Постанова

від 07.05.2020 по справі 420/1929/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1929/19 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Департаменту державного архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року (м. Одеса, дата складання повного тексту - 18.07.2019р.) по справі за адміністративним позовом Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області до Департаменту державного архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Рідоша Р.В. про визнання протиправними дій та визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту ДАБІ в Одеській області та головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Рідоша Р.В., в якому, з урахуванням заяви про уточнення від 17.04.2019р., просила суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову №7/1015-05/1-1711 від 07.03.2019 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 69156 грн.

- визнати протиправними дії інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Рідоша Р.В. щодо внесення недостовірних відомостей до акту перевірки, припису та протоколу від 22.02.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова є неправомірною, оскільки була прийнята з порушенням процесуальних норм законодавства та на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року - адміністративний Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області - задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову від 07.03.2019 року №7/1015-05/1-1711 інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Рідоша Р.В. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник Департаменту ДАБІ в Одеській області 14.08.2019 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права та просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 року та прийняти нове яким відмовити у задоволенні усіх позовних вимог.

22.08.2019 року матеріали даної справи, разом із вказаною вище апеляційною скаргою, надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019р. вказану вище апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати апелянтом судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019р. відрито апеляційне провадження по даній справі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019р. справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 11.02.2019 року по 22.02.2019 року посадовою особою Департаменту ДАБІ в Одеській області було здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме планову перевірку Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області, за результатами якої 22.02.2019 року складено акт №ЯЮП-0102/1.

У вказаному вище акті перевірки було зафіксовано наступні порушення: Планову перевірку щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, на об`єкті будівництва що за класом наслідків (відповідальності) належить до CCI, проведено з виїздом на місце за адресою: с. Фонтанка, Лиманський район (по вул.Центральна від буд. №54 до вул.Нова, буд.31 ).

В ході проведення Департаментом заходів державного архітектурно-будівельного нагляду (контролю) у присутності сільського голови Мішиної Н.П. (про що свідчить відмітка "ознайомлено" з підписом та мокрою печаттю на направленні від 01.02.2019р. №ЯЮП-0102/1 ) представниками забудовника перевіряючому було пред`явлено виконавчу та дозвільну документацію, а саме: зареєстроване Департаментом ДАБІ в Одеській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ОД061181970602 від 19.07.2018р. на виконання будівельних робіт: Капітальний ремонт мережі водопостачання по вулиці Центральна від буд. в„– 54 до вулиці Нова, буд. в„– 31 за адресою : с. Фонтанка , Лиманський район , Одеська обл., у якій зазначено наступне:

- проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_1 , під керівництвом: ПП ОСОБА_4 (сертифікат НОМЕР_2 ); та затверджена замовником (рішення Фонтанської сільської ради №903-VII від 03.07.2018p., в.о. сільського голови ОСОБА_2 );

- позитивний експертний висновок, виданий: Філією ДП Укрдержбудекспертиза в Одеській області (ЄДРПОУ 35850107 ) від 15.06.2018р. №16-1201-18, експерт ОСОБА_3 (сертифікат НОМЕР_1 );

- авторський нагляд здійснює: відповідальна особа - ОСОБА_4 ;

- технічний нагляд, здійснює: інженер технічного нагляду ОСОБА_5 (сертифікат НОМЕР_3 від 18.12.2013р .);

- генеральний підрядник: ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, в ході проведення перевірки, враховуючи наявні, надані та пред`явлені документи, перевіряючим було встановлено, що забудовником не забезпечено здійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва, що підтверджується пред`явленими актами на закриття прихованих робіт де відсутні підписи відповідальної особи за здійснення авторського нагляду, що є порушенням ст. 11 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Враховуючи вищенаведене, інформація зазначена замовником у повідомленні про початок виконання будівельних робіт №ОД 061181970602 від 19.07.2018р. Капітальний ремонт мережі водопостачання по вулиці Центральна від буд.54 до вулиці Нова, буд.31 за адресою : с. Фонтанка, Лиманський район, Одеська області , є недостовірною .

22.02.2019 року уповноваженою особою Департаменту ДАБІ в Одеській області було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності про порушення Фонтанською сільською радою Лиманського району Одеської області приписів п.2 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Також, в той же день, т.б. 22.02.2019р., Департаментом ДАБІ в Одеській області було складено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов`язано Фонтанську сільську раду усунути виявлені під час планової перевірки порушення в місячний термін. Також, в цьому приписі було зазначено і особливі умови: в 10-денний термін з дати складання припису усунути порушення містобудівного законодавства.

07.03.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Рідошем Р.В., на підставі матеріалів вказаної перевірки, було прийнято постанову №7/1015-05/1-1711 про накладення на Фонтанську сільраду за скоєння правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме за порушення вимог п.2 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності штрафу у сумі 69 156 грн.

Не погоджуючись з такими діями та спірною постановою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та відповідно, з неправомірності спірної постанови відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, в цілому погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Законом України Про архітектурну діяльність , Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 ), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466 ), та іншими законодавчими актами, в редакціях, що діяли на момент проведення спірної перевірки та винесення оскаржуваної постанови.

Так, як слідує зі змісту приписів ст.1 Закону України Про архітектурну діяльність №687-XIV, архітектурна діяльність - діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту ) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері; об`єкти архітектурної діяльності (об`єкти архітектури ) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій ) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Як видно із ст.9 Закону №687-XIV, до поняття будівництво віднесено: нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта архітектури, яке здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до вимог ч.1 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється органами ДАБК в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру ж здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт безпосередньо визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (затв. Постановою КМУ від 23.05.2011р. №553 ).

Так, у відповідності до п.п.5,6 цього Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Періодичність проведення планових перевірок суб`єктів містобудування на об`єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю. Планові перевірки об`єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати 10-ти робочих днів.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (п.9 Порядку №533 ).

При цьому, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку (п.12 Порядку №533).

Крім того, згідно із пп.8 п.11 вказаного Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Суб`єкт же містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, в свою чергу, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (п.13 Порядку №533 ).

А відповідно до приписів п.14 Порядку №533, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, окрім іншого, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю

Як визначено п.16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу ДАБК складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.17 Порядку №533 ).

Далі, як вбачається зі змісту п.20 вказаного Порядку №553, протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом 3-х днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Проте, як встановлено з матеріалів справи, відповідачем, в даному випадку, в порушення вимог вказаних вище норм Порядку №553, було направлено позивачу для відома та ознайомлення протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.02.2019р., разом з вищевказаним актом перевірки та приписом лише тільки 05.03.2019р., т.б. через 11 днів з моменту їх складення, що підтверджується описом вкладення, копією конверта та інформацією з офіційного веб-сайту ПАТ УКРПОШТА за номером поштового відправлення 6500139185182 (а.с.112-114 ).

Як передбачено положеннями Порядку №244, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою управління за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у 2-х примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи.

Також п.1 зазначеного Порядку визначено і процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Так, згідно із п.6 цього Порядку №244, питання про накладення штрафу розглядається в 15-денннй строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб`єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.

Згідно з п.22 Порядку №553 постанова про накладення штрафу складається у 3-х примірниках. Перший примірник постанови у 3-денний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування ) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Однак, при цьому слід зазначити, що відповідачем, в даному випадку, в порушення вищевказаних вище норм оскаржувану постанову від 07.03.2019р., згідно конверта та інформації з офіційного веб-сайта ПАТ УКРПОШТА за номером поштового відправлення 6501212490394, направлено позивачу лише 14.03.2019р., т.б. пізніше ніж через 3 (три) дні з моменту її прийняття.

Що ж стосується безпосередньо суті виявленого в ході спірної перевірки правопорушення, то судова колегія зазначає, що єдиною підставою притягнення сільради до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є нібито незабезпечення позивачем здійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва: капітальний ремонт мережі водопостачання по вул .Центральна від буд.№54 до вул. Нова,31 за адресою: с.Фонтанка, Лиманський район, Одеська обл.

Проте, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, не погоджується з вказаним твердженням контролюючого органу, з огляду на наступне.

Так, як слідує зі змісту вимог ст.11 Закону №687-XIV, під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником. Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №903 від 11.07.2017 року затверджено Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури , який визначає механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств ).

Згідно з п.2 цього Порядку №903, авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Відповідно ж до п.3 даного Порядку №903, генеральний проектувальник: залучає у разі необхідності для здійснення авторського нагляду субпідрядні проектні організації, які брали участь у розробленні окремих розділів проектної документації об`єкта архітектури.

Так, як свідчать матеріали справи, 19.07.2019 року між Фонтанською сільською радою Лиманського району (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (підрядник) було укладено договір на виконання робіт з авторського нагляду, згідно умов якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується відповідно до вимог діючого законодавства України здійснювати власними і залученими силами та засобами авторський нагляд по об`єкту: капітальний ремонт мережі водопостачання по вул.Центральна від буд.№54 до вул . Нова, буд . 31 в селі Фонтанка Лиманського району Одеської області (п.1.1). Виконавець зобов`язаний складати та подавати на підпис замовнику акти виконаних робіт (п.3.2).

Як вбачається зі змісту наданих позивачем до суду 1-ї інстанції актів на закриття прихованих робіт по об`єкту: капітальний ремонт мережі водопостачання по вул.Центральна від буд.в„–54 до вул.Нова, буд.31 в селі Фонтанка Лиманського району Одеської області від 13.08.2018р., 31.07.2018р., 28.07.2018р. та від 16.08.2018р., комісією у складі ОСОБА_4 виконроба ФОП ОСОБА_1 та представника технічного нагляду замовника ОСОБА_5 було проведено огляд виконаних робіт ФОП ОСОБА_1 .

Також, матеріалами справи встановлено, що 04.09.2019 року між сільською радою та ФОП ОСОБА_1 було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт з авторського нагляду (а.с.165 ) по об`єкту: капітальний ремонт мережі водопостачання по вул.Центральна від буд.в„–54 до вул.Нова, буд.31 в селі Фонтанка Лиманського району Одеської області .

Так, відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обгрунтованого висновку про факт належного здійснення ФОП ОСОБА_1 авторського нагляду на спірному об`єкті будівництва.

Окрім того, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, при цьому, вважає за необхідне зазначити й про те, що наявність у актах на закриття прихованих робіт по перевіряємому об`єкту підпису головного інженера ОСОБА_4, який знаходиться у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 , не є належним та достатнім доказом вчинення позивачем порушенн, передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , оскільки відповідачем, на якого законодавством покладається тягар доведення правомірності його рішення, не надав до суду жодних доказів на підтвердження того, що головний інженер ОСОБА_4 не був уповноваженим на підписання від імені ФОП ОСОБА_1 таких актів.

Окрім того, судова колегія, як і окружний суд також звертає увагу і на той факт, що оскаржувана постанова №7/1015-05/1-1711 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності фактично була винесена за результатами розгляду акту про недопущення посадових осіб органу ДАБК на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.02.2019 року, які складені за результатами позапланової перевірки позивача.

Так, згідно з п.2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (затв. Постановою КМУ від 06.04.1995р. №244 ), справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених ст.7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; 3) Держархбудінспекцією.

Штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п.3 Порядку №244 ).

Як вже зазначалося вище, згідно зі змісту положень п.п.9,14,16 Порядку №244, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Разом з тим, суд 2-ї інстанції зазначає, що вказані в оскаржуваній постанові відомості щодо матеріалів, на підставі яких розглянуто справу про притягнення позивача до відповідальності у сфері містобудівної діяльності та прийнято вказану постанову, не підтверджені належними доказами, позапланова перевірка щодо позивача не проводилась (проводилася лише тільки планова ), доказів не допуску відповідача до її проведення не надано, так само як і не надано вказаний акт, припис та протокол, складені за результатами позапланової перевірки.

Крім цього, у оскаржуваній постанові зазначено, що уповноважена особа відповідача розглянула саме матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності (і при чому без участі на належного повідомлення правопорушника ), хоча остання фактично була винесена за порушення п.2 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , а не за адміністративне правопорушення.

При цьому, слід зазначити, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення фактично є різними видами відповідальності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанцції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваної постанови відповідача від 07.03.2019 року №7/1015-05/1-1711 та необхідність її скасування.

Одночасно необхідно звернути увагу й на те, що аналогічної позиції з подібних питань дотримується як Верховний суд України, зокрема, у постанові від 17.04.2014р. по справі №6-143цс14, так і Верховний Суд, зокрема, в своїй постанові від 20.09.2018р. по справі №489/1815/17.

Що ж стосується іншої частини позовних вимог, у задоволенні яких суд 1-ї інстанції позивачу відмовив, то суд апеляційної інстанції, враховуючи, що рішення окружного суду в цій частині ні ким із сторін фактично не оскаржується, вважає за можливе не надавити цьому рішенню будь-якої правової оцінки, оскільки останнє є цілком логічним, зрозумілим та обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки є несуттєвими, ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувану рішення 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту державного архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КА України.

Повний текст постанови виготовлено 07.05.2020р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

Т.М. Танасогло