Справа № 163/383/20
Провадження № 2/163/216/20
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 травня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Чишія С.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської сільської ради Любомльського району Волинської області про скасування розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення, відшкодування та поновлення щомісячної фінансової надбавки, відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
У позовній заяві позивач просить ухвалити рішення про скасування розпорядження Вишнівської сільської ради Любомльського району від 18.12.2019 року № 205/01-03 про оголошення йому догани із зняттям надбавки в розмірі 30% від посадового окладу, покладення на Вишнівського сільського голову обов`язку винести розпорядження про відновлення цієї надбавки та її стягнення з 18.12.2019 року, а також стягнення заподіяної моральної шкоди в сумі 30 000,00 гривень.
Заявлені вимоги обґрунтував тим, що оскаржуваним розпорядженням на нього як директора Машівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" (далі - Машівський НВК) застосоване дисциплінарне стягнення за результатами розгляду заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зазначене стягнення вважає незаконним через порушення відповідачем передбачених ст.ст.147, 148, 149 КЗпП України вимог щодо порядку його накладення. Зокрема, стягнення застосоване без жодного посилання на конкретні норми законодавства та без зазначення порушених ним пунктів контракту чи посадової інструкції; стягнення накладене поза встановленими строками можливого його застосування; надання письмових пояснень з приводу дисциплінарного провадження та щодо заяви ОСОБА_3 йому не пропонувалось; не з`ясовувалось питання причинного зв`язку між заподіяною шкодою та його діями, ступінь тяжкості проступку; не враховано його попередньої роботи. За наявності таких очевидних порушень його спроби вирішити спір в досудовому порядку відповідач свідомо проігнорував, тому за захистом своїх прав звернувся до суду. Внаслідок незаконності застосування дисциплінарного стягнення та позбавлення фінансового заохочення йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює на рівні 30 000,00 гривень.
Провадження в справі відкрито ухвалою від 02.03.2020 року, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ух-вали для подання відзиву на позовну заяву.
У межах встановленого судом строку представник відповідача подала відзив на позовну заяву. У ньому вказала на відсутність предмета спору у зв`язку із зняттям з позивача накладного дисциплінарного стягнення в порядку ч.2 ст.151 КЗпП України і поновленням йому щомісячної фінансової надбавки з 19.03.2020 року. Вважає, що дисциплінарне стягнення до позивача було застосоване законно, обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства. На засідання дисциплінарної комісії позивач був запрошений і присутній, від дачі письмових пояснень відмовився, надавав лише усні пояснення. Стягнення накладене в межах передбаченого ч.1 ст.148 КЗпП України строку, оскільки заява ОСОБА_3 надійшла до Вишнівської сільської ради 28.11.2019 року, а розпорядження винесене 18.12.2019 року. Шестимісячний термін для накладення стягнення також не пропущений, оскільки вчинене позивачем порушення є триваючим, його протиправні дії тривали протягом 2018-2019 років, про них стало відомо лише із заяв скаржників, тому початок перебігу строку для притягнення позивача до відповідальності слід обчислювати від дати засідання дисциплінарної комісії 29.11.2019 року, на якому було виявлено і доведено факт порушення позивачем трудового законодавства. Вважає недоведеним заподіяння позивачу моральної шкоди, факт страждань є надуманим і таким, що ґрунтується виключно на припущеннях. Просила відмовити у задоволенні позову.
08.04.2020 року позивач подав відповідь на відзив. У ньому не погодився із позицією відповідача щодо відсутності предмета спору, оскільки навіть після скасування стягнення вважає оскаржуване розпорядження незаконним. Заподіяння моральної шкоди доводить погіршенням стану здоров`я. Скаргу ОСОБА_2 отримав електронним зв`язком 25.11.2019 року, а про скаргу ОСОБА_3 нічого йому відомо не було ні до, ні під час засідання дисциплінарної комісії. Остання при прийнятті на роботу та упродовж усього періоду роботи не надавала підтверджуючих її кваліфікаційну категорію документів, тому нарахування заробітної плати їй проводилось за 11 тарифним розрядом. Жодних претензій з цього приводу упродовж усього періоду роботи вона не пред`являла.
14.04.2020 року Вишнівський сільський голова подав заперечення на відповідь на відзив, які за своїм змістом зводяться до недоведеності заподіяння позивачу моральної шкоди та необґрунтованості і безпідставності його доводів.
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
Згідно з укладеним 01.09.2017 року між відділом освіти Любомльської райдержадміністрації та ОСОБА_1 контрактом та додаткової угоди до нього за №1 від 01.09.2018 року, а також додаткової угоди № 2 від 02.01.2019 року, укладеної між Вишнівською сільською радою та ОСОБА_1 , позивач працює директором Машівського НВК з 01.09.2017 року. Термін дії контракту встановлено до 31.08.2024 року.
13.11.2019 року у Вишнівській сільській раді зареєстрована заява ОСОБА_2 щодо постійного порушення директором Машівського НВК ОСОБА_1 . трудового законодавства, зокрема: ненадання для ознайомлення наказу про звільнення ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ); несвоєчасна видача ОСОБА_3 трудової книжки; самовільне, без рішення атестаційної комісії пониження ОСОБА_3 при прийнятті 01.09.2018 року на строкову роботу категорії із вищої на спеціаліста тощо.
20.11.2019 року на засіданні дисциплінарної комісії Вищнівської сільської ради під час розгляду цієї заяви вирішено направити директору Машівського НВК запит для надання пояснень щодо викладених ОСОБА_2 фактів та звернутись до вказаних в заяві працівників для надання пояснень з приводу цих фактів.
25.11.2019 року засобами електронного зв`язку позивачу надіслано копію заяви ОСОБА_2 та запит про надання пояснень.
28.11.2019 року у Вишнівській сільській раді зареєстрована заява ОСОБА_3 , яка з 01.09.2018 року по 31.05.2019 року працювала вчителем історії Машівського НВК. У заяві просила з`ясувати правомірність дій ОСОБА_1 , який прийняв її на роботу як спеціаліста, хоча рішенням атестаційної комісії Любомльського районного відділу освіти їй була встановлена кваліфікаційна категорія "спеціаліст вищої категорії", про що вона надавала відповідну довідку.
29.11.2019 року відбулось засідання дисциплінарної комісії Вишнівської сільської ради за участю заявників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та директора Машівського НВК Оніщука М.В., який, як вбачається зі змісту протоколу засідання комісії, надав пояснення по кожному пункту поданих заяв. Зокрема, по заяві ОСОБА_3 пояснив, що оплата праці їй проводилась по кваліфікаційній категорії "спеціаліст", оскільки вона переривала педагогічний стаж (певний період перебувала на виборній посаді) і була прийнята як новоприйнятий працівник, тому вважає, що діяв правильно. На засіданні також обговорювалась характеристика позивача як директора. Для детального аналізу його дій з метою прийняття відповідного рішення в засіданні було оголошено перерву до 13.12.2019 року.
29.11.2019 року дисциплінарна комісія склала акти № 2, №3, у яких зафіксувала факти відмови ОСОБА_1 від надання письмових пояснень з приводу наведених у заявах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактів.
На засіданні 13.12.2019 року комісія прийняла рішення про наявність порушення трудового законодавства стосовно розрахунку оплати праці ОСОБА_3 , яка повинна була здійснюватися за результатами останньої атестаційної категорії "спеціаліст вищої категорії", та одноголосно рекомендувала Вишнівському сільському голові застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - догану.
18.12.2019 року Вишнівський сільський голова прийняв розпорядження № 205/01-03 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за порушення трудового законодавства (неналежне виконання службових обов`язків) в частині недотримання норм пункту 3.22 Типового положення №930 із зняттям надбавки за складність та напруженість у роботі в розмірі 30% від посадового окладу на період застосування дисциплінарного стягнення.
Розпорядженням Вишнівського сільського голови від 18.03.2020 року № 49/01-03 з ОСОБА_1 знято вище вказане дисциплінарне стягнення (догану) з 19.03.2020 року відповідно до ч.2 ст.151 КЗпП України у зв`язку з належним виконанням посадових обов`язків та недопущення нових порушень трудової дисципліни, а розпорядженням від 18.03.2020 року № 51/01-03 встановлено надбавку за складність та напруженість в роботі в розмірі 30% від посадового окладу з 19.03.2020 року.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог щодо розпорядження № 205/01-03 від 18.12.2019 року про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, суд виходить із такого.
Перш за все, суд не вбачає підстав вважати відсутнім у справі предмета спору, оскільки позивач оспорює незаконність застосованого до нього стягнення, а розпорядженнями відповідача від 18.03.2020 року № 49/0103, № 51/01-03, винесеними в порядку ч.2 ст.151 КЗпП України, не скасовано, а лише знято застосовані до нього заходи дисциплінарного характеру.
Згідно із ч.1 ст.26 Закону України № 2145-VIII від 05.09.2017 року "Про освіту" (далі - Закон № 2145-VIII) керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти.
Отже, повноваження та відповідальність позивача як керівника закладу освіти визначається не лише укладеним ним контрактом і посадовою інструкцією, а й законом.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону 2145-VIII керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень: організовує діяльність закладу освіти; вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти; призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки, тощо.
Відповідно до ч.1 ст.57 Закону 2145-VIII держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам диференціацію посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до кваліфікаційних категорій ...
Відповідно до ч.2 ст.61 Закону 2145-VIII посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менше ніж на 10 відсотків.
Згідно із п.4.2 затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року № 930 Типового положення про атестацію педагогічних працівників (далі - Типове положення № 930) в чинній на час роботи ОСОБА_3 редакції за результатами атестації педагогічним працівникам присвоюються кваліфікаційні категорії: "спеціаліст", "спеціаліст другої категорії", "спеціаліст першої категорії", "спеціаліст вищої категорії".
Відповідно до п.3.22 Типового положення № 930 за працівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання. Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу.
Згідно із п.4 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 року № 102 визначення ставок (окладів) працівників за розрядами тарифної сітки провадиться з урахуванням їхніх кваліфікаційних вимог. Посадові оклади встановлюються керівниками на основі діючих кваліфікаційних вимог і тарифних розрядів працівників відповідної кваліфікації з наступною атестацією або тарифікацією згідно з чинним законодавством.
Згідно із п.6 цієї Інструкції відповідальність за своєчасне і правильне встановлення працівникам ставок заробітної плати, посадових окладів, обчислення заробітної плати покладається на керівників та головних бухгалтерів (бухгалтерів) установ і закладів освіти, керівників вищестоящих органів управління.
Як вбачається із оскаржуваного розпорядження, воно містить конкретне посилання на недотриману позивачем норму трудового законодавства (п.3.22 Типового положення №930), яка має значення для визначення розміру оплати праці педагогічному працівнику, виходячи із посадового окладу відповідно до присвоєної кваліфікаційної категорії, і відповідальним за її дотримання є саме позивач як керівник закладу освіти.
Згідно із ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Статтею 147 КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:1) догана; 2) звільнення.
Аналогічні види стягнень передбачені пунктом 3 затвердженого розпорядженням голови Вишнівської сільської ради від 12.11.2018 року Положення про притягнення посадових осіб місцевого самоврядування, службовців та керівників комунальних підприємств, установ та закладів до дисциплінарної відповідальності (далі - Положення від 12.11.2018 року).
Згідно із п.п.2.1, 2.2 цього Положення підставою для притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності є вчинення ними дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні працівниками своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарним проступком, зокрема, є порушення норм трудового законодавства.
Частиною 1 статті 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Даною нормою не передбачений обов`язок роботодавця або уповноваженої особи зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень з приводу дисциплінарного провадження.
У пункті 10 Положення від 12.11.2018 року закріплене лише право працівника на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та за результатами його ознайомлення надати додаткові пояснення і документи.
Щодо письмових пояснень по заяві ОСОБА_3 , то відповідачем надано акт дисциплінарної комісії, у якому зафіксовано факт відмови позивача від надання письмових пояснень по цій заяві.
Крім цього, суд зважає й на те, що позивач отримав копію заяви ОСОБА_2 і цього він не заперечує. Один із пунктів цієї заяви за своїм змістом є аналогічним заяви ОСОБА_3 , проте письмових пояснень як по цьому пункту, так і по інших, позивач не надав.
В той же час позивач реалізував своє право на надання пояснень в усній формі, що об`єктивно підтверджується протоколом дисциплінарної комісії від 29.11.2019 року.
Згідно із ч.3 ст.149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Відповідно до п.11.4 Положення від 12.11.2018 року пропозиції комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
З розпорядження від 18.12.2019 року № 205/01-03 вбачається, що підставою для оголошення позивачу догани слугував протокол дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних стягнень від 13.12.2019 року № 4.
У цьому протоколі із зазначенням конкретних норм відображено суть виявленого порушення трудового законодавства, яке мало місце внаслідок неналежного виконання позивачем службових обов`язків і безпосередньо стосувалось оплати праці працівника, а відтак і очевидно свідчить про заподіяння такому працівнику матеріальної шкоди у вигляді недоплачених сум, на які вона має гарантоване державою право.
Протокол також містить інформацію про поведінку позивача, однак у ньому не зазначено даних про попередню роботу позивача.
Проте, зважаючи на застосування до позивача догани як найменш суворого виду стягнення, який власник має право застосовувати за будь-яке порушення трудової дисципліни, зазначена обставина, як і передбачені ч.3 ст.149 КЗпП України інші обставини, не можуть слугувати єдиною і беззаперечною підставою вважати застосоване стягнення неправомірним.
Отже, вище наведене у своїй сукупності не підтверджує доводів позивача про порушення відповідачем вимог ст.ст.147, 149 КЗпП України.
Відповідно до ч.1 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяці з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатності або перебування його у відпустці.
Відповідно до ч.2 ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Про неналежне виконання позивачем передбачених законом посадових обов`язків доведено до відома Вишнівської сільської ради 13.11.2019 року у заяві ОСОБА_2 та 28.11.2019 року у заяві ОСОБА_3 .
Сам же факт наявності ознак дисциплінарного проступку у діях позивача дисциплінарна комісія констатувала 13.12.2019 року, при цьому такому висновку передувала необхідність проведення перевірки та у зв`язку із цим оголошення перерв у засіданнях.
Тому з огляду на дату прийняття Вишнівським сільським головою оскаржуваного розпорядження (18.12.2019 року) порушень вимог ч.1 ст.148 КЗпП України відповідачем не допущено.
Разом із цим, судом встановлено недотримання відповідачем вимог ч.2 ст.148 КЗпП України.
Як встановлено у справі, дисциплінарне стягнення до позивача застосоване у зв`язку із неправильним встановленням кваліфікаційної категорії ОСОБА_3 , яка працювала вчителем історії Машівського НВК з 01.09.2018 року по 31.05.2019 року.
У зв`язку із цим допущений позивачем дисциплінарний проступок носив триваючий характер виключно в межах періоду роботи ОСОБА_3 , за який вона отримувала заробітну плату.
Тому, оскільки останнім днем вчиненого проступку слід вважати 31.05.2019 року, останнім днем застосування до позивача дисциплінарного стягнення з урахуванням положень ч.3 ст.241 1 КЗпП України є 30.11.2019 року.
Отже, станом на дату прийняття оспорюваного розпорядження передбачений ч.2 ст.148 КЗпП України строк для накладення стягнення сплив.
Застосування дисциплінарного стягнення поза шестимісячним строком від дня вчинення дисциплінарного проступку є неприпустимим.
Таким чином, порушення відповідачем встановленого для застосування дисциплінарного стягнення строку є самостійною підставою для скасування розпорядження від 18.12.2019 року №205/01-03 про оголошення позивачу догани та зняття надбавки в розмірі 30% від посадового окладу.
У зв`язку із цим з відповідача в користь позивача також підлягає стягненню розмір цієї надбавки з 18.12.2019 року по 18.03.2020 року включно (дати її встановлення згідно розпорядження від 18.03.2020 року № 51/01-03).
Тим самим заявлені у наведеній частині позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними, тому підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання сільського голови винести розпорядження про відновлення надбавки, то вона не ґрунтується на вимогах закону і суд вважає її зайвою, оскільки скасування оспорюваного розпорядження в повному обсязі свідчить про відсутність правових підстав для невиплати позивачу надбавки і автоматично відновлює дію розпорядження, на підставі якого ця надбавка була встановлена і за нею проводились виплати.
Відповідно до ст. 237 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно із ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування моральної шкоди позивач вказав, що ця шкоди виразилась у його моральних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв`язків, що вимагало додаткових зусиль для організації життя, а небажання відповідача врегулювати спір у позасудовому порядку створило ряд незручностей: головні болі, коливання артеріального тиску, порушення сну, тривога, переживання через тривалість не вирішення питання та необхідність витрачання часу і ресурсів для звернення до суду, відчутність втрати авторитету серед колективу.
Проте суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами як розмір, так і наявність самого факту заподіяння йому моральної шкоди зі сторони відповідача.
Довідку Любомльського ТМО від 17.03.2020 року суд до уваги не приймає, оскільки у ній наведений факт звернення позивача в лікарню 30.11.2019 року, тобто до винесення відповідачем розпорядження про оголошення йому догани, тому вважати погіршення його стану здоров`я саме внаслідок незаконного застосування стягнення відсутні підстави.
Службова записка ОСОБА_6 , окрім того, що вона не відповідає вимогам медичного документа, містить інформацію про погіршення стану здоров`я позивача 02.12.2019 року, а не після застосування до нього стягнення, тому також не може бути належним доказом.
Доводи про відчутність втрати авторитету серед колективу спростовується наданим самим позивачем листом звернення вчителів Машівського НВК до Вишнівської сільської ради.
Позивач після прийняття оспорюваного розпорядження продовжував працювати директором Машівського НВК, тому які саме життєві зв`язки він втратив і це для нього вимагало додаткових зусиль для організації життя є незрозумілим і позивачем не доведеним.
У зв`язку із наведеним, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди.
Таким чином, за результатами розгляду кожної заявленої позивачем вимоги судом встановлено підстави для задоволення позову частково.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір відповідно до задоволених двох позовних вимог.
Позивач також просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.3 ст.139 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким вимогам наданий позивачем акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) не відповідає, оскільки містить узагальнений зміст наданих послуг "надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру", що унеможливлює встановлення конкретного обсягу наданих послуг, затраченого часу на кожну таку послугу і її вартість. При цьому як позовна заява і відповідь на відзив підписані лише позивачем і ним же завірені усі додані документи.
За умовами договору про надання правової допомоги від 09.01.2020 року 50% вартості послуг з представництва інтересів в суді сплачується після відкриття провадження у справі згідно акту виконаних робіт, решта суми - протягом 3-х днів з дня винесення судом рішення.
Однак акту виконаних робіт з конкретним переліком послуг, наданих позивачу саме до відкриття провадження у справі, та документального підтвердження їх оплати суду позивач не надав.
Отже, через недоведеність обсягу і вартості наданої позивачу професійної правничої допомоги належними доказами у стягненні з відповідача цих витрат слід відмовити.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити частково.
Скасувати розпорядження сільського голови Вишнівської сільської ради від 18.12.2019 року №205/01-03 "Про накладення дисциплінарного стягнення на директора Машівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Оніщука М.В."
Стягнути з Вишнівської сільської ради Любомльського району Волинської області в користь ОСОБА_1 надбавку за складність та напруженість у роботі в розмірі 30% від посадового окладу ОСОБА_1 за період його роботи з 18.12.2019 року по 18.03.2020 року включно.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Вишнівської сільської ради в користь ОСОБА_1 1681 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну) гривню 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його складення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Відповідно до п.3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавіру-сної хвороби (COVID-19), строки … на подання заяви про перегляд заочного рішення, … апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Ім`я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .
Найменування відповідача - Вишнівська сільська рада Любомльського району Волинської області; місце знаходження: вулиця Незалежності 80А, місто Любомль Волинської області; код ЄДРПОУ - 02141615.
Головуючий : суддя С.С.Чишій
Суд | Любомльський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2020 |
Оприлюднено | 13.05.2020 |
Номер документу | 89163861 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Любомльський районний суд Волинської області
Чишій С. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні