Постанова

від 12.05.2020 по справі 912/3971/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2020 року Справа № 912/3971/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2020 у справі №912/3971/19 (суддя Тимошевська В.В., повне рішення складено 02.03.2020)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький

про стягнення 3 998,33 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький (надалі відповідач) та просило стягнути пеню - 3 498,54 грн, 3% річних - 499,79 грн, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу №00623/17-ТЕ(Т)-18 від 30.01.2017 в частині оплати поставленого газу.

Відповідач позов заперечував, обгрунтовуючи несвоєчасним підписанням з боку позивача актів приймання-постачання газу, що в свою чергу унеможливило подачу документів на оплату до Державного казначейства України. Просив зменшити розмір пені.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2020 у справі №912/3971/19 (суддя Тимошевська В.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1749,27 грн - пені, 499,79 грн - 3% річних, а також 1921,00 грн судового збору.

Суд дійшов висновку про доведення позивачем факту прострочення виконання грошових зобов`язань та наявність підстав, визначених ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, для зменшення суми неустойки.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в частині відмови у стягненні пені 1749,27 грн скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про повне задоволення позову.

В обгрунтування апеляційної скарги посилався на те, що суд невірно застосував положення ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, не взяв до уваги відсутність виключних обставин для зменшення пені, не дослідив майнові інтереси сторін, зокрема позивача, не врахував його стратегічне значення для економіки держави.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу апеляційної скарги для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач, суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М. та ухвалою від 06.04.2019 означеною колегією відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву до 30.04.2020. Розгляд апеляційної скарги визначено проводити в порядку письмового провадження відповідно до положень ст.12, ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Відповідач надіслав суду відзив, в якому проти доводів апелянта заперечив, посилаючись на те, що затримка в оплаті за газ виникла з вини позивача, який надіслав акти про постачання газу з порушенням строків, встановлених договором. Вважає, що суд обгрунтовано зменшив розмір пені та просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про необгрунтованість апеляційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами, 30.01.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України", в подальшому перейменовано в Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як постачальником, та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Кропивницький, як споживачем, було укладено договір №00623/17-ТЕ(Т)-18 постачання природного газу (надалі - Договір, а.с. 10-18), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору.

Згідно пункту 1.2. Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до п. 2.1. Договору (з урахуванням Додаткової угоди №3 від 31.03.2017) постачальник передає споживачу з 01 січня 2017 по 31 березня 2017 (включно) газ обсягом до 81,515 тис куб. метрів, у тому числі за місяцями, згідно наведеної у п. 2.1. таблиці. Право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

В розділі 5 Договору сторонами узгоджено ціну газу.

За умовами п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За змістом розділу 12 Договору, Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.01.2017 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору позивач протягом періоду з січня 2017 по березень 2017 включно поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 483416,55 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу: - від 31.01.2017 на суму 190 958,88 грн; - від 28.02.2017 на суму 176 014,27 грн; - від 31.03.2017 на суму 116 443,40 грн та не оспорюється сторонами.

Відповідач за отриманий газ розрахувався повністю, за січень та лютий 2017 року платежі здійснив 30.03.2017, за березень 2017 року - 26.04.2017, тобто за січень та лютий 2017 року з порушенням строків, встановлених договором.

Стягнення пені в сумі 3 498,54 грн та 499,79 грн - 3% річних за період прострочення з 01.03.2017 по 30.03.2017 і є предметом цього спору.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

З аналізу спірних правовідносин, що склалися між сторонами, суд доходить висновку, про наявність правовідносин з постачання природного газу.

Так, згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у даній справі сплата 3% річних відповідно до положень ст. 625 ЦК України та сплата пені відповідно до п. 8.2 договору, яким передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами факт постачання газу на загальну суму 483416,55 грн, а також його повна оплата, яка здійснена частково з порушенням строків, визначених договором.

Відповідачем не оспорено нараховані позивачем та визначені судом першої інстанції пеня в сумі 3 498,54 грн та 499,79 грн - 3% річних за період прострочення з 01.03.2017 по 30.03.2017, відповідач не подавав апеляційної скарги.

Позивач в апеляційній скарзі не погоджується тільки з висновком суду щодо зменшення пені на 50%, та в силу ст. 269 ГПК України вказані доводи і є предметом перегляду справи апеляційним судом.

Відповідно до положень ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Водночас, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проаналізувавши зазначені норми та фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для зменшення пені на 50%, врахувавши наступне.

Державна політика у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до ст. 3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" базується на принципах забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги на умовах самофінансування та досягнення рівня економічно-обґрунтованих витрат на їх виробництво, а також регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Відповідач здійснює квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності останнього, та є державною військовою бюджетною установою і проводить розрахунки за комунальні послуги за рахунок видатків із загального фонду Державного бюджету. Відповідачем сплачено основну суму заборгованості позивачу. Позивачем не надано доказів виникнення у нього збитків, спричинених простроченням відповідача та нарахована позивачем до стягнення пеня визнана судом "значним стягненням" у порівнянні з невстановленими збитками кредитора (позивача) у справі.

Суд також взяв до уваги, що позивач забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, АТ НАК "Нафтогаз України", як підприємство державного сектору економіки, є об`єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розрахуватись за природний газ, а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу, може призвести до значних соціально та економічно негативних наслідків для держави, та дотримуючись принципів справедливості, пропорційності у господарському судочинстві, збалансованості інтересів сторін, задовольнив клопотання відповідача та зменшив розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 50%, що дорівнює 1 749,27 грн.

Апеляційний суд зазначає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Такий правовий висновок міститься у Постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №912/1703/18.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд повно та всебічно розглянув доводи сторін в цій частині та прийшов до вірного висновку щодо наявності підстав для зменшення пені з огляду на повну сплату боргу та незначне прострочення його оплати. Суд також врахував принципи справедливості, пропорційності у господарському судочинстві, збалансованості інтересів сторін, тому доводи апелянта щодо неврахування судом його майнових інтересів є безпідставними та апеляційним судом відхиляються.

Суд першої інстанції також правомірно поклав на відповідача витрати по сплаті судового збору в повному обсязі без урахування зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його зміни чи скасування, в зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судови витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги підлягають віднесенню на апелянта.

Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2020 у справі №912/3971/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області 24.02.2020 у справі №912/3971/19 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженнню не підлягає.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд