Рішення

від 07.05.2020 по справі 320/6165/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2020 року № 320/6165/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ

до Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

І.Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ з позовом до Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрі податкових накладних №1257387/41996078 від 20.08.2019 року та № 1274782/41996078 від 10.09.2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу у України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні № 27 від 29.07.2019 року та № 28 від 29.07.2019 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних містять є необґрунтованими, оскільки не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних. Вказує, що надані документи до контролюючого органу підтверджують здійснення господарських операцій за результатами яких видані спірні податкові накладні.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не було надано копії актів прийому-передачі орендованих приміщень, розрахункових документів / платіжних доручень на орендовані приміщення та на перевезення продукції.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою суду 11.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Суд розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ (код ЄДРПОУ 41996078) зареєстровано як юридична особа з 13.03.2018 з номером запису 1 361 102 0000 002805, основним видом діяльності за кодом КВЕД 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (т.1, а.с.40).

З метою здійснення господарської діяльності позивачем укладено наступні правочини:

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ СК КОРМ укладено договір поставки №270 від 25.07.2019 (т.1. а.с.42-44);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ ТЕХАГРОРЕСУРСИ укладено договір оренди №230 від 13.03.2018 (т.1, а.с.194-195а);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ ТЕХАГРОРЕСУРСИ укладено договір оренди №232 від 02.05.2018 (т.1, а.с.199-202);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ ТЕХАГРОРЕСУРСИ укладено договір оренди №233 від 02.05.2018 (т.1, а.с.204-205а);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ ТЕХАГРОРЕСУРСИ укладено договір оренди №234 від 02.05.2018 (т.1, а.с.207-210);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ ТЕХАГРОРЕСУРСИ укладено договір оренди №235 від 02.05.2018 (т.1, а.с.2016-219);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ ТЕХАГРОРЕСУРСИ укладено договір оренди №236 від 02.05.2018 (т.1, а.с.221-224);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ ТЕХАГРОРЕСУРСИ укладено договір оренди №237 від 08.05.2018 (т.2, а.с.1-3);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ ТЕХАГРОРЕСУРСИ укладено договір оренди №241 від 02.05.2018 (т.2, а.с.7-8);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ ТЕХАГРОРЕСУРСИ та ТОВ Торговий Дім Світ-Агро укладено договір поставки №ТД 636 від 07.05.2018 (т.2, а.с.15-18);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ ТЕХАГРОРЕСУРСИ та ТОВ Біохем Україна укладено договір купівлі-продажу №3500618 від 04.06.2018 (т.2, а.с.147-150);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ ТЕХАГРОРЕСУРСИ та ПрАТ Макрохім укладено договір поставки №269 від 14.05.2018 (т.3, а.с.47-51);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ ГОЛДПАК укладено договір поставки №44/18/ПЕ від 12.06.2018 (т.3, а.с.138-140);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ ГОЛДПАК укладено договір поставки №63/19 від 04.06.2018 (т.3, а.с.146-148);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ДП Закупянський кар`єр укладено договір поставки №1/06-8-18 (т.3, а.с.159-164);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ Єврохім груп укладено договір поставки №607 від 03.05.2018 (т.3, а.с.173-176);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ ТЕХАГРОРЕСУРСИ та ТОВ ТК Фудсервіс укладено договір №25/03/2019-1 від 25.04.2019 (т.4, а.с.16-19);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ Триплекс укладено договір поставки №СК020119 від 02.01.2019 (т.4. а.с.142-144);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ПП Оліяр укладено договір поставки №08/0409/02 РП від 04.09.2018 (т.4, а.с.237-241);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ПП БГФ-Агро укладено договір поставки №24 від 02.05.2018 (т.5, а.с.21-23);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ СТАБІТЕК укладено договір поставки №194 від 04.05.2018 (т.5, а.с.92-94);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА БРОВАФАРМА укладено договір поставки №349 від 13.06.2018 (т.5, а.с.100-101);

- між ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ та ТОВ ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО ПАСІЧНЕ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СОЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ укладено договір поставки №0709-01 від 07.09.2018 (т.5, а.с.113-115).

За наслідками здійснення господарської діяльності (за основним видом економічної діяльності), позивачем складено та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №27 від 29.07.2019 та №28 від 29.07.2019 (т.1, а.с.45, 73).

Згідно повідомлення від 14.08.2019 податкову накладну №27 від 29.07.2019 прийнято, реєстрацію зупинено (т.1, а.с.48).

Згідно повідомлення від 14.08.2019 податкову накладну №28 від 29.07.2019 прийнято, реєстрацію зупинено (т.1, а.с.76).

На виконання п.п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі також ПК України) ТОВ ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ було пояснення від 16.08.2019 та від 29.07.2019 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК (т.1.а.с.50, 78).

Рішеннями комісії контролюючого органу (далі - Комісія) №1257387/41996078 від 20.08.2019 року та № 1274782/41996078 від 10.09.2019 року було відмовлено у реєстрації податкових накладних №27 від 29.07.2019, №28 від 29.07.2019. Підставою відмови є Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); (т.1, а.с.59, 89).

Позивачем було подано скарги до Державної фіскальної служби на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.1, а.с.60, 90).

За результатами розгляду скарг податковим органом прийнято рішення про залишення скарг без задоволення а рішення комісії без змін.

Не погодившись з вищевказаними рішеннями позивач звернувся до суду з даним позов.

IV. Норми права

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок №1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з положеннями Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №177).

Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до вимог пунктів 12 та 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з вимогами пунктів 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

V. Оцінка суду

З аналізу наведених правових положень, вбачається що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної / розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Судом встановлено, що реєстрацію поданих позивачем податкових накладних №27 від 29.07.2019 та №28 від 29.07.2019 було зупинено через те, що: ПН/РК відповідає вимогам пп. пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року.

Так, відповідно до пункту 1.6. вказаних вище Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Аналіз наведених вище положень вказує на те, що законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.

При цьому, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку зі встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Позивачем направлено відповідачу пояснення та копії первинних документів на підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних, які на його думку є достатніми, реєстрацію яких зупинено, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства в спірних рішеннях хоч і вказано, втім не зазначено (підкреслено), які саме із наданих документів складені з порушенням законодавства та норми якого саме закону порушено, або які документи відсутні.

Разом з тим, зі змісту квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

При цьому, зазначені Критерії ризиковості платника податку викладені у листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 і мають рекомендаційний характер, в першу чергу, для контролюючого органу під час здійснення перевірки податкових накладних/розрахунків коригування на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.03.2020 у справі №240/3665/19, відповідно якого, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак вони не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

З наведеного слідує, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пункту 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Такий висновок суду базується на тому, що контролюючим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і положення пункту 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Також, при розгляду даної справи, суд враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 у справі №826/12108/18, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, визнані протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 р. "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем також не надано суду ні протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Отже, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

В ході судового розгляду справи судом з`ясовано, що контролюючим органом зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

За наведеного суд вважає необґрунтованим зупинення відповідачем реєстрації податкових накладних №27 від 29.07.2019 та 28 29.07.2019 з підстав невідповідності податкових накладних вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

З матеріалів справи вбачається, після зупинення реєстрації спірних податкових накладних позивачем були подані до Комісії документи, достатні на його думку, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Крім того, суд враховує, що пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, чинного на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом пяти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Як вказано у спірних рішеннях контролюючого органу, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є: Ненадання платником податку копій документів: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні .

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Тобто, рішення Комісій контролюючих органів повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної.

Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 11.06.2019 року у справі №2240/2765/18.

З матеріалів справи вбчачається, що рішення Комісії №1257387/41996078 від 20.08.2019 року та № 1274782/41996078 від 10.09.2019 року містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

Суд зауважує, що в самих рішеннях про відмову у реєстрації податкової накладної вказано, що документи, які не надано - підкресити.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність та визначеність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) №37801/97 від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень має врахувати усі обставини справи, та надавати їм відповідну правову оцінку.

З наведеного слідує, що рішення контролюючого органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання вказаних вимог призводить до його протиправності.

Здійснивши системний аналіз норм законодавства та обставин справи суд дійшов до висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, тверджень позивача, наведення ним відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії документів, а відтак, підтверджень правомірності рішень податкового органу.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державну податкову службу у України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні № 27 від 29.07.2019 року та № 28 від 29.07.2019 року суд вказує наступне.

Пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив про те, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної фіскальнльної служби України зареєструвати податкові накладні № 27 від 29.07.2019 року та № 2829.07.2019 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

VIII. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 842, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №508 від 31.10.2019 (а.с.4).

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3 842, 00 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Державної фіскальної служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №1257387/41996078 від 20.08.2019 року та № 1274782/41996078 від 10.09.2019 року;

Зобов`язати Державну податкову службу у України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 27 від 29.07.2019 року та № 28 від 29.07.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ СВІТ КОРМІВ (код ЄДРПОУ 41996078, місцезнаходження 08553, Київська область, Фастівський район, с. Королівка, провулок Польовий, 2) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ - 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення: 07 травня 2020р.