Рішення

від 24.07.2007 по справі 12/273

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/273

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/273

24.07.07

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта»

До          Споживчого товариства «Укркоопзовнішторг»

Про                              стягнення 9 850,37 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:                                                     

Від позивача          Демченко І.І. –представник (дов. б/н від 20.07.07р.)                    

Від відповідача          не з'явився                    

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Споживчого товариства «Укркоопзовнішторг»про стягнення заборгованості у розмірі 9 850,37 грн. (9 349,87 грн. –основний борг, 500,5 грн. - пеня), що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 442 від 01.09.2005 р.

Ухвалою суду від 11.05.2007 р. порушено провадження у справі № 12/273 та призначено розгляд справи на 27.06.2007 р.

Судове засідання 27.06.2007 р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 02.07.07 р. розгляд справи призначено на 24.07.07 р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалах від 11.05.07 р. та від 02.07.07 р. не виконав.

Представник відповідача в судове засідання 24.07.07 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача чи повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2005 р.між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 442 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Позивач зобов'язувався продати Відповідачу, а Відповідач купити товари народного споживання (далі - Товар).

Згідно п.п. 1.2.,1.3 Договору кількісні та якісні характеристики Товару, а також його вартість визначаються в накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно видаткових накладних № Р-00006901 від 05.09.05 р., № Р-00006980 від 07.09.05 р., № Р-00007110 від 13.09.05 р., № Р-00007111 від 13.09.05 р., № Р-00007533 від 03.10.05 р., № Р-00007842 від 11.10.05 р., № Р-00008738 від 15.11.05 р., № Р-00009468 від 13.12.05 р., № Р-00000337 від 25.01.06 р., № Р-00000965 від 10.02.06 р., № Р-00001594 від 07.03.06 р., № Р-00001774 від 15.03.06 р., № Р-00001971 від 21.03.06 р., № Р-00003001 від 26.04.06 р. № Р-00003662 від 22.05.06 р. та № Р-00010100 від 30.11.06 р. Позивач передавав Відповідачу Товар, а Відповідач здійснював поступову оплату за отриманий Товар.

30.11.06 р., Відповідач повернув Позивачу Товар на суму 868,35 грн. Отже, станом на 01.12.06 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становила 10349,87 грн., що також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків між Позивачем та Відповідачем від 01.12.06 р.

Згідно п. 2.2 Договору Відповідач зобов'язаний оплатити вартість Товару в повному об'ємі в строк не пізніше 7 календарних днів з моменту його продажу Відповідачем. Остання партія Товару була передана Відповідачу 30.11.06 р.

Відповідач 25.12.06 р. здійснив оплату у розмірі 1000,00 грн.

Отже, станом на день розгляду спору, заборгованість Відповідача перед Позивачем за отриманий Товар становить 9349,87 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 500,50 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника Позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке:

Внаслідок укладення договору, між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 9349,87 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню

Стосовно вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 3.1. Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати послуг, останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми невчасно здійсненого платежу за кожен день зволікання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку Позивача сума пені складає 500,50 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Контррозрахунку суму пені Відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам Договору.

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення пені у розмірі 500,50 грн. підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій Відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на Відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 526, 625, 549, 610, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Споживчого товариства «Укркоопзовнішторг» (01042, м. Київ, вул. П.Лумумби, 21, код 31453992, р/р260014751001 в АКБ “Київська Русь”, МФО 319092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта»(01133, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 30, код 31405839, р/р 26006301242402 у Київському міському відділенні ПІБ", МФО 322250) 9349 (дев'ять тисяч триста сорок дев'ять) грн. 87 коп. основного боргу, 500 (п'ятсот) грн. 50 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко