Постанова

від 12.05.2020 по справі 812/1218/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2020 року

м. Київ

справа №812/1218/16

касаційне провадження №К/9901/40422/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 (суддя Борзаниця С.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 (головуючий суддя - Ханова Р.Ф.; судді: Василенко Л.А., Гайдар А.В.) у справі № 812/1218/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фенікс Дистрибьюшн до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фенікс Дистрибьюшн звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2016 № 0004211201.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 10.11.2016 адміністративний позов задовольнив повністю.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.12.2016 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 залишив без змін.

Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.11.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, зазначає, що протягом квітня - травня 2016 року постачальник позивача не відображав операції з придбання групи товарів, які в подальшому реалізував Товариству з обмеженою відповідальністю Фенікс Дистрибьюшн , а також у нього відсутні зареєстровані земельні ділянки, нерухоме майно, виробничі, складські, адміністративні приміщення.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю Фенікс Дистрибьюшн у податковій звітності з податку на додану вартість за період березень, квітень, травень 2016 року, за результатами якої складено акт від 07.09.2016 № 1378/12-14-12-01/39415430.

За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаного в Товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєр-В-Сервіс природного газу-метану шляхом заправки балонів, встановлених на автотранспорті, внаслідок непідтвердження фактичного характеру здійснених операцій, що мотивовано посиланням на податкову інформацію щодо контрагента.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2016 № 0004211201, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 64727,00 грн.

За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими Товариством з обмеженою відповідальністю Фенікс Дистрибьюшн до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: видаткових накладних; податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; банківських виписок; документів, що свідчать про господарський характер понесених позивачем витрат.

Органом доходів і зборів, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його контрагента, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю Фенікс Дистрибьюшн розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Натомість на обґрунтування своєї позиції Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області посилалась на нездійснення Товариством з обмеженою відповідальністю Сєвєр-В-Сервіс придбання природного газу-метану лише протягом квітня - травня 2016 року, а відтак ці доводи не можуть бути достатніми для висновку про здійснення контролюючим органом аналізу провадженої контрагентом позивача господарської діяльності.

Крім того, при вирішенні спору судові інстанції правильно врахували те, що відповідач, використовуючи при проведенні контрольного заходу Товариства з обмеженою відповідальністю Фенікс Дистрибьюшн податкову інформацію щодо його контрагента, вийшов за межі своїх повноважень у рамках проведення камеральної перевірки, оскільки податковим законодавством визначено виключний перелік документів, які підлягають перевірці при такому виді перевірки, і цей перелік не містить податкової інформації щодо інших постачальників. Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначена інформація повинна використовуватись при проведенні документальної перевірки, яка в межах спірних правовідносин податковою інспекцією не здійснювалась.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись частиною другою розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 812/1218/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк