Ухвала

від 09.04.2020 по справі 991/2313/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/2313/20

Провадження №11-сс/991/323/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження: адвокат ОСОБА_5 в інтересах заявника Громадської організації «Спілка свідомих громадян»,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.03.2020 про повернення скарги заявнику за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ГО «Спілка свідомих громадян».

Історія провадження

1.05.03.2020 адвокат ОСОБА_5 від імені ГО«Спілка свідомих громадян» до Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) подала повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті364 Кримінального кодексу України (далі КК) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

2.16.03.2020 адвокатом ОСОБА_5 до Вищого антикорупційного суду подано скаргу із вимогою про зобов`язання уповноважених посадових осіб НАБУ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення, викладені у відповідному повідомленні від 05.03.2020 (вх. № 204/436-00-100).

3.17.03.2020ухвалою слідчогосудді Вищогоантикорупційного суду(далітакож ухвала слідчогосудді)повернуто скаргуадвоката ОСОБА_5 на бездіяльністьпосадових осібНАБУ, особі, яка її подала.

4.30.03.2020 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційнаскарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах заявника Громадської організації«Спілка свідомихгромадян» на ухвалу слідчого судді (далі апеляційна скарга). В апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

5.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді скаргу адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, особі, яка її подала.

6.Слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що хоча злочин, передбачений статтею364КК, згідно з приміткою до статті45 КК відносяться до корупційних злочинів, скарга не відповідає жодній із умов, визначеній у пунктах 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Так, особа, щодо якої подане повідомлення про скоєння злочину, не належить до суб`єктів злочину, передбачених пунктами 1-2 частини 5 статті 216 КПК. Умова, що міститься у пункті 3 частини 1 статті 216 КПК, відноситься до злочинів, передбачених статтями 369 та частини 1 статті 369-2 КК, а тому скарга не відповідає і цій умові.

Вимоги і доводи апеляційної скарги

7.В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить поновити їй строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати її, а матеріали справи №991/2313/20 за її скаргою від 05.03.2020 на бездіяльність посадових осіб НАБУ, яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, повернути до Вищого антикорупційного суду для розгляду.

8.Необхідність поновлення строку апеляційного оскарження обґрунтовує тим, що всупереч вимогам закону оскаржувана ухвала слідчого судді, постановлена 17.03.2020, не була вручена (надіслана) скаржнику. Про її зміст ОСОБА_5 дізналась із Єдиного державного реєстру судових рішень лише 25.03.2020.

9.Свої вимоги апелянт по суті апеляційної скарги обґрунтовує наступним: (1) положення статті 33-1 КПК щодо предметної підсудності Вищого антикорупційного суду не може бути застосоване, оскільки по суті заяви не було внесено відомості до ЄРДР, а отже не має самого кримінального провадження; (2) слідчі судді зобов`язані перевірити виконання органом досудового розслідування вимог статті 214 КПК при отриманні заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, не вдаючись на даному етапі в оцінку відповідності повідомлення про злочин всім критеріям підслідності, визначеним пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК, а вирішення пов`язаних з цим питань правової кваліфікації та доведення наявності всіх елементів складу кримінального правопорушення, підсудного Вищому антикорупційному суду, не може покладатись слідчим суддею саме на заявника; (3)норми чинного процесуального законодавства не наділяють орган досудового розслідування повноваженнями щодо оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а закріплюють лише обов`язок здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, достатніх для реалізації завдань кримінального провадження; (4) посилання слідчого судді на те, скарга не відповідає жодній із умов, визначеній у пунктах 1-3 частини 5 статті 216 КПК, апелянт вважає неприйнятним та таким, що суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства, та порушує право на доступ до правосуддя; (5) в обґрунтування своїх доводів посилається також на практику Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у аналогічних, на її думку, справах.

Позиції учасників провадження

10.31.03.2020 у судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

11.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

Щодо клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження

12.Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт3 частини2 статті395КПК).

13.Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 2 частини 3 статті 395 КПК).

14.Оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена у зв`язку з неприйнятністю поданої скарги без виклику особи, яка її оскаржує. Доказів отримання скаржником копії ухвали слідчого судді матеріали провадження не містять.

15.Об`єднана палата Касаційногокримінального суду Верховного Суду у постанові від 04.11.2019 (справа № 760/12179/16-к) прийшла до висновку, що за змістом абзацу 2 частини3 статті 395 КПК, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

16.В апеляційній скарзі зазначено, що представник ГО «Спілка свідомих громадян» адвокат ОСОБА_5 25.03.2020 дізналася про зміст ухвали слідчого судді з Єдиного державного реєстру судових рішень, а апеляційна скарга з доданими матеріалами була здана у відділення поштового зв`язку 25.03.2020, тобто в межах строку, передбаченого частиною 3 статті 395 КПК.

17.З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді для адвоката ОСОБА_5 не є пропущеним, отже не має підстав для його поновлення, а її апеляційна скарга підлягає апеляційному розгляду.

Щодо доводів апеляційної скарги по суті

18.Суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та необхідність залишення її без задоволення, виходячи з таких підстав.

19.На досудовомупровадженні заявникомможе бутиоскаржена,зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 303 КПК).

20.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380КПК, з урахуванням положень глави 26 КПК (частина 1 статті 306 КПК).

21.Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначається статтею 33-1 КПК, а з 22.09.2019 статтею 33-1 КПК з урахуванням положень пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК у редакції Закону України № 100-IX від 18.09.2019.

22.У той же час, як вірно встановлено слідчим суддею, зі змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення не вбачається наявності хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Апелянт фактично не спростовує доводів оскаржуваної ухвали слідчого судді в цій частині, натомість звертає увагу на обов`язок органу досудового розслідування відповідно до статті 214 КПК внести відповідні відомості з повідомлення (заяви) про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР (незалежно від його підслідності) і лише після цього може бути вирішене питання щодо направлення зазначених заяв чи повідомлень за підслідністю.

23.Не вдаючись до детального аналізу логіки апелянта щодо вказаного обов`язку органу досудового розслідування, скарга на бездіяльність такого органу в порядку статей 303, 306 КПК має розглядатись судом, встановленим законом (у розумінні Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та КПК).

24.З цього приводу єдиним аргументом апеляційної скарги є неправильність застосування слідчим суддею положень статті 33-1 КПК у цій справі при визначенні належного суду, оскільки оскаржується бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто таке оскарження здійснюється в умовах, коли досудове розслідування не розпочате, і кримінального провадження як такого ще не існує. У зв`язку із цим, на думку апелянта, стаття 33-1 КПК взагалі не підлягає застосуванню.

25.У цьому контексті Суд звертає увагу, що положення статті 33-1, частини 1 статті 306 як і інших норм КПК щодо підсудності кримінальних проваджень розповсюджують свій регулятивний вплив як на вже «порушені» кримінальні провадження, так і на «потенційні» кримінальні провадження. Останнє стосується, зокрема, проваджень з розгляду скарг, поданих на підставі пункту 1 частини 1 статті303 КПК, у результаті вирішення яких слідчим суддею може бути зобов`язано відповідний орган чи її посадову особу внести відповідні відомості до ЄРДР, що призведе до початку кримінального провадження. У разі ж тлумачення норм КПК про підсудність кримінальних проваджень так, як це пропонується в апеляційній скарзі, то законом не було б визначено суд, встановлений законом, який був би уповноважений на розгляд скарг, які стосуються оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (тобто і скарги адвоката ОСОБА_5 ), це призвело б до того, що такі скарги можна було би подавати до будь-якого суду на території України, у якому є слідчі судді, що явно не відповідало б меті, заради якої в КПК чітко визначено територіальну (стаття 32 КПК) та предметну (стаття 33-1 КПК) підсудність.

26.Суд також не вбачає в постановленні оскаржуваної ухвали слідчого судді порушень статті6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що виявляється в обмеженні права заявника на доступ до суду, оскільки структурним елементом права на справедливий суд, є право на «суд, встановлений законом», тобто «належний» або компетентний суд.

27.Так, практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) стосовно тлумачення цього елементу «права на справедливий суд» отримали розвиток у статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за якою ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

28.Право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність (рішення ЄСПЛ у справі Сокуренко і Стригун проти України, заяви №29458/04 та №29465/04, §24), у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява №7360/76, § 68).

29.Посилання особи, якою подано апеляційну скаргу, на рішення (ухвали) апеляційних судів не беруться Судом до уваги, оскільки вони не є джерелом права.

30.Враховуючи викладене, скарга адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , є непідсудною Вищому антикорупційному суду та правильно повернута слідчим суддею на підставі пункту 2 частини 2 статті 304 КПК.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

31.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина1 статті404КПК), у зв`язку із цим Суд не має можливості перевіряти ухвалу слідчого судді в іншій частині, ніж щодо тих доводів, які містяться в апеляційній скарзі.

32.За наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна ухвалислідчого суддісуд апеляційноїінстанції маєправо залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини3 статті 407 КПК).

33.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 слід відмовити, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

34.Керуючись статтями 33-1, 216, 304, 306, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.03.2020 про повернення скарги заявнику за скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах Громадської організації «Спілка свідомих громадян», залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3