Рішення

від 08.05.2020 по справі 910/277/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.05.2020Справа № 910/277/20 Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛР ГЛОБУС (Майдан Незалежності, ПТП №1, Сектор В, м. Київ, 01001) до фізичної особи-підприємця Сміян Кирила Олександровича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості у розмірі 705 634,73 грн,

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Сміян Кирила Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛР ГЛОБУС заборгованість за договором суборенди № 13/18-Н від 10.09.2018 у сумі 705 634,73 грн та судовий збір у розмірі 10584,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу запропоновано у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову. Позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку ст. 166 Господарського процесуального кодексу України. Відповідачу визначено строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 04.02.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

11.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника відповідача адвоката Квітіна Р.В. про надання додаткового строку для подання відзиву, в якому останній просить суд продовжити строк для подачі відзиву на позовну заяву у справі № 910/277/20 на десять робочих днів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.02.2020 у задоволенні клопотання представника відповідача фізичної особи-підприємця Сміян Кирила Олександровича - адвоката Квітіна Руслана Валерійовича про надання додаткового строку для подання відзиву - відмовлено.

24.02.2020 представник відповідача подав до суду клопотання про надання строку, а саме 21 день для позасудового врегулювання спору.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позасудове врегулювання спору можливе за участю двох сторін, проте позивач не заявляв клопотань про наявність позасудового врегулювання спору та не підтримував клопотання відповідача.

Крім того, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на всій території України введено карантин. У подальшому постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020 дію карантину продовжено до 24.04.2020.

При цьому 21-денний строк для позасудового врегулювання спору, який просив надати представник відповідача, станом на час розгляду справи закінчився, будь-яких документів з цього приводу сторонами не надано, тому справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

10.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЛР Глобус (далі - орендар) та фізичною особою-підприємцем Сміян Кирило Олександровичем (далі - суборендар) було укладено договір суборенди № 13/18-Н, відповідно до п. 2.1 якого орендар за даним договором передає, а суборендар приймає в строкове платне користування приміщення, описане в додатку №1 до цього договору. Орендар користується приміщенням на підставі Первинного договору.

Згідно договору суборенди орендар передав суборендарю приміщення 3/1.R.1, загальною площею 249 кв.м. за адресою: м. Київ, вул.. Інститутська, 2 ( літера А ), що підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 11.09.2018, підписаним орендарем та суборендарем.

Строк суборенди та дата початку суборенди за цим договором визначаються у додатку 1 до договору. Перебіг строку суборенди починається з дати передачі суборендарю приміщення в порядку, визначеному в ст. 11 договору (п. 4.1 договору).

Згідно додатку 1 до договору суборенди строк суборенди приміщення встановлено з 11.09.2018 до 09.09.2021 включно.

Розмір орендної плати визначається в додатку 1 до договору (п. 5.2 договору).

За приписами п. 5.1 договору суборендар зобов`язаний належним чином сплачувати орендарю орендну плату. Орендна плата починає нараховуватися з дати початку суборенди, якщо інше не передбачено умовами цього договору.

Відповідно до п. 5.3 договору на день здійснення оплати орендна ставка (за умови її застосування до порядку обчислення орендної плати) може коригуватись орендарем прямо пропорційно до зміни офіційного курсу на день оплати, у порівнянні з офіційним курсом на день підписання цього договору.

Якщо інше не передбачене цим договором, орендна плата сплачується суборендарем щомісяця авансом не пізніше 5 календарного дня кожного місяця. Не дивлячись на те, що для зручності суборендаря орендар може 25 числа кожного попереднього місяця (в разі, якщо цей день припадає на вихідний, то береться до уваги робочий день, що передує) виставляти суборендарю рахунки. Суборендар зобов`язаний сплачувати орендну плату не пізніше дати, вказаної в цьому договорі, незалежно від факту отримання суборендарем таких рахунків (п. 5.4 договору).

Відповідно до п. 5.8 договору, у разі дострокового припинення чи розірвання договору, сплачена авансом орендна плата за останній місяць коригується на кількість днів у відповідному місяці, протягом яких приміщення фактично знаходилось в користуванні суборендаря, і підлягає поверненню сума, зменшена на розмір такого коригування, якщо інше не передбачено умовами цього договору або домовленістю сторін.

25.01.2019 сторони підписали додаткову угоду №2 до договору суборенди, згідно якої сторони дійшли згоди встановити фіксований розмір орендної плати за лютий 2019 року та березень 2019 року. Орендна плата за лютий 2019 року склала 55 459,68 грн. з ПДВ, орендна плата за березень 2019 року склала 58 184,88 грн. з ПДВ.

За квітень, травень та червень 2019 року розмір орендної плати визначався згідно додатку 1 до договору суборенди.

Згідно п. 7 додатку 1 до договору суборенди, розмір орендної плати за один календарний місяць з урахуванням індексації визначається як сума у гривнях, яка обчислюється за такою формулою: орендна плата = Індекс К1 х Індекс К2 х Площа приміщення х Орендна ставка + ПДВ.

Згідно п. 1 договору суборенди, офіційний курс - офіційний курс гривні до долару США, встановлений НБУ, згідно з законодавства України, що діє на відповідну дату.

Відповідно до п. 29.13 договору суборенди, всі суми, що підлягають сплаті суборендарем за цим договором суборенди, включаючи орендну плату, вказані без врахування ПДВ та інших податків, якщо інше прямо не вказано в договорі. Суборендар зобов`язаний сплачувати усі застосовані ПДВ та інші податки, якщо будь-які такі податки підлягають сплаті суборендарем відповідно до положення чинного законодавства на дату платежу.

Розмір орендної плати за квітень 2019 року склав 72 503,82 грн., травень 2019 року - 71 517,78 грн., червень (01.06-06.06) - 14 163,12 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 7.1 договору додатково до інших платежів за цим договором суборендар зобов`язаний щомісяця сплачувати орендареві плату за Управлінські послуги, які складаються з усіх поточних та інших витрат, що пов`язані з приміщенням та Комплексом, та із забезпеченням використання суборендарем приміщення відповідно до умов цього договору, включаючи, але не обмежуючись, наступним: технічне обслуговування, прибирання, експлуатацію, ремонти та відновлення загальних площ, вивезення сміття та відходів; обслуговування та експлуатацію секцій, установок, мереж та обладнання спільного користування; забезпечення протипожежної безпеки в Комплексі, крім приміщення (в тому числі витрати, потрібні для дотримання положень або вимог страхових полісів, перевірки спринклерної мережі); страхування комплексу, майна комплексу; обслуговування кондиціювання та вентиляції загальних площ; витрати на управління та адміністрування комплексу, включаючи витрати на юридичні послуги, персонал, техніку, офісне обладнання, меблі, канцелярію та інші необхідні витрати; витрати на відновлення, поточний або капітальний ремонт конструктивних елементів комплексу, несучих стін, підвалів та балок тощо, встановленого обладнання, компонентів або мереж, призначених для спільного користування; технічне обслуговування, прибирання, експлуатація, ремонт та відновлення всіх фундаментів комплексу або будь-якої частини його дахів, конструкцій, ліній інженерних мереж всередині та зовні будівлі; виконання всіх відповідних вимог органів влади щодо забезпечення належного технічного обслуговування будівлі відповідно до його комерційного призначення та витрати на надання санітарно-гігієнічних послуг відвідувачам комплексу; послуги з безпеки та охорони на загальних площах; встановлення та обслуговування системи навігації комплексу; обслуговування загальної системи безпеки будівлі; маркетингові та рекламні витрати; витрати за комунальні послуги; витрати на виконання загальних вимог санітарних, екологічних, протипожежних норм згідно з чинним законодавством України; будь-які та всі витрати понесені орендарем та пов`язані з підключенням телефонних станцій в комплексі, забезпеченням зв`язку та їх постійним технічним обслуговуванням; витрати щодо сплати будь-яких податків, зборів та інших платежів, пов`язаних із володінням комплексом та земельною ділянкою, на якій він розташований; витрати пов`язані з озелененням загальних площ, з обслуговування фонтану; витрати, пов`язані з обслуговуванням дощових та каналізаційних насосних станцій; інші витрати, які орендарю необхідно сплачувати для належного функціонування та експлуатації комплексу.

Сторони цим домовились, що порядок обчислення та розмір плати за управлінські послуги визначається у додатку 1 до договору (п. 7.2 договору).

Відповідно до п. 7.3 договору, якщо інше не передбачено цим договором, плата за управлінські послуги сплачується суборендарем щомісяця авансом, не пізніше 5 календарного дня кожного місяця. Не дивлячись на те, що для зручності суборендаря орендар може 25 числа кожного попереднього місяця (в разі, якщо цей день припадає на вихідний, то береться до уваги робочий день, що передує) виставляти суборендарю рахунки, суборендар зобов`язаний сплачувати плату за управлінські послуги не пізніше дати, вказаної в цьому договорі, незалежно від факту отримання суборендарем таких рахунків. Орендар вказує суми для оплати плати за управлінські послуги за відповідний період у рахунках на сплату орендної плати за відповідний період.

Згідно додаткової угоди №2 до договору суборенди, сторони дійшли згоди встановити фіксований розмір плати за управлінські послуги за лютий 2019 - 39 613,57 грн. з ПДВ., за березень 2019 - 41 122,18 грн. з ПДВ.

Згідно п. 9 додатку 1 до договору суборенди, розмір плати за управлінські послуги за один календарний місяць з урахуванням індексації визначається як сума у гривнях, яка обчислюється за такою формулою: Плата за управлінські послуги = Індекс К1 х Індекс К2 х Площа приміщення х Ставка плати за управлінські послуги + ПДВ.

Розмір плати за управлінські послуги за квітень 2019 року становить - 40 278,24 грн., за травень 2019 року - 39 731,44 грн., за червень (01.06.-06.06) - 7 870,39 грн.

Згідно п.8.1 договору суборенди, суборендар компенсує орендареві вартість комунальних послуг-Приміщення. Порядок обчислення розміру компенсації за комунальні послуги-Приміщення визначається у додатку 1 до договору.

Відповідно до п. 8.2 договору суборендар також зобов`язаний компенсувати орендарю витрати, які несе орендар на комунальні послуги - зальні Площі. Порядок обчислення розміру компенсації за комунальні послуги-Загальні Площі визначається у додатку 1 до договору.

Згідно п. 10.2 додатку 1 до договору суборенди, розмір компенсації за комунальні послуги-Приміщення обчислюється в такому порядку: згідно з показниками лічильників, встановлених в приміщенні.

Пунктами 10.3.1, 10.3.2 додатку 1 до договору суборенди сторони погодили формули нарахування платежів за електроенергію та за спожиту теплову енергію.

За приписами п. 8.4 договору оплата компенсації за комунальні послуги здійснюється суборендарем щомісяця протягом 20 календарних днів з моменту виставлення орендарем відповідного рахунку. Орендар виставляє рахунки на сплату за комунальні послуги в останній календарний день поточного місяця.

Відповідно до п. 19.13 договору суборенди за прострочення суборендарем виконання будь-якого грошового зобов`язання за цим договором суборендар зобов`язаний за вимогою орендаря сплатити орендарю прострочену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, 25% річних від простроченої суми та пеню за прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення відповідної суми.

Пунктом 19.14 договору сторони погодили, що строк позовної давності щодо будь-яких вимог орендаря до суборендаря стосовно будь-якої з неустойок за цим договором становить три роки. При цьому, вказане положення вважається угодою про збільшення строку позовної давності.

Також п. 19.12 договору сторони визнали, що положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за цим договором не застосовується.

Позивач зазначав, що у зв`язку з порушенням зобов`язань суборендаря з оплати платежів за договором, договір був достроково припинений орендарем відповідно до п. 24.5 договору шляхом надання суборендарю повідомлення про розірвання договору суборенди №1201 від 05.06.2019, яке було отримане суборендарем у той же день.

Відповідно до п. 24.7 договору, у випадку припинення договору відповідно до п. 24.5 договору, датою дострокового розірвання договору вважається наступний робочий день з моменту отримання суборендарем повідомлення про розірвання договору.

Матеріали справи містять рахунки на оплату, виставлені позивачем відповідачу, а саме: рахунок №7535 від 31.12.2018 на суму 28 312,01 грн (відшкодування витрат по комп. посл. по загальним площам за грудень 2018 та відшкодування витрат з постачання теплової енергії по загальним площам за грудень 2018); рахунок №558 від 31.01.2019 на суму 29 987,70 грн (відшкодування витрат по комп. посл. по загальним площам за січень 2019 та відшкодування витрат з постачання теплової енергії по загальним площам за січень 2019), рахунок №1873 від 31.03.2019 на суму 15 297,78 грн (відшкодування витрат по комп. посл. по загальним площам за березень 2019 та відшкодування витрат з постачання теплової енергії по загальним площам за березень 2019); рахунок №1715від 31.03.2019 на суму 6 189,22 грн (компенсація витрат по електроенергії за березень 2019), рахунок №3132 від 31.05.2019 на суму 10 924,37 грн (відшкодування витрат по комп. посл. по загальним площам за травень 2019), рахунок №2981 від 31.05.2019 на суму 6 552,26 грн (компенсація витрат по електроенергії за травень 2019), рахунок №3741 від 30.06.2019 на суму 3 734,72 грн (відшкодування витрат по комп. посл. по загальним площам за червень 2019), рахунок №3583 від 30.06.2019 на суму 5 103,25 грн (компенсація витрат по електроенергії за червень 2019).

Також матеріали справи містять рахунки: №177 від 25.01.2019 на суму 95 073,25 грн. (оренда та управлінські послуги за 01.02.2019-28.02.2019), №833 від 25.02.2019 на суму 99 307,06 грн. (оренда та управлінські послуги за 01.03.2019-31.03.2019), №1475 від 25.03.2019 на суму 112 782,06 грн. (оренда та управлінські послуги за 01.04.2019-30.04.2019), №2138 від 25.04.2019 на суму 111 249,22 грн. (оренда та управлінські послуги за 01.05.2019-31.05.2019), №2758 від 24.05.2019 на суму 22 033,51 грн. (оренда та управлінські послуги за 01.06.2019-06.06.2019).

Матеріали справи містять повідомлення позивача №1200 від 05.06.2019, отримане особисто відповідачем, про що свідчить його підпис, з вимогою здійснити оплату суми заборгованості за договором у розмірі 438 467,69 грн. з ПДВ та штрафних санкцій у розмірі 53 112,13 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

З огляду на вказане, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 213 829,28 грн., заборгованість з оплати за управлінські послуги у сумі 168 615,82 грн., заборгованість з оплати компенсації за надані комунальні послуги у сумі 104 370,70 грн., пеню - 119 998,26 грн., інфляційні втрати - 9075,31 грн., встановлений договором розмір процентів на суму боргу відповідно до ст. 625 ЦК України (25%) - 89 745,36 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір є договором суборенди, а відтак, з огляду на положення ч. 3 ст. 774 ЦК України між сторонами виникли орендні правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України і згідно зі ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Судом установлено, що 25.01.2019 сторони підписали додаткову угоду №2 до договору суборенди, згідно якої сторони дійшли згоди встановити фіксований розмір орендної плати за лютий 2019 року та березень 2019 року. Орендна плата за лютий 2019 року склала 55 459,68 грн. з ПДВ, орендна плата за березень 2019 року склала 58 184,88 грн. з ПДВ. Розмір орендної плати за квітень 2019 року склав 72 503,82 грн., травень 2019 року - 71 517,78 грн., червень (01.06-06.06) - 14 163,12 грн. з ПДВ.

У лютому 2019 відповідачем сплачено на рахунок позивача орендну плату у розмірі 50 000 грн, а у травні - 8000 грн., у зв`язку з чим заборгованість відповідача з орендної плати за період з лютого по червень 2019 року склала 213 829,28 грн.

Крім того, згідно додаткової угоди №2 до договору суборенди, сторони дійшли згоди встановити фіксований розмір плати за управлінські послуги за лютий 2019 - 39 613,57 грн. з ПДВ., за березень 2019 - 41 122,18 грн. з ПДВ. Розмір плати за управлінські послуги за квітень 2019 року становить - 40 278,24 грн., за травень 2019 року - 39 731,44 грн., за червень (01.06.-06.06) - 7 870,39 грн.

Доказів сплати за управлінські послуги відповідачем не надано.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати за управлінські послуги за період з лютого по червень 2019 року склала 168 615,82 грн.

Також, згідно п.8.1 договору суборенди, суборендар компенсує орендареві вартість комунальних послуг-Приміщення. Порядок обчислення розміру компенсації за комунальні послуги-Приміщення визначається у додатку 1 до договору. Відповідно до п. 8.2 договору суборендар також зобов`язаний компенсувати орендарю витрати, які несе орендар на комунальні послуги - зальні Площі. Порядок обчислення розміру компенсації за комунальні послуги-Загальні Площі визначається у додатку 1 до договору.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, за ним утворилась заборгованість з оплати компенсації за надані комунальні послуги з грудня 2018 року по червень 2019 року у сумі 104 370,70 грн., що також підтверджується виставленими позивачем рахунками на оплату, наявними в матеріалах справи.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів оплати орендних платежів у повному обсязі, а також плати за управлінські послуги та компенсації за надані комунальні послуги, матеріали справи не містять та відповідачем в процесі розгляду справи не надано.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів, плати за управлінські послуги та компенсації за надані комунальні послуги, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 213 829,28 грн., заборгованості з оплати за управлінські послуги у сумі 168 615,82 грн. та заборгованості з оплати компенсації за надані комунальні послуги у сумі 104 370,70 грн.

У зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 119 998,26 грн., інфляційні втрати - 9075,31 грн. та встановлений договором розмір процентів на суму боргу відповідно до ст. 625 ЦК України (25%) - 89 745,36 грн.

За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим, пунктом 19.12 договору сторони визнали, що положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за цим договором не застосовується.

Відповідно до п. 19.13 договору суборенди за прострочення суборендарем виконання будь-якого грошового зобов`язання за цим договором суборендар зобов`язаний за вимогою орендаря сплатити орендарю прострочену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, 25% річних від простроченої суми та пеню за прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення відповідної суми.

Пунктом 19.14 договору сторони погодили, що строк позовної давності щодо будь-яких вимог орендаря до суборендаря стосовно будь-якої з неустойок за цим договором становить три роки. При цьому, вказане положення вважається угодою про збільшення строку позовної давності.

Таким чином сторони у договорі збільшили строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки до 3 років.

Таким чином, враховуючи, що договором встановлено, що строк нарахування пені та строк позовної давності для стягнення пені за домовленістю сторін складає 3 (три) роки вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню повністю на суму 119 998,26 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 25% річних та інфляційних втрат обґрунтовані та також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сміян Кирила Олександровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛР ГЛОБУС (01001, м. Київ, Майдан Незалежності, ПТП №1, Сектор В, код 35234901) заборгованість з орендної плати у розмірі 213 829 (двісті тринадцять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн. 28 коп., заборгованість з оплати за управлінські послуги у сумі 168 615 (сто шістдесят вісім тисяч шістсот п`ятнадцять) грн. 82 коп., заборгованість з оплати компенсації за надані комунальні послуги у сумі 104 370 (сто чотири тисячі триста сімдесят) грн. 70 коп., пеню у розмірі 119 998 (сто дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 26 коп., інфляційні втрати у розмірі 9075 (дев`ять тисяч сімдесят п`ять) грн. 31 коп., 25% річних у розмірі 89 745 (вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сорок п`ять) грн. 36 коп. та судовий збір у розмірі 10 584 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 52 коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 4 Розділу X Прикінцеві положення та п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 08.05.2020

Суддя В.О.Демидов