4/163
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"31" липня 2007 р.Справа № 4/163
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю. І., розглянувши матеріали справи № 4/ 163
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Гідросила” м.Кіровоград
до відповідача : Приватного підприємства “Агенство Вікторія” м.Кіровоград
про визнання правочину недійсним та стягнення коштів
Представники сторін:
від позивача - Шинкорук О.Є. , довіреність № 03-3/5-218 від 24.01.07;
від відповідача – участі не брали. В судовому засіданні 11.062007 року директор Чорноіваненко В.М. Про час та місце розгляду справи представник відповідача належним чином повідомлений після оголошеної в судовому засіданні перерви та призначення справи до розгляду на 11 год 31.07.2007 року (а.с.27). Відповідач не виявив бажання скористатись своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні. Підстави для відкладення розгляду справи у відповідності до ст. 77 ГПК України відсутні, тому господарський суд вважає за необхідне провести розгляд справи у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Суть спору:
Заявлено позов про визнання недійсним правочину про надання послуг з проведення митних процедур та стягнення 15000 грн., які були перераховані відповідачу за цим правочином.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не надав, однак в судовому засіданні 11.06.2007 року позовні вимоги не визнав, посилаючись на усну домовленість з бувшим керівництвом підприємства- позивача щодо використання перерахованих коштів.
Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст..75 ГПК України , господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
18.01.2005 року між сторонами спору досягнуто усної домовленості щодо укладення правочину про надання послуг по оформленню митних процедур та згідно до наданого відповідачем рахунку №822/5 від 18.01.2005 року платіжним дорученням №228 від 18.01.2005 року на розрахунковий рахунок відповідача перераховано 15000 грн. (а.с.13-14).
Таким чином, у відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України та ст.179 Господарського кодексу України сторони досягли домовленості, спрямованої на встановлення цивільних прав і обов'язків та в результаті вільного волевиявлення взяли на себе відповідні обов'язки. У відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору. Факт укладення договору сторонами не оспорюється.
Правовідносини, що виникли між сторонами, підпадають під дію глави 61 Цивільного кодексу України. За приписом ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій страх і риск виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За правилом ст. 840 Цивільного кодексу України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.
У відповідності до ч.2 ст.846 Цивільного кодексу України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Однак, в порушення домовленості сторін, відповідач не провів оплочені роботи та фактично без належних правових підстав володіє грошовими коштами позивача. У зв'язку з невиконанням відповідачем робіт по оформленню митних процедур та враховуючи, що проведення таких процедур саме відповідачем для позивача втратило інтерес, позивач 30.11.2006 року направив відповідачу вимогу №034/5-3037 про повернення коштів в розмірі 15000 грн., яка залишена відповідачем без реагування. Заявлення вказаної претензії господарським судом розглядається як виконання вимог ст. 530 Цивільного кодексу України по правовідносинах коли строк виконання зобов'язання сторонами не визначено.
Відповідачем не подано до суду доказів, які б безспірно спростовували заяву позивача про те, що відповідачем не було проведено роботи по наданню послуг з проведення митних процедур.
При цьому суд виходить з положення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, відповідачем не подано до суду доказів фактичного виконання робіт та передачі їх позивачу, а посилання відповідача на усні домовленості з бувшим керівництвом підприємства- позивача не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідачем не подано будь- яких доказів про наявність таких домовленостей.
Судом приймається до уваги, що згідно до ч.1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первісні документи, які фіксують здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі документи відповідачем до суду не надані.
Разом з тим, господарський суд вважає, що перераховані відповідачу кошти в розмірі 15000 грн. є для відповідача безпідставно набутим майном та правовідносини між сторонами щодо повернення цих коштів урегульовано главою 83 Цивільного кодексу України. Згідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Таким чином, відповідач отримав від позивача кошти в розмірі 15000 грн. як попередню оплату за виконання робіт по правочину про надання послуг на законних підставах, однак в результаті невиконання ним свого зобов'язання відпали підстави, на яких було отримано вказані кошти і відповідач повинен повернути їх позивачу.
Крім того, господарським судом приймається до уваги, що при здійсненні правочину сторонами не виконано вимоги ст.208 Цивільного кодексу України за приписом якої правочин між юридичними особами повинен вчинятись у письмовій формі, вимоги до якої встановлені Цивільним кодексом України.
Аналізуючи обґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсним правочину щодо надання послуг по проведенню робіт з митних процедур, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю враховуючи наступне.
За приписом ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою- третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставі , встановленій законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Господарський суд приходить до висновку, що укладений між сторонами правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідач не приступив до виконання митних процедур, доказів про їх виконання до суду не надав, за твердженням позивача виконання таких робіт для позивача вже втратило інтерес.
Згідно до ст. 216 Цивільного кодексу України кожна сторона повинна повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, що існують на час відшкодування
Державне мито, відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України та послуги за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,36,43,44,49,82, 84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства “Агенство Вікторія” юридична адреса м.Кіровоград вул. Дзержинського 24 кв. 204 фактична адреса м.Кіровоград вул. Ордженікідзе 5 кв. 6, р/р 26006301529 в ВАТ "Державний ощадний банк України м. Кіровоград, МФО 323475, код 24715057 на користь Відкритого акціонерного товариства “Гідросила” м.Кіровоград вул. Братиславська 5, 25006, р/р 26006301330003 в Промінвестбанку м. Кіровограда, МФО 323301, код 05786100 безпідставно перераховані кошти в розмірі 15000 грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 235 грн. та витрати по сплаті інформаційно- технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.
Наказ видати.
Визнати недійсним правочин від 18.01.2005 року між ВАТ “Гідросила” та ПП “Агенство Вікторія” щодо надання послуг по оформленню митних процедур.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2007 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 891639 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні