Ухвала

від 06.05.2020 по справі 160/4180/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

06 травня 2020 р.Справа №160/4180/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного акціонерного товариства Нікопольський медіа-центр про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Нікопольський медіа-центр до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/4180/19 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Нікопольський медіа-центр до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 11.04.2019 року №ДН1434/1505/АВ/ТД-ФС/323.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2019р. провадження у адміністративній справі №160/4180/19 за позовом Приватного акціонерного товариства Нікопольський медіа-центр до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №160/3394/19 та ухвалою суду від 06.05.2020р. провадження по справі поновлено.

Під час перебування справи на стадії зупиненого провадження, 17.07.2019р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення адміністративного позову, в якій позивач просив:

- зупинити стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, а саме зупинити стягнення на підставі Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1434/1505/АВ/ТД-ФС/323 від 11 квітня 2019 року до винесення остаточного рішення адміністративного суду щодо законності цієї постанови;

- встановити обов`язок відповідача вчинити певні дії, а саме подати до Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області письмову заяву про повернення виконавчого документа - Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1434/1505/АВ/ТД-ФС/323 від 11 квітня 2019 року до винесення остаточного рішення адміністративного суду щодо законності цієї Постанови.

Позивач обґрунтовує своє клопотання тим, що оскаржуваною постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 11.04.2019 року №ДН1434/1505/АВ/ТД-ФС/323 про накладення штрафу до позивача застосовано штраф в розмірі 625950грн., яку відповідач направив на виконання до Нікопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та 02 липня 2019 року відкрито виконавче провадження №59430182 з примусового виконання цієї постанови. Окремою постановою від 02.07.2019 року з позивача стягується виконавчий збір у розмірі 62595,00 гривень. Крім того, 11.07.2019 року винесено Постанову про арешт коштів божника ВП 59430182. Враховуючи, що оскарження постанови відповідача не зупиняє її виконання, а для відновлення наслідків, до яких призведе звернення цієї постанови до примусового виконання, буде необхідно докласти значних сил та витрат, позивач просить вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

За положеннями ч. 1 та ч. 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Таким чином, розгляд вищезазначеної заяви представника позивача за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, доводи викладені у заяві представника позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову з наступних підстав.

Порядок розгляду питання про забезпечення адміністративного позову та способи його забезпечення врегульовані статтями 150 та 152 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні клопотання про забезпечення позову суд керується ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб`єкти владних повноважень приймають рішення та діють на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведених норм процесуального закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

За правилами ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, а також шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

У відповідності до положень до постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006р. - в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також постанови пленуму Вищого адміністративного Суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008р. при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, а також відповідати змісту позовних вимог.

В межах даного судового провадження позивач оспорює правомірність винесення постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 11.04.2019 року №ДН1434/1505/АВ/ТД-ФС/323 про накладення на позивача штрафу у розмірі 625950грн.

Пунктом 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013р., визначено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Так, із поданих заявником матеріалів вбачається, що на виконанні у Нікопольському міськрайонному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в рамках виконавчого провадження ВП №59430182 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 11.04.2019 року №ДН1434/1505/АВ/ТД-ФС/323. Також, постановою від 02.07.2019 року з позивача стягується виконавчий збір у розмірі 62595,00 гривень. Крім того, 11.07.2019 року винесено Постанову про арешт коштів божника ВП 59430182.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що наразі постанова від 11.04.2019 року №ДН1434/1505/АВ/ТД-ФС/323, правомірність якої є предметом спору за даним позовом в рамках адміністративної справи №160/4180/19, передана для примусового виконання та державний виконавець вчиняє дії щодо примусового виконання зазначеної постанови.

Згідно із ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь.

В свою чергу, вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб.

Згідно із приписами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Також, судом приймається до уваги і те, що ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження позивачем оспорюваної постанови у судовому порядку, а тому зупинення стягнення за оспорюваною постановою (виконавчим документом) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.

Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 15 листопада 2007 року по справі Бендерський проти України , в якому Високий Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Разом з тим, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби передбачено статтею 74 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно із п.п.2, 3 ч.1 ст.34 Закону України Про виконавче провадження - виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа; зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Отже, законом визначено можливість зупинення виконавчих дій за рішенням суду в рамках розгляду справи, в якій оскаржується дії та/або рішення виконавчого органу.

Таким чином, відповідно до наведених правових норм, суд дійшов висновку, що забезпечення позову шляхом зупинення дії спірної постанови Держпраці про накладення штрафу є належним та достатнім засобом для забезпечення ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення позову Приватного акціонерного товариства Нікопольський медіа-центр , що унеможливить здійснення органами державної виконавчої служби заходів примусового виконання рішень в силу прямої вказівки закону.

Згідно п.5 ч.3 ст.151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

У зв`язку з чим, заява позивача не підлягає задоволенню в частині встановленню обов`язку відповідачу вчинити певні дії, а саме подати до Нікопольського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області письмову заяву про повернення виконавчого документа, оскільки належним способом захисту прав позивача за вказаною заявою буде саме забезпечення позову вказаним вище способом.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим заява представника позивача про забезпечення позову - підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 166, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

у х в а л и в :

Заяву Приватного акціонерного товариства Нікопольський медіа-центр про забезпечення позову, - задовольнити частково.

Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 11.04.2019 року №ДН1434/1505/АВ/ТД-ФС/323 до набрання законної сили рішенням у справі №160/4180/19.

В іншій частині зави про забезпечення позову відмовити.

Відповідно до п.5,6 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Позивач: Приватне акціонерне товариство Нікопольський медіа-центр (адреса: 53201, Дніпропетровська обл., м.Нікополь, вул.Патріотів України, 113А ЄДРПОУ 30755884).

Відповідач: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (адреса: 49107, м.Дніпро, вул.Казакова, 3, код ЄДРПОУ 39788766).

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити учасникам справи, що в силу вимог частини восьмої статті 154 КАС України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 293 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова