Постанова

від 05.05.2020 по справі 340/3100/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2020 року м. Дніпросправа № 340/3100/19 Суддя І інстанції - Момонт Г.М.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом в якому, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою від 29.10.2019 № 11-6584/14-19-СГ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520383700:02:000:9027 відповідно до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що йому було безпідставно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в межах Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520383700:02:000:9027 відповідно до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, оскільки перебування вказаної земельної ділянки у користуванні іншої особи не виповідає дійсності, враховуючи те, що особа якій надавалась вказана земельна ділянка для ведення фермерського господарства і яка отримала державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою померла. Крім того підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою чітко передбачені ч. 7 ст.118 ЗК України і розширеному тлумаченню не підлягають.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до невірних висновків про те, що право постійного користування земельною ділянкою автоматично переходить від громадянина, якому видано державний акт на право постійного користування до створеного ним фермерського господарства. Вказує, що право користування земельною ділянкою, яке виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Також від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки він бажає прийняти участь у розгляді справи та висловити свою позицію у письмовій формі.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що апеляційний розгляд вказаної справи призначений в порядку письмового провадження, тобто на підставі матеріалів справи, що не передбачає явки сторін у судове засідання підстав для відкладення розгляду справи відсутні. При цьому, заявник апеляційної скарги із клопотанням про розгляд справи за його участю у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін не звертався.

Крім того розгляд справи в порядку письмового провадження не позбавляє учасника справи висловити свою позицію та пояснення у письмовій формі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в межах Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520383700:02:000:9027 відповідно до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

До такої заяви позивачем додано: графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; копія документу, що посвідчує особу; копія документу про присвоєння ідентифікаційного коду; копія посвідчення учасника бойових дій та довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції; нотаріально засвідчена копія довіреності; копія документу про посвідчення особи представника, копія документу про присвоєння ідентифікаційного номера представника, копія державного акту на право постійного користування землею серії КР №00285, виданого 11.10.2001 року ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії КР 00285 від 31.10.2001 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею №297, виданого на підставі рішення Олександрійської районної Ради народних депутатів Олександрійського району Кіровоградської області від 31.01.2001 року №236, ОСОБА_2 , землю надано у постійне користування площею 50,00 га, яка розташована на території Комінтернівської сільської ради Кіровоградської області, земельна ділянка надана для ведення сільського (фермерського) господарства.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 , Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, на підставі статей 15-1, 118, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17 листопада 2016 року №308, видано наказ №11-6584/14-19-СГ від 29 жовтня 2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Новоселівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: відповідно до наявної у Головному управлінні інформації, земельна ділянка, зображена на доданих графічних матеріалах, перебуває у користуванні іншої особи та відсутні відомості про припинення права користування даною земельною ділянкою (статті 116, 126 Земельного кодексу України, стаття 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка на яку позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою знаходиться у користування фермерського господарства Надежда а тому законні підстави для надання такого дозволу у відповідача відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими доводами суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За правилами частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, вказана норма містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 видано державний акт на право постійного користування землею №297 від 31.10.2001, серії КР 00285 року, яким надана у постійне користування земельна ділянка площею 50,00 га, яка розташована на території Комінтернівської сільської ради Кіровоградської області для ведення сільського (фермерського) господарства.

Відповідно до відомостей зазначених у витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 того ж року зареєстровано ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО НАДЕЖДА (ФГ НАДЕЖДА ), ЄДРПОУ 31733348, дата державної реєстрації: 08.11.2001, Номер запису: 1 437 120 0000 000069, Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, засновник та голова СФГ: ОСОБА_2 , адреса засновника: АДРЕСА_1 .

На час отримання ОСОБА_2 земельної ділянки у постійне користування для створення фермерського господарства був чинним Закон України Про селянське (фермерське) господарство .

Відповідно до статті 2 Закону України Про селянське (фермерське) господарство в редакції, чинній на час надання земельної ділянки і на час створення селянського фермерського господарства Надежда , селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником. На ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

Статтею 9 Закону України Про селянське (фермерське) господарство визначено, що після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Крім того, відповідно до вказаної норми, лише після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набувало статусу юридичної особи, одержувало печатку із своїм найменуванням і адресою, відкривало розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступало у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнавалось державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону. Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносила до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.

Подібні положення щодо спеціального порядку створення фермерського господарства також знайшли своє відображення і в Законі України Про фермерське господарство , частиною першою статті 8 якого передбачено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації.

Проаналізувавши вказані норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що хоча Державний акт на право постійного користування землею №297 від 31.10.2001, серії КР 00285 року і видавався на ім`я голови селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 , проте, фактично передбачалось, що вказаною землею буде користуватись створене нею фермерське господарство Надежда як юридична особа, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Таким чином, ОСОБА_2 до дня своєї смерті на законних підставах володіла Фермерським господарством Надежда та спірною земельною ділянкою.

Відповідно до статті 19 Закону України Про фермерське господарство до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) зокрема входить також право користування землею.

Крім цього, слід зазначити, що положення пункту 6 Розділу X Земельного кодексу України щодо зобов`язання до 01.01.2008 року переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фермерське господарство Надежда є діючим, не ліквідовано та не перебуває в процесі ліквідації.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що фермерське господарство Надежда фактично здійснює користування земельною ділянкою за кадастровим номером 3520383700:02:000:9027, площею 50 га, яка розташована на території Комінтернівської сільської ради Кіровоградської області, ця земельна ділянка є об`єктом права постійного користування згідно з Державним актом, виданим на ім`я його голови ОСОБА_2 , з часу його створення. Фермерське господарство набуло право на користування цією земельною ділянкою, це право підтверджено належними та допустимими доказами, позивачем не спростовані.

Докази припинення чи скасування державного акту на право постійного користування землею для ведення фермерського господарства серії КР №00285, виданого 11.10.2001 року ОСОБА_2 , відсутні.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про відсутність припинення права користування спірною земельною ділянкою фермерським господарством Надежда .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що оскільки громадяни можуть набувати право власності на земельні ділянки із земель, які є вільними та знаходяться у державній чи комунальній власності, а відповідні органи мають повноваження передавати земельні ділянки громадянам у власність із земель державної або комунальної власності, крім земель, переданих у приватну власність або у користування іншим громадянам, а тому відповідач, приймаючи оскаржений наказ про відмову у задоволенні заяви позивача з підстав перебування землі у користуванні іншої особи та відсутності відомостей про припинення права користування даною земельною ділянкою, діяв на підставі наданих повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Наведені в апеляційній скарзі доводи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які привели до неправильного вирішення спору по суті не знайшли свого підтвердження, а тому рішення суду першої підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, колегія суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

В повному обсязі постанова складена 05 травня 2020 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник