Ухвала

від 08.05.2020 по справі 600/584/20-а

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 травня 2020 р. м. Чернівці справа № 600/584/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування вимоги.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати вимогу ГУ ДФС у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 12.04. 2019 р. № 23152-56 в сумі 18276,72 грн та вимогу ГУ ДФС у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2020 р. № 23152-56 на суму 29293,44 грн про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).

Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Пунктами 4, 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ст. 79 КАС України).

Із змісту позовної заяви видно, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надав, а також не зазначив причини неможливості їх подання.

Зокрема, позивачем не додано до позовної заяви наступні документи (докази):

- докази ознайомлення представника позивача 04.03.2020 р. із матеріалами виконавчого провадження № 61206303;

- скарги від 12.03.2020 р. подані до Державної фіскальної служби України на оскаржувані вимоги № 23152-56 від 12.14.2019 р. та № 23152-56 від 25.02.2020 р.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.04.2019 р. № 23152-56 на суму 18276,72 грн;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.02.2020 р. № 23152-56 на суму 29293,44 грн.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За положеннями ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено десятиденний строк на оскарження вимоги про сплату недоїмки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

З наведених норм вбачається, що Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено десятиденний строк на оскарження вимоги про сплату боргу в адміністративному порядку. Також передбачено звернення вимоги до примусового виконання у разі несплати суми недоїмки або не оскарження вимоги протягом десяти днів.

Із матеріалів справи видно, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-23152-56 винесені ГУ ДФС у Чернівецькій області 12.04.2019 р., а № Ф-23152-56 - 25.02.2020 р.

У позовній заяві представник позивача вказує, що про існування вимоги № 23734-56 від 16.04.2019 р. позивач дізнався 04.03.2020 р., а № 23152-56 від 25.02.2020 р. - 05.03.2020 р.

Однак, у адміністративному позові представником позивача не обґрунтовано звернення до суду з вказаним позовом тільки 07.05.2020 р., тобто поза межами десятиденного строку звернення до суду.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем або його представником не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази на підтвердження таких обставин.

Частиною 7 ст. 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.

Судом встановлено, що позивачем оскаржуються вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.04.2019 р. № 23152-56 в сумі 18276,72 грн та від 25.02.2020 р. № 23152-56 на суму 29293,44 грн.

Однак оригінали або належним чином засвідчені копії оскаржуваних вимог до суду позивач не надав та не вказав обґрунтовані підстави неможливості подання вказаного документу.

Водночас, представником позивача до позову додано вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-23152-56 від 12.04.2019 р. та № Ф-23152-56 від 25.02.2020 р.

Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Судовий збір згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено з 01.01.2020 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2102,00 грн.

Положеннями ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як видно з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог майновий. Отже, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за дві вимоги майнового характеру у сумі 1681,60 грн (840,80 грн х 2).

Натомість, позивачем сплачено судовий збір тільки за одну вимогу в розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією № 06-3366711/С від 06.05.2020 р. Відтак, недоплата судового збору складає 840,80 грн (1681,60 грн. - 840,80 грн).

Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів Чернівецьке УК/м.Чернівці/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37978173; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (ІВАN) UA828999980313191206084024002; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання адміністративного позову (із зазначенням позивача).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький