Постанова

від 12.08.2020 по справі 620/800/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/800/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лобан Д.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Шурка О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Городнянської районної ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 у справі за адміністративним позовом заступника керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ваганицької сільської ради Городнянського району, Великодирчинської сільської ради Городнянського райну до Городнянської районної ради Чернігівської області, третя особа - сектор освіти, культури, молоді та спорту Городнянської районної державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ваганицької сільської ради Городнянського району, Великодирчинської сільської ради Городнянського району звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення двадцять четвертої сесії Городнянської районної ради Чернігівської області сьомого скликання № 418 від 06.08.2019 в частині включення до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад міста та сіл Городнянського району, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні у 2019 році, до якого включено комплекси споруд, будівель та інших приміщень Ваганицької ЗОШ І-ІІ ст., вартістю 312968 грн, Великодирчинської ЗОШ І-ІІ ст., вартістю 309364 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що включення комплексів споруд загальноосвітніх навчальних закладів до переліку об`єктів спільної власності територіальних громад міста та сіл Городнянського району, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні у 2019 році, є незаконним та таким, що суперечить вимогам законодавства, а тому, посилаючись на положення Закону України Про освіту , Закону України Про загальну середню освіту Закону України Про приватизацію державного майна , Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення двадцять четвертої сесії Городнянської районної ради Чернігівської області сьомого скликання № 418 від 06.08.2019 в частині включення до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад міста та сіл Городнянського району, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні у 2019 році, до якого включено комплекси споруд, будівель та інших приміщень Ваганицької ЗОШ І-ІІ ст., вартістю 312968 грн, Великодирчинської ЗОШ І-ІІ ст., вартістю 309364 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Городнянська районна рада Чернігівської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Городнянської районної ради Чернігівської області від 06.08.2019 № 418, затверджено Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад міста та сіл Городнянського району, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні у 2019 році , до якого включено комплекси будівель та споруд Ваганицької ЗОНІ І-ІІ ст. у с. Ваганичі Городнянського району, вартістю 312968 грн, комплексів споруд, будівель та інших приміщень Великодирчинської ЗОШ І-ІІ ст. у с. В. Дирчин Городнянського району, вартістю 309364 грн.

Відповідно до Статутів навчальних закладів зазначені загальноосвітні школи (на момент закриття), є юридичними особами та знаходяться у комунальній власності. Засновником (власником) навчальних закладів є Городнянська районна рада Чернігівської області. Повноваження засновника (власника) навчальних закладів реалізує Городнянська райдержадміністрація відповідно до делегованих повноважень, згідно Закону України Про місцеве самоврядування , керуючись у своїй діяльності Законом України Про місцеві державні адміністрації . (а.с. 35-41, 42-48)

Згідно рішень Городнянської районної ради, ліквідовано Ваганицьку ЗОШ І-ІІ ст. (рішення від 09.04.2015 (а.с 30), запис про припинення юридичної особи внаслідок ліквідації внесено до реєстру 27.10.2015 (а.с. 9-11), Великодирчинську ЗОШ І-ІІ ст. (рішення від 09.04.2015 (а.с. 30), запис про припинення юридичної особи внаслідок ліквідації внесено до реєстру 27.10.2015 (а.с. 12-14).

До моменту прийняття рішень про ліквідацію навчальних закладів, у них безперервно відбувався навчально-виховний процес. Фінансування навчальних закладів здійснювалося через фінансове управління Городнянської РДА за рахунок коштів районного бюджету та субвенції з державного бюджету.

На даний час, комплекс приміщень та споруд вказаних навчальних закладів перебуває на балансі Сектору освіти, культури, молоді і спорту Городнянської РДА.

Вважаючи, що включення комплексів споруд загальноосвітній навчальних закладів до переліку об`єктів спільної власності територіальних громад міста та сіл Городнянського району, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні у 2019 році є незаконним та таким, що суперечить вимогам законодавства, орган прокуратури в інтересах держави звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету, державні заклади освіти, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади освіти . Також, суд першої інстанції зазначив, що факт, що відповідні навчальні заклади ліквідовано не робить для них виключення, оскільки вони продовжують перебувати на балансі Сектору освіти, культури, молоді та спорту Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та у будь-який момент, у разі збільшення чисельності учнів на відповідній території, може бути прийнято рішення про відновлення ними роботи. Оскаржуване рішення може призвести до подальшого продажу спірних об`єктів та, відповідно, їх незаконного вибуття із комунальної власності, а також використання не за цільовим призначенням.

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду даного спору по суті, суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що наведені в оскаржуваному рішенні загальноосвітні школи припинено, про що внесено відповідні записи до Реєстру, вони не використовуються більше трьох років у виробничій діяльності і їх подальше використання не планується, а тому, належать до об`єктів, що підлягають приватизації. В даному ж випадку, мова йде про нерухоме майно колишніх закладів освіти, які ліквідовано в 2015 році.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ст. 53 Конституції України, повна загальна середня освіта є обов`язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями і культурою, та держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Закон України Про освіту регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Згідно з нормами ст. 13 Закону України Про освіту , органи місцевого самоврядування, зокрема, створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 80 Закону України Про освіту , до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать, у тому числі нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 80 Закону України Про освіту , об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням , крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

У свою чергу, питання управління майном закладів освіти регулюється нормами ст. ст. 80 та 81 Закону України Про освіту , згідно яких, зокрема, майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону. Стаття 81 Закону України Про освіту регулює питання державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки. Крім того, відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями Закону України Про приватизацію державного і комунального майна . Згідно зі статтею 2 вищевказаного Закону, приватизація здійснюється, серед іншого, на основі принципів законності.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету, державні заклади освіти, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади освіти.

З урахуванням наведених обставин, факт, що відповідні навчальні заклади вже було ліквідовано та внесено відповідні записи до Реєстру, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, зазначений аргумент сторони відповідача не робить виключень, оскільки включені до переліку об`єкти ЗОШ продовжують перебувати на балансі Сектору освіти, культури, молоді та спорту Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та у будь-який момент, у разі збільшення чисельності учнів на відповідній території може бути прийнято рішення про відновлення ними роботи. Факт здійснення фінансування вказаних навчальних закладів як з районного, так і з державного бюджету підтверджено інформацією фінансового відділу Городнянської РДА, що також було досліджено під час розгляду цього спору, а прийняття рішення про відкриття шкіл, видатки на їх утримання будуть надходити як з місцевого, так і з державного бюджету.

Прийняття оскаржуваного рішення може призвести до подальшого продажу закладів освіти, як цілісного майна територіальної громади, та як, наслідок, їх незаконного вибуття із комунальної власності, а також, використання не за цільовим призначенням, задля відновлення яких, у разі виникнення нагальної потреби, потребуватиметься докладання значних зусиль, фінансування та значного проміжку часу.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції доцільно вказав на те, що відповідачем - Городнянською районною радою Чернігівської області, усупереч вимог ст. 4 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна та ч. 4 ст. 80 Закону України Про освіту , до переліку об`єктів спільної власності територіальних громад міста та сіл Городнянського району, що підлягають відчуженню шляхом продажу на аукціоні у 2019 році включено комплекси споруд, будівель та інших приміщень Ваганицької ЗОШ І-ІІ ст. та Великодирчинської ЗОШ І-ІІ ст., з урахуванням чого, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів бере до уваги те, що відповідний орган місцевого самоврядування в спільній власності якого перебуває об`єкт комунальної власності, у даному випадку це - Ваганицька сільська рада Городнянського району, Великодирчинська сільська рада Городнянського райну має право у випадку, якщо це буде порушувати інтереси територіальної громади, звернутися до суду з позовом за захистом прав територіальної громади, в тому числі щодо оскарження рішення Городнянської районної ради, проте, даний адміністративний позов, як захід прокурорського реагування внесено для захисту майнових прав держави в особі Ваганицької сільради та Великодирченської сільсьради, які самостійно заходи представницького характеру на захист інтересів держави не вживають та вживати не будуть, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами відповідних сільських рад, у яких останні вказали на те, що сільськими радами рішення № 418 від 06.08.2019 не оскаржувалось, у зв`язку з тим, що по штату у сільській раді не передбачено спеціаліста в сфері правової допомоги, з огляду на що, сільські ради не заперечують про представництво їх інтересів органом прокуратури.

У силу норм ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження , а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, колегія суддів констатує, що у даній справі, органом прокуратури обгрунтовано підстави для звернення до суду з позовом про захист інтересів держави, задля упередження вибуття з комунальної власності майна, що має освітнє призначення, та з метою забезпечення та відстоювання суспільних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги Городнянської районної ради Чернігівської області.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що включені до переліку майна на продаж навчальні заклади ще в 2015 році було ліквідовано та вони наразі не використовуються, оскільки останні продовжують перебувати на балансі Сектору освіти, культури, молоді та спорту Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та у будь-який момент, у разі збільшення чисельності учнів на відповідній території може бути прийнято рішення про відновлення ними роботи. Прийняття оскаржуваного рішення може призвести до подальшого продажу закладів освіти, як цілісного майна територіальної громади, та як, наслідок, їх незаконного вибуття із комунальної власності, а також, використання не за цільовим призначенням, задля відновлення яких, у разі виникнення нагальної потреби, потребуватиметься докладання значних зусиль, фінансування та значного проміжку часу, що не відповідає завданням держави на забезпечення громадянам належного рівня освіти у сільській місцевості, у якій таких закладів побудовано не у значній чисельності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, та не дають підстав для його скасування/зміни.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Городнянської районної ради Чернігівської області - залишити без задоволення .

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко