Рішення

від 30.04.2020 по справі 328/3069/19

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 328/3069/19

30.04.2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області суд в складі:

головуючого судді - Гавілей М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Корольковій К.М.,

представника позивача адвоката Курдюкової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Токмак цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новомиколаївської сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Токмацької міської ради Запорізької області, згідно якої просить встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановити, що ОСОБА_1 фактично вступив у володіння спадковим майном, а саме, правом на земельну частку (пай), площею 6,88 умовних кадастрових гектара, яка знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області. Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька, ОСОБА_2 , право на земельну частку ( пай), площею 6,88 умовних кадастрових гектара, яка знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області.

Позов з урахуванням уточнень обґрунтовує наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_2 , про що в Книзі реєстрації актів про смерть Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області 15.01.2002 року зроблено відповідний актовий запис №02.

Зазначене підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, в тому числі, на право на земельну частку ( пай), площею 6,88 умовних кадастрових гектара, яка знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, яке належало померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку ( пай) серії РН в„–203243 , що виданий 03.05.2001 року на підставі рішення Токмацької райдержадміністрації від 13.04.2001 року №123.

Після смерті батька позивач не подавав заяву про відмову від спадщини, фактично вступив в управління та володіння вищевказаною земельною часткою шляхом прийняття заходів по її збереженню, але оформити її в нотаріальному порядку позивач не може, оскільки разом з спадкодавцем не проживав, встановлений законом строк для прийняття спадщини пропустив. Крім того, нотаріусом були виявлені розбіжності в документах, а саме: в свідоцтві про смерть ( серії НОМЕР_1 , видане Новомиколаївською сільською радою, Токмацького району, Запорізької області від 15.01.2002 року), прізвище померлого - ОСОБА_3 , тоді як в свідоцтві про народження спадкоємця ( серії - НОМЕР_4 , видане Калининською сільською радою Кримської області, 16.10.1960 року) - ОСОБА_4 .

Даний факт підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31.05.2019 року №583/02-31.

Факт вступу в управління та володіння земельною часткою підтверджується наявністю у позивача сертифікату на право на земельну частку ( пай), серія РН в„–203243 , що виданий 03.05.2001 року на підставі рішення Токмацької райдержадміністрації від 13.04.2001 року №123.

Про те, що ОСОБА_2 є батьком позивача свідчить ідентичність імені та по-батькові, вказані у свідоцтві про народжені, сертифікаті на право на земельну частку (пай), що виданий 03.05.2001 року на підставі рішення Токмацької райдержадміністрації від 13.04.2001 року №123 та свідоцтві про смерть від 15.01.2002 року, серія НОМЕР_1 .

Позивач вважає, що розбіжність у написанні прізвища батька сталася внаслідок орфографічної помилки при перекладі прізвища з російської мови ОСОБА_4 на українську ОСОБА_3 , коли він отримував паспорт.

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом порушує права позивача на спадкування та набуття права земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, за захистом якого він змушений звернутися до суду, адже в позасудовому порядку їх захистити не можливо.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнає.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її рідним батьком, ОСОБА_2 доводиться по батьку рідним дідом, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вони з дідом підтримували родинні стосунки, дід проживав один в с. Запоріжжя, батько приїздив до нього, допомагав всім необхідним, мав з ним близькі стосунки, після смерті діда поховав його, та фактично вступив у спадщину. Після смерті діда залишився земельний пай на території Новомиколаївської сільської ради, яким батько розпорядився та здав в оренду. Дід мав прізвище ОСОБА_4 , а не ОСОБА_3 , в документах допущена помилка в написанні його прізвища.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що багато років знає родину ОСОБА_4 , приблизно з 1989 року, товаришує з позивачем, знає його батька ОСОБА_2 який помер багато років потому, мешкав один в с. Запоріжжя Токмацького району, позивач ОСОБА_1 доводиться померлому рідним сином, знає їх на прізвище ОСОБА_4 , позивач за життя періодично відвідував батька, допомагав по господарству, піклувався про нього як син, успадкував після нього земельний пай на території Новомиколаївської сільської ради.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.01.2002 року.

Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, в тому числі, на право на земельну частку ( пай), площею 6,88 умовних кадастрових гектара, яка знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, яке належало померлому на підставі сертифікату серії РН в„–203243 на право на земельну частку ( пай), що виданий 03.05.2001 року на підставі рішення Токмацької райдержадміністрації від 13.04.2001 року №123.

На випадок своєї смерті за життя спадкодавець заповіт не складав, спадщина відкрилася за законом.

Єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 залишився його син ОСОБА_1 .

31.05.2019 року позивач звернувся до державного нотаріуса Токмацької районної

державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , проте державний нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки він разом з спадкодавцем не проживав (згідно довідки №635 від 29.03.2019 року, виданої виконавчим комітетом Новомиколаївської сільської ради), встановлений законом строк для прийняття спадщини пропустив. Крім того, нотаріусом біли виявлені розбіжності в документах, а саме: в свідоцтві про смерть ( серії НОМЕР_1 , видане Новомиколаївською сільською радою, Токмацького району, Запорізької області від 15.01.2002 року), прізвище померлого - ОСОБА_3 , тоді як в свідоцтві про народження спадкоємця ( серії - НОМЕР_4 , видане Калининською сільською радою Кримської області, 16.10.1960 року) - ОСОБА_4 , факти, що мають значення для отримання свідоцтва про право на спадщину, підтверджуються тільки рішенням суду, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії №583/02-31 від 31.05.2019 року.

Згідно повідомлення Токмацької державної нотаріальної контори №155/01-16 від 24.03.2020 року спадкова справа після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відкривалася.

Враховуючи відкриття спадщини у 2002 році, до спадкових правовідносин застосовуються положення ЦК УРСР, який діяв на момент відкриття та прийняття спадщини.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України новий ЦК України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК України в редакції 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти ( у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Момент відкриття спадщини міститься в правилі ст. 525 цього Кодексу, а саме моментом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.

Ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як роз`яснено у п.4 Постанови Пленуму ВСУ УРСР №4 від 24.06.1983 року Про практику розгляду судами України справ про спадкування , яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачений ст. 549 ЦК шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

У відповідності до ч. 2 п. 2 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту

родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як встановлено в судовому засіданні та доведено показами свідків, ОСОБА_1 фактично вступив у володіння та користування спадковим майном, а саме земельною часткою (паєм) площею 6,88 умовних кадастрових гектара, яка знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району, після смерті свого батька ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Про те, що ОСОБА_2 є батьком позивача свідчить ідентичність імені та по-батькові , вказані у свідоцтві про народжені, сертифікаті на право на земельну частку (пай), що виданий 03.05.2001 року на підставі рішення Токмацької райдержадміністрації від 13.04.2001 року №123 та свідоцтві про смерть від 15.01.2002 року, серія НОМЕР_1 , а також підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст. 1218 ЦК України).

До спадкоємців за законом першої черги належать діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та його батьки. (ст. 1261 ЦК України)

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на ст.392 ЦК України, якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою, до суду може бути подано позов про визнання цього права, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування №7 відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Статтею 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв) передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ст. 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до положень п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають тільки у тому випадку, якщо наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, та враховуючи неможливість оформлення позивачем своїх спадкових прав у нотаріуса, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі

Керуючись ст. ст. 524, 529, 548 ЦК УРСР, ст.ст. 16, 328, 392, 1216-1218, 1261, 1268-1270, 1296 ЦК України, ст.ст.12,77,78,81,82, 247, 259, 263-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новомиколаївської сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично вступив у володіння спадковим майном, а саме, правом на земельну частку (пай), площею 6,88 умовних кадастрових гектара, яка знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області згідно сертифікату на право на земельну частку ( пай), серії РН в„–203243 , виданого ОСОБА_2 на підставі рішення Токмацької райдержадміністрації Запорізької області від 13.04.2001 року №123 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 03.05.2001 року за №617.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька, ОСОБА_2 , право на земельну частку ( пай), площею 6,88 умовних кадастрових гектара, яка знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області згідно сертифікату на право на земельну частку ( пай), серії РН в„–203243 , виданого на підставі рішення Токмацької райдержадміністрації Запорізької області від 13.04.2001 року №123 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) від 03.05.2001 року за №617.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Новомиколаївська сільська рада, ЄДРПОУ 20512564, місцезнаходження: 71771, Запорізька область, с. Новомиколаївка, вул. Космічна, 46/1.

Повний текст рішення виготовлений 08.05.2020 року.

Суддя: