Постанова

від 07.05.2020 по справі 648/3792/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2020 року м. Херсон

Справа № 648/3792/19

Провадження № 22-ц/819/486/20

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя - доповідач)Воронцової Л. П. суддів:Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М. секретарСікора О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області у складі судді Бугрименка В. В. від 23 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Легіон до ОСОБА_1 , третя особа, без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Легіон звернулося з вище зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що 11 грудня 2017 року о 18 год. 00 хв. в районі повороту на с. Степанівка від Музиківського кільця на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовск на 211 км ОСОБА_4 , працюючий водієм в ТОВ Компанія Легіон , керуючи службовим транспортним засобом Mersedes-Benz Sprinter державний номер НОМЕР_1 , будучи неуважним, не впевнившись в безпеці маневру, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав перевагу у русі транспортному засобу Renault Kangoo , державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з вказаним транспортним засобом.

Власником автомобіля Renault Kangoo , державний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 4 від 26 жовтня 2018 року, вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля Renault Kangoo , державний номер НОМЕР_2 , складає 130 192 грн 24 коп. Утилізаційна вартість транспортного засобу, залишки якого залишилися у розпорядженні відповідача, становить 23 845,39 грн.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 24 квітня 2019 року стягнуто з нього на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 130 192,24 грн, вирішено питання про розподіл судових витрат, які сплачено останньому 04 липня 2019 року.

Позивач зазначав, що під час розгляду вище зазначеної справи, питання щодо передачі майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність ( Renault Kangoo ), після відшкодування збитків ним не заявлялося.

Однак, оскільки товариство сплатило відповідачу всю суму майнової шкоди внаслідок ДТП, воно набуло право вимагати передачу у власність пошкодженого автомобіля Renault Kangoo , державний номер НОМЕР_2 .

З витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів вбачається, що автомобіль Renault Kangoo , державний номер НОМЕР_2 06 червня 2019 року на підставі договору купівлі-продажу було відчужено.

Позивач вважав, що належним способом захисту його прав у вказаному спорі є стягнення з потерпілого внаслідок ДТП, якому було перераховано всю суму матеріальних збитків - утилізаційної вартості транспортного засобу в розмірі 23 845,39 грн.

ТОВ Компанія Легіон просила суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 23 845,39 грн утилізаційної вартості транспортного засобу Renault Kangoo , державний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 23 грудня 2019 року позов ТОВ Компанія Легіон задоволено.

Стягнуто ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Легіон 23 845 грн 39 коп. і судові витрати за сплачений судовий збір в сумі 1921 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що вигодонабувачем за договором купівлі-продажу та отримувачем грошових коштів від реалізації спірного автомобіля був ОСОБА_3 , який використав їх на власні потреби. Він не має жодного відношення до правочину з відчуження спірного транспортного засобу, тому не є належним відповідачем у справі.

Заслухавши доповідача, сторін та їх представників, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ Компанія Легіон , суд першої інстанції виходив з того, що 05 червня 2019 року автомобіль Renault Kangoo , державний номер НОМЕР_2 було відчужено, тому належним способом захисту порушеного права ТОВ Компанія Легіон є вимога про стягнення на його користь утилізаційної вартості автомобіля; враховуючи, що шкода у розмірі ринкової вартості автомобіля відшкодована ОСОБА_1 , він є належним відповідачем у справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, 11 грудня 2017 року о 17 год. 31 хв. в районі повороту на с. Степанівка від Музиківського кільця на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ на 211 км ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом Mersedes-Benz Sprinter д/н НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ Компанія Легіон , будучи неуважним, не впевнившись в безпеці маневру, виїжджаючи із другорядної дороги на головну, не надав перевагу у русі транспортному засобу Renault Kangoo д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з вказаним транспортним засобом. В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини водія, автомобіль ТОВ Компанія Легіон Renault Kangoo зазнав механічні пошкодження.

Вказані обставини встановлені рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 24 квітня 2019 року та, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 4 від 26 жовтня 2018 року вартість матеріального збитку (шкоди), завданого власнику автомобіля Renault Kangoo д/н НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної події, станом на 11 грудня 2017 року, дорівнює його ринковій вартості та становит 130 192,24 грн. Утилізаційна вартість автомобіля Renault Kangoo д/н НОМЕР_2 , який знаходиться в аварійному стані становить 23 845,39 грн /а. с. 10 - 23/.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 24 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 до ТОВ Компанія Легіон , треті особи які не заявляють самостійні вимоги на стороні відповідача: ОСОБА_5 , ПрАТ СК Провідна про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Легіон на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в розмірі 130 192 гривні 24 копійки і судовий збір в сумі 1301 гривня 90 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено /а. с. 24 - 26/.

Згідно платіжного доручення № 1 від 04 липня 2019 року ТОВ Компанія Легіон сплатила ОСОБА_1 на виконання рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 24 квітня 2019 року 131 494,14 грн /а. с. 27/.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6547/19/006600 від 05 червня 2019 року автомобіль Renault Kangoo , державний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 було продано ОСОБА_6 /а. с. 60/.

Згідно положень статті 1192 ЦК, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пунктах 13-15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У абзаці 8 пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди роз`яснено, що постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

В судовому рішенні від 24 квітня 2019 року у справі № 648/870/18 зазначено, що під час судового розгляду справи питання щодо передачі майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, після відшкодування заподіювачем шкоди обговорювалося, разом з тим, від представника ТОВ Компанія Легіон будь-яких заяв або клопотань з вимогою про вирішення зазначеного питання та передачу вищевказаного майна у власність особі, відповідальній за шкоду (в його власність), не надійшло. Керуючись принципом диспозитивності та приймаючи до уваги право учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд суд дійшов висновку про неможливість вирішення питання про передачу відповідачу у справі - ТОВ Компанія Легіон майна - автомобіля марки RENAULT , модель KANGOO , 2006 року випуску д/н НОМЕР_2 , який перебуває в аварійному стані та не може використовуватися за призначенням, одночасно з ухваленням рішення по суті спору в межах цього провадження.

Враховуючи вище зазначені обставини, суд першої інстанції, розглядаючи даний спір, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач має право вимагати передачі йому пошкодженого транспортного засобу, оскільки ним відшкодована потерпілому шкода в розмірі ринкової вартості автомобіля на момент дорожньо-транспортної події, а не різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вигодонабувачем за договором купівлі-продажу та отримувачем грошових коштів від реалізації спірного автомобіля був ОСОБА_3 , який використав їх на власні потреби, а він не має жодного відношення до правочину з відчуження спірного транспортного засобу, тому не є належним відповідачем у справі, до уваги колегії суддів не приймаються та підлягають відхиленню, виходячи з наступного.

Спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 12306.

ОСОБА_1 , в момент ДТП, керував транспортним засобом на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом та реєстраційного документа на транспортний засіб, тобто правомірно володів вказаним майном, а тому мав право на відшкодування завданої шкоди.

Саме він був позивачем у справі про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, внаслідок якого належний на праві власності ОСОБА_3 автомобіль зазнав механічних пошкоджень, і саме йому було відшкодовано цю шкоду у розмірі ринкової вартості даного автомобіля на момент ДТП.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до повторення доводів позовної заяви, встановленим у справі обставинам і доказам на їх підтвердження, не погодження з висновками суду, які ґрунтуються на законі, яким суд дав належну оцінку.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 23 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Дата складання повного судового рішення 08 травня 2020 року.

Головуючий Л. П. Воронцова

Судді: П. Я. Ігнатенко

О. М. Полікарпова