Ухвала

від 07.05.2020 по справі 192/643/20

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/643/20

Провадження № 2/192/1182/20

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

07 травня 2020 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н.О., ознайомившись в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2020 року до суду надійшла позовна заява про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, згідно якої позивачка просить суд розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем, визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю, стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача до повноліття дитини.

Ознайомившись з позовом, суддею було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 3,4 ст. 177 ЦПК України.

Так, ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом із заявою позивачка надала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, з посиланням на те що вона втратила роботу під час запровадження на всій території України карантину, а також має на утриманні двох малолітніх дітей, а тому не може сплатити судовий збір.

З посиланням на ст. 8 Закону України Про судовий збір просила звільнити її від сплати судового збору, а у випадку неможливості звільнення, просила відстрочити його сплату до 30 травня 2020 року, але не довше ніж до ухвалення рішення по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

До клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору позивачкою не надано будь-яких доказів її майнового стану, які б суд міг врахувати під час вирішення питання про звільнення або відстрочення сплати судового збору. Так позивачка посилається на те, що втратила роботу під час карантину, проте не надає доказів на підтвердження таких посилань, а відповідно до положень ст. 8 Закону України Про судовий збір та ст. 136 ЦПК України питання про звільнення або відстрочення сплати судового збору вирішується судом з урахуванням майнового стану сторони. Наявність у позивачки малолітніх дітей, а також те що предметом позову є захист сімейних прав, не є безумовною підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до пп. 2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день звернення з позовом до суду становить 840 гривень 80 копійок.

Від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів позивачка звільнена.

Тому позивачці необхідно доплатити судовий збір в розмірі 1 681 гривню 60 копійок за вимоги про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини (по 840 гривень 80 копійок за кожну вимогу) на наступні реквізити: отримувач коштів - Солонянське УК/Солонян-ий р-н/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37916143, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA508999980313151206000004305 , код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солонянський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа).

Також позов не містить ціни позову в частині вимог про стягнення аліментів, а відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Крім того, згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Проте позовна заява не містить взагалі будь якого викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в частині вимог про визначення місця проживання дитини.

Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням того, що позовна заява не відповідає ст. ст. 175, 176, 177 ЦПК України, тому є підстави для залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185,260 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернена, а також те, що виконання ухвали вчинюється шляхом надання доказів сплати судового збору та наданням позову з усуненими недоліками з копіями для всіх учасників справи.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, ухвала набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 07 травня 2020 року.

Суддя Н. О. Щербина