Ухвала

від 07.05.2020 по справі 204/2460/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/639/20 Справа № 204/2460/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючої судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря: ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2020 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.27 ч.2, 191 ч.5, 27 ч.5, 28 ч.3, 366 ч.1 КК України, -

за участю учасників провадження:

прокурора: ОСОБА_8

підозрюваного: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід більш м`який ніж тримання під вартою та не суворіший за домашній арешт або зменшити розмір застави.

В обґрунтування своїх вимог, зазначає, що досудове розслідування відбувається із порушенням вимог ст. 218 КПК України та здійснюється неналежними посадовими особами.

Зазначає, що слідчий суддяпід часрозгляду клопотанняпро обрання ОСОБА_7 такого виключногозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,як історона обвинуваченняв своємуклопотанні,не обґрунтувалита недовели обставини,вказані уп.1ч.1ст.194КПК України,а самеобставини,які свідчатьпро наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення.

Зазначає, що слідчий суддя в ухвалі на навів достатніх та переконливих мотивів, чому до ОСОБА_7 неможливо застосувати більш м`які запобіжні заходи. На думку захисника, ризики, які встановлені судом, не доведені прокурором та не підтверджуються матеріалами провадження.

Вказує, що визначений судом першої інстанції розмір застави є необґрунтованим та непомірним для підозрюваного.

Зазначає, що слідчий суддя на взяв до уваги обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, а саме відомостей про особу підозрюваного.

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2020 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб, тобто до 22 червня 2020 року.

Визначено відносно підозрюваного ОСОБА_7 заставу у кримінальному провадженні у розмірі 17 000 000 (сімнадцять мільйонів) гривень. У випадку внесення підозрюваним встановленої застави у розмірі 17 000 000 гривень, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави. У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_7 строком до двох місяців виконувати наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Рішення слідчого судді обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, зокрема особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років. Відповідно до практики ЄСПЛ, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування від суду. Підозрюваний не працює, не має міцних соціальних зв`язків, йому відомо місце проживання свідків у справі, відповідно намагаючись уникнути покарання ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити чи сховати відомі йому документи пов`язані зі вчиненням злочинів, може незаконно впливати на свідків з метою зміни показів, перешкоджати чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважав можливим задовольнити клопотання прокурора. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, є недоцільним, оскільки не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, враховуючи обставини кримінального правопорушення, розмір спричинених збитків та майновий стан підозрюваного, дані про його особу, ризики кримінального провадження, слідчий суддя вважав за доцільне визначити розмір застави у розмірі 8 088 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 17 000 000 гривень.

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, слідчим відділом Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019040000000318 від 23.05.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.2, 191 ч.5, 27 ч.5, 28 ч.3, 366 ч.1 КК України.

24.04.2020 року по вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_7 в порядку ст.ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.2, 191 ч.5 КК України, а саме у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великому розмірі та організованою групою, як співвиконавець та у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.5, 28 ч.3, 366 ч.1 КК України, а саме у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене у складі організованої групи, як пособник.

З наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні прокурора дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.2, 191 ч.5, 27 ч.5, 28 ч.3, 366 ч.1 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Згідно матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою вчинення особливо тяжких злочинів створив організовану групу, до складу якої увійшли ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та інші невстановлені на даний час особи, які зорганізувалися для спільного вчинення умисних злочинів. У відповідності з планом злочинної діяльності, ОСОБА_9 як організатор, встановив та розподілив ролі і функції членів організованої групи, спрямовані на виконання спільного злочинного умислу.

Відповідно до розробленого злочинного плану громадянин ОСОБА_7 у складі організованої групи повинен був виконувати наступні функції, зокрема: створення підприємств з ознаками фіктивності по втраченим або викраденим документам громадян, без їх відома; передача іншому члену організованої злочинної групи ОСОБА_12 документів на підконтрольні організованій злочинній групі підприємств для подальшого укладення договорів на капітальний ремонт покрівель житлових будинків у м. Покров; надання актів виконаних робіт по капітальному ремонту покрівель житлових будинків м. Покров для підписання окремим особам, які здійснюють технічний нагляд без відвідування ними об`єктів; виведення коштів з рахунків підконтрольних підприємств з ознаками фіктивності в готівкову форму; отримання вказаних виведених з обороту готівкових коштів та передача їх іншому члену організованої злочинної групи ОСОБА_12 ; на виконання вказівок організатора ОСОБА_9 залишення собі певної частини від вказаної суми у розмірі від 15 до 20 відсотків залежно від суми договору.

Вказаними діями, починаючи з червня 2016 року, організована група, до складу якої входить ОСОБА_7 , привласнила кошти Покровської міської ради Дніпропетровської області на суми: 360 854,00 грн.; 297 826,00 грн.; 281 163,3 грн.; 386 017,00 грн., за кожним епізодом окремо, а разом: 1 325 860,00 грн.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Таким чином,пред`явлена ОСОБА_7 підозра у вчиненні даних злочинів є обґрунтованою, а доводи захисника щодо відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та підстав тримання його під вартою, не можуть бути прийняті до уваги у зв`язку з вищенаведеним.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об`єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки ОСОБА_7 не працює, не має міцних соціальних зв`язків, йому відомо місце проживання свідків у справі, відповідно намагаючись уникнути покарання, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень,він можепереховуватись відорганів досудовогорозслідування абосуду,знищити чисховати відомійому документипов`язані зівчиненням злочинів,може незаконновпливати насвідків зметою змінипоказів,перешкоджати чивчинити іншекримінальне правопорушення.

При вирішенніпитання застосуваннязапобіжного заходуу видітримання підвартою щодо ОСОБА_7 ,суд першоїінстанції відповіднодо ст.178КПК України,врахував тяжкістьодного зкримінальних правопорушень,інкримінованого підозрюваному,яке відноситьсядо категоріїособливо тяжких,за якепередбачено покаранняу виглядіпозбавленням воліна строквід 7до 12років зконфіскацією майна,дані проособу підозрюваного,який непрацює,не маєміцних соціальнихзв`язків, а також, наявність, передбачених ст.177 КПК України ризиків, у зв`язку з чим, дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 .

Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Будь-який більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належний розгляд провадження, а перебування ОСОБА_7 на волі буде суперечити інтересам суспільства, що і є беззаперечною підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_7 , а саме того, що злочинні дії останнього виразились у привласненні чужого майна (коштів міської ради) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великому розмірі та організованою групою, як співвиконавець та у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене у складі організованої групи, як пособник, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Водночас, апеляційний суд під час розгляду апеляційної скарги у відповідності до ст. 178 КПК України враховує також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 даних кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким злочином, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим.

Крім того, у справі Москаленко проти України, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Зазначені вище обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що визначений судом першої інстанції розмір застави є необґрунтованим та непомірним для підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, з урахуванням ролі підозрюваного та його завдань в організованій групі, який є співвиконавцем та пособником, його безпосередніх злочинних дій, які призвели до спричинення збитків міській раді у розмірі 1 325 860,00 грн., його майнового стану, який був встановлений слідчим суддею суду першої інстанції, визначений судом першої інстанції розмір застави є обґрунтованим та таким, що забезпечить повною мірою виконання ним обов`язків підозрюваного, передбачених законодавством.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з тим, що розмір застави визначено слідчим суддею вмотивовано з урахуванням дійсних обставин вчинених правопорушень та положень ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України.

Перевіряючи обґрунтованість визначеного розміру застави, колегія суддів приймає до уваги, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що застосований запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідаєвимогам ст.ст.177,178,194КПК України, рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2020 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.27 ч.2, 191 ч.5, 27 ч.5, 28 ч.3, 366 ч.1 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде складено та проголошено 08 травня 2020 року о 10.00 годині.

Судді:

------------------- ------------------- --------------------

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4