Ухвала

від 07.05.2020 по справі 916/1234/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" травня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1234/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39) про забезпечення позову за вх.№2-1062/20 від 05.05.2020р. по справі №916/1234/20

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39)

до відповідача: Громадської організації "Культурний центр Крим" (65017, м. Одеса, вул. Багрицького, буд. 3А)

про стягнення 1 230 778,50 грн

ВСТАНОВИВ:

05.05.2020р. Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації "Культурний центр Крим", згідно якої просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 863 975,02 грн, компенсацію за п.3.12. договору у сумі 308 922,76 грн, 3% річних у сумі 18 154,52 грн, інфляційні втрати у сумі 39 726,20 грн, а також суму судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди комерційної нерухомості №51Е100-1506/18 від 10.10.2018р. в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів. Також позивачем з посиланням на п.3.12. договору було нараховано відповідачу компенсацію внаслідок дострокового розірвання договору.

Ухвалою суду від 07.05.2020р. відкрито провадження у справі №916/1234/20, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

Одночасно із позовною заявою Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" було подано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої позивач просив суд вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на рахунки ГО "Культурний центр Крим" в банківських установах, а саме: рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , в„– НОМЕР_4 в філії "Южне головне регіональне управління" АТ КБ "Приватбанк", МФО 328704, ЄДРПОУ 41879815. Також позивач просить суд накласти арешт на все рухоме на нерухоме майно ГО "Культурний центр Крим".

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, позивач зазначає, що повернення орендованого майна відповідачем за власною ініціативою внаслідок важкого фінансового стану, свідчить про реальну загрозу повного та фактичного виконання судового рішення суду.

На думку заявника, у зв`язку із тривалим та системним порушенням зобов`язань перед позивачем, різким погіршенням матеріального становища відповідача існують ризики неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, з чого вбачається необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Громадської організації "Культурний центр Крим".

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частинами першою, третьою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно частин 2, 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, подана ПАТ "Укртелеком" в особі Одеської філії ПАТ "Укртелеком" заява про забезпечення позову, в порушення вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі їх невжиття.

Посилання заявника на важкий фінансовий стан підприємства, внаслідок чого останнім було повернуто орендоване майно, за відсутності інших доказів, підтверджуючих можливість утруднення виконання рішення суду у разі його задоволення, судом відхиляються.

Так матеріали справи не містять доказів ухилення відповідача від сплати заборгованості, навпаки наявні в матеріалах справи листи свідчать про визнання ГО "Культурний центр Крим" заборгованості за договором, затримка у погашенні якої викликана карантинними заходами, що вживаються у світі.

Поряд з цим, наявний у матеріалах позовної заяви розрахунок заборгованості, а також рахунки-акти свідчать про періодичне здійснення відповідачем орендних платежів.

При цьому, наявність заборгованості за договором є підставою для нарахування штрафних санкцій та звернення до суду з відповідним позовом, однак не є безумовною підставою для накладення арешту на майно та грошові кошти боржника.

Окремо суд зауважує, що положеннями ст. 137 ГПК України визначено такий захід забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу.

При цьому за змістом п. 7.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 №16 у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Отже фактично запропонований позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача не відповідає визначеним процесуальним законодавствам способам забезпечення позовних вимог.

Також суд звертає увагу на відсутність в матеріалах позовної заяви та заяви про забезпечення позову доказів наявності у відповідача рухомого та нерухомого майна, а також зазначає, що позивачем не наведено доводів на підтвердження наявності зв`язку між запропонованим заходом до забезпечення позову (в частині накладення арешту на нерухоме та рухоме майно) і предметом позовної вимоги (стягнення коштів) та на підтвердження можливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог лише внаслідок звернення стягнення на відповідне рухоме та нерухоме майно.

Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком".

Керуючись ч.6 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про забезпечення позову за вх.№2-1062/20 від 05.05.2020р. по справі №916/1234/20.

Ухвала суду набирає законної сили 07 травня 2020 р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної в порядку ст.256 ГПК України.

Суддя Ю.М. Щавинська