Постанова

від 07.05.2020 по справі 560/3789/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3789/19

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

07 травня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех Поділля" та Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року (ухвалене 06.02.2020 у м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех Поділля" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех Поділля" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області №1176184/42376533 від 30 травня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної;

- зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №180 від 03.04.2019 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2020 позов задоволено частково:

- визнано необґрунтованим та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.05.2019 року №1176184/42376533;

- зобов`язано Головне управління ДПС у Хмельницькій області повторно розглянути та вирішити питання щодо реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех Поділля" №180 від 03.04.2019 року у Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням висновків суду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "Агротех Поділля" та Головне управління ДПС у Хмельницькій області подали апеляційні скарги, в яких просили рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2020 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення та відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі відповідно, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність спірного рішення, але не врахував, що реєстрацію податкових накладних здійснює не Головне управління ДПС у Хмельницькій області, а Державна податкова служба України. Чинне законодавство не передбачає можливості повторного розгляду питання про реєстрації податкової накладної, при цьому чітко визначає, що реєстрація податкових накладних за рішенням суду здійснюється ДПС України.

Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спірне рішення є правомірним, адже позивачем не доведено наявності достатніх підстав для реєстрації вказаної податкової накладної. Також відповідач зауважив, що реєстрацію податкових накладних на підставі судових рішень здійснює виключно Державна податкова служба України.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що ТОВ "Агротех Поділля" за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 09.08.2018 зареєстроване платником податку, перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС (ДФС) у Хмельницькій області, здійснюючи господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі запчастинами до сільськогосподарської техніки.

10.01.2019 між ТОВ "Агротех Поділля" та ТОВ "Подільське" укладено договір купівлі-продажу №009/19 за яким позивач зобов`язувався передати у власність покупця запчастини, комплектуючі, допоміжні матеріали сільськогосподарського призначення, а покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити його вартість у національній валюті України на умовах попередньої оплати та на підставі виставленого рахунку-фактури. Доставка товару здійснюється за рахунок покупця зі складу ТОВ Агротех Поділля на умовах самовивозу.

На підставі договору купівлі-продажу №009/19 позивачем виставлено ряд рахунків-фактур, відповідно до яких 03 квітня 2019 року покупцем попередньо оплачений товар на загальну суму 188 475,12 грн., у тому числі відповідно до рахунка-фактури №128 від 11.02.2019 року на суму 141 013,19 грн.

Позивачем за результатами господарських операцій складені податкові накладні, які було скеровано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції №9087590651 від 30.04.2019 року податкову накладну №180 від 03.04.2019 року прийнято, але реєстрацію зупинено.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної вказано, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки особистий ключ електронного цифрового підпису ТОВ "Агротех Поділля" на час реєстрації ПН був розміщений на незахищеному носії інформації. Платнику запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання вимог податкового органу позивачем в електронному вигляді направлені повідомлення про надання пояснень та копії документів для підтвердження реального характеру цих операцій.

Платник надав у електронному вигляді наступні документи: повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 27.05.2019 року № 2; видаткову накладну № 1167 від 08.04.2019 року; видаткову накладну № ХБ-00000298 від 04.04.2019 року; договір купівлі - продажу №009/19 від 10.01.2018 року; договір купівлі - продажу №042/18 від 01.10.2018 року; картку рахунку 361 за 08.04.2019 року; картку рахунку 63 за 04.04.2019 року; платіжне доручення №201 від 04.04.2019 року; платіжне доручення № 730 від 03.04.2019 року; пояснення; рахунок-фактуру №128 від 11.02.2019 року; рахунок на оплату № ХН-00000140 від 08.02.2019 року.

Комісією Головного управління ДПС у Хмельницькій області прийняте оскаржуване рішення №1176184/42376533 від 30.05.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 180 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою рішення зазначено те, що позивачем надано копії документів, які складені з порушенням законодавства. У графі "додаткова інформація" зазначено, що позивач не надав достатній пакет документів, які є необхідними для реєстрації податкової накладної, зокрема позивачем надано картку рахунку №361 від 08.04.2019 р., платіжне доручення ПД №730 датоване 03.04.2019 р., що не дає можливості Комісії встановити дотримання платником вимог п. 187.1 ст.187 ПКУ та правильність складання податкової накладної №180 від 03.04.2019 р. на загальну суму 141 013 грн.

Позивач не погодився із вказаним рішенням та звернувся до суду.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.05.2019 року №1176184/42376533. При цьому, належним способом захисту прав позивача є не зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №180 від 03.04.2019 року, а зобов`язання Головне управління ДПС у Хмельницькій області повторно розглянути та вирішити питання щодо реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех Поділля" №180 від 03.04.2019 року у Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів частково погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пунктів 12-14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Критерії ризиковості платника податку визначені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.

Згідно із пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.5 Критеріїв платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

Суд зазначає, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

За приписами пунктів 18-23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Встановлено, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем не вказано конкретного критерію ризиковості платника податку визначених пунктом 1.6 Критеріїв, якому відповідає позивач, а також не наведено переліку документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріали справи також не містять доказів прийняття комісією рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників згідно пункту 1.6 Критеріїв.

Отже, зупинення реєстрації вказаних податкових накладних з підстав наявності Критеріїв ризиковості платника податку є незаконним.

Встановлено, що на підставі рахунків-фактур та згідно з вищезгаданим договором ТОВ Подільське 03.04.2019 року провело попередню оплату вартості товару на загальну суму 188 475,12 грн., у тому числі відповідно до рахунку-фактури №128 на суму 141 013,19 грн., яка зазначена у спірній податковій накладній. За вказаною першою подією (оплата авансової вартості товару) позивачем було сформовано податкові накладні, стосовно реєстрації однієї з яких виник даний спір. Фактична поставка товару згідно з цією податковою накладною відбулась 08.04.2019, що було відображено у наданих позивачем документах.

При цьому, у спірному рішенні не наведено переліку конкретних документів, які були подані позивачем, однак не відповідали вимогам законодавства. Комісія ГУДПС у спірному рішенні не зазначила, які саме документи не відповідали конкретним вимогам закону і у чому полягали виявлені порушення форми або змісту. У той же час, якби такі документи з недоліками дійсно були подані разом з повідомленням, відповідач повинен був навести їх у рішенні та зазначити, у чому полягають порушення вимог закону і чому вони є такими, що перешкоджають прийняттю позитивного рішення. Натомість, дана графа рішення не заповнена.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, позивачем не було надано податковому органу будь-які документи або їх копії, які були складені з порушенням законодавства, реальний характер господарських операцій під сумнів відповідачем не ставляться, а тому вказівка у рішенні на цю підставу для відмови є протиправною, а рішення, мотивоване таким чином - необґрунтованим.

Разом з цим, встановлено, що окремі документи, надані позивачем, дійсно містили розбіжність, зокрема у частині загальної суми оплати за товар, відображеної у платіжному дорученні, та суми коштів, зазначеної у спірній податковій накладній. Однак ця обставина не охоплюється підставою прийняття спірного рішення, яка була встановлена Комісією, оскільки ані картка рахунку №361 від 08.04.2019 року ані платіжне доручення від 03.04.2019 року № 730 не були складені з порушенням вимог закону.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що оплата 03.04.2019 (аванс) за товар, який постачався ТОВ Подільське , була першою подією, визначеною законом, у зв`язку з чим позивачем складено 5 податкових накладних на вказану суму коштів (в сумі), серед яких знаходилась спірна податкова накладна. Решта податкових накладних були зареєстровані в Реєстрі, про що позивач надав письмові докази суду, які відповідачем не спростовані. Разом з тим, податковий орган зазначені обставини не перевіряв.

Відтак, рішення Комісії не є обґрунтованим та правомірним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №180 від 03.04.2019 року та висновків суду першої інстанції у цій частині, апеляційний суд зазначає про наступне.

Із положень частин третьої-четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС України.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у ГУ ДПС правових підстав для відмови у реєстрації вказаної податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача датою її фактичного надходження.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведені обставини у сукупності, суд переконаний, що задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.

Водночас, апеляційний суд зауважує, що чинне законодавство не передбачає можливості ГУ ДПС повторно розглянути та вирішити питання щодо реєстрації податкової накладної.

Тому, вибір судом першої інстанції такого способу захисту є помилковим, адже унеможливить фактичне виконання даного судового рішення шляхом реєстрації вказаної податкової накладної у ЄРПН, а отже не призведе до відновлення прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

З урахуванням наведеного апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №180 від 03.04.2019 та необхідність для захисту прав позивача зобов`язання Головне управління ДПС у Хмельницькій області повторно розглянути та вирішити питання щодо реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех Поділля" №180 від 03.04.2019 року у Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням висновків суду.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим у вказаній частині, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову у цій частині.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення немайнових вимог позивача, останньому підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 4 802,5 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити частково.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех Поділля" задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех Поділля" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №180 від 03.04.2019, а також у частині зобов`язання Головне управління ДПС у Хмельницькій області повторно розглянути та вирішити питання щодо реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех Поділля" №180 від 03.04.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням висновків суду.

Ухвалити у вказаній частині нове рішення про задоволення позову.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех Поділля" №180 від 03.04.2019.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех Поділля" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у сумі 4 802,5 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.