Рішення

від 29.04.2020 по справі 357/12196/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12196/19

2/357/705/20

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Тодосієнко О. А.,

за участі:

представника позивача - Михайлюк Н.О.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 міста Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Українська автомобільна корпорація Автосервісна філія Сфера-Авто до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлений товар, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що 02.11.2017 року між Автосервісною філією Сфера-Авто ПрАТ Українська автомобільна корпорація та ОСОБА_1 було укладено Договір поставки запасних частин №1, за умовами якого позивач зобов`язався здійснити поставку товару на загальну суму 109 717,43 грн., а відповідач зобов`язався прийняти товар та грошові кошти на умовах, передбачених договором. Останній строк розрахунку за Договором - 02.09.2018 року. Однак відповідач свої зобов`язання з оплати товару не виконав, а тому позивач просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу за Договором поставки запасних частин №1 від 02.11.2017 року в розмірі 109 717 грн. 43 коп., суму штрафу за кожен день прострочення щомісячних платежів за Договором поставки запасних частин №1 від 02.11.2017 року в розмірі 31 600 грн. 00 коп., суму штрафу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за Договором поставки запасних частин №1 від 02.11.2017 року в розмірі 39 997 грн. 26 коп., 3 % річних за Договором поставки запасних частин №1 від 02.11.2017 року в розмірі 3 408 грн. 76 коп., інфляційні втрати за Договором поставки запасних частин №1 від 02.11.2017 року в розмірі 8 249 грн. 05 коп. та сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 03 січня 2020 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження.

05 березня 2020 року представник відповідача - адвокат Швецова Н.Ю. направила відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечила та зазначила, що з 20.07.2016 року по 03.11.2017 року відповідач працював в ПрАТ Українська автомобільна корпорація АФ Сфера-Авто на посаді фахівця з закупівлі товарними запасами у відділі торгівлі запасними частинами авто матеріалів та аксесуарів. Оскільки під час чергової інвентаризації у магазині філії була виявлена недостача товару, діючий на той час директор ОСОБА_3 змусив відповідача підписати договір від 02.11.2017 року, обґрунтовуючи це тим, що в недостачі, яка була виявлена, винен саме він, а тому відповідач і зобов`язаний відшкодувати недоїмку товару Товариству. В той же день позивачем було видано наказ про звільнення відповідача з займаної посади за власним бажанням. Відповідач стверджує, що ніколи не отримував від позивача запчастин за договором поставки запасних частин №1 від 02.11.2017 року та і взагалі будь який товар. Просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач та його представник адвокат Швецова Н.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали пояснення, аналогічні викладеним у відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази надані сторонами по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 02 листопада 2017 року між Автосервісною філією Сфера-Авто Приватного акціонерного товариства Українська автомобільна корпорація та ОСОБА_1 було укладено договір №1 поставки запасних частин, що підтверджується копією вказаного договору (а.с. 8-11). Відповідно до п. 1.1. даного договору АФ Сфера-Авто ПрАТ Українська автомобільна корпорація , як постачальник, зобов`язується поставити (передати) ОСОБА_1 , як покупцю, у визначені цим Договором терміни Запчастини згідно Специфікації (Додаток №1 що є невід`ємною частиною цього Договору), а останній зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, їх прийняти та оплатити.

Відповідно до п. 2.2 загальна вартість запчастин, що є предметом поставки за цим договором, визначається сторонами у розмірі 109 717,43 грн.

Пунктом 2.3 Договору оплата здійснюється протягом 11 календарних місяців з моменту укладення договору щомісячними платежами, які становлять не менше 5 000 грн. Покупець самостійно, не пізніше 20 числа кожного поточного місяця перераховує платіж в повному обсязі на поточний рахунок Постачальника. Датою кінцевого розрахунку є 02.09.2018 року.

Згідно видаткової накладної № РН-0000639 від 02.11.2017 року, позивачем АФ Сфера-Авто АТ Українська автомобільна корпорація видано, а відповідачем ОСОБА_1 прийнято товар на суму 109 717,43 грн.

Судом встановлено, що відповідачем заборгованість за поставлений позивачем згідно договору товар на загальну суму 109 717,43 грн. станом на час звернення позивача до суду із позовом залишилась непогашеною в повному обсязі.

04.07.2019 року позивачем АФ Сфера-Авто АТ Українська автомобільна корпорація на адресу відповідача направлено претензію № 91 щодо сплати заборгованості за поставлений товар (а.с. 19).

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає підтвердженим факт укладення між сторонами договору поставки запасних частин, відповідно до якого позивачем поставлено відповідачу товар на суму 109 717,43 грн., і останнім прийнято даний товар, але не оплачено, а тому суд вважає, що дана сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Суд, не бере до уваги пояснення відповідача, щодо фіктивності вказаного договору з причин його укладення внаслідок застосування до нього фізичного чи психічного тиску, оскільки вони є непослідовними та суперечать встановленим обставинам по справі. Крім того, відповідач не надав суду будь яких доказів щодо примушування його до підписання договору окрім власних пояснень. Стверджуючи про застосування до нього насильства під час підписання договору, відповідач підтвердив той факт, що з цього приводу він не звертався до правоохоронних органів.

Так, згідно зі статтею 231 Цивільного кодексу України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним. Винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичний або психічний тиск до другої сторони, зобов`язана відшкодувати їй збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Отже, для підтвердження факту укладення вказаного договору поставки під тиском відповідач має довести наступні обставини:

1) факт застосування до нього (до потерпілої сторони правочину) фізичного чи психологічного тиску з боку іншої сторони чи з боку третьої особи;

2) вчинення правочину проти своєї справжньої волі;

3) наявність причинного зв`язку між фізичним або психологічним тиском і вчиненням правочину, який оспорюється.

Що повністю узгоджується з правовою позицією висловленою ВС у постанові від 16.05.2019 у справі № 442/158/18.

Натомість, як вказано вище, відповідач не надав суду будь яких доказів на підтвердження факту застосування до нього насильства під час укладення зазначеного договору поставки запасних частин.

А відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому дії останнього є порушенням договірних зобов`язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що їх прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), що тягне за собою застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктами 4.2., 4.3. Договору від 02.11.2017 року передбачено, що у випадку прострочення щомісячних платежів, відповідно до п. 2.3.2. цього Договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 100 грн. за кожен день прострочення платежу. У випадку прострочення кінцевого розрахунку, відповідно до п. 2.3.3. цього Договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діє на дату виникнення прострочення, від залишку заборгованості за цим договором.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.3. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996, (надалі Закон) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону, розмір пені, передбачений ст. 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 4 Закону, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Згідно наданих позивачем розрахунків, розмір штрафу відповідно до п. 4.2. Договору за період з 21.11.2017 року по 02.09.2018 року становить 31 600,00 грн.; пеня відповідно до п. 4.3. Договору становить - 39 997,26 грн.

Розмір інфляційних втрат за період з 03.10.2018 року до 15.10.2019 року становить - 8 249,05 грн.; розмір 3 % річних від простроченої суми за вказаний період становить - 3 408,76 грн.

Перевіривши надані розрахунки до норм чинного законодавства, суд вважає, що вони є вірними, проведеними у відповідності до діючого законодавства, а тому зазначені суми пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що відповідач не надав суду належних доказів на спростування позиції позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь АФ Сфера-Авто АТ Українська автомобільна корпорація заборгованості за договором поставки запасних частин №1 від 02.11.2017 року в розмірі 109 717 грн. 43 коп, штрафу за кожен день прострочення щомісячних платежів в розмірі 31 600 грн. 00 коп., штрафу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 39 997 грн. 26 коп., інфляційні втрати в розмірі 8 249 грн. 05 коп., та 3 % річних в розмірі 3 408 грн. 76 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 894 грн. 60 коп., а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, а саме: сплачений позивачем судовий збір підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 509, 526, 549, 611, 625, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996, ст. ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 263- 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства Українська автомобільна корпорація Автосервісна філія Сфера-Авто (Код ЄДРПОУ 19407394, адреса: вул. Сухоярська, буд. 20, м. Біла Церква, Київська обл., 09100) до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за поставлений товар, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Українська автомобільна корпорація Автосервісна філія Сфера-Авто (Код ЄДРПОУ 19407394, адреса: вул. Сухоярська, буд. 20, м. Біла Церква, Київська обл., 09100) суму основного боргу за Договором поставки запасних частин №1 від 02.11.2017 року в розмірі 109 717 грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Українська автомобільна корпорація Автосервісна філія Сфера-Авто (Код ЄДРПОУ 19407394, адреса: вул. Сухоярська, буд. 20, м. Біла Церква, Київська обл., 09100) суму штрафу за кожен день прострочення щомісячних платежів за Договором поставки запасних частин №1 від 02.11.2017 року в розмірі 31 600 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Українська автомобільна корпорація Автосервісна філія Сфера-Авто (Код ЄДРПОУ 19407394, адреса: вул. Сухоярська, буд. 20, м. Біла Церква, Київська обл., 09100) суму штрафу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за Договором поставки запасних частин №1 від 02.11.2017 року в розмірі 39 997 грн. 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Українська автомобільна корпорація Автосервісна філія Сфера-Авто (Код ЄДРПОУ 19407394, адреса: вул. Сухоярська, буд. 20, м. Біла Церква, Київська обл., 09100) 3 % річних за Договором поставки запасних частин №1 від 02.11.2017 року в розмірі 3 408 грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Українська автомобільна корпорація Автосервісна філія Сфера-Авто (Код ЄДРПОУ 19407394, адреса: вул. Сухоярська, буд. 20, м. Біла Церква, Київська обл., 09100) інфляційні втрати за Договором поставки запасних частин №1 від 02.11.2017 року в розмірі 8 249 грн. 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Українська автомобільна корпорація Автосервісна філія Сфера-Авто (Код ЄДРПОУ 19407394, адреса: вул. Сухоярська, буд. 20, м. Біла Церква, Київська обл., 09100) сплачений судовий збір у сумі 2 894 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, але не пізніше ніж через тридцять днів з дня ухвалення Кабінетом Міністрів України рішення про закінчення карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення складено 08 травня 2020 року.

СуддяБ. І. Кошель