Рішення

від 06.05.2020 по справі 203/4273/19

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №203/4273/19

Провадження №2/0203/338/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2020 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-представника позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРІНГ про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

1. 27 листопада 2019 року позивачка звернулася до суду з позовом до ТОВ СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРІНГ про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що від грудня 2018 року по березень 2019 року вона працювала у відповідача на посаді менеджера з персоналу. При звільненні з позивачкою не було проведено остаточного розрахунку. Викладені обставини стали причиною звернення позивачки до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 15 379,89 грн., компенсації за затримку розрахунку при звільненні в сумі 56 386,56 грн., а також відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн. (а.с.а.с. 2 - 5, 16 ).

2. У судових засіданнях позивачка, її представник підтримали позовні вимоги, пояснивши, що грудня 2018 року по березень 2019 року вона працювала у відповідача на посаді менеджера з персоналу (у грудні - за сумісництвом). При звільненні з позивачкою не було проведено остаточного розрахунку.

3. Представник відповідача до суду не з`явився, був повідомлений належним чином. Раніше у судових засіданнях представник відповідача заперечував проти позову, зазначаючи, що матеріали справи містять докази про відсутність заборгованості перед позивачкою.

4. Заслухавши пояснення позивачки, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

5. Судом було встановлено, що позивачка від 03.12.2018 по 31.12.2018 (за сумісництвом) та від 17.01.2019 по 15.03.2019 працювала у відповідача на посаді менеджера з персоналу (а.с. 10 ).

6. Позов побудовано на тому, що за вказані періоди роботи відповідач не сплатив позивачці заробітну плату.

7. Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

8. Згідно з частинами 2, 3 статті 12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

9. За правилами, встановленими частинами 1, 3 статті 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

10. Статтею 76 ЦПК визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

11. За змістом частин 1, 5 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

12. Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

13. Відтак процесуальним завданням позивачки було доведення суду належними, допустимими та достовірними доказами, з дотриманням принципу їх достатності, факту наявності заборгованості по заробітній платі (її невиплати).

14. Між тим, таке твердження позивачки спростовується належним і достатнім доказом, доданим нею самою до позовної заяви, а саме відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 25.10.2019 №54012, актуальними станом на 22.10.2019 (а.с. 11 ).

15. Так, згідно із цим доказом позивачці за період її роботи у відповідача було нараховано та виплачено дохід загальною сумою 15 379,89 грн. Ця сума цілком збігається із сумою, яку позивачка просить стягнути у заявленому позові.

16. При цьому суд критично ставиться до копій довідок відповідача від 19.03.2019 №№90, 91, оскільки вони об`єктивно спростовуються відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. При цьому суд також бере до уваги й те, що сума утриманих податків за вказаними довідками є значно меншою за суму, що фігурує у реєстрі.

17. З огляду на викладене, суд не знаходить підстав і для задоволення похідних вимог - стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди.

18. Додатковою підставою для відмови позову у частині стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди є порушення позивачкою приписів статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

19. Так, згідно з частиною першою статті 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

20. Таким чином, оскільки про порушення свого права у зазначеній частині позивачка довідалася одразу після звільнення, тримісячний строк почав свій перебіг від наступного після цього дня - 16.03.2019, і закінчився 16.06.2019.

21. Підстав для поновлення цього строку за правилами, встановленими статтею 234 КЗпП, судом встановлено не було.

22. У порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати у справі необхідно віднести на рахунок держави.

23. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) у позові до товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРІНГ (ідентифікаційний код - 41374192; 49051, Україна, місто Дніпро, вулиця Журналістів, 9Д ) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 07 травня 2020 року.

Суддя М.О. Католікян