Рішення

від 08.05.2020 по справі 160/2922/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2020 року Справа № 160/2922/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Ем Сі Джі Комунікейшн (вул. Виконкомівська, б.24, м.Дніпро, 49000, ЄДРПОУ 40620793) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 42516310) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

16 березня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Ем Сі Джі Комунікейшн звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форма Р від 29.11.2019 року № 0008111409 та форми Р від 29.11.2019 року №0008181409.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, зазначаючи, що відповідачем було порушено процедуру проведення перевірки, оскільки на момент вручення наказу на проведення перевірки сплинув термін на надання документів для проведення цієї перевірки. На письмовий запит контролюючого органу про надання документів, позивачем 14.06.2018 року було відмовлено у наданні документів, у зв`язку з тим, що запит був оформлений з порушенням податкового законодавства. Відтак, у відповідача не було підстав для проведення перевірки. На думку позивача, жоден нормативно-правовий акт не містить норми щодо солідарної відповідальності за дії контрагентів, отже ТОВ Ем Сі Джі Комунікейшн не відповідає за будь-які дії своїх контрагентів, у тому числі за порушення третіми особами податкового законодавства.

На думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року на адресу суду від відповідача 09.04.2020 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що доводи, наведені у позові, не спростовують висновки акта перевірки. ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2017р., яким засновника та директора ТОВ Соцбудтранс ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за №32017100060000038 відповідно, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, а саме реєстрація та використання фіктивного підприємства ТОВ "Соцбудтранс" з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформлені не існуючих фінансово-господарських операцій, для незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємства суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки. Оскільки, вироком Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2017 підприємство ТОВ Соцбудтранс визвано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу витрат з 01.01.2017 по 31.12.2017 по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником. Наведена в вироку Печорського районного суду м. Києва інформація дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними. Таким чином, первинні документи, які складені TОB Соцбудтранс по взаємовідносинам з TOB ЕМ СІ ДЖІ Комунікейшн є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

27 квітня 2020 року від позивача надійщла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що подтковим органом порушено строк прийняття оскаржуваних податкових- повідомлень рішень та у позивача наявна всі фінансово-господарські документи по взаємовідносинам з ТОВ Соцбудтранс за період з 01.01.2017 року по 31.12. 2017 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ем Сі Джі Комунікейшн (код ЄДРПОУ 40620793) позивач, зареєстровано як юридична особа 02.07.2016 р., номер запису: 12241020000077503.

27.08.2018 року відповідачем винесено наказ №4871-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Ем Сі Джі Комунікейшн (код 40620793).

В преамбулі наказу зазначені підставі для проведення перевірки п.п.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України.

На підставі повідомлення від 27.08.2018 року №1982 та наказу від 27.08.2018 року №4871-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Ем Сі Джі Комунікейшн з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Соцбудтранс (код ЄДРПОУ 40259582) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

За наслідками перевірки складено акт №57828/04-36-14-09/40620793 від 27.09.2018 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Ем Сі Джі Комунікейшн :

- пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2017 рік у сумі 46038 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 51153 грн., в тому числі у лютому 2017 року на суму 51153 грн.

11.10.2018 року позивачем направлено на адресу відповідача заперечення на акт перевірки.

22.10.2018 року відповідачем надано відповідь на заперечення позивача.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.11.2019 року:

- № 0008111409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 57547,50 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 46038 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 11509,50 грн.;

- № 0008181409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 63941,25 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 51153 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 12788,25 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, рішеннями якої від 02.01.2020 року №21/6/99-00-08-05-05 продовжено розгляд скарги та від 31.01.2020 року №3906/6/99-00-08-05-01-06 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку доводам позивача про відсутність підстав для проведення перевірки, судом встановлено наступне.

Перевірку було проведено на підставі наказу від 27.08.2018 року №4871-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Ем Сі Джі Комунікейшн (код 40620793).

Правомірність винесення наказу була предметом розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/7316/18.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року у справі №160/7316/18 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Ем Сі Джі Комунікейшн до головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення суду від 19.11.2018 року у справі №160/7316/18 позивачем не оскаржено та набрало законної сили 03.01.2019 року.

Відповідно до ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, у зв`язку зі встановленням в судовому порядку правомірності винесеного наказу на проведення перевірки, відтак і підстав проведення перевірки, вказані доводи позивача не підлягають розгляду судом у цій справі.

Стосовно твердження представника позивача про отримання наказу на проведення перевірки 25.09.2018 року, тобто після 5-денного строку, встановленого ним з 14.09.2018 року для проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

З аналізу викладених норм, встановлено, що право проведення перевірки контролюючий орган набуває лише у випадку завчасного повідомлення відповідача про проведення такої перевірки.

В постанові Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справа №1570/7146/12 зазначено, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог податкового законодавства призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, наведеними вимогами законодавства встановлено обов`язок податкового органу ознайомити платника податків з наказом про проведення перевірки до її фактичного проведення. Єдиною підставою, що нівелює наслідки проведеної перевірки у даному випадку є неотримання платником податків наказу на проведення перевірки до проведення перевірки.

Акт перевірки оформлено 27.09.2018 року, тобто фактично перевірку проведено 27.09.2018 року, наказ на проведення перевірки отримано позивачем 25.09.2018 року, тобто до початку проведення перевірки.

Таким чином, відповідачем правомірно проведено перевірку вже після отримання позивачем наказу від 27.08.2018 року №4871-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Ем Сі Джі Комунікейшн .

В даному випадку судом не встановлено порушень прав позивача.

Суд критично оцінює посилання позивача на пропуск строку прийняття оскаржуваних рішень, так як такі обставини не впливають на правомірність підстав проведення перевірки та висновків, зафіксованих у акті перевірки, і не можуть бути безумовною підставою для скасування цих рішень.

Для встановлення правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд вважає за необхідне розглянути підстави їх прийняття, викладені в акті перевірки від 27.09.2018 року № 57828/04-36-14-09/40620793.

ТОВ Ем Сі Джі Комунікейшн зареєстровано в якості юридичної особи 02.07.2016 року, основним видом діяльності є КВЕД 73.11 Рекламні агенства.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що спірна сума податкових нарахувань виникла з наступних господарських правовідносин позивача.

В ході перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ Соцбудтранс (код ЄДРПОУ 40620793) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

ТОВ Соцбудтранс на адресу ТОВ Ем Сі Джі Комунікейшн виписані податкові накладні, а саме:

- №40 від 06.02.2017 року на суму 78700 грн., ПДВ 13116,67 грн.;

- №8 від 02.02.2017 року на суму 84577,60 грн., ПДВ 14096,27 грн.;

- №7 від 02.02.2017 року на суму 48360 грн., ПДВ 8060 грн.;

- №9 від 02.02.2017 року на суму 95278 грн., ПДВ 15879,67 грн.

ПДВ у сумі 51152,61 грн. згідно з вказаними податковими накладними TOB ЕМ СІ ДЖІ

КОМУНІКЕИШН включено до складу податкового кредиту за лютий 2017 року на суму 51152,61 грн.

Позивачем на підтвердження реальності проведених господарських операцій не надано суду жодного первинного документу та/або іншої укладеної документації між позивачем та ТОВ Соцбудтранс .

Відповідно до ч.1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відтак, суд при винесенні рішення, зокрема, керується інформацією, викладеною в акті перевірки від 27.09.2018 року № 57828/04-36-14-09/40620793, як доказом в розумінні ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України, з якого можна встановити дійсні обставини справи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 (далі - Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону №996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Надаючи оцінку доводам платника податків щодо реальності відображених у бухгалтерському та податковому обліку операцій, суд зазначає, що встановлення мети та факту порушення встановленого порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або витрат, зменшення фінансового результату.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, суттєві недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Витрати для обрахування податку на прибуток та податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтвердженими фактично здійсненими господарськими операціями та належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність їх здійснення.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Господарські операції для визначення податкового кредиту та бази оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Первинний документ має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Вищенаведеним вимогам досліджені операції платника податків не відповідають.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, первинних документів, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства.

Відображення у податковому обліку оподатковуваних операцій має бути підтверджено первинними, відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. У разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит та витрати можуть вважатись не підтвердженими.

В розглянутому спорі підставою для донарахування контролюючим органом податкових зобов`язань, у зв`язку із визнання такими, що не мають правових наслідків первинних документів, є оформлення від імені контрагентів позивача первинних документів за відсутності змісту господарської операції.

Проте, товариством з обмеженою відповідальністю Ем Сі Джі Комунікейшн не надано суду жодного первинного документа на підтвердження здійснення господарської операції з товариством з обмеженою відповідальністю Соцбудтранс .

Відповідно до інформаційних баз даних ДФС України TОB СОЦБУДТРАНС зареєстроване Печерською районною в місті Києві Державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 05.02.2016. Станом на теперішній час перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Киеві. Стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - _46.90 неспеціалізована оптова торгівля. Податкова адреса: 1014 м.Київ, Печерський район, вул. Командарма Каменева буд. 4. Свідоцтво платника ПДВ від 01.04.2016 має статус анульоване 28.02.2018 у зв`язку з ненадання декларацій протягом року. Баланс, декларація з податку на прибуток за 2017 рік підприємством не подавались. Декларації з податку на додану вартість за січень, лютий 2017 року визнано не податковими.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2017 яким засновника та директора ТОВ Соцбудтранс ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за № 32017100060000038 відповідно, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, а саме реєстрація та використання фіктивного підприємства ТОВ "Соцбудтранс" з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформлені не існуючих фінансово-господарських операцій, для незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємства суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки.

Навіть наявність первинних документів, які мають обов`язкові реквізити, визначені у законі, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту за умови якщо такі первинні документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва. Такий висновок зумовлений тим, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди.

Відповідну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд України у постановах від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16, від 11.12.2018 року у справі № 2а-13519/11/2670.

Висновки Верховного Суду України полягають у тому, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами.

Таким чином, оскільки вироком Печерського районного суду м. Києва від 02.06.2017 визнано винним засновника та директора ТОВ Соцбудтранс ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за № 32017100060000038 відповідно, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, суд вважає, що проведені господарські операції між позивачем та ТОВ Соцбудтранс у 2017 році не містять ознак реальності та направленості на досягнення економічної вигоди.

Таким чином, дослідженими у справі доказами судом підтверджені висновки, викладені в акті перевірки №57828/04-36-14-09/40620793 від 27.09.2018 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд наголошує, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Аналогічна позиція також висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 по справі №816/870/17, від 21.02.2019 по справі № 826/15530/17, від 11.12.2018 по справі № 826/13126/17.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір на користь позивача стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Ем Сі Джі Комунікейшн (вул. Виконкомівська, б.24, м.Дніпро, 49000, ЄДРПОУ 40620793) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 42516310) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук