Постанова

від 13.05.2020 по справі 910/4858/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2020 р. Справа№ 910/4858/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Алданової С.О.

Зубець Л.П.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Богатиренко О.В. - адвокат

від відповідача: Оліна О.М. - представник за наказом 1-к від 04.05.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Векта

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва, ухвалене 20.01.2020, повний текст якого складений 28.01.2020

у справі № 910/4858/19 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту

до Товариства з обмеженою відповідальністю Векта

про стягнення 400 918,93 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Векта

до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Первісний позов, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 8-11 т. 2), заявлено про стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу в сумі 306 717,37 грн. за поставлений за договором поставки № 11/02-18 від 08.02.2018, але неоплачений товар, пені в сумі 54 755,35 грн., інфляційних втрат в сумі 31 706,85 грн. та 3 % річних в сумі 7 739,36 грн. До позовної заяви позивачем за первісним позовом додано попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які були понесені та очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи (а.с. 13 т. 1), в якому зазначено про те, що орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які позивач поніс та планує понести, становить 25 000,00 грн., а докази здійснених позивачем судових витрат будуть надані в строк, передбачений ч 8 ст. 129 ГПК України.

Зустрічний позов заявлено про визнання недійсним з моменту його укладення договору поставки № 11/02-18 від 08.02.2018.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2019, повний текст якого складений 12.12.2019, у справі № 910/4858/19 первісний позов задоволено повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

19.09.2019 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просив долучити до матеріалів справи докази, що підтверджують понесені ним витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме, на професійну правничу допомогу, та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Векта на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту 24 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2020, повний текст якого складений 28.01.2020, у справі № 910/4858/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Векта на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту 24 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Векта звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі № 910/4858/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Векта судових витрат на професійну правничу допомогу.

У апеляційній скарзі заявник зазначив про те, що оспорюване додаткове рішення не є законним та обґрунтованим.

На підтвердження вказаної позиції апелянт послався на те, що:

- аналіз положень п.п. 4, 6, ч. 2 ст. 42, ст. 80, ст. 118, ч. 8 ст. 129, ч. 3 ст. 233, ч. 1 ст. 244, ГПК України у сукупності, з урахуванням пріоритетних положень ч. 1 ст. 221 ГПК України як спеціальної норма права, дає підстави для висновку, що якщо сторона у справі просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат, вона зобов`язана подати до закінчення судових дебатів докази, що підтверджують розмір таких витрат, або докази поважності причин неподання цих доказів, і лише наявність перешкод, не залежних від волі заявника, дозволяє прийняття таких доказів після спливу строку, встановленого законом, та вирішення питання розподілу судових витрат в додатковому рішенні (саме таку позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 23.09.2019 у справі № 912/329/18), проте до закінчення судових дебатів у цій справі а ні суду, а ні скаржнику докази поважності причин неподання доказів понесених позивачем судових витрат не надавались, матеріали справи також не містять будь-яких письмових пояснень з цього приводу. Отже, відсутність доказів поважності причин неподання позивачем до закінчення судових дебатів доказів, що підтверджують розмір витрат на правову допомогу, зокрема, договору про надання правничої (правової) допомоги від 02.04.2019, в якому затверджені розцінки послуг адвоката, виключає правомірність вирішення судом питання про судові витрати на його підставі;

- мотивувальна частина оскарженого додаткового рішення викладена всього одним реченням та не містить оцінки наданим апелянтом запереченням проти задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача судових витрат;

- за змістом ч. 2 ст. 126 ГПК України, обсяг наданих послуг і виконаних адвокатом робіт є предметом доказування. У акті наданих послуг від 17.09.2019 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 02.04.2019 наведений перелік, найменування послуг (робіт) та їх ціна, що нібито надані виконавцем (АО Кмана Юстем ) замовнику (позивачу за первісним позовом), проте відомості цього акту переважно нічим не підтверджуються.

Зокрема, не містять жодного фактичного підтвердження такі послуги (роботи) як:

1) формування правової позиції по справі та збір доказів: комплекс дій, що включає аналіз законодавства, аналіз судової практики, вивчення доказів та ін. на суму 1 000,00 грн. Вказаний акт наданих послуг від 17.09.2019 не містить ніякої конкретної інформації щодо того, коли і ким саме здійснювались вищезазначені дії, скільки часу було витрачено, який результат цих дій був досягнутий і яке відношення до розгляду справи вони мають. Суду не надано будь-яких адвокатських запитів, що підтверджували б виконання робіт по збору доказів. На думку скаржника, формування правової позиції в елементарній справі про стягнення заборгованості за поставлений товар є очевидним навіть для особи, що не має юридичної освіти, а тому стягнення адвокатом з клієнта плати за таку професійну роботу є недобросовісною дією;

2) ознайомлення з заявами по суті справи, наданими іншим учасником справи: відзив на позовну заяву ТОВ Векта , датований 29.05.2019, зустрічна позовна заява ТОВ Векта , датована 27.05.2019, відповідь ТОВ Векта на відзив, датований 24.06.2019, заперечення ТОВ Векта на відзив, датовані 24.06.2019, на суму 2 000,00 грн. Акт наданих послуг від 17.09.2019 не містить ніякої конкретної інформації щодо того, коли і ким саме здійснювались вищезазначені дії, скільки часу на це було потрачено, який результат цих дій був досягнутий і яке відношення до розгляду справи вони мають. Просте ознайомлення з текстом процесуального документу навряд чи можливо віднести до правничої (правової) допомоги, яка пов`язана з розглядом справи, і такий вид послуг (робіт) не передбачений а. 1 абз. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України. Крім того, ознайомлення могло проводитись в межах підготовки до розгляду справи в судових засіданнях, а тому ознайомлення не потребує окремого оцінювання грошовим еквівалентом;

3) складання заяв по суті справи: 1) позовна заява від 15.04.2019; 2) заява про збільшення позовних вимог від 09.07.2019; 3) відповідь на відзив від 18.06.2019; 4) відзив на зустрічну позовну заяву від 18.06.2019 на загальну суму 6 000,00 грн. по 1 500,00 грн. за кожну, оскільки вказані документи підписані безпосередньо генеральним директором позивача за первісним позовом ОСОБА_1 та не містить відомостей про те, що вони виконані адвокатом Богатиренко О.В. або її помічником;

- акт наданих послуг від 17.09.2019 не містить вказівки на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) у цій справі, проте саме такий час віднесений законодавцем як одна із умов з`ясування та перевірки судом та іншими учасниками справи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, без чого навіть об`єктивно неможливо це перевірити, а відтак, спірний акт не відповідає вимогам закону, а тому є неналежним доказом в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України;

- скаржник заперечував і те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю цієї справи, оскільки суд першої інстанції, відкриваючи провадження за первісною позовною заявою, вважав вказану справи нескладною та навіть відніс її до категорії справ, що може бути розглянута та вирішена у спрощеному провадженні.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2020 справа № 910/4858/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Алданова С.О., Ходаківська І.П.

Ухвалою від 25.02.2020 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Алданова С.О., Ходаківська І.П.:

- відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Векта на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі № 910/4858/19;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 12.03.2020;

- учасникам процесу роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- розгляд справи № 910/4858/19 призначено на 18.03.2020 о 14:00;

- сторони попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

04.03.2020 до суду від позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач за первісним позовом з посиланням на те, що:

- у позовній заяві ним наводився попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи та який становив 25 500,00 грн.; у судому засіданні 16.09.2019 представником позивача за первісним позовом - адвокатом Богатиренко О.В. до закінчення судових дебатів було зроблено заяву про подачу протягом п`яти днів доказів на підтвердження здійснених позивачем за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 910/4858/19; заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу була подана до суду першої інстанції 19.09.2019. Всі вказані дії вчинені в межах строків, встановлених ГПК України;

- на підтвердження здійснених позивачем за первісним позовом витрат на правову допомогу позивачем за первісним позовом надано договір про надання правничої (правової) допомоги від 02.04.2019 та додаток № 1 від 02.04.2019 до вказаного договору, акт наданих послуг від 17.09.2019, рахунок-фактура № СФ-05/09 від 17.09.2019, виписки по рахунку позивача за первісним позовом та АО Кмана Юстам від 17.09.2019, більша частина з яких станом на день винесення судом першої інстанції рішення у цій справі не існували;

- щодо послань апелянта на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 23.09.2019 у справі № 912/329/18 слід зазначити про те, що в даній справі йшлась мова про подачу заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу з пропуском п`ятиденного строку, передбаченого ч. 8 ст. 129 ГПК України;

- аргументи апелянта про те, що акт наданих послуг від 17.09.2019 не містить вказівки на те, коли і ким здійснювались вищезазначені дії, та про те, що надання послуг не має документального підтвердження, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є надуманими і виражають виключно суб`єктивну думку скаржника, оскільки договором про надання правничої (правової) допомоги від 02.04.2019 визначений адвокат, який уповноважений надавати позивачу правничу допомогу, в додатку № 1 від 02.04.2019 до вказаного договору погоджено гонорар адвоката, в акті наданих послуг від 17.09.2019 визначений детальний перелік наданих послуг, факт надання такої допомоги підтверджений вищевказаним актом, отже розмір витрат на професійну правничу допомогу був визначений у відповідності до вимог процесуального законодавства з врахування положень договору про надання правничої (правової) допомоги від 02.04.2019;

- щодо посилань апелянта на те, що на думку скаржника формування правової позиції в елементарній справі про стягнення заборгованості за поставлений товар є очевидним навіть для особи, що не має юридичної освіти, а тому стягнення адвокатом з клієнта плати за таку професійну роботу є недобросовісною дією , слід зазначити про те, що справа про стягнення заборгованості за поставлений товар дійсно є елементарною справою, проте саме стараннями відповідача за первісним позовом та його представників елементарна справа , яка мала б бути розглянута судом першої інстанції в спрощеному провадження без повідомлення (виклику) сторін, розглядалась в загальному позовному провадженні та було проведено п`ять судових засідань. Підставою для розгляду справи в порядку загального позовного провадження стала подача апелянтом зустрічного позову. Крім того, під час розгляду справи апелянтом, з метою затягування розгляду справи, подавались необґрунтовані клопотання (про призначення експертизи, про перенесення розгляду справи у зв`язку з тривалим перебуванням директора апелянта в закордонному відрядженні в Болгарії), не подавались документи на вимогу суду, не надавались відповіді на запитання позивача в порядку ст. 90 ГПК України та інш.;

- належну правову оцінку зустрічному позову та поведінці апелянта надав суд першої інстанції в рішенні від 16.09.2019, в якому, серед іншого, зазначено про те, що: …Вибіркове цитування товариством з обмеженою відповідальністю Векта норм Закону України Про товариства з обмеженою відповідальністю свідчить про намір уникнення виконання зобов`язання за надуманих підстав. Про уникнення виконання обов`язку за будь-яких умов свідчать і алогічні доводи ТОВ Векта щодо права продажу товариством з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту продукції тільки власного виробництва. Суд вважає, що ці доводи ТОВ Векта , та інші його доводи про неправомірність укладення товариством з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту не заслуговують окремого аналізу, оскільки є декларативними, тобто такими, що не базуються на жодних аргументах, крім одного: на мою думку , і насправді переслідують мету ускладнення вирішення спору шляхом наведення великої кількості безмотивних заперечень. Підтвердженням цього є також поведінка Товариства з обмеженою відповідальністю Векта під час розгляду справи, яке не забезпечило надання на вимогу суду податкових декларації з податку на додану вартість, тобто не вчинило дій на встановлення фактичних обставин. ,

просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі № 910/4858/19 - без змін.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин, який на даний час продовжено до 24.04.2020.

З огляду на вказані обставини ухвалою від 19.03.2020 учасників справи повідомлено про те, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Векта на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 не відбудеться 18.03.2020, а про дату і час судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

Розпорядженням № 09.1-08/1271/20 від 13.04.2020, у зв`язку перебуванням судді Ходаківської І.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 07.04.2020 по 17.04.2020, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/4858/19.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020 справа № 910/4858/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою від 13.04.2020 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Алданова С.О., Зубець Л.П.:

- прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Векта на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі № 910/4858/19;

- справу № 910/4858/19 призначено до розгляду на 13.05.2020 о 12:20;

- доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою;

- звернуто увагу учасників справи на можливість розгляду справи № 910/4858/19 за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідних клопотань.

Станом на 13.05.2020 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Під час розгляду справи представник відповідача за первісним позовом апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача за первісним позовом проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

У квітні 2019 року позивач за первісним позовом (далі позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом (далі відповідач) основного боргу в сумі 306 717,37 грн. за поставлений за договором поставки № 11/02-18 від 08.02.2018, але неоплачений товар, пені в сумі 54 755,35 грн., інфляційних втрат в сумі 26 026,91 грн. та 3 % річних в сумі 5 571,33 грн. До позовної заяви позивачем за первісним позовом додано попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які були понесені та очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи (а.с. 13 т. 1), в якому зазначено про те, що орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які позивач поніс та планує понести, становить 25 000,00 грн., а докази здійснених позивачем судових витрат будуть надані в строк, передбачений ч 8 ст. 129 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі, вирішено розгляд справи № 910/4858/19 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.05.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача, серед іншого, надійшли:

- заява з запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та про призначення справи до розгляду у загальному позовному провадження (а.с. 59-60 т. 1), в якій відповідач просив постановити ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням;

- зустрічна позовна заява про визнання недійсним з моменту його укладення договору поставки № 11/02-18 від 08.02.2018 (а.с. 76-79 т. 1).

Ухвалою від 06.06.2019 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.07.2019 о 12:30.

27.06.2019 та 01.07.2019 до суду від відповідача надійшли клопотання про відкладення підготовчого засідання (а.с. 240, 245 (т. 1), а 01.07.2019 від позивача - клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 01.07.2019 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11.07.2019 о 12:30.

10.07.2020 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (а.с. 8-11 т. 2), з урахуванням якої первісний позов заявлено про стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу в сумі 306 717,37 грн. за поставлений за договором поставки № 11/02-18 від 08.02.2018, але неоплачений товар, пені в сумі 54 755,35 грн., інфляційних втрат в сумі 31 706,85 грн. та 3 % річних в сумі 7 739,36 грн.

11.07.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про надання додаткового часу для подання доказів (а.с. 23 т. 2).

Ухвалою від 11.07.2019 підготовче засідання відкладено до 29.07.2019 о 10:30.

29.07.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про проведення процедури врегулювання спору за участю суддів та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 29.07.2019 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 05.09.2019 о 12:50.

Ухвалою від 05.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.09.2019 о 16:00.

У судовому засіданні 16.09.2019 до кінця судових дебатів позивачем зроблено заяву про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат, пов`язаних із розглядом справи в суді будуть надані позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Вказане підтверджується технічним записом протоколу судового засідання від 11.07.2019 (16:39-16:40).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2019, повний текст якого складений 12.12.2019, у справі № 910/4858/19 первісний позов задоволено повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

19.09.2019 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просив долучити до матеріалів справи докази, що підтверджують понесені ним витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме, на професійну правничу допомогу, та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Векта на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту 24 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

27.09.2019 до суду від відповідача надійшли письмові заперечення проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 09.01.2020 призначено судове засідання з розгляду поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу на 20.01.2020 о 15:30, учасників справи повідомлено про те, що явка у вказане судове засідання є необов`язковою.

Вказану ухвалу учасникам судового процесу направлено 10.01.2020 та отримано сторонами 14.01.2020, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 123-124).

У судове засіданні 20.01.2020 відповідач представників не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2020, повний текст якого складений 28.01.2020, у справі № 910/4858/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Векта на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту 24 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з додатковим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі № 910/4858/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Векта судових витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів вважає, що подана відповідачем апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З матеріалів справи слідує, що позивачем до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які визначено в сумі 25 000,00 грн., що відповідає положенням ГПК України.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Позивачем у доданій до заяві про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу копії акту наданих послуг зазначено про те, що надана правова допомога складається з:

1) формування правової позиції по справі та збір доказів: комплекс дій, що включає аналіз законодавства, аналіз судової практики, вивчення доказів та ін. на суму 1 000,00 грн.;

2) ознайомлення з заявами по суті справи, наданими іншим учасником справи: відзив на позовну заяву ТОВ Векта , датований 29.05.2019, зустрічна позовна заява ТОВ Векта , датована 27.05.2019, відповідь ТОВ Векта на відзив, датований 24.06.2019, заперечення ТОВ Векта на відзив, датовані 24.06.2019, на суму 2 000,00 грн.;

3) складання заяв по суті справи: позовна заява від 15.04.2019; заява про збільшення позовних вимог від 09.07.2019; відповідь на відзив від 18.06.2019; відзив на зустрічну позовну заяву від 18.06.2019 на загальну суму 6 000,00 грн. - по 1 500,00 грн. за кожну;

4) складання документів з процесуальних питань: заяви, клопотання, заперечення проти заяв і клопотань тощо: клопотання про витребування доказів від 01.07.2019, клопотання від 11.07.2019 в порядку ст. 90 ГПК України на загальну суму 2 000,00 грн. - по 1 000,00 грн. за один документ;

5) участь в судових засіданнях: 01.07.2019, 11.07.2019, 29.07.2019, 05.09.2019, 16.09.2019 на загальну суму 10 000,00 грн. - по 2 000,00 грн. за кожне судове засідання;

6) підготовка до розгляду справи в судових засіданнях: 01.07.2019, 11.07.2019, 29.07.2019, 05.09.2019, 16.09.2019 на загальну суму 10 000,00 грн. - по 2 000,00 грн. за кожне судове засідання;

На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем до матеріалів справи додані копії укладеного ним з Адвокатським бюро Київська міська агенція незалежних адвокатів Юстем договору про надання правничої (правової) допомоги від 02.04.2019, додатку № 1 до вказаного договору (Порядок обчислення розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу), акту наданих послуг від 17.09.2019 до вказаного договору, рахунку-фактури № СФ-05/09 від 17.09.2019, платіжного доручення № 705 від 17.09.2019 та виписок з банківського рахунку позивача.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про доведеність факту надання відповідачу Адвокатським бюро Київська міська агенція незалежних адвокатів Юстем послуг.

Щодо розміру витрат на оплату послуг адвоката колегія суддів зазначає таке.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У запереченнях проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 125-130 т. 1) відповідачем зазначено про те, що:

- за змістом ст. 210 ГПК України: суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази (ч. 1), докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (ч. 2). Враховуючи, що позивачем докази на підтвердження судових витрат не були подані під час розгляду справи, підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні;

- за приписами ч. 3 ст. 233 та ст. 221 ГПК України право суду ухвалити додаткове рішення обмежено певними умовами, зокрема тим, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 221 ГПК України право подати докази, що підтверджують розмір понесених стороною судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог надано за умови того, що вказані докази сторона не може подати з поважних причин, проте до закінчення судових дебатів у цій справі а ні суду, а ні відповідачу докази поважності причин неподання доказів понесених позивачем судових витрат не надавались, матеріали справи також не містять будь-яких письмових пояснень з цього приводу, а відтак, відсутні й передумови для взагалі вирішення даного питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог;

- докази на підтвердження судових витрат позивачем відповідачу не направлялись, а відтак, суд не має право прийняти такі докази до розгляду;

- відповідач заперечує проти визначеного позивачем розміру витрат на оплату послуг адвоката та вважає його неспівмірним з складністю даної конкретної справи, витраченим часом та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з огляду на таке:

1. суд першої інстанції, відкриваючи провадження за первісною позовною заявою, вважав вказану справи нескладною та навіть відніс її до категорії справ, що може бути розглянута та вирішена у спрощеному провадженні, що є підтвердженням того, що об`єм роботи адвоката, який передував поданню позову та відкриттю провадження у справі, був нескладний та незначний, а суми зазначені позивачем у його розрахунку та актах є значно завищеними;

2. згідно наданих позивачем пояснень плата за одну година роботи адвоката встановлена в сумі 1 000,00 грн., в той час як законодавчо встановлена в Україні мінімальна плата за місяць становить 4 173,00 грн.;

3. позивачем не зазначено конкретний час, витрачений адвокатом на виконання робіт (надання послуг), проте законодавцем визначення такого часу віднесено до однієї з умов визначення та перевірки судом та іншими учасниками розгляду справи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, без чого навіть об`єктивно неможливо це перевірити;

4. в акті наданих послуг від 17.09.2019 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 02.04.2019 наведений перелік, найменування послуг (робіт) та їх ціна, що нібито надані виконавцем (АО Кмана Юстем ) замовнику (позивачу за первісним позовом), проте відомості цього акту переважно нічим не підтверджуються.

Зокрема, не містять жодного фактичного підтвердження такі послуги (роботи) як:

Формування правової позиції по справі та збір доказів: комплекс дій, що включає аналіз законодавства, аналіз судової практики, вивчення доказів та ін. на суму 1 000,00 грн. Вказаний акт наданих послуг від 17.09.2019 не містить ніякої конкретної інформації щодо того, коли і ким саме здійснювались вищезазначені дії, скільки часу було витрачено, який результат цих дій був досягнутий і яке відношення до розгляду справи вони мають. Суду не надано будь-яких адвокатських запитів, що підтверджували б виконання робіт по збору доказів. На думку скаржника, формування правової позиції в елементарній справі про стягнення заборгованості за поставлений товар є очевидним навіть для особи, що не має юридичної освіти, а тому стягнення адвокатом з клієнта плати за таку професійну роботу є недобросовісною дією;

Онайомлення з заявами по суті справи, наданими іншим учасником справи: відзив на позовну заяву ТОВ Векта , датований 29.05.2019, зустрічна позовна заява ТОВ Векта , датована 27.05.2019, відповідь ТОВ Векта на відзив датований 24.06.2019, заперечення ТОВ Векта на відзив, датовані 24.06.2019 на суму 2 000,00 грн. Акт наданих послуг від 17.09.2019 не містить ніякої конкретної інформації щодо того, коли і ким саме здійснювались вищезазначені дії, скільки часу на це було потрачено, який результат цих дій був досягнутий і яке відношення до розгляду справи вони мають. Просте ознайомлення з текстом процесуального документу навряд чи можливо віднести до правничої (правової) допомоги, яка пов`язана з розглядом справи, і такий вид послуг (робіт) не передбачений а. 1 абз. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України. Крім того, ознайомлення могло проводитись в межах підготовки до розгляду справи в судових засіданнях, а тому ознайомлення не потребує окремого оцінювання грошовим еквівалентом;

Складання заяв по суті справи: 1) позовна заява від 15.04.2019; 2) заява про збільшення позовних вимог від 09.07.2019; 3) відповідь на відзив від 18.06.2019; 4) відзив на зустрічну позовну заяву від 18.06.2019 на загальну суму 6 000,00 грн. по 1 500,00 грн. за кожну, оскільки вказані документи підписані безпосередньо генеральним директором позивача за первісним позовом ОСОБА_1 та не містить відомостей про те, що вони виконані адвокатом Богатиренко О.В. або її помічником;

- адвокатом Богатиренко О.В. в своїй заяві від 19.09.2019 вказує на те, що в судовому засіданні 16.09.2019 представником позивача-адвокатом Богатиренко О.В. до закінчення судових дебатів була зроблена заява про подачу протягом п`яти днів доказів на підтвердження здійснених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 910/4858/19, але присутній в цьому судовому засіданні представник відповідача адвокат Мостовенко Ю.В. заперечує, що вказана заява була проголошена.

Аналогічні за змістом заперечення фактично наведені відповідачем і в апеляційній скарзі.

Щодо посилань відповідача на те, що докази на підтвердження факту понесення витрат на надання правової допомоги були подані позивачем несвоєчасно (після винесення рішення по справі - примітка суду), а докази поважності причин неможливості подати вказані докази суду надані не були, колегія суддів зазначає про те, що положення ГПК України, а саме приписи ч. 8 ст. 129 ГПК України та ч. 1 ст. 221 ГПК України, надають стороні право подати суду докази на підтвердження розміру понесених нею судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у випадку, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи слідує, що більша частина з поданих позивачем на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу доказів, а саме: акт наданих послуг від 17.09.2019, рахунок-фактура № СФ-05/09 від 17.09.2019, платіжне доручення № 705 від 17.09.2019 та виписки з банківського рахунку позивача станом на дату проведення судових дебатів в цій справі (16.09.2019 - примітка суду) ще не існували, а відтак, відповідно, не могли бути подані до суду, про що представником позивача наголошено в судовому засіданні 20.01.2020, колегія суддів вважає, що причини неподання таких доказів є поважними, а відтак, враховуючи, що позивачем дотримано порядок та строки подання таких доказів, вони цілком правомірно прийняті судом першої інстанції до розгляду.

Посилання відповідача на те, що в судовому засіданні 16.09.2019 представником позивача-адвокатом Богатиренко О.В. до закінчення судових дебатів не було зроблено відповідної заяви про подачу протягом п`яти днів доказів на підтвердження здійснених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, спростовується змістом технічного запису вказаного судового засідання, з якого слідує, що відповідна заява була проголошено о 16:39-16:40, а посилання на те, що докази на підтвердження судових витрат позивачем відповідачу не направлялись, а відтак, суд не має право прийняти такі докази до розгляду, спростовуються доданими до заяви про ухвалення додаткового рішення фіскальним чеком, описом вкладення та накладною № 0103052062717 (а.с. 117-119 т. 2).

Щодо розміру витрат на оплату послуг адвоката колегія суддів зазначає таке.

За правилами ч. 4 ст. 126 ГПК України, такий розмір має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Щодо посилань відповідача на те, що суд першої інстанції, відкриваючи провадження за первісною позовною заявою, вважав вказану справу нескладною та навіть відніс її до категорії справ, що може бути розглянута та вирішена у спрощеному провадженні, що є підтвердженням того, що об`єм роботи адвоката, який передував поданню позову та відкриттю провадження у справі, був нескладний та незначний, а суми, зазначені позивачем у його розрахунку та актах, є значно завищеними, колегія суддів зазначає, що, як слідує з наданих позивачем документів, подачі первісного позову до суду передувала робота адвоката на зальну суму 2 500,00 грн. (формування правової позиції по справі та збір доказів: комплекс дій, що включає аналіз законодавства, аналіз судової практики, вивчення доказів та ін., а також складання позовної заяви від 15.04.2019), яка не є значною, в той час як значне збільшення розміру витрат позивача на правову допомогу є наслідком процесуальних дій відповідача - таких, як заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), подання зустрічного позову, у задоволенні якого було відмовлено, подання клопотань, в тому числі і про відкладення розгляду справи, які значно збільшили розмір витрат позивача на правову допомогу.

Колегія суддів зазначає про те, що звернення до суду з первісним позовом стало наслідком дій відповідача щодо несвоєчасної оплати поставленого позивачем за спірним договором товару, а відтак, позивач має право, в тому числі, і на компенсацію судових витрат, а відповідач мав усвідомлювати наслідки як добровільного невиконання ним свого зобов`язання по оплаті товару, так і збільшення строку розгляду справи в суді.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не зазначено конкретний час, витрачений адвокатом на виконання робіт (надання послуг), проте законодавцем визначення такого часу віднесено до однієї з умов визначення та перевірки судом та іншими учасниками розгляду справи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, без чого навіть об`єктивно неможливо це перевірити, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що:

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ч. 1);

- порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч. 2);

- при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3).

В укладеному позивачем з Адвокатським бюро Київська міська агенція незалежних адвокатів Юстем договору про надання правничої (правової) допомоги від 02.04.2019 та додатку № 1 до вказаного договору (Порядок обчислення розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу) сторонами погоджено, що до визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, а саме гонорару адвоката, не застосується погодинна оплата, а гонорар визначається у фіксованому розмірі вартості послуг (робіт), що не суперечить положенням ч. 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Відповідачем не надано жодних доказів того, що вказаний принцип оплати послуг адвоката та адвокатських об`єднань України не є ринковим, у той час як порівнювати законодавчо встановлений в Україні рівень мінімальної заробітної плати за місяць роботи з платою за роботу адвоката не є коректним.

Колегія суддів зазначає й про те, що належним підтвердженням факту надання послуг є саме підписаний позивачем та Адвокатським бюро Київська міська агенція незалежних адвокатів Юстем акт наданих послуг від 17.09.2019 і жодних інших доказів на підтвердження факту виконання таких робіт чинним законодавством не вимагається, а відтак, посилання відповідача на те, що відомості цього акту переважно нічим не підтверджуються, колегією суддів до уваги не приймаються.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Інших заперечень проти розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на надання правової допомоги відповідачем як суду першої, так і суду апеляційної інстанції не надано.

Вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та, на думку колегії суддів, не є завищеним.

Надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

З огляду на вказані обставини, витрати позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції підлягають стягненню з відповідача в сумі 24 500,00 грн.

Водночас колегія суддів вважає вірними посилання відповідача на те, що мотивувальна частина оскарженого додаткового рішення викладена всього одним реченням та не містить оцінки наданим апелянтом запереченням проти задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача судових витрат, проте це не призвело до винесення неправомірного рішення з цього питання з підстав, які викладені вище, і не є підставою для зміни або скасування законного судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Векта задоволенню не підлягає, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі № 910/4858/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Векта на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі № 910/4858/19 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі № 910/4858/19 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4858/19.

Повний текст постанови складено: 13.05.2020

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді С.О. Алданова

Л.П. Зубець