Ухвала

від 05.05.2020 по справі 280/3351/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 травня 2020 року м. Дніпросправа № 280/3351/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2019

у справі № 280/3351/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванте" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 18.11.2019, згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року у справі № 280/3351/19 повернуто з огляду на невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору у розмірі 4309, 56 грн.

12.03.2020 року, згідно поштового штемпелю, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області повторно подано апеляційну скаргу до якої долучено документ про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року у справі № 280/3351/19, наведені Головним управлінням ДФС у Запорізькій області у поданому клопотанні. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишено без руху. Надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду: клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є.

Копію вказаної ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем отримано 13.04.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, наявного в матеріалах справи.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 17.04.2020 засобами поштового зв`язку Головним управлінням ДФС у Запорізькій області подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (вх. № 24052/20 від 30.04.2020). В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення у даній справі, відповідач посилається на відсутність можливості сплатити судовий збір на час звернення до суду з апеляційною скаргою через відсутність коштів на відповідних рахунках відповідача. Посилається на те, що строк апеляційного оскарження пропущено з поважної причини, і з обставин, які не залежали від волі скаржника та не сплинув один рік з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти своєчасно усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі надання суду документу, який підтверджує факт сплати судового збору.

Слід зазначити, що до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги. При цьому, під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою особа не звільняється від обов`язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що обов`язковість сплати судового збору у відповідача, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тобто з дати отримання повного судового рішення.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Отже, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і органи Державної податкової служби зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, і не можуть отримувати режим "послаблення" при вирішенні судом питання про поновлення строку на оскарження судових рішень.

Законодавче обмеження строку на оскарження судового рішення в адміністративній справі обумовлено, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.

При цьому підстави для поновлення строку, наведені відповідачем як поважні, не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у довільний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення (Аналогічний висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 31.03.2020 у справі 1.380.2019.001941).

Єдиним обґрунтуванням причин пропущення строку є відсутність коштів на сплату судового збору. Проте відсутність коштів на сплату судового збору не є поважною причиною для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 822/2174/18.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, сама собою сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційне оскарження судового рішення.

Посилання відповідача на окремі фрагменти рішення Європейського суду з прав людини у даному спорі є необґрунтованими, оскільки правові позиції вказаних рішень покликані захищати інтереси особи та забезпечити їй належний захист від протиправних дій чи бездіяльності з боку держави та державних органів, уповноважених на виконання її функцій. При цьому державний орган та держава в цілому не вправі використовувати юридичні механізми захисту прав, визначені Конвенцією та правовими позиціями Європейського суду з прав людини для задоволення власних інтересів, оскільки це прямо суперечить меті та завданню самої Конвенції та може призвести до зловживання домінуючим становищем, як суб`єкта владних повноважень, у адміністративних правовідносинах (Аналогічний висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 13.04.2020 у справі 280/637/19).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що зазначені скаржником обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Запорізькій області про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі № 280/3351/19 - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.201 у справі № 280/3351/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванте" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Строки касаційного оскарження, з урахуванням п. 3 Розділу IV "Прикінцеві Положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020, продовжуються на строк дії карантину.

Головуючий суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова