Рішення

від 08.05.2020 по справі 910/18109/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.05.2020Справа № 910/18109/19 Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Національної академії державного управління при Президентові України (вул. Єжена Потьє (Антона Цедіка ), буд. 20, м. Київ, 03057) до Товариства з обмеженою відповідальністю НТЛ Груп (вул. Січових Стрільців, буд. 21, м. Київ, 04053) про стягнення 86 391,92 грн,

В С Т А Н О В И В:

18.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НТЛ Груп на користь Національної академії державного управління при Президентові України витрати, необхідні для усунення недоліків з поточного ремонту покрівлі даху за договором від 01.12.2017 № ПДП/2017 у сумі 71 993,27 грн, штраф у сумі 14398,65 грн та судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 позовна заява Національної академії державного управління при Президентові України залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

11.01.2020 до Господарського суду міста Києва, на виконання вимог ухвали суду від 23.12.2019, надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї документами.

В період часу з 13.01.2020 до 17.01.2020 суддя Демидов В.О. перебував у щорічній основній відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано строк для запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 30.01.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою (вул. Січових Стрільців, буд. 21, м. Київ, 04053) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 п. 4 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання копії ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на всій території України введено карантин. У подальшому постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020 дію карантину продовжено до 24.04.2020.

Разом з тим, строк для подачі відзиву на позовну заяву закінчився у відповідача до введення на території України карантину, проте відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, тому справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.12.2017 між Національною академією державного управління при Президентові України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю НТЛ ГРУП (підрядник) укладено договір №ПДП/2017 про закупівлю послуги з поточного ремонту покрівлі у навчально-лабораторному комплексі №2 Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: м. Київ, вул. Пугачова, 12/2, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується, на свій ризик, своїми силами і засобами надати послуги з поточного ремонту покрівлі даху (далі - роботи) за адресою: м. Київ, вул. Пугачова, 12/2 (далі - об`єкт), а замовник зобов`язується забезпечити своєчасне фінансування робіт у строки і виключно за цінами згідно цього договору.

Найменування робіт, їх ціна, кількість визначаються кошторисною документацією (додаток 1) 9код за ДК 021:2015-45261910-6), яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору підрядник повинен виконати замовнику роботи, якість яких відповідає вимогам ДБН, нормам та правилам чинного законодавства.

Згідно п. 2.2 договору приймання робіт за якістю та кількістю проводиться замовником та оформлюється актом приймання виконаних робіт (типова форма КБ-2в) 9далі - акт). Акт оформлюється у двох примірниках, один з яких передається підряднику, а один залишається замовнику. Належним чином оформлений і підписаний акт є підтвердженням приймання робіт за якістю і кількістю.

Попередні перевірки якості робіт, матеріалів, конструкцій, попереднє приймання прихованих робіт виконуються підрядником відповідно до вимог норм і правил та з повідомленням при необхідності про це замовника за три дні до їх здійснення. У разі виявлення у процесі перевірки невідповідності якості матеріалів, конструкцій вимогам будівельних норм та стандартів, передбачених кошторисною документацією, використання таких матеріалів чи конструкцій забороняється і вони негайно повинні бути вивезені з приміщень замовника. Неякісно виконані роботи підлягають виправленню підрядником у строк 7 календарних днів з моменту його письмового повідомлення. Якщо підрядник не виправить у встановлений замовником строк неякісно виконані роботи, замовник має право залучати для цього іншого виконавця з компенсацією витрат за рахунок підрядника, у тому числі шляхом утримання відповідних сум при розрахунках за виконані роботи (п.2.3, 2.4 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна цього договору є твердою і становить 49 980 грн, у тому числі податок на додану вартість (20%) - 8330 грн.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі акту. До акту, що надається за типовою формою КБ-2в має бути додана довідка про вартість робіт за формою КБ-3 (п. 4.1 договору).

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що строк виконання робіт становить 30 календарних днів з дня підписання договору, а початок виконання робіт - з 15.11.2017.

Відповідно до п. 5.3 договору всі роботи виконуються згідно з ДБН, норм та правил чинного законодавства.

Пунктом 5.13 договору сторони погодили, що гарантійний термін на виконані роботи становить 3 роки з дати підписання остаточного акту приймання робіт. Виявлені у цей період недоліки, обумовлені виконанням робіт з порушенням діючих норм та правил чи умов цього договору, оформлюється дефектним актом, підписаним сторонами, з зазначенням дати виявлення недоробок і термінів їх усунення. Усунення вказаних недоліків проводиться за вимогою замовника підрядником за свій рахунок. Якщо виявлені недоліки не дозволяють продовжити нормальну експлуатацію об`єкта до їх усунення, гарантійний строк продовжується на період усунення недоліків. Якщо нормативно-правовими актами встановлені більші гарантійні строки, то застосовуються строки, передбачені відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 5.14 договору, якщо при відмові підрядника усунути недоробки, що виявлені протягом гарантійного строку, замовник може залучати до виконання робіт іншого виконавця з відшкодуванням його витрат за рахунок підрядника за погодженням кошторису з підрядником.

Відповідно до п. 6.3.2 договору підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, що встановлені цим договором та іншими нормативними документами.

У разі неякісного виконання робіт підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості неякісних робіт, та усуває недоліки протягом строку, визначеного у договорі, з дати повідомлення підрядника про виявлені недоліки, а також відшкодовує збитки, нанесені замовнику у результаті неякісного виконання робіт (п. 7.3 договору).

Всі недоліки, виявлені під час гарантійного терміну, усуваються підрядником за свій рахунок (п. 7.5 договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, крім пунктів 5.13, 5.14, які діють до закінчення гарантійного терміну (п.10.1 договору).

04.12.2017 позивачем було прийнято виконані відповідачем роботи з поточного ремонту покрівлі на об`єкті, про що був складений акт №1 за грудень 2017 року.

Відповідно до платіжного доручення №1651 від 18.12.2017 позивачем перераховано на рахунок відповідача оплату за договором у розмірі 49 980,00 грн.

Разом з тим, в межах гарантійного терміну позивачем були виявлені недоліки робіт, які були зафіксовані внутрішніми актами замовника (дефектний акт), а саме: протікання покрівлі в місцях проведення ремонтних робіт відповідачем.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до відповідача з листом від 10.04.2019 №1/15-19-246, у якому запрошував підрядника прибути 18.04.2019 до Національної академії для підписання дефектного акта щодо виявлених недоліків та термінів їх усунення.

У визначений замовником час представник підрядника не з`явився, про що позивачем складено акт від 18.04.2019.

Згідно дефектного акту та розрахунку вартості робіт та матеріалів на ремонт покрівлі, складених в поточних цінах станом на 27.05.2019, витрати для усунення виявлених недоліків складають 71 993,27 грн.

Також позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача штраф у розмірі 14398,65 грн. відповідно до вимог п.7.3 договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов вказаного договору відповідачем були виконані обумовлені вказаним правочином роботи, про що складено акт приймання виконаних робіт №1 за грудень 2017 року, який підписаний представниками підрядника та замовника, а також скріплений печатками обох сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Згідно зі ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Пунктом 5.13 договору сторони погодили, що гарантійний термін на виконані роботи становить 3 роки з дати підписання остаточного акту приймання робіт. Виявлені у цей період недоліки, обумовлені виконанням робіт з порушенням діючих норм та правил чи умов цього договору, оформлюється дефектним актом, підписаним сторонами, з зазначенням дати виявлення недоробок і термінів їх усунення. Усунення вказаних недоліків проводиться за вимогою замовника підрядником за свій рахунок. Якщо виявлені недоліки не дозволяють продовжити нормальну експлуатацію об`єкта до їх усунення, гарантійний строк продовжується на період усунення недоліків. Якщо нормативно-правовими актами встановлені більші гарантійні строки, то застосовуються строки, передбачені відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 5.14 договору, якщо при відмові підрядника усунути недоробки, що виявлені протягом гарантійного строку, замовник може залучати до виконання робіт іншого виконавця з відшкодуванням його витрат за рахунок підрядника за погодженням кошторису з підрядником.

На виконання п.п. 5.13, 7.5 та 10.1 договору, позивач звернувся до відповідача із вимогою №1/15-19-246 від 10.04.2019, у якій просив направити представника 18.04.2019 для підписання дефектного акта щодо виявлених недоліків та термінів їх усунення.

У визначений замовником час представник підрядника не з`явився, про що позивачем складено акт від 18.04.2019.

Згідно із ст. 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Статтею 859 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 226 Господарського кодексу України у разі невиконання зобов`язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов`язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов`язання.

Вина відповідача у нанесені позивачеві збитків, які полягають у неякісному виконанні ремонтних робіт з порушенням технологій, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача, підтверджується дефектним актом від 18.04.2019.

При цьому правом на усунення недоліків власними силами та засобами відповідач не скористався, як і проти обставин, зазначених у ньому, не заперечив.

Суд також враховує, що відповідачем власного розрахунку, з огляду на його будівельну діяльність, в спростування заявленого розміру збитків, не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи викладене та додані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 71 993,27 грн. є обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 14 398,65 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку виправлення недоліків здійснених ним ремонтних робіт не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі неякісного виконання робіт підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості неякісних робіт, та усуває недоліки протягом строку, визначеного у договорі, з дати повідомлення підрядника про виявлені недоліки, а також відшкодовує збитки, нанесені замовнику у результаті неякісного виконання робіт.

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу з урахуванням встановлених обставин, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 14 398,65 грн. підлягає задоволенню.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НТЛ Груп (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, код 39589813) на користь Національної академії державного управління при Президентові України (03057, м. Київ, вул. Єжена Потьє (Антона Цедіка ), буд. 20, код 23696843) збитки в розмірі 71 993 (сімдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три) грн. 27 коп., штраф у сумі 14 398 (чотирнадцять тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 65 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 4 Розділу X Прикінцеві положення та п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 08.05.2020

Суддя В.О.Демидов