Ухвала

від 07.05.2020 по справі 914/1091/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.05.2020 Справа№ 914/1091/20

м.Львів

Господарський суд Львівської області, у складі судді Кітаєвої С.Б., розглянувши заяву Приватного підприємства Ріал (вх.№1075/20 від 05.05.2020)

про забезпечення позову

у справі за позовною заявою : Приватного підприємства Ріал , м.Львів

до відповідача: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів

про : визнання частково недійсним (протиправним) та скасування рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27 лютого 2020 №63/11р/к у справі №914/63/2-01-105-2019.

ВСТАНОВИВ:

05.05.2020 Приватне підприємство Ріал (надалі -позивач), звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ( надалі -відповідач), про визнання недійсним (протиправним) та скасування рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27 лютого 2020 №63/11р/к у справі №914/63/2-01-105-2019 в частині :

- визнання дій Приватного підприємства Ріал (ідентифікаційний номер юридичної особи 13818222, адреса: 79013, Львівська обл., місто Львів, вул. Коновальця Є., будинок 25, квартира 2) щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлі: ДК 021:2015: 71320000-7 - Послуги з інженерного з інженерного проектування, ідентифікатор закупівлі UА-2019-09-06-000673-с, замовником яких був Госпрозрахунковий відділ капітального будівництва при Стрийському міськвиконкомі (ідентифікаційний код юридичної особи: 22415859), порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів;

- накладення на Приватного підприємства Ріал (ідентифікаційний номер юридичної особи 13818222) штрафу у розмірі 68 000 гривень за порушення вказане у пункті 1 резолютивної частини адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27 лютого 2020 р. №63/11р/к у справі №63/2-01-105-2019.

Крім того, разом з позовною заявою Приватне підприємство Ріал подало заяву про забезпечення позову (вх.№1075/20 від 05.05.2020), у якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме : зупинити дію рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27 лютого 2020 №63/11р/к у справі №914/63/2-01-105-2019 в частині :

- визнання дій Приватного підприємства Ріал (ідентифікаційний номер юридичної особи 13818222, адреса: 79013, Львівська обл., місто Львів, вул. Коновальця Є., будинок 25, квартира 2) щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлі: ДК 021:2015: 71320000-7 - Послуги з інженерного з інженерного проектування, ідентифікатор закупівлі UА-2019-09-06-000673-с, замовником яких був Госпрозрахунковий відділ капітального будівництва при Стрийському міськвиконкомі (ідентифікаційний код юридичної особи: 22415859), порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів;

- накладення на Приватне підприємство Ріал (ідентифікаційний номер юридичної особи 13818222) штрафу у розмірі 68 000 гривень за порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27 лютого 2020 р. №63/11р/к у справі №63/2-01-105-2019.

Заява обгрунтована тим, що при прийнятті вказаного рішення відповідачем неповно з`ясовано факти та не доведено обставин, які мають значення для справи, Позивач оскаржує дане рішення шляхом подання позовної заяви про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/11р/к у справі 63/2-01-105-2019 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 27 лютого 2020 року, в частині, що стосується заявника.

При цьому заявник зазначає, що відповідно до ч.4 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, зокрема, згідно з частиною 1 статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України, однак не зупиняє дію його рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України Про публічні закупівлі , замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 3 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до позбавлення його одного із основних засобів прибутку, наслідком чого є позбавлення працівників підприємства права на працю та отримання належної винагороди, настання істотних негативних економічних наслідків.

Заява мотивована покликанням на положення ст.ст.136,137 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.48,50,56,60 Закону України Про захист економічної конкуренції , ст.17 Закону України Про публічні закупівлі .

Розглянувши заяву Приватного підприємства Ріал про забезпечення позову, суд не вбачає правових підстав для її задоволення. При цьому суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту, метою запровадження якого є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за умови існування очевидної небезпеки шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України Про захист економічної конкуренції , за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому згідно з ч. 4 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України (ч. 5 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції ).

Так, в силу норм Закону України Про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України в силу своїх повноважень приймають відповідні рішення, як-от: рішення у заявах про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання (ст. 28 Закону), рішення у справах про узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання (ст. 31 Закону), рішення у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (ст. 48 Закону).

Судом встановлено, що рішення від 27 лютого 2020 №63/11р/к у справі №63/2-01-105-2019 Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняте у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в порядку ст. 48 Закону України Про захист економічної конкуренції .

З огляду на те, що Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було прийнято спірне рішення, яким визнано, що, зокрема, Приватне підприємство Ріал вчинило порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , під час участі в конкурсних торгах на закупівлі: ДК 021:2015: 71320000-7 - Послуги з інженерного з інженерного проектування, ідентифікатор закупівлі UА-2019-09-06-000673-с, замовником яких був Госпрозрахунковий відділ капітального будівництва при Стрийському міськвиконкомі (ідентифікаційний код юридичної особи: 22415859), то за відсутності визначення іншого, оскарження такого рішення до суду (у певній частині) передбачає автоматичне зупинення його виконання в цій частині на час розгляду справи (на відміну від рішень, прийнятих в порядку ст.ст. 28,31 Закону), а отже підстав для повторного зупинення дії рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27 лютого 2020 р. №63/11р/к у справі №63/2-01-105-2019 немає.

Оскільки оскарження спірного рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до суду (у певній частині) передбачає автоматичне зупинення його виконання в цій частині на час розгляду справи, відсутні обґрунтовані підстави для зупинення дії оскаржуваного рішення в частині, що стосується Приватного підприємства Ріал , до набрання рішенням суду у справі законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 916/492/19 та від 14.11.2019 у справі № 914/938/19.

За змістом статті 17 Закону України Про державні закупівлі замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Проте, суд зазначає, що відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема - антиконкурентної змови під час торгів, а згідно з приписом частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/7972/19.

Крім того, відповідно до ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

З огляду на наведене, норми ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачають автоматичне зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України.

Також, суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження вчинення Антимонопольним комітетом України дій, направлених на примусове стягнення з Приватного підприємства Ріал штрафу, накладеного оскаржуваним рішенням.

На переконання суду, клопочучи про вжиття заходів до забезпечення позову у вказаний у заяві спосіб, заявник не навів обставин, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника. Більш того, забезпечення позову у такий спосіб призводить до продовження заявником діяльності на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною (здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів під час участі у процедурі закупівель).

Крім того, задоволення заяви заявника жодним чином не впливає на виконання рішення суду, оскільки у разі задоволення позовних вимог товариства до Комітету це унеможливить виконання оскарженого рішення Комітету. Таким чином, у разі задоволення позовних вимог позивача, це забезпечить у повному обсязі захист прав товариства, оскільки автоматично відновить його порушене право, а тому вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення Комітету жодним чином не впливає на виконання рішення суду.

Зупинення дії рішення АМК факту вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та його притягнення до відповідальності до моменту визнання незаконним та скасування цього рішення та набрання відповідним судовим рішенням законної сили - не спростовує. Відповідно, вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову не нівелює можливість отримання відмови в участі в процедурі закупівлі та не призводить до поновлення прав позивача.

Щодо покликання заявника, в обгрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, на положення ч.5 ст.60 Закону України Про захист економічної конкуренції , суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка є спеціальною нормою, яка застосовується до правовідносин, що регулюються цим Законом, дія рішення органу Антимонопольного комітету України може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав.

Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу Антимонопольного комітету України за заявою, поданою суду відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", не може розглядатися як підстава для забезпечення позову.

У зв`язку з цим суд бере до уваги, що відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема - антиконкурентної змови під час торгів, а згідно з приписом частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд визнає подану заяву Приватного підприємства Ріал про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного підприємства Ріал (вх.№1075/20 від 05.05.2020) про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала може бути оскаржена у порядку ст.256,257 ГПК України

Суддя Кітаєва С.Б.