21, який містить товарно-транспортну накладну № СА-0000009 від 15.11.2019 до Договору поставки № 28 від 11.11.2019;

- документ довільного формату № 22, який містить технічну документацію від 04.11.2019 до Агрегату комбінованого передпосівного напівнавісного АКПН-8-03 "Поділля";

- документ довільного формату № 23, який містить пояснення № 05/12 від 05.12.2019;

На підтвердження подання перелічених вище документів позивачем було отримано квитанцію № 2 від 05.12.2019, реєстраціний № 9290603231.

Разом з тим, рішенням Комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за № 1349931/42894420 від 10.12.2019 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 12.11.2019 в ЄРПН. Підставою для відмови зазначено ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погодившись з рішеннями Комісії ДПС України щодо відмови у реєстрації податкових накладних № 1 від 25.10.2019 та № 1 від 12.11.2019, позивач за захистом своїх законних прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Вказана постанова втратила чинність 01.02.2020 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019. Отже, на момент виникнення спірних правовідносин цей нормативно-правовий акт був чинним та підлягав застосуванню.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 177) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 177 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пп. 6 та 7 Порядку № 177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Згідно документа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року, пп. 1.6 п.1 "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зупиняючи реєстрацію податкових накладних позивача, відповідач не вказав, якому саме критерію ризикованості платника податку відповідає позивач та не зазначив, за якою саме підставою позивача із вказаних у пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Разом з тим, як вбачається зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, які надіслані в електронний кабінет позивача, відповідач у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних лише запропонував надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Суд зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Водночас пунктом 7 Порядку № 117 визначено умови зупинення реєстрації ПН/РК, це: відповідність критеріям (а не критерію) ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку. Тобто, повинна мати місце сукупність ризикових умов, ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації.

Крім того, згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди при розгляді справ застосовують рішення та практику Європейського суду з прав людини як джерело право.

Так, у справі "Рисовський проти України" Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" , заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" , п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" , п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" , заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Натомість у спорі між сторонами суд встановлено недотримання відповідачем принципу "належного урядування" у розумінні практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, надсилаючи позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про це свідчить та обставина, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних, носить загальний характер, а з їх змісту неможливо встановити, які саме документи платнику необхідно надати.

Водночас невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії свідчить про його протиправність. Відтак допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Крім того, відповідно до п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п. 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором, або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами пп. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Судом встановлено, що з метою реєстрації податкових накладних у ЄРПН позивач надіслав всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації була відсутня інформація, які саме пояснення та документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Перелік таких документів наведено вище. Водночас їх сукупність, на думку суду, давала відповідачу правові підстави для реєстрації спірних накладених в ЄРПН.

В цьому контексті суд зазначає, що відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п. 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Пунктом 23 Порядку № 117 визначено, що таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Водночас рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування, як і квитанції про зупинення реєстрації накладних позивача не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а причиною їх прийняття стало ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Натомість аналіз наданих позивачем документів вказує на те, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача та є достатніми для прийняття відповідачем рішень про реєстрацію податкових накладних.

Більше того, як видно зі змісту оскаржуваних рішень, підставою для їх прийняття стало "ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків".

Однак суд зазначає, що вказані твердження не відповідають дійсності, оскільки на виконання вказівок контролюючого органу у зв`язку зі зупиненням реєстрації податкових накладних, позивач надав всі необхідні документи, що підтверджують товарність господарських операцій, в тому числі платіжні доручення та банківські виписки. Незважаючи на це, відповідач жодним чином не обґрунтував своїх рішень та не зазначив причин, з яких не було взято до уваги пояснення платника податку та надані ним документи.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних позивача.

Також суд наголошує, що у цій справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких складено спірні податкові накладні, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на викладене суд визнає протиправними і такими, що підлягають скасуванню рішення відповідача від 10.12.2019 за №№ 1349930/42894420, № 1349931/42894420 про відмову у реєстрації податкових накладних № 1 від 25.10.2019 та № 1 від 12.11.2019, складених позивачем.

Крім того, є підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо реєстрації таких накладних в ЄРПН.

Так, відповідно до п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Водночас зазначена норма закону розрахована на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Зокрема, пунктом 28 Порядку № 117 визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що згідно з вимогами пп. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, належить до повноважень ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на відповідача обов`язку з реєстрації податкових накладних ТОВ "СИНЕВИР АГРО" № 1 від 25.10.2019 та № 1 від 12.11.2019.

При цьому суд зазначає, що згідно з приписами ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відтак суд переконаний, що задоволення вищевказаної позовної вимоги є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частиною другою статті 6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" , заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 4204,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Крім того, представник позивача, адвокат Дробаха С.В., просить суд вирішити питання про відшкодування витрат ТОВ "СИНЕВИР АГРО" на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 20500,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як видно з матеріалів справи, вказаний обов`язок позивачем виконано, відповідні документи, що підтверджують розмір понесених витрат на правову допомогу суду надано.

Водночас за змістом частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При цьому згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

З огляду на задоволення позову та враховуючи те, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому проваджені), суд доходить висновку, що питання про розподіл судових витрат позивача на правничу допомогу необхідно вирішити шляхом постановлення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження, надавши відповідачу можливість заявити клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги (у разі наявності заперечень щодо заявленого розміру відповідних витрат).

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №№ 1349930/42894420, 1349931/42894420 від 10.12.2019 про відмову у реєстрації податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю "СИНЕВИР АГРО" № 1 від 25.10.2019 та № 1 від 12.11.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "СИНЕВИР АГРО" № 1 від 25.10.2019 та № 1 від 12.11.2019 днем подання таких накладних на реєстрацію 12.11.2019 та 29.11.2019 відповідно.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СИНЕВИР АГРО" судовий збір в розмірі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Встановити відповідачу 10-денний строк з дня вручення копії цього рішення для подання до суду клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги, у разі наявності заперечень щодо заявленого розміру відповідних витрат. Водночас такий строк не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенюю коронавірусної хвороби.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "СИНЕВИР АГРО" (код ЄДРПОУ 42894420, місцезнаходження: вул. Немирівське шосе, 90-А, м. Вінниця, 21034);

2) представник позивача: адвокат Дробаха Сергій Вікторович (РНОКПП НОМЕР_4 , поштова адреса: вул. Максимовича, 4, оф. 518, м. Вінниця, 21036);

3) відповідач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Повне судове рішення складено 07.05.2020.

Суддя Сало Павло Ігорович