Ухвала

від 12.05.2020 по справі 911/1152/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" травня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1152/20

Господарський суд Київської області, у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

за позовом Заступника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (08131, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67, код 02909996) в інтересах держави в особі:

1) Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Лісна, буд. 15, код 35278561);

2) Державного підприємства "Димерське лісове господарство" (07313, Київська область, Вишгородський район, с. Катюжанка, вул. Шевченка,1, код 000992036)

до 1) Вишгородської районної державної адміністрації (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шевченка, 1, код 23569369);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Проектехнотрейд ( 03162, м. Київ, просп. Леся Курбаса, 10-Ж, кв. 45, код 36008748);

3) Товариства з обмеженою відповідальністю Тренд Лендмарк (21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Андрія Іванова, 12-А, кв.7, код 33828991)

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору та витребування майна з незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства "Димерське лісове господарство" до відповідачів - Вишгородської районної державної адміністрації, ТОВ Проектехнотрейд та ТОВ Тренд Лендмарк , в якому просить суд:

- Визнати незаконними та скасувати розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 20 від 15.01.2008 Про надання в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю Тренд Лендмарк під існуючу базу відпочинку на території Толокунської сільської ради Вишгородського району Київської області .

- Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 24.01.2008 між Вишгородською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю ТРЕНД ЛЕНДМАРК зареєстрований приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області в реєстрі за № 361 та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

- Витребувати на користь держави в особі ДП Вищедубечанське лісове господарство з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТЕХНОТРЕЙД земельну ділянку площею 1,4991 га з кадастровим номером 3221888600:02:147:0001, вартістю 55426,13 грн., яка розташована на території Толокунської сільської ради Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту.

- Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області судовий збір в розмірі 6306 грн.

Розглянувши позовну заяву, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Так, прокурор заявив позов в інтересах позивача 1 - Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, зазначивши у позовній заяві його місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 30.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.10.2019 №1005883847 місцем знаходження (юридичною адресою) Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства є: 08114, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Лісна, буд.15.

Відтак, судом встановлено, що у позовній заяві прокуратурою не зазначено вірне місцезнаходження позивача 1 Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, зокрема невірно вказана його юридична адреса.

Крім того, варто зазначити, що відповідно до матеріалів позову прокурором визначено позивачем - Державне підприємство "Димерське лісове господарство". Разом з тим, в прохальній частині прокурор просить витребувати спірну земельну ділянку на користь Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство"

Враховуючи наведене, Києво-Святошинській місцевій прокуратурі слід визначитись з суб`єктним складом учасників у справі.

Відповідно до ч.5 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до частин 3 - 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з абз. 2-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень за умови його попереднього повідомлення, а також підтвердження представництва.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №913/176/18,від 03.05.2018 у справі №922/3393/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17 та постанові Верховного Суду, прийнятої у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17.

Судом встановлено, що Києво-Святошинська місцева прокуратура до позовної заяви додала повідомлення позивача: Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства про намір прокуратурою звернутись до суду з даним позовом. Разом з тим, суд зазначає, що прокуратурою не подано належних та допустимих доказів надіслання позивачем зазначеного повідомлення та взагалі не надано доказів повідомлення позивача-2 Державного підприємства "Димерське лісове господарство".

Крім того, позов у даній справі подано прокурором в інтересах держави в особі Державного підприємства " Димерське лісове господарство" з посиланням на бездіяльність цього підприємства щодо контролю вимог земельного законодавства, що призвело до вибуття земель лісогосподарського призначення з державної власності.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Отже, у порушення наведеної в частині 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прямої заборони даний позов заявлений прокурором в інтересах державного підприємства, яке не є органом державної влади або іншим суб`єктом владних повноважень. Навпаки, визначений прокурором позивач є самостійним суб`єктом господарювання з повним обсягом процесуальної дієздатності, який має всі процесуальні можливості для самостійного захисту своїх прав та інтересів у суді.

Відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №906/853/17.

При цьому Верховний Суд у вищевказаній постанові наголосив, що обставини дотримання прокурором встановленої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, обставини наявності визначених законодавством підстав для представництва інтересів держави та їх доведення прокурором підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, тобто до початку вирішення спору, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. Та звернув увагу, що порушення прокурором встановленої спеціальним законодавством прямої заборони та звернення до суду в інтересах державної компанії виключає необхідність з`ясування судами питання невиконання або неналежного виконання таким позивачем дій, спрямованих на захист власних прав та інтересів або інтересів держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55. Згідно з вказаним стандартом відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Згідно з ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника), якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника ).

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" прокурори мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором.

Згідно з п. 1 Положення про службове посвідчення працівника прокуратури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2012 № 386 службове посвідчення працівника прокуратури України є документом, який засвідчує належність посадової особи до системи органів прокуратури та підтверджує її повноваження, визначені Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру" та іншими законодавчими актами.

Прокурором не дотримано вказаних вимог. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, додані прокурором до позовної заяви копії документів засвідчені прокурором Вишгородського відділу Кривошея С.В. Проте, доказів того, що Кривошея С.В. на дату засвідчення ним копій документів являвся прокурором до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд роз`яснює Києво-Святошинській місцевій прокуратурі, що відповідно до частини 3 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, проте, згідно з частиною 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області залишити без руху .

2. Запропонувати прокурору усунути недоліки позовної заяви, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом:

- визначення вірної юридичної адреси місцезнаходження позивача 1 - Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства;

- надання суду належних та допустимих доказів скерування позивачу 1 та позивачу 2 повідомлень про намір звернення прокуратурою до суду з даним позовом;

- подання до суду пояснення щодо можливості та необхідності представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державного підприємства "Димерське лісове господарство";

- надання до суду підтвердження повноважень Кривошея С.В. (копію службового посвідчення, наказу про призначення на роботу).

3. Попередити прокурора про те, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

4. Копію ухвали направити Києво-Святошинській місцевій прокуратурі Київської області.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Ухвалу підписано 12.05.2020 р.

Суддя Т.Д. Лилак