Постанова

від 19.08.2020 по справі 910/4858/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/4858/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Векта" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 (головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді Алданова С.О., Зубець Л.П.) та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 (суддя Ковтун С.А.) у справі № 910/4858/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Векта"

про стягнення 400 918,93 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Векта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту"

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст судових рішень у справі

1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 910/4858/19 первісний позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Векта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" 306 717,37 грн боргу, 54 755,35 грн пені, 31 706,85 грн інфляційних втрат, 7 739,96 грн 3% річних, 6 013,78 грн судового збору. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Векта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" про визнання недійсним договору поставки № 11/02-18 від 08.02.2018 відмовлено. Судові витрати за зустрічним позовом покладено на Товариства з обмеженою відповідальністю "Векта".

2. Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

2.1. 19.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Векта" звернулось до господарського суду з заявою, в якій просило ухвалити додаткове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" 24 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В заяві викладено клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, що підтверджують понесені ним витрати, пов`язані з розглядом справи.

3. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанцій

3.1. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Векта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" 24 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.2. Додаткове рішення мотивовано тим, що позивач за первісним позовом подав належні докази понесення 24 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а відповідач за первісним позовом не довів неспівмірність цих витрат.

3.3. Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін додаткове рішення, виходив з того, що до позовної заяви позивачем за первісним позовом додано попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат на загальну суму 25 000,00 грн, що були понесені та очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи; до кінця судових дебатів представником позивача зроблено заяву про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що підтверджено технічним записом судового засідання 16.09.2019, з якого вбачається, що відповідна заява проголошена о 16:39-16:40 ; докази підтвердження цих витрат подано з дотриманням положень частини 8 статті 129 ГПК України, є достатніми для підтвердження здійснених витрат на професійну правничу допомогу, заявлений до стягнення розмір цих витрат є співмірним із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), часом, витраченим адвокатом на їх виконання, не є завищеним.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. Не погодившись з судовими рішення щодо розподілу судових витрат, відповідач за первісним позовом, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 скасувати, а справу в частині вирішення питання про розподіл судових витрат направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

5. Доводи відповідача за первісним позовом, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

5.1. Скаржника вказує на те, що додаткове рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийнято з порушення норм процесуального права і, зокрема, вимоги частини 8 статті 129 ГПК України, без урахування пріоритетності положень частини 1 статті 221 ГПК України, як спеціальної норми процесуального права при ухваленні рішення про судові витрати, та положень частин 4, 8 статті 80 ГПК України, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України є підставою оскарження, оскільки відсутній висновок Верховного Суду у системному тлумаченні зазначених норм щодо необхідності подання до закінчення судових дебатів саме письмової заяви, у якій необхідно зазначити поважність причин неможливості подання доказів на підтвердження понесених судових витрат до закінчення розгляду справи по суті.

5.2. Також, касаційну скаргу подано відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки порушення процедури подання доказів до суду, і зокрема, договору про надання правничої (правової) допомоги від 02.04.2019, який не було долучено до матеріалів справи на час вирішення спору по суті, призвело до встановлення судом обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що відповідно до пункту 4 частини 3 статті 310 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

6. Позиція позивача за первісним позовом у відзиві на касаційну скаргу

6.1. У відзиві на касаційну скаргу позивач за первісним позовом вказав про її безпідставність, зауважуючи, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, тому є законним і обґрунтованим.

7. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

7.1. Як встановлено судом апеляційної інстанції, первісний позов, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, заявлено про стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу в сумі 306 717,37 грн за товар поставлений за договором поставки № 11/02-18 від 08.02.2018, пені у сумі 54 755,35 грн, інфляційних втрат у сумі 31 706,85 грн та 3 % річних у сумі 7 739,36 грн. До позовної заяви позивачем за первісним позовом додано попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які були понесені та очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи, у якому зазначено, що орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката становить 25 000,00 грн, а докази здійснення цих витрат позивачем буде надано у строк, передбачений частиною 8 статті 129 ГПК України.

7.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи № 910/4858/19 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

7.3. 28.05.2019 відповідач звернувся до суду з заявою-запереченням проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та про призначення справи до розгляду у загальному позовному провадження, а також заявлено зустрічний позов про визнання недійсним з моменту його укладення договору поставки № 11/02-18 від 08.02.2018.

7.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке неодноразове переносилось за клопотаннями відповідача за первісним позовом, і лише 05.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.09.2016.

7.5. Під час розгляду справи по суті, у судовому засіданні, до кінця судових дебатів позивачем зроблено заяву про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді, буде надано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що підтверджується технічним записом протоколу судового засідання від 16.09.2019 (16:39-16:40).

7.6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2019, повний текст якого складено 12.12.2019, первісний позов задоволено повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

7.7. 19.09.2019 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача за первісним позовом 24 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження здійснених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем до вказаної заяви додано: договір про надання правничої (правової) допомоги від 02.04.2019 та додаток № 1 від 02.04.2019 до вказаного договору (Порядок обчислення розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу); акт наданих послуг від 17.09.2019; рахунок-фактура № СФ-05/09 від 17.09.2019; платіжне доручення № 705 від 17.09.2019; виписки по рахунку позивача за первісним позовом та Адвокатського об`єднання "КМАНА "Юстам" від 17.09.2019.

7.8. Згідно з актом наданих послуг від 17.09.2019 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн складається з: 1) формування правової позиції по справі та збір доказів: комплекс дій, що включає аналіз законодавства, аналіз судової практики, вивчення доказів та ін. на суму 1 000,00 грн; 2) ознайомлення з заявами по суті справи, наданими іншим учасником справи: відзив на позовну заяву ТОВ "Векта", датований 29.05.2019, зустрічна позовна заява ТОВ "Векта", датована 27.05.2019, відповідь ТОВ "Векта" на відзив, датований 24.06.2019, заперечення ТОВ "Векта" на відзив, датовані 24.06.2019, на суму 2 000,00 грн; 3) складання заяв по суті справи: позовна заява від 15.04.2019; заява про збільшення позовних вимог від 09.07.2019; відповідь на відзив від 18.06.2019; відзив на зустрічну позовну заяву від 18.06.2019 на загальну суму 6 000,00 грн - по 1 500,00 грн за кожну; 4) складання документів з процесуальних питань: заяви, клопотання, заперечення проти заяв і клопотань тощо: клопотання про витребування доказів від 01.07.2019, клопотання від 11.07.2019, в порядку статті 90 ГПК України на загальну суму 2 000,00 грн - по 1 000,00 грн за один документ; 5) участь в судових засіданнях: 01.07.2019, 11.07.2019, 29.07.2019, 05.09.2019, 16.09.2019 на загальну суму 10 000,00 грн - по 2 000,00 грн за кожне судове засідання; 6) підготовка до розгляду справи в судових засіданнях: 01.07.2019, 11.07.2019, 29.07.2019, 05.09.2019, 16.09.2019 на загальну суму 10 000,00 грн - по 2 000,00 грн за кожне судове засідання.

7.9. 27.09.2019 відповідачем подано до суду письмові заперечення проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

7.10. З урахуванням наданих доказів та відповідно до положень частини 1 статті 123, частини 1 статті 124, частини 8 статті 129, частин 1- 3 статті 126 ГПК України, судами досліджено обсяг наданих послуг та встановлено, що попередній розрахунок суми судових витрат, підтверджено належними доказами, тому виходячи з конкретних обставин справи, дійшли висновку, що розмір судових витрат на правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) , відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

7.11. При цьому, відхиляючи доводи відповідача за первісним позовом щодо порушення судом першої інстанції положень статей 80, 221, частини 3 статті 233, частини 8 статті 129 ГПК України, оскільки докази на підтвердження факту понесення витрат на надання правової допомоги були подані позивачем несвоєчасно (після винесення рішення по справі), а докази поважності причин неможливості подати вказані докази своєчасно суду надано не було, суд апеляційної інстанції зазначив, що подані докази, а саме: акт наданих послуг від 17.09.2019, рахунок-фактура № СФ-05/09 від 17.09.2019, платіжне доручення № 705 від 17.09.2019 та виписки з банківського рахунку позивача, станом на 16.09.2019, дату проведення судових дебатів у цій справі, ще не існували, а відтак, відповідно, не могли бути подані до суду, тому причини неподання таких доказів є поважними; також, судом зазначено, що позивачем дотримано порядок та строки подання таких доказів, тому вони цілком правомірно прийняті судом першої інстанції до розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

8.1. Частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.2. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, відповідач за первісним позовом оскаржує додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

8.3. Таким чином, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень щодо розподілу судових витрат у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.4. Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8.5. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

8.6. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

8.7. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

8.8. Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 вказаної статті).

8.9. Положеннями частини 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

8.10. У Главі 1 Письмові заяви учасників справи Розділу ІІІ Позовне провадження ГПК України визначено види та зміст заяв, і зокрема, заяви по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) (стаття 161 ГПК України § 1) та заяви з процесуальних питань (заяви, клопотання і заперечення) (стаття 169 ГПК України § 2).

8.11. Отже, процесуальним законодавством позовна заява віднесена до заяв по суті, і відповідно до пункту 9 частини 1 статті 162 ГПК України повинна містити, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

8.12. При цьому, в частині 2 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

8.13. Як вірно встановлено апеляційним господарським судом, позивачем за первісним позовом до позовної заяви було додано попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, в якому визначено орієнтовну суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які позивач поніс та планує понести, що становить 25 000,00 грн. При цьому у попередньому розрахунку зазначено, що докази здійснених позивачем судових витрат буде надано у строк, передбачений частиною 8 статті 129 ГПК України.

8.14. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку та строки, передбачені частиною 8 статті 129 ГПК України, яка є спеціальною при вирішення питання подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

8.15. Статтею 169 ГПК України, яку розміщено у § 2 Заяви з процесуальних питань, унормовано, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1). Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі (ч. 2). Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (ч. 3).

8.16. За змістом частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

8.17. Згідно з частиною 1 стаття 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

8.18. Виходячи з системного аналізу наведених процесуальних положень, Верховний Суд дійшов висновку, що заява про надання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат не є заявою по суті справи, а тому, з урахуванням положень частин 2, 3 статті 169, частини 8 статті 129, частини 1 стаття 221 ГПК України, які є спеціальними нормами у вирішенні питання розподілу судових витрат, подання такої заяви виключно у письмовій формі процесуальним законом не вимагається.

8.19. Отже, висновки апеляційного господарського суду щодо дотримання позивачем порядку та строків подання доказів на підтвердження судових витрат понесених на професійну правничу допомогу адвоката, ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.

8.20. Відповідно до частини 4 статті 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 ГПК України).

8.21. Посилання скаржника викладені у пункті 5.2 цієї постанови щодо не застосування судами положень частин 4, 8 статті 80 ГПК України та, як наслідок, встановлення обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, Верховним Судом відхиляються як безпідставні, оскільки вказані положення підлягають застосуванню у разі якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, проте, позивачем у даній справі дотримано строки подачі доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат відповідно до частини 1 статті 124, частини 8 статті 129, частини 1 статті 221 ГПК України.

8.22. Враховуючи те, що імперативними приписами частини 8 статті 129 ГПК України сторонам надано право подавати докази до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, Верховним Судом також відхиляються посилання скаржника на недопустимість як доказу договору про надання правової допомоги, який укладено 02.04.2019, але подано до суду лише 19.09.2019, оскільки судом такий доказ прийнято з дотримання процедури та у межах строку, встановленого процесуальним законодавством, що вказує на відсутність процесуальних порушень, передбачених пунктом 4 частини 3 статті 310 ГПК України.

8.23. Таким чином, наведені скаржником доводи касаційного оскарження з підстав неправильного застосування та порушення норм процесуального права з обґрунтуванням випадків, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

9.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.3. На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Векта" необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

10. Висновки про застосування норм права

10.1. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що, з урахуванням системного аналізу змісту положень статей частини 1 статті 124, частини 8 статті 129, частини 1 статті 221, частин 2, 3 статті 169 ГПК України, які є спеціальними нормами у вирішенні питання розподілу судових витрат, процесуальний закон не вимагає подання заяви виключно у письмовій формі щодо вирішення питання про судові витрати та подання відповідних доказів на їх підтвердження.

11. Щодо розподілу судових витрат

11.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Векта" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі № 910/4858/19 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 у справі № 910/4858/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.