Ухвала

від 08.05.2020 по справі 461/2773/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №461/2773/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 травня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич Олександр Михайлович, перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Проектнадрбуд до Виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В :

30.03.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Проектнадрбуд звернулося до Галицького районного суду м.Львова із позовною заявою до Виконавчого комітету Львівської міської ради, із вимогами:

-скасувати постанову №0012 від 06.03.2019 року, що винесена Виконавчим комітетом Львівської міської ради, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю Проектнадрбуд визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.ст.44,45, 46 Закону України Про охорону культурної спадщини та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170000,00 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення;

-скасувати постанову №0020 від 04.12.2019 року, що винесена Виконавчим комітетом Львівської міської ради, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю Проектнадрбуд визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.ст.44,45, 46 Закону України Про охорону культурної спадщини та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170000,00 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2020 року, справу №461/2773/20 було передано на розгляд судді Галицького районного суду м.Львова Зубачик Н.Б.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 01.04.2020 року, відповідно до ст.ст.20, 29 КАС України, адміністративну справу передано для розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

29.04.2020 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проектнадрбуд до Виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування постанов було надіслано Галицьким районним судом м.Львова до Львівського окружного адміністративного суду і така надійшла до суду 06.05.2020 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу (матеріали позовної заяви) передано для розгляду судді Львівського окружного адміністративного суду Сасевичу О.М.

Згідно ч.8 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до вимог ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

-відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

-позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

-немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як встановлено суддею, позивачем в порушення цієї норми у позові не зазначено код ЄДРПОУ відповідача й не вказано про відсутність відомостей щодо таких; також не зазначено адреси електронної пошти та номерів засобів зв`язку відповідача.

Згідно з частиною п`ятою статті 94 КАС України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до п.5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів Згідно з оригіналом , назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).

На виконання вимог ч.5 ст.94 КАС України позивачу слід завірити належним чином усі письмові докази, що долучені до позовної заяви (ті, які є фотокопіями).

Приписами ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, необхідним є роз`яснити, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішень відповідача суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

У даному випадку, позивачем оскаржуються постанови №0012 від 06.03.2019 року, №0020 від 04.12.2019 року, що винесені Виконавчим комітетом Львівської міської ради, згідно яких на Товариство з обмеженою відповідальністю Проектнадрбуд накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у загальній сумі 340000,00 грн., а тому з урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги є вимогою майнового характеру.

Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року 2102,00 грн.

Отже, за звернення позивача до адміністративного суду із позовом майнового характеру судовий збір складає 5100,00 грн.

При цьому, позивачем до позовної заяви не додано належного документа про сплату судового збору за звернення до суду із означеним позовом.

Водночас, одночасно із позовною заявою позивач звернувся до суду із клопотанням про розстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

В обґрунтування клопотання позивач вказав, що на момент подання позовної заяви на його розрахункових рахунках відсутні кошти, які б надали можливість сплатити судовий збір.

При вирішенні клопотання позивача суддя враховує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати урегульований статтею 8 Закону України Про судовий збір , відповідно до частини 1 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2)позивачами є: а)військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г)члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ)особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону).

Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом (частина 1). Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (частина 2).

Отже, системний аналіз наведених вище законодавчих положень статті 8 Закону України Про судовий збір дає підстави для висновку про те, що суд наділений правом вирішувати питання щодо відстрочення від сплати судового збору, зменшення його розміру чи розстрочення сплати такого збору виключно по відношенню до фізичних осіб, а не юридичної, якою є позивач у цій справі, а також в окремих категоріях спорів, пов`язаних із захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодуванням шкоди здоров`ю, що не відповідає предмету позовної заяви в даній адміністративній справі.

Враховуючи вищенаведене, зокрема, умови, встановлені положеннями статті 8 Закону України Про судовий збір , оцінивши суб`єктний склад, підстави та предмет позову, суддею встановлено, що вказана норма не передбачає пільг для позивача щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору за подання позову.

Більше того, відсутність коштів на рахунках позивача на сплату судового збору не є нормативно визначеною обставиною для розстрочення сплати судових витрат.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року, справа Креуз проти Польщі , право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Крім того, слід зауважити, що невмотивоване відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до суду за захистом в тому числі фізичних та юридичних осіб.

Загалом, клопотання позивача не містить достатніх обґрунтувань про неможливість сплати судового збору і таке не підтверджено належними доказами.

З урахуванням наведеного, суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для розстрочення сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Відсутність відповідних платіжних документів про сплату судового збору свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду з позовом.

Таким чином, за подання до суду даного позову майнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірах, що передбачені частиною 2 статті 4 Закону України Про судовий збір та у кореспонденції із положеннями ст.7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Залізничному районі м.Львів/Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і Судова влада України .

В силу ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з матеріалів позову, спірні постанови винесені у березні та грудні 2019 року, однак до суду із цим позовом позивач звернувся лише 30.03.2020 року, тобто із пропуском встановленого строку звернення до адміністративного суду.

Окремих заяв про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску позивачем до матеріалів позовної заяви не додано.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, позивачу слід надати суду заяву щодо поновлення строку звернення до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Проектнадрбуд до Виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування постанов.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - п`ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сасевич О.М.