Рішення

від 06.05.2020 по справі 620/800/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 року Чернігів Справа № 620/800/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом заступника керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ваганицької сільської ради Городнянського району, Великодирчинської сільської ради Городнянського району до Городнянської районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - сектор освіти, культури, молоді та спорту Городнянської районної державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ваганицької сільської ради Городнянського району, Великодирчинської сільської ради Городнянського району звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення двадцять четвертої сесії Городнянської районної ради Чернігівської області сьомого скликання № 418 від 06.08.2019 в частині включення до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад міста та сіл Городнянського району, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні у 2019 році, до якого включено комплекси споруд, будівель та інших приміщень Ваганицької ЗОШ І-ІІ ст., вартістю 312 968 грн, Великодирчинської ЗОШ І-ІІ ст., вартістю 309364 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що включення комплексів споруд загальноосвітніх навчальних закладів до переліку об`єктів спільної власності територіальних громад міста та сіл Городнянського району, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні у 2019 році є незаконним та таким, що суперечить вимогам законодавства, а тому посилаючись на положення Закону України Про освіту , Закону України Про загальну середню освіту Закону України Про приватизацію державного майна , Закону України Про місцеве самоврядування в Україні позивач просить задовольнити заявлені ним вимоги.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк представниками відповідачів подано відзиви на позов, в яких вони просять відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки відповідно до п. 6, 8 Положення Про порядок відчуження та списання майна, що є спільною власністю територіальних громад міста та сіл Городнянського району , затвердженого рішенням районної ради 21.06.2011, перед тим, як розглянути і прийняти рішення ради про відчуження конкретного об`єкту чи майна спільної власності районна рада повинна затвердити узагальнений список майна (об`єктів), які можуть бути відчужені в поточному році (іншими словами спланувати дії). Саме таке рішення дає можливість вивчити попит, зібрати і підготувати необхідні документи, а в разі потреби зробити незалежну оцінку. Після того, як є перспектива продажу якогось із об`єктів затвердженого списку майна на сесію готується розгляд питання щодо надання дозволу на відчуження конкретного майна. Саме із таких міркувань та на виконання Положення районною радою було прийнято рішення № 418 від 06.08.2019 Про перелік об`єктів спільної власності територіальних громад міста та сіл Городнянського району, що підлягають відчуженню шляхом продажу в 2019 році .

14.04.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано, позивач наполягає на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на нього та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Городнянської районної ради Чернігівської області від 06.08.2019 № 418 затверджено Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад міста та сіл Городнянського району, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні у 2019 році , до якого включено комплекси будівель та споруд Ваганицької ЗОНІ І-ІІ ст. у с. Ваганичі Городнянського району, вартістю 312968 грн, комплексів споруд, будівель та інших приміщень Великодирчинської ЗОШ І-ІІ ст. у с. В. Дирчин Городнянського району, вартістю 309364 грн.

Відповідно до Статутів навчальних закладів зазначені загальноосвітні школи (на момент закриття) є юридичними особами та знаходяться у комунальній власності. Засновником (власником) навчальних закладів є Городнянська районна рада Чернігівської області. Повноваження засновника (власника) навчальних закладів реалізує Городнянська райдержадміністрація відповідно до делегованих повноважень, згідно Закону України Про місцеве самоврядування , керуючись у своїй діяльності Законом України Про місцеві державні адміністрації (а.с. 35-41, 42-48).

Згідно рішень Городнянської районної ради ліквідовано Ваганицьку ЗОШ І-ІІ ст. (рішення від 09.04.2015 (а.с 30), запис про припинення юридичної особи внаслідок ліквідації внесено до реєстру 27.10.2015 (а.с. 9-11), Великодирчинську ЗОШ І-ІІ ст. (рішення від 09.04.2015 (а.с. 30), запис про припинення юридичної особи внаслідок ліквідації внесено до реєстру 27.10.2015 (а.с. 12-14)).

До моменту прийняття рішень про ліквідацію навчальних закладів, у них безперервно відбувався навчально-виховний процес.

Фінансування навчальних закладів здійснювалося через фінансове управління Городнянської РДА за рахунок коштів районного бюджету та субвенції з державного бюджету.

На даний час комплекс приміщень та споруд вказаних навчальних закладів перебуває на балансі Сектору освіти, культури, молоді і спорту Городнянської РДА.

Вважаючи, що включення комплексів споруд загальноосвітній навчальних закладів до переліку об`єктів спільної власності територіальних громад міста та сіл Городнянського району, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні у 2019 році є незаконним та таким, що суперечить вимогам законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку, суд зазначає таке.

Статтею 3, 4 Закону України Про освіту визначене право громадян на освіту, яке забезпечується, у тому числі розгалудженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності.

Статтею 13 Закону України Про освіту визначено, що органи місцевого самоврядування, зокрема, створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.

Відповідно ч. 1 ст. 80 Закону України Про освіту , до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать, у тому числі нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо.

Частина 4 ст. 80 Закону України Про освіту вказує, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Так, питання управління майном закладів освіти регулюється статтями 80 та 81 Закону України Про освіту . Відповідно до частини шостої статті 80 Закону України Про освіту , майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону. Стаття 81 Закону України Про освіту регулює питання державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки.

Крім того, відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями Закону України Про приватизацію державного і комунального майна . Згідно зі статтею 2 вищевказаного Закону, приватизація здійснюється, серед іншого, на основі принципів законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету, державні заклади освіти, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади освіти.

При цьому той факт, що відповідні навчальні заклади ліквідовано не робить для них виключення, оскільки вони продовжують перебувати на балансі Сектору освіти, культури, молоді та спорту Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та у будь-який момент, у разі збільшення чисельності учнів на відповідній території може бути прийнято рішення про відновлення ними роботи. Факт здійснення фінансування вказаних навчальних закладів як з районного, так і з державного бюджету підтверджено інформацією фінансового відділу Городнянської РДА. Крім того, у разі прийняття рішення про відкриття шкіл, видатки на їх утримання будуть надходити як з місцевого, так і з державного бюджету.

Вказана позиція викладена у постанові Городнянського районного суду Чернігівської області у аналогічній справі № 732/1402/17.

Отже, Городнянською районною радою Чернігівської області, усупереч вимог ст. 4 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна та ч. 4 ст. 80 Закону України Про освіту , до переліку об`єктів спільної власності територіальних громад міста та сіл Городнянського району, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні у 2019 році включено комплекси споруд, будівель та інших приміщень Ваганицької ЗОШ І-ІІ ст. та Великодирчинської ЗОШ І-ІІ ст.

Вказане може призвести до подальшого продажу спірних об`єктів та, відповідно, їх незаконного вибуття із комунальної власності, а також використання не за цільовим призначенням.

Щодо посилань відповідача на втрату чинності рішення сесії суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування , рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Так, КСУ у своєму Рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 дійшов висновку про те, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.

Актами нормативно-правового характеру є локальні документи, які встановлюють, змінюють чи скасовують обов`язкові для виконання на певній території правила поведінки. Такі акти не стосуються якогось одного суб`єкта правовідносин і розраховані на багаторазове застосування. Такими актами можуть бути у тому числі рішення ради.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Таким чином, рішення Городнянської районної ради є чинним, нових рішень щодо переліку об`єктів спільної власності, які підлягають приватизації у 2020 році, районна рада не приймала, оспорюване рішення не скасовувала.

З огляду на вищевикладене волевиявлення органів місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій, у тому числі при відчуженні комунальної власності, повинно відповідати діючому законодавству.

Відповідно до ст. ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , одним зі способів захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів місцевого самоврядування.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтями 1, 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що районні ради, як органи місцевого самоврядування, повинні представляти спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Згідно п. 20 ст. 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до компетенції районних рад належить вирішення питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , зокрема, місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах судового захисту прав місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 18 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , орган місцевого самоврядування може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Так, повноваження у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту визначені в ст. 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , в пп. 1 п. а ч. 1 якої визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

За приписами ч. 4 та 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

З метою забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад мають право звернутися до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Тобто, відповідний орган місцевого самоврядування в спільній власності якого перебуває об`єкт комунальної власності має право у випадку, якщо це буде порушувати інтереси територіальної громади, звернутися до суду з позовом за захистом прав територіальної громади, в тому числі щодо оскарження рішення Городнянської районної ради.

Даний адміністративний позов як захід прокурорського реагування внесено для захисту майнових прав держави в особі Ваганицької сільради та Великодирченської сільсьради, які самостійно заходи представницького характеру на захист інтересів держави не вживають та вживати не будуть.

Таким чином, у даному випадку захист інтересів держави здійснюється уповноваженими органами (позивачами) неналежним чином. Вказане підтверджується листуванням Менської місцевої прокуратури з сільськими радами, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 131 - 1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. ч. 3-5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави закріплюються як нормами Основного Закону, так і нормами інших правових актів. Вони відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основу перших покладено потребу в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Конституційний суд України у рішенні № З-рп/99 від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (далі - рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямований на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з п. 1 ст. З Конвенції про права дитини від 20.11.1989, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН № 44/25 від 20.11.1989 та ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці Конвенції визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини (стаття 27).

Права дітей на відповідний рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку; безпечні та нешкідливі для здоров`я умови розвитку; виховання і навчання гарантовані не лише Конвенцією про права дитини, а й Конституцією України та, зокрема, Законом України Про освіту .

Відповідно до ст. 3 Закону України Про освіту № 2145-VIII від 5 вересня 2017 року (далі - Закон № 2145-VIII) держава здійснює соціальний захист здобувачів освіти у випадках, визначених законодавством, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню потреб таких осіб у сфері освіти.

Право на безоплатну освіту, згідно положень ст. 4 Закону № 2145-VIII, забезпечується для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту.

Освіта, відповідно до ст. 5 Закону № 2145-VIII, є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства.

За вказаних обставин дана позовна заява подається з метою упередження незаконного вибуття майна, що має освітнє призначення, та з метою забезпечення та відстоювання суспільних інтересів.

У даному випадку прокурором визначено та встановлено поважні причини, необхідні й достатні дані для представництва інтересів держави, в особі сільських рад, оскільки Городнянською районною радою грубо порушуються норми чинного законодавства внаслідок прийняття незаконного рішення.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позову.

При цьому, судом враховується положення пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Крім того, згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі « RuizTorija v. Spain» від 09.12.1994, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 142, 189, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення двадцять четвертої сесії Городнянської районної ради Чернігівської області сьомого скликання № 418 від 06.08.2019 в частині включення до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад міста та сіл Городнянського району, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні у 2019 році, до якого включено комплекси споруд, будівель та інших приміщень Ваганицької ЗОШ І-ІІ ст., вартістю 312968 грн, Великодирчинської ЗОШ І-ІІ ст., вартістю 309364 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: заступник керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі (вул. Чернігівський шлях, 9, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ - 02910114) в інтересах держави в особі Ваганицької сільської ради Городнянського району (вул. Білогубівка, 1, с. Ваганичі Городнянський район Чернігівська область, 15130, код ЄДРПОУ 04413064), Великодирчинської сільської ради Городнянського району (вул. Центральна 73, с. В. Дирчин Городнянський район Чернігівська область, 15171, код ЄДРПОУ 02165679).

Відповідач: Городнянська районна рада (вул. Троїцька, 10, м. Городня, Чернігівська область,15100, код ЄДРПОУ - 24843163)

Третя особа: сектор освіти, культури, молоді та спорту Городнянської районної державної адміністрації (вул. Троїцька, 10. м. Городня, Городнянський район, Чернігівська область, 15100, код ЄДРПОУ - 02147405).

Повний текст рішення виготовлено 06 травня 2020 року.

Суддя Д.В. Лобан