Рішення

від 16.03.2020 по справі 280/5721/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 березня 2020 року Справа № 280/5721/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представників позивача: Гальченко О.М.

представника відповідача: Міщенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП ПРОМТЕХНІКА

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП ПРОМТЕХНИКА» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 02.09.2019 №0000070507, від 02.09.2019 №0000080507.

Ухвалою суду від 25.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 23.12.2019.

23.12.2019 зупинено провадження у справі для надання стронам часу для примирення до 10.02.2020.

10.02.2020 поновлено провадження у справі, здійснено заміну первинного відповідача по справі - Головне управління ДФС у Запорізькій області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Запорізькій області, та зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 16.03.2020.

16.03.2020 поновлено провадження у справі, за клопотанням сторін закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у цей же день.

У судовому засіданні 16.03.2020 на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновки зроблені в акті перевірки є безпідставними, оскільки позивачем під час проведення перевірки надано копії всіх первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами. Позов просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з додержанням вимог діючого законодавства. В задоволені позовної заяви просить відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області здійснено документальну позапланову виїзну перевірку TOB «ВКП Промелектроніка» (код ЄДРПОУ 38191489) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинам з TOB «КАВІСТА» (код ЄДРПОУ 41003453), TOB «ЕСКВАДРО» (код ЄДРПОУ 40634696) та ТОВ ТАІСТАС (код ЄДРПОУ 41753334) у лютому 2019 року - показників декларацій з податку на додану вартість та за І квартал 2019 року - фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, якою встановлено порушення позивачем:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету за 1 квартал 2019 року на суму 467 945 грн.;

- п.п.14.1.36, п.п.14.1.181, п.п.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету всього на суму 519 939грн., в т.ч.: за лютий 2019 року - 519 939 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 02.07.2019 №476/08-01-14-07/41086063, на підставі якого відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення

-№0000070507 від 02.09.2019, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в т.ч. за податковим зобов`язанням на суму 467945 грн., та за штрафними санкціями на суму 233972,50 грн.

-№0000080507 від 02.09.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість , в т.ч. за податковим зобов`язанням у сумі 519939 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 259 969,50 грн.

Позивачем була направлена скарга на вищевказані податкові повідомлення - рішення до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України №8663/6/99-99-08-05-01 від 07.11.2019 про результати розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Судом встановлено, що позивач за перевіряємий період мав фінансово - господарські операції з TOB «КАВІСТА» (код ЄДРПОУ 41003453), TOB «ЕСКВАДРО» (код ЄДРПОУ 40634696) та ТОВ ТАІСТАС (код ЄДРПОУ 41753334).

В акті перевірки контролюючий орган зазначає, що позивач декларував придбання у вказаних контрагентів товари, які фактично є товарами невідомого походження, так як відсутнє їх придбання в ланцюгах постачання або виробництва.

Щодо взаємовідносин позивача з TOB «КАВІСТА» (код ЄДРПОУ 41003453), судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та TOB «КАВІСТА» (Продавець) був укладений договір поставки від 10.10.2018 №1010, відповідно до якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити запасні частини до тракторної та екскаваторної техніки, надалі «Товар» в асортименті, кількості та за цінами зазначеними в підписаних сторонами видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього договору.

Реальність господарської операції підтверджується наступними первинними документами, а саме: договором поставки, видатковими накладними, податковими накладними, рахунками на оплату, платіжними дорученнями.

Щодо взаємовідносин позивача з TOB «ЕСКВАДРО» (код ЄДРПОУ 40634696), судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та TOB «ЕСКВАДРО» (Продавець) був укладений договір поставки від 17.09.2018 №81, відповідно до якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити запасні частини до тракторної та екскаваторної техніки, надалі «Товар» в асортименті, кількості та за цінами зазначеними в підписаних сторонами видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього договору.

Реальність господарської операції підтверджується наступними первинними документами, а саме: договором поставки, видатковими накладними, податковими накладними, рахунками на оплату, платіжними дорученнями.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ТАІСТАС (код ЄДРПОУ 41753334), судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ ТАІСТАС (Продавець) був укладений договір поставки від 01.07.2018 №072018, відповідно до якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити запасні частини до тракторної та екскаваторної техніки, надалі «Товар» в асортименті, кількості та за цінами зазначеними в підписаних сторонами видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього договору.

Реальність господарської операції підтверджується наступними первинними документами, а саме: договором поставки, видатковими накладними, податковими накладними, рахунками на оплату, платіжними дорученнями.

Відповідач зазначає, що до перевірки позивачем не було надано товарно - транспортні накладні на перевезення товару від TOB «КАВІСТА» , TOB «ЕСКВАДРО» та ТОВ ТАІСТАС (код ЄДРПОУ 41753334).

На підставі чого відповідачем зроблено висновок про відсутність факту придбання (транспортування) товару у вказаних контрагентів позивача, чим встановлено ознаки безтоварної операції, на підставі якої платником було сформовано податковий кредит.

Щодо відсутності ТТН, суд вважає за необхідне зазначити, що податковим законодавством не визначено товарно-транспортну накладну, як обов`язковий безумовний доказ реальності здійснення господарської операції чи документу, що дає чи позбавляє права платника податку на податковий кредит.

В свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання, а також наявністю інших юридичних фактів, що зумовлені власне результатами досягнення ділової мети у процесі здійснення законної підприємницької діяльності.

Щодо зазначення представником відповідача про фіктивність господарських операцій виключно з підстав відсутності в контрагентів платника податків ресурсів до виконання господарських операцій, суд вважає за необхідне зазначити, що податковий орган не приймав до уваги можливість залучення таких ресурсів на договірній основі.

На підставі ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник» , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Щодо зазначення відповідачем про те, що згідно комп`ютерних автоматизованих інформаційних систем: ІС «Податковий блок» , Архіву електронної звітності, Єдиного реєстру податкових накладних, Веб-сайту та інших баз даних Державної фіскальної служби встановлено, що контрагенти постачальниками позивачу було реалізовано товар, який має джерело невідомого походження так як відсутнє його придбання в ланцюгах постачання або виробництва, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Використанні відповідачем інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Тому вони не можуть розглядатись, як належні докази у справі, крім того чинним законодавством не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, такі дані не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пунктам 135.1 та 135.2 ст. 135 цього Кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Доведеність податкового правопорушення полягає у комплексному дослідженні усіх складових господарських операцій, без чого неможливо довести або спростувати реальність вчинення господарських операцій.

Твердження відповідача, що відповідно до податкової інформації від інших ДПІ відносно контрагентів, в частині відсутності їх за місцем знаходження, відсутність руху активів, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей у попередніх ланках ланцюга не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ.

Крім того, умови виникнення права на податковий кредит, а саме: реальне здійснення операцій з придбання послуг з метою їх використання оподаткованих операціях та оформлення операцій відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, були підтверджені належним та допустимими доказами під час розгляду справи по суті.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті 2 вересня 2019 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення №0000070507 та №0000080507.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43143945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП ПРОМТЕХНІКА (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 71, код ЄДРПОУ 38191489) судові витрати у розмірі 19210 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2020.

Суддя Н.В.Стрельнікова