Ухвала

від 06.05.2020 по справі 760/34685/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2-з/760/160/20

Справа №760/34685/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Каліш С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Палац орхідей , Товариство з обмеженою відповідальністю Дизайн тайм про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 24.12.2019 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ Палац орхідей , ТОВ Дизайн тайм , в якому просить:

розділити спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнавши за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , вартістю 2347170,00 грн.;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію половини отриманих ОСОБА_2 страхових виплат за втрачений автомобіль, в розмірі 233189,5 грн.;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію половини вартості внесеного ОСОБА_2 майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Палац орхідей (код ЄДРПОУ 33946876) та половину вартості внесеного ОСОБА_2 майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Дизайн тайм (код ЄДРПОУ 35252124) в загальному розмірі 3300307,25 грн.;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 24.12.2019 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 02.01.2020 р., відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Палац орхідей , Товариство з обмеженою відповідальністю Дизайн тайм про поділ спільного майна подружжя, та призначено підготовче судове засідання.

04.05.2020 р. до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить:

в порядку забезпечення позову накласти арешт на спірне майно, що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, а саме: квартиру, загальною площею 127,8 кв.м., житловою площею 77,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Подана заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач та відповідач перебували у шлюбі з 07.08.2001 р. по 23.06.2015 р. Шлюб між ними розірвано рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23.06.2015 р.

У період перебування у шлюбі, ними за спільні кошти подружжя, згідно договору купівлі-продажу на ім`я відповідача, було придбано:

- автомобіль Toyota Venza 3.5, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , 2010 року випуску;

- квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Також у період перебування у шлюбі ними було створено за рахунок спільних коштів подружжя наступне майно:

- Товариство з обмеженою відповідальністю Палац орхідей (код ЄДРПОУ 33946876), статутний капітал 5599400,00 грн., дата заснування 21.12.2005 р.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Дизайн тайм (код ЄДРПОУ 35252124), статутний капітал 1001214,5 грн., дата заснування 20.06.2007 р.

Після розірвання шлюбу, вони з відповідачем дійшли усної згоди про те, що місцем проживання позивача залишається квартира АДРЕСА_3 , що відповідає місцю його реєстрації. Разом з тим, позивач відмовляється від будь-яких вимог щодо іншого, набутого в шлюбі з відповідачем, майна. За вказаною адресою позивач проживав до 17.09.2018 р.

Всупереч досягнутих домовленостей, 17.09.2018 р. за відсутності позивача за місцем реєстрації і фактичного на той момент місця проживання, відповідачем було змінено замки на вхідних дверях квартири АДРЕСА_3 , чим позбавлено позивача у користуванні єдиним житлом, про що ним було повідомлено у правоохоронні органи. Також, після звернення позивача до суду з позовом про поділ майна подружжя, відповідач змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

Таким чином, враховуючи те, що на даний час триває спір про поділ спільного майна подружжя, а також враховуючи те, що відповідач в добровільному порядку відмовляється визначити частки позивача в праві спільної сумісної власності спільно нажитого майна подружжя, більш того, відповідач вчиняє активні дії, що суперечать попередньо встановленим домовленостям між ними та свідчить про можливе продовження недобросовісності дій з боку відповідача, позивач вважає, що існує необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, оскільки існують ризики невиконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 р. у справі №922/4587/13.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є: полі спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема квартири АДРЕСА_1 .

Згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 205421796 від 26.03.2020 р., квартира АДРЕСА_4 , належить на праві власності ОСОБА_2 , згідно договору купівлі-продажу квартири від 26.04.2013 р.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити, та для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

Підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, але зареєстроване за відповідачем право власності на вказане нерухоме майно та невжиття заходів забезпечення позову створює реальну можливість і ризик його подальшого відчуження з метою унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, а дії відповідача щодо припинення арештів підтверджують спрямованість таких дій.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявна тоді, коли у сторони спору є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Саме з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача (ів) на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Враховуючи те, що квартира АДРЕСА_1 , є предметом спору у даній справі, суд знаходить обґрунтованими доводи позивача про наявність достатніх підстав вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується, як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.

Суд звертає увагу на те, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається у разі якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а зазначене в заяві позивача обґрунтування, дає суду підстави для висновку щодо існування реальної загрози утруднення виконання чи неможливості виконання можливого судового рішення про задоволення позовних вимог в розрізі предмету спору та його взаємозв`язку із тим видом забезпечення позову, який просить застосувати позивач, а тому суд приходить до висновку про те, що вимоги, викладені у заяві про забезпечення позовних вимог підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та беручи до уваги предмет спору і зміст заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково в межах позовних вимог та в порядку забезпечення позову накласти арешт на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

Так, обираючи захід до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, судом враховано, що юридично закріплене право власності надає можливість власнику самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо.

Суд вважає, що саме такий захід забезпечення позову, а саме накладення арешту на об`єкт нерухомого майна є відповідним та співмірним способом забезпечення у даній справі, буде достатнім для забезпечення захисту порушених прав та інтересів позивача та виконання в майбутньому можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Палац орхідей , Товариство з обмеженою відповідальністю Дизайн тайм про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Накласти арешт на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 127,8 кв.м., житловою площею 77,8 кв.м., яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

В решті вимог - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Суддя Кушнір С.І.