Ухвала

від 12.05.2020 по справі 734/2855/17

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/2/20 Справа № 734/2855/17

У Х В А Л А

12 травня 2020 рокусмт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Бузунко О.А.,

при секретарі Галюк Л.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в смт Козелець заяву про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності,

встановив:

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом, у якому було відкрито провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 25 лютого 2020 року підготовче судове засідання було закрито та справа була призначена до судового розгляду по суті на 26 березня 2020 року.

26 березня 2020 року розгляд справи було відкладено за клопотанням представника позивача адвоката Кутукова С.О. в зв`язку з запровадженням на території України карантину на 12 травня 2020 року.

12 травня 2020 року ніхто з учасників процесу до суду не з`явився, з огляду на що фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

08 травня 2020 року на електронну адресу суду від представника позивача адвоката Кутукова С.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору та про повернення, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір судового збору в сумі 913,13 гривень, повернення грошових коштів у розмірі 40 000,00 гривень, внесених позивачем ОСОБА_1 на депозит ТУ ДСА в Чернігівській області, вирішення питання про розподіл інших судових витрат ОСОБА_1 , а саме: 16 232,80 гривень витрат за проведення судових експертиз і виклик у судове засідання експерта, шляхом стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах.

Заява мотивована тим, що підставою для звернення до суду послужило те, що ОСОБА_1 висунута вимога до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про передачу шляхом примусового викупу 1/3 частки у праві спільної часткової приватної власності на нерухоме майно, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га, з кадастровим номером 7422010499:31:082:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 16 квітня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були укладені договори купівлі - продажу частки житлового будинку та довговір купівлі - продажу частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку, що були посвідчені приватним нотаріусом Козелецького районного нотаріального округу Чернігівської області Ткаченко Н.В.. Таким чином, на даний час власником спірного майна являється ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до витягу від 07 травня 2020 року.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Суд вважає необхідним роз`яснити сторонам, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України наслідком закриття провадження в справі є недопущення повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Частиною 2 ст. 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Адвокатом Кутуковим С.О. порушено питання про розподіл судових витрат, понесених ОСОБА_1 , а саме: 16 232,80 гривень витрат за проведення судових експертиз і виклик у судове засідання експерта, шляхом стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах.

На підтвердження понесення згаданих витрат адвокат посилається на Акт здачі-приймання висновку експерта від 26 квітня 2018 року (т. 1, а.с. 116), Акт здачі-приймання висновку експерта від 12 вересня 2019 року (т. 2, а.с. 114), копію квитанції на суму 6 280,00 грн. та квитанцію по оплату послуг від 01 березня 2019 року (т. 2, а.с. 54).

В порядку ст. 12 ЦПК України суд вважає необхідним роз`яснити позивачу право надати суду оригінали квитанцій про оплату двух експертиз та оригінал рахунку № 671 від 05 лютого 2019 року (оплата послуг експерта). Вказані документи необхідні для вирішення питання щодо розподілу судових витрат. У випадку неподання до суду відповідних документів судом буде прийнято рішення на основі тих документів, які є в матеріалах справи. Проте суд звертає увагу, що підтвердженням понесення витрат на оплату експертиз саме позивачем є відповідні платіжні документи, а на підтвердження витрат щодо виклику експерта, крім квитанції про оплату послуг, повинен бути рахунок, з якого вбачається, в якій саме справі викликається експерт.

Крім того, суд вважає необхідним роз`яснити позивачу необхідність зазначення дій відповідачів (кожного окремо та дії, які вчинені спільно ), які на його думку, були допущені останніми, що спричинили численні порушення прав та інтересів позивача, процесуальні зловживання та неналежну процесуальну поведінку, а також зазначити, які саме наслідки для позивача настали з тих підстав, що експерт не зміг у повному обсязі оглянути об`єкт дослідження під час проведення першої судової експертизи у 2018 році.

Окремо суд звертає увагу позивача та його представника на наступне. В клопотанні про закриття провадження в справі порушено питання про повернення суми в розмірі 40 000,00 грн., внесеної на депозитний рахунок. Аналіз квитанції, яка міститься в матеріалах справи /т. 1, а.с. 13/, свідчить, що вказана сума внесена в межах справи № 734/1050/17, в той час як клопотання про повернення вказаної суми заявлено в справі № 734/2855/17. Таким чином, стороні позивача слід надати докази на підтвердження внесення коштів на депозитний рахунок в справі № 734/2855/17.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним відкласти розгляд справи.

В зв`язку з викладеним, суд пропонує відповідачам висловити свою позицію щодо можливості/неможливості закриття провадження в справі та щодо розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання щодо дати розгляду справи, суд виходить з наступного.

Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин до 03 квітня 2020 року. 25 березня 2020 року вказаний строк продовжений до 22 травня 2020 року.

Інкубаційний період нового коронавірусу триває від 2 днів до 2 тижнів (офіційний сайт МОЗ України: https://moz.gov.ua/article/news/7-poshirenih-pitan-pro-novij-koronavirus).

Під час інкубаційного періоду, коли людина уже заразилася вірусом, але ще добре почувається і немає жодних зовнішніх симптомів хвороби, збудник може виділятися й передаватися іншим (офіційний сайт МОЗ України: https://moz.gov.ua/article/health/skilki-chasu-ljudina-jaka-hvorie-na-virusnu-infekciju-mozhe-zaraziti-inshih). Відтак, зрозуміти, що особа заражена коронавірусом COVID-19 в межах інкубаційного періоду є складно. Тому на перший погляд здорова людина без явних ознак вираженості симптомів захворювання вже може бути зараженою, а збудник коронавірусу COVID-19 може виділятися й передаватися іншим.

В Україні зростаючими темпами фіксуються випадки інфікування коронавірусом COVID-19.

Людина, її життя і здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).

З огляду на викладене, з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19, для убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема учасників справи та працівників суду, суд вважає необхідним відкласти розгляд справи до 10 червня 2020 року - 14.00 год.

Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд

ухвалив:

відкласти розгляд справи до 10 червня 2020 року - 14.00 год.

надіслати копію заяви про закриття провадження в справі відповідачам та їх представнику та запропонувати висловити свою позицію щодо можливості/неможливості закриття провадження в справі та щодо розподілу судових витрат.

В порядку ст. 12 ЦПК України суд вважає необхідним роз`яснити позивачу:

- право надати докази на підтвердження внесення коштів в сумі 40 000,00 грн. на депозитний рахунок в справі № 734/2855/17;

- право надати суду оригінали квитанцій про оплату експертизи від 26 квітня 2018 року та від 12 вересня 2019 року, а також оригінал рахунку № 671 від 05 лютого 2019 року (оплата послуг експерта);

- зазначити дії відповідачів (кожного окремо та дії, вчинені спільно), які на його думку, були допущені останніми, що спричинили численні порушення прав та інтересів позивача, які були допущені процесуальні зловживання відповідачами та в чому полягала їх неналежна процесуальна поведінка, а також зазначити, які саме наслідки для позивача настали з тих підстав, що експерт не зміг у повному обсязі оглянути об`єкт дослідження під час проведення першої судової експертизи у 2018 році.

Вказані докази подаються з урахуванням вимог ст. 83 ЦПК України (вказане стосується також заяви, яка буде подаватися позивачем на зазначення дій відповідача, про які йде мова в абзаці, викладеному вище).

Роз`яснити сторонам, що у зв`язку із закриттям провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Бузунко