Ухвала

від 07.05.2020 по справі 396/549/20

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/549/20 р.

УХВАЛА

07.05.2020 року Суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Гарбуз Ольга Анатоліївна розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора 3 роти І батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Ткачової Богдани Олександрівни про оскарження дій інспектора патрульної поліції та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача інспектора 3 роти І батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Олександрівни про оскарження дій інспектора патрульної поліції та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, серії ЕАК №2442008 від 25.04.2020 року.

Однак, поданий до суду адміністративний позов не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме: до матеріалів позову не надано документу на підтвердження сплати судового збору, або ж документів на підтвердження обставин від сплати судового збору (ч. 8 ст. 160, ч. 3 ст. 161 КАС України).

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ЗаконУкраїни Просудовий збір № 3674-VІ (Далі-Закон № 3674-VІ).

За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частина друга статті 3Закону №3674-VІ містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5цього Закону - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 213 КУпАП, згідно з якою справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом; 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, Верховним Судом; 5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається КУпАП та іншими законами України (стаття 246 КУпАП).

За статтею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності)), дату народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою статті 283 КУпАП, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою статті 283 КУпАП, повинна містити відомості про адресу вебсайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 КУпАП, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.

Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Відповідно до статті 287КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Разом з тим, згідно з пунктом 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті)) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Наведеним вище нормам статті 288 КУпАП кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

З цих положень убачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.

Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху .

З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон № 3674-VI. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом даної позовної заяви, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом №3674-VI .

Прийняття Закону №3674-VI не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством.

Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.

Відповідно до положень статей 3, 5Закону №3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Також Законом Українивід 19 вересня 2013 року №590-VII Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо сплатисудового збору внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону № 3674-VI).

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон №3674-VI не передбачає.

Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору.

Дана позиція узгоджується із постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі 543/775/17.

Відповідно до вищевказаної постанови Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16, вказавши, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Отже, розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому позивачу потрібно сплатити судовий збір за подання адміністративного позову до суду у розмірі 420,40 грн., за кожну позовну вимогу, на рахунок (отримувач коштів УК у Новоукраїнському районі, код за ЄДРПОУ 02896974, код банку отримувача -36734791, МФО- 899998, рахунок отримувача UA 208999980313101206000011322, код класифікації доходів бюджету - 22030101). Даний позов містить дві позовні вимоги немайнового характеру, тобто 840,80 грн.

Також зматеріалів даної адміністративної справи вбачається, що позивачем зазначено неналежного відповідача, а саме інспектора 3 роти І батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Ткачову Богдану Олександрівну . Однак інспектори відповідного органу діють не як самостійні суб`єкти владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху, його учасниками та правомірністю експлуатації транспортних засобів, а саме від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів. Таким чином, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем таких справ, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положенням ст. 222 КУпАП покладено обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 26.12.2019 року №724/716/16-а.

У відповідності до ст. 169 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Враховуючи зазначене, приходжу до висновку про залишення адміністративного позову без руху, та надання часу позивачу на їх усунення протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.161, 169 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 3 роти І батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Ткачової Богдани Олександрівни про оскарження дій інспектора патрульної поліції та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Запропонувати позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути недоліки вказані в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява відповідно до частини п.1 ч.4 ст. 169 КАС України буде повернута.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя:О. А. Гарбуз