Постанова

від 19.04.2021 по справі 4/163-б-10 (924/1052/20)

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року Справа № 4/163-Б-10 (924/1052/20)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Дужич С.П.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - арбітражний керуючий Ярош В.Ю.;

відповідача - адвокат Свердлюк О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича в інтересах Колективного малого підприємства "Бахус" та Державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 січня 2021 року (повний текст складено 21.01.2021) у справі № 4/163-Б-10 (924/1052/20) (суддя Крамар С.І.)

за позовом арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича в інтересах Колективного малого підприємства "Бахус"

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України"

про стягнення 275 000,00 грн

в межах справи 4/163-Б-10

за заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області

до Колективного малого підприємства "Бахус"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20 січня 2021 року у справі №4/163-Б-10 (924/1052/20) позов арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича в інтересах Колективного малого підприємства "Бахус" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" про стягнення 275 000,00 грн задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" на користь Колективного малого підприємства "Бахус" 90 712,00 грн (дев`яносто тисяч сімсот дванадцять гривень 00 коп.) основного боргу, 1 360,84 грн (одну тисячу триста шістдесят гривень 84 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, арбітражний керуючий Ярош Василь Юрійович в інтересах Колективного малого підприємства "Бахус" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду змінити, прийнявши нове рішення, яким позов арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича в інтересах Колективного малого підприємства "Бахус" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" про стягнення вартості безпідставно отриманого майна в сумі 275 000,00 грн задоволити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі №4/163-Б-10(924/1052/20) поновлено арбітражному керуючому Ярошу Василю Юрійовичу строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича в інтересах Колективного малого підприємства "Бахус" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 січня 2021 року у справі №4/163-Б-10(924/1052/20). Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання копії даної ухвали. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Також не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. При цьому, просить апеляційний суд застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволені позову.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 у справі №4/163-Б-10(924/1052/20) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.01.2021 у справі №4/163-Б-10(924/1052/20). Об`єднано апеляційні скарги Державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" та арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича в інтересах Колективного малого підприємства "Бахус" в одне апеляційне провадження для спільного розгляду. Призначено справу №4/163-Б-10 (924/1052/20) до розгляду на 19 квітня 2021 р. об 11:00 год.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу ДП "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" просить залишити її без задоволення; відповідач у відзиві на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Яроша В.Ю. просить залишити останню без задоволення.

Безпосередньо в судовому засіданні арбітражний керуючий Ярош В.Ю. та представник ДП "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" повністю підтримали вимоги та доводи, викладені в апеляційних скаргах.

Крім того, представник відповідача безпосередньо в судовому засіданні заперечив проти наявності заборгованості в сумі 275 000,00 грн та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в зв`язку з їх безпідставністю.

Колегія суддів, заслухавши пояснення арбітражного керуючого Яроша В.Ю. та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2011 у справі №4/163-Б-10 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру КМП "Бахус", ліквідатором призначено арбітражного керуючого Івахова Р.В.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.09.2014 у справі №4/163-Б-10 звільнено арбітражного керуючого Івахова Р.В. від виконання обов`язків ліквідатора КМП "Бахус" і призначено ліквідатором арбітражного керуючого Яроша В.Ю.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2016 у справі №924/1912/15 в позові ФОП Прокопчука В.А. до державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України про стягнення 183179,42 грн відмовлено. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 10.01.2013, укладений між колективним малим підприємством "Бахус" та приватним підприємцем Прокопчуком В.А.

В даному рішенні зазначено, що "Колективним малим підприємством "Бахус" відпущено, а представником ДП ДГ "Шарівка" по довіреності серії ЯНО №480527 від 06.06.2011 року Гуцалюком М.В. прийнято згідно накладної №91 від 06.06.2011 року товар на загальну суму 112 720,00 грн. Накладна №91 від 06.06.2011 року підписана представниками КМП "Бахус" та ДП ДГ "Шарівка" та скріплена їхніми печатками.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків між ДП ДГ "Шарівка" та КМП "Бахус", заборгованість ДП ДГ "Шарівка" перед ПП Прокопчук В.А. станом на 01.03.2013 року складає 90 712,00 грн. Акт підписано директором та головним бухгалтером ДП ДГ "Шарівка" та скріплено печатками останнього та КПМ "Бахус".

Між колективним малим підприємством "Бахус" в особі директора Ваняна Едуарда Захаровича (первісний кредитор) та приватним підприємцем Прокопчуком Василем Адамовичем (новий кредитор) 10.01.2013 року укладено договір про відступлення права вимоги (далі - договір), у п. 1.1 якого передбачено, що первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, за відпущені боржнику - ДП ДГ "Шарівка" ХДСГДС ІКСГП НААН товар згідно з видатковою накладною від 06.06.2011 року №91 вартістю 112 720,00 грн.

Новий кредитор, як передбачено у п.1.2. договору, одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язання. Строк оплати заборгованості за первісним договором не встановлений і новий кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (п.1.3. договору).

Згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор має право вимагати у боржника заборгованість за товар у розмірі 90 712,00 грн. (п. 2.1. договору).

Договір про відступлення права вимоги від 10.01.2013 року підписаний фізичною особою-підприємцем Прокопчук Василем Адамовичем та директором КМП "Бахус" Ванян Е.З., а також скріплений їхніми печатками.

Матеріали справи містять адресовану відповідачу від ФОП Прокопчук В.А. вимогу від 01.03.2013 року про виконання зобов`язання, у якій позивач просить ДП ДГ "Шарівка" у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги перерахувати на вказаний рахунок 90 712,00 грн. боргу згідно договору про відступлення права вимоги від 10.01.2013 року, що виник на підставі видаткової накладної №91 від 06.06.2011 року. Згідно відмітки на вказаній вимозі, вона отримана головним бухгалтером Н.П. Трачук.

Як вбачається із акту звірки взаємних розрахунків та узгодження зобов`язань від 01.12.2015 року, кредиторська заборгованість державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" на користь ФОП Прокопчука В.А. становить 105 112,50 грн., з яких згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 30.07.2015 року 14 000,00 грн. та згідно договору про відступлення права вимоги від 10.01.2015 року - 90 712,00 грн. Акт звірки підписано ФОП Прокопчуком В.А. та директором ДПДГ "Шарівка", а також скріплено печатками сторін."

З огляду на встановлені в рішенні Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2016 у справі №924/1912/15 обставини щодо передачі Колективним малим підприємством "Бахус" Державному підприємству "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України товару, а саме: "Раундап" в кількості 2000 л та "Тренд" в кількості 15 л, посилаючись на те, що з накладної №91 від 06.06.2011 не можливо встановити підставу передачі вказаного товару (майна), ліквідатор КМП "Бахус" - арбітражний керуючий Ярош В.Ю. 27.09.2017 звернувся до ДП "Дослідне господарство "Шарівка" з вимогою про повернення безпідставно отриманого згідно накладної №91 від 06.06.2011 майна або відшкодувати його вартість у розмірі 403180,00 грн.

Вказана вимога залишена ДП "Дослідне господарство "Шарівка" без відповіді та належного реагування.

21.09.2020 арбітражний керуючий Ярош Василь Юрійович звернувся в інтересах Колективного малого підприємства "Бахус" до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" про стягнення вартості безпідставно отриманого майна у розмірі 275 000,00 грн (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 30.09.2020).

При цьому, арбітражний керуючий Ярош В.Ю. посилається на те, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.02.2016 у справі №924/1912/15 за позовом ФОП Прокопчука В.А. до ДП ДГ "Шарівка" про стягнення 183179,42 грн було встановлено, що 06.06.2011 Колективним малим підприємством "Бахус" згідно накладної №91 від 06.06.2011 року передано, а представником ДП ДГ "Шарівка", за довіреністю серії ЯНО №480527 від 06.06.2011 року на ім`я Гуцалюк Марії Василівни, прийнято товар на загальну суму 112720,00 грн: "Раундап" у кількості 2000л. вартістю 56 грн за 1 літр, а всього на суму 112000,00 грн; "Тренд" у кількості 15 л. вартістю 48 грн. за 1 літр, всього на суму 720 грн. Оскільки із зазначених документів, на думку позивача, неможливо встановити підставу передачі вказаного майна, така передача відбулась без достатньої правової підстави. Відтак, посилаючись на вимоги ст.1212 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 275000,00 грн вартості безпідставно отриманого майна, визначеної станом на дату подачі позовної заяви.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.173, ст.174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Господарські зобов`язання можуть виникати крім іншого з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За статтею 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до статтей 202, 295 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач, посилаючись на встановлені рішенням Господарського суду у справі №924/1912/15 обставини та вимоги статті 1212 ЦК України, просить стягнути з відповідача 275 000 грн відшкодування вартості безпідставно отриманого майна.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб, що підтверджується накладною №91 від 06.06.2011, якою визначено предмет товару та його ціну. Дана накладна є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України - після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Така правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.

Додатковим фактом, який підтверджує погодження між сторонами основних умов даного господарського договору є довіреність №480527 від 06.06.2011, якою ДП ДГ "Шарівка" надало власному працівнику повноваження на отримання саме вказаного товару у визначеній і погодженій між сторонами кількості.

У рішенні Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2016 у справі №924/1912/15 встановлено, що Колективним малим підприємством "Бахус" відпущено, а представником ДП ДГ "Шарівка" по довіреності серії ЯНО №480527 від 06.06.2011 року ОСОБА_1 прийнято згідно накладної №91 від 06.06.2011 року товар на загальну суму 112 720,00 грн. Накладна №91 від 06.06.2011 року підписана представниками КМП "Бахус" та ДП ДГ "Шарівка" та скріплена їх печатками.

Судом також встановлено, що заборгованість ДП ДГ "Шарівка" перед ПП Прокопчук В.А. станом на 01.03.2013 року складає 90 712,00 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між ДП ДГ "Шарівка" та КМП "Бахус".

Крім того у рішенні встановлено, що заборгованість відповідача перед КМП "Бахус" у сумі 90712,00 грн підтверджується також договором про відступлення права вимоги від 10.01.2013, у п.2.1. якого зазначено, що згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор має право вимагати у боржника заборгованість за товар у розмірі 90 712,00 грн., вимогою від 01.03.2013 про виконання зобов`язання, у якій позивач просить ДП ДГ "Шарівка" у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги перерахувати на вказаний рахунок 90 712,00 грн боргу згідно договору про відступлення права вимоги від 10.01.2013, що виник на підставі видаткової накладної №91 від 06.06.2011.

Разом з тим, колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, відповідно до якого незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №761/6144/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

В силу положень ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки товар за накладною №91 від 06.06.2011 було отримано на підставі договору купівлі-продажу, укладеного у спрощений спосіб, а сторонами, у відповідності до ст.180 Господарського кодексу України, визначено усі його істотні умови. Наявність між сторонами іншого господарського договору матеріалами справи не підтверджено.

За таких обставин, доводи позивача про те, що майно було передано безпідставно спростовуються матеріалами справи та наявною в матерілах справи копією накладної №91 від 06.06.2011. Крім того, факт отримання товару уповноваженим представником відповідача підтверджується рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2016 у справі №924/1912/15, що набрало законної сили, на яке позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог (ст.75 ГПК України).

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про обгрунтованість та підставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 90 712,00 грн. При цьому, у стягненні з відповідача грошових коштів в сумі 184 288,00 грн суд першої інстанції відмовив правомірно, оскільки їх нараховано та відповідно пред`явлено до стягнення безпідставно.

Разом з тим, апелянт в апеляційній скарзі вважає, що у стягненні даної заборгованості має бути відмовлено у зв`язку з пропуском строку позовної давності, який він просить застосувати під час апеляційного провадження.

В обґрунтування клопотання про застосування строку позовної давності саме під час апеляційного провадження, відповідач посилається на те, що розгляд даної справи відбувся без його участі, а відтак він був позбавлений можливості заявити клопотання про застосування строку позовної давності в суді першої інстанції.

Відповідач, зокрема, вказував, що ухвали про призначення справи до розгляду та призначення дати судового засідання, в тому числі й на якому було ухвалено оскаржуване рішення, Державним підприємством "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України отримані не були, а повідомлення про вручення поштового відправлення є неналежним доказом, оскільки на цих повідомленнях про вручення не зазначені прізвища одержувача, як того вимагають Правила надання послуг поштового зв`язку.

Згідно ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

В свою чергу, норма ч. 5 ст. 242 ГПК України встановлює, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ухвали про призначення справи до розгляду та призначення дати судового засідання у даній справі надсилались відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою, яка згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є його юридичною адресою. В подальшому, на адресу місцевого господарського суду повернулись повідомлення про вручення поштового відправлення, що свідчить про їх отримання адресатом.

Відповідно до абзацу другого пункту 17 Постанови КМУ №270 від 05.03.2009 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" (далі - Правила), рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення.

Відповідно до п.99-2 Правил, рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

У пункті 106 Правил передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище.

Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.

Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.

З наведених норм можна дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвище. Цей запис вносить працівник поштового зв`язку.

Натомість, для вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто" або "Судова повістка" на бланку повідомлення розписується та зазначає прізвище одержувач (а не працівник поштового зв`язку).

У даній справі містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 45, 58), на яких стоїть дата вручення і у графі отримувач наявний підпис.

При цьому, необхідно зазначити, що з`ясування обставин наявності/відсутності у відповідної особи повноважень на отримання судової кореспонденції, перевірка документів, що посвідчують особу адресата (фізичну особу), особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, родинні зв`язки з адресатом, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників поштового зв`язку. Добросовісне виконання працівниками "Укрпошти" своїх службових обов`язків у даному випадку презюмується, і така презумпція не може бути спростованою виключно відсутністю на бланку повідомлення про вручення прізвища і ініціалів особи, яка отримала кореспонденцію, для перевірки її повноважень на отримання такої (аналогічний правовий висновок викладений в постановах ВС від 20.03.2019 у справі №222/1402/16-а, від 13.03.2019 у справі №639/4278/16-а, від 30.11.2020 у справі №Н/806/1943/18).

Поданий суду апеляційної інстанції лист Укрпошти №14-409 від 16.02.2021 (а.с. 151-152) на адвокатський запит від 08.02.2021 не спростовує висновків місцевого господарського суду про належне повідомлення відповідача про про дату, час та місце розгляду справи, як і не підтверджує отримання судової кореспонденції невстановленими особами.

Слід зазначити, що при вирішенні спору про належність повідомлення судом першої інстанції відповідача у справі, апеляційний суд приймає до уваги також дії (бездіяльність) скаржника в організації контролю за отримання ним, як суб`єктом підприємницької діяльності, адресованої йому поштової кореспонденції.

Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

Крім того, колегія суддів зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18 та від 21.03.2019 у справі №916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони мають право та дійсну можливість ознайомитися з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Як вбачається, ухвали суду про відкриття провадження у даній справі та відкладення розгляду справи розміщені в мережі інтернет на веб-сайті "Єдиний державний реєстр судових рішень України".

З огляду на відкритість інформації щодо справи, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитися з ухвалами Господарського суду Хмельницької області по даній справі.

Таким чином, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скаржником не наведеного поважних причин неможливості подання заяви про застосування строків позовної давності до суду першої інстанції.

Відтак, заява Державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" про застосування строку позовної давності, подана на стадії апеляційного розгляду, залишається апеляційним судом без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржниками не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржників, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича в інтересах Колективного малого підприємства "Бахус" та Державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 січня 2021 року у справі №4/163-Б-10 (924/1052/20) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

4. Справу №4/163-Б-10 (924/1052/20) повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "21" квітня 2021 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.