Постанова

від 13.05.2020 по справі 924/3/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року Справа № 924/3/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А. , суддя Юрчук М.І.

без виклику (повідомлення) учасників справи

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 06.03.2020 у справі № 924/3/20

за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до державного підприємства "Славутське лісове господарство", м. Славута Хмельницької області

про стягнення 55010,00 грн штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу

В січні 2020 Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця звернулось до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Державного підприємства Славутське лісове господарство про стягнення 55 010,00 грн штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідачем було невірно зазначено масу вантажу у залізничній накладній № 34070649, що стало підставою для нарахування позивачем відповідачу штрафу у п`ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення залізницею вантажу відповідача у вагоні № 68820760 відповідно ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.03.2020 у справі № 924/3/20, позов Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця до Державного підприємства Славутське лісове господарство про стягнення 55 010,00 грн штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу задоволено частково.

Стягнуто з ДП Славутське лісове господарство на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця 22 004,00 грн штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу, 1 921,00 грн витрат по сплаті судового збору.

В стягненні 33 006,00 грн штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд виходив з обставин щодо правомірності покладення на відповідача, як на вантажовідправника, відповідальності за внесення неправильних відомостей до перевізних документів, разом з тим, суд врахував, що відповідач звернувся із клопотанням про зменшення суми неустойки до 1000,00 грн та частково задовольнив вказане клопотання, зменшивши розмір штрафу до двох провізних плат у відповідності до ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України.

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця , частково не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.03.2020 у справі № 924/3/20 скасувати в частині зменшення розміру штрафу та ухвалити нове, яким позов задоволити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- в даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із положень ст. 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, якими чітко визначено розмір штрафу;

- вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо;

- позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів;

- так місцевий господарський суд, зменшуючи розмір штрафу, послався на загальні засади законодавства (ст. 233 ГК, ст. 551 ЦК) та взяв до уваги лише відсутність негативних наслідків для позивача, а також фінансовий стан відповідача;

- в порядку ст. 551 ЦК України суд зобов`язаний дослідити всі обставини справи (докази) щодо зменшення штрафу, а не обмежитись простим формальним посиланням на їх існування, а тому висновок Господарського суду Хмельницької області в частині зменшення штрафу зроблено з порушенням норм матеріального права.

Таким чином, на думку скаржника, рішення місцевого господарського суду від 06.03.2020 у справі № 924/3/20 в оскаржуваній частині прийнято із неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає до скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.03.2020 у справі № 924/3/20; розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи; зобов`язано відповідача ДП Славутське лісове господарство протягом десяти днів з дня одержання даної ухвали надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

27.04.2020 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ДП Державного підприємства Славутське лісове господарство надійшов відзив (вих.№ 145 від 21.04.2020), в якому відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги та просить прийняти рішення, яким відхилити позовні вимоги АТ Укрзалізниця у повному обсязі, оскільки стягнута судом сума штрафу є надмірно великою для ДП Державного підприємства Славутське лісове господарство .

Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Лотівка Еліт та Державним підприємством Славутське лісове господарство укладено Договір про надання послуг № 04/01-19/ЛЕ, за умовами якого ТОВ Лотівка Еліт взяло на себе зобов`язання з надання послуг, пов`язаних із зважуванням вагонів та вантажів ДП Славутське лісове господарство /а.с. 37/.

На виконання умов Договору № 04/01-2019/ЛЕ від 04.01.2019 у липні 2019 ТОВ Лотівка Еліт надано відповідачу послуги зі зважування залізничних вагонів на суму 9 000,00 грн, що стверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 844 від 31.07.2019 /а.с. 38/.

Відповідно до протоколу зважування лісних вантажів ДП Славутський лісгосп від 03.07.2019, вага вагону № 68820760 становить 66670 кг /а.с. 39/.

Із технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки - вагонних ваг, станція Славута-1, власник ваг - ТОВ Лотівка Еліт , вбачається, що ваги 24.07.2019 перевірено та вони придатні до використання /а.с. 42-44/.

04.07.2019 зі станції Славута-1 Південно-Західної залізниці на станцію Ароматна Придніпровської залізниці було відправлено вантаж у вагоні № 68820760, із зазначенням маси вантажу 66670 кг, що підтверджується залізничною накладною № 34070649 /а.с. 8/.

11.07.2019 працівниками станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт № 450003/162/4 про те, що у накладній № 34070649 від 04.07.2019 невірно вказана маса вантажу. Зокрема, при зважуванні вагону № 68820760 в статичному режимі, з повною зупинкою та розщепленням, у присутності ДС ОСОБА_3, АРВ ОСОБА_7 , приймальника поїздів ОСОБА_2 , на справних вагонних 150-ти тонних електронно-тензометричиних вагах виявлено, що маса вантажу є меншою ваги, вказаної в документах, на 9070 кг.

Вказаний комерційний акт № 450003/162/4 від 11.07.2019 з боку залізниці підписано начальником станції ОСОБА_3 , АРВ ОСОБА_7 та приймальником поїздів ОСОБА_4 /а.с. 9/.

Також станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено акт загальної форми № 1329 від 11.07.2019, згідно з яким комісією у складі: ДС - ОСОБА_3 приймальника поїздів ОСОБА_2 та АРВ ОСОБА_7, проведено перевірку маси вантажу у вагоні № 68820760, накладна № 34070649. Фактична маса брутто вагона склала 78500 кг, тара вагона з ПД 20900 кг, маса вантажу нетто за ПД 66670 кг. Фактична маса вантажу нетто 57600 кг, що менше документу на 9070 кг /а.с. 10/.

Відповідно до виписки з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості, у вагоні № 68820760 виявлено різницю між вагою по документах та фактичною в сторону зменшення на 9070 кг /а.с. 11/.

Станція Славута-1 Козятинської дирекції залізничних перевезень у листі № 271 від 05.09.2019 повідомила про те, що по станції Славута-1 Південно-Західної залізниці зважування вагону № 68820760 відправки 34070649 від 04.07.2019 за участю працівників станції та контрольне зважування не проводилось /а.с. 63/.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення АТ Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця до Господарського суду Хмельницької області з даним позовом про стягнення з ДП Славутське лісове господарство 55 010,00 грн штрафу, що складає п`ятикратну вартість провізної плати за всю відстань перевезення залізницею вантажу відповідача у вагоні № 68820760.

Також, на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано в матеріали справи:

- технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки № 14 на вагонні ваги (станція Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, власник ЗВВТ Дніпровська дирекція залізничних перевезень), згідно з яким 29.06.2019 проведено перевірку ваг, дата наступної перевірки - не пізніше 29.12.2019 /а.с. 12/;

- посадову інструкцію начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол (позакласної) ОСОБА_3 затверджену Першим заступником начальника Регіональної філії Придніпровська залізниця 16.08.2017 /а.с. 14-17/;

- робочу інструкцію агента з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_7, затверджену начальником станції Нижньодніпровськ-Вузол Цап Д.М . 02.03.2016, у пунктах 1, 15, 16, 18, 20 розділу 2 якої передбачено, що ОСОБА_7 складає комерційні акти по виявленим випадкам несхоронних перевезень вантажу, який прибуває призначенням на станцію Нижньодніпровськ- Вузол (комісійна видача вантажу); з пункту перевантаження (перевірка стану вантажу); роз`єднання вантажів від документів, тощо; виконує зважування вагонів, що потребують перевірки ваги в статичному режимі згідно Технологічного процесу ПКО станції; за результатами перевірки складає акти загальної форми ГУ-23 на вагони, в яких виявлено наднормативну нестачу або надлишок вантажу; складає актові матеріали по застосуванню ст. 122 Статуту залізниці України та надає його в Тех. ПД, ДНМ; у разі необхідності реєструє результати зважування у журналі форми ГУ-78 /а.с. 18/;

- наказ начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол № 8 від 03.01.2019 Про призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти , згідно з яким відповідальними особами, які мають право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, призначено завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, у тому числі, приймальника поїздів Кокошинську В .М. /а.с. 19/.

В свою чергу ДП Славутське лісове господарство , не визнаючи позовні вимоги, надало довідку № 29 від 23.01.2020 про те, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі /а.с. 52/.

Отже, предметом спору у даній справі є стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній № 34070649 у розмірі 55 010,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, враховує наступне.

Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 1, 3 ст. 909 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Аналогічні приписи містяться у ст. 909 ЦК України.

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача; накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Таким чином, наявна у справі залізнична накладна № 34070649 свідчить про укладення між позивачем (перевізником) і відповідачем (вантажовідправник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.

Відповідно до ст.37 Статуту залізниць України, яка кореспондується з пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Згідно з ст. 23 Статут залізниць України, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до п.2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що графа маса вантажу, визначена відправником заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі спосіб визначення маси зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/ відправником); у графі ким завантажено вантаж у вагон (контейнер) зазначається: відправником або залізницею; у графі правильність внесених відомостей підтверджую представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Відповідно до п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Крім того, цією статтею передбачено право залізниці перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, що кореспондується з п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини, або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, у розумінні ч. 1 ст. 77 ГПК України є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Судом установлено, що на виконання вищезазначених вимог Статуту залізниць України, на підтвердження невідповідності маси вантажу у вагоні № 68820760, залізницею був складений комерційний акт № 450003/162/4 від 11.07.2019, на підставі якого, в свою чергу, позивачем був складений також акт загальної форми № 1329 від 11.07.2019.

Порядок складання комерційних актів визначено Правилами складання актів, які затверджено наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002.

Так пунктом 10 цих Правил встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже, в пункті 10 Правил передбачено перелік осіб-працівників залізниці, які мають право підписувати комерційні акти в силу їх посадового становища (начальник станції (його заступник) та начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)), а також працівники залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, який прибув на станцію залізниці. Лише за сукупності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт буде вважатися таким, що складений згідно з вимогами пункту 10 Правил складання актів.

Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 у справі № 916/2450/17.

За змістом ч. 1, 3 ст. 64 та ч.3 ст. 65 ГК України, підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.05.2018 у справі № 916/2001/17, від 23.06.2018 у справі № 916/1993/17 та від 23.11.2018 у справі № 916/2450/17.

Розглядаючи даний спір, апеляційний суд встановив, що складений позивачем комерційний акт № 450003/162/4 від 11.07.2019 підписано начальником станції Цап Д. М. , особою, яка здійснювала зважування - ОСОБА_10 , а також приймальником поїздів Кокошинською В.М., яку наказом № 8 від 03.01.2019 начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол визначено відповідальною особою, яка має право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що вказаний комерційний акт № 450003/162/4 від 11.07.2019 підписаний уповноваженими працівниками залізниці у відповідності до вимог пункту 10 Правил складання актів, а відтак є належним доказом у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України, який підтверджує викладені в позовній заяві обставини щодо невідповідності ваги у спірному вагоні даним, зазначеним відповідачем (вантажовідправником) в перевізному документі (залізничні накладній № 34070649 від 04.07.2019).

Зазначеним спростовуються відповідні заперечення ДП Славутське лісове господарство , зокрема, надані ДП Славутське лісове господарство докази укладення із ТОВ Лотівка Еліт договору про надання останнім послуг зі зважування вагонів та технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки не спростовують обставин, встановлених 11.07.2019 станцією призначення Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці під час контрольного зважування вагону № 68820760, що відображено у комерційному акті.

Щодо природної втрати маси вантажу, на які посилається відповідач, місцевий господарський суд правильно зазначив, що із наданого наукового роз`яснення /а.с. 45-46/ не вбачається можливість встановити втрату маси вантажу, що перевозився у вагоні № 68820760, на 9070 кг по причині природного сушіння, тому вказане заперечення також не спростовує факту невірного зазначення у транспортній накладній № 34070649 вантажовідправником маси вантажу.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України обґрунтовано застосував до відповідача штраф за невірно зазначену у перевізних документах масу вантажу у п`ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, розмір якого у загальній сумі становить 55010,00 грн (провізна плата 11002,00 х 5 = 55010,00 грн ).

Разом з тим, 28.01.2020 відповідачем у відзиві на позовну заяву (вих.№ 32 від 24.01.2020) заявлено клопотання про зменшення розміру штрафу до 1000,00 грн у відповідності до ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України. Клопотання обґрунтоване тим, що під час складання залізничної накладної відповідачем зазначена вага у сторону збільшення, а фактично позивачем перевезено меншу вагу, то відповідач, сплачуючи залізниці провізну плату у відповідності до зазначеної ваги, переплатив позивачу за перевезення. Залізниця не була перевантажена та їй не було завдано матеріальних збитків, а саме: рухомий склад чи шляхові споруди не зазнали пошкоджень, аварій чи схолду вагонів із залізничної колії не відбулось, затримки потягів не було й інших негативних наслідків. Збитків таким перевезенням позивачу не було спричинено, їх наявність, докази, обґрунтування не подано. Відповідач просить врахувати, що в період економічної нестабільності в країні протягом останнього року ДП Славутське лісове господарство проводить модернізацію виробництва, несе значні витрати, у т.ч. для забезпечення гідних умов та оплати праці працівників, створює нові робочі місця, вчасно проводить сплату податків та зборів до державного та місцевих бюджетів, відкрито здійснює свою господарську діяльність та являється прозорим підприємством. Стягнення штрафу у повному розмірі може призвести до затримки сплати заробітної плати та затримки відрахувань до бюджетів різних рівнів.

Так задовольняючи вказане клопотання відповідача та зменшуючи розмір штрафу до двох провізних плат у відповідності до ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, місцевий господарський суд насамперед виходив з того, що вага вантажу, яка зазначена відповідачем у накладній, є більшою від фактичної, що унеможливило спричинення будь-яких негативних наслідків для позивача, окрім цього, судом було взято до уваги фінансове становища відповідача.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності зменшення розміру штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній з огляду на наступне.

Частина 3 ст. 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Між тим, зменшення розміру санкцій відповідно до ст. 233 ГК України є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується з огляду на встановлені судом обставини, які можуть бути враховані при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкції.

При застосуванні ст. 118 Статуту залізниць слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею на станції призначення або під час перевезення та на станції відправлення після пред`явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Необхідність з`ясування наявності чи відсутності складу цивільного правопорушення у даному випадку відсутня, оскільки позивач звернувся з позовом про стягнення штрафу за неправильну зазначену масу вантажу, а не про стягнення збитків.

В даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, якими чітко визначено розмір штрафу.

Відповідно до п. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17.

В свою чергу посилання відповідача на скрутне матеріальне становище підприємства, також не є достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки.

Слід зазначити, що відповідач на підтвердження свого фінансового стану надано тільки фінансові документи, а саме: довідки про рахунок і залишок коштів в АТ КБ Приватбанк станом на 13.01.2020, 14.01.2020, 15.01.2020 та відповідну довідку № 29 від 23.01.2020 підписану в.о. директора та Гол. бухгалтером підприємства, однак судова колегія апеляційної інстанції констатує, що фінансовий стан боржника може бути встановлений за умов надання заявником інформації про рух коштів за останні 6-12 місяців по всіх відкритих рахунках боржника, а не лише АТ КБ Приватбанк станом на 13.01.2020, 14.01.2020, 15.01.2020, а також за умови надання достовірної інформації у вигляді довідки про залишки готівки на день подання відповідного клопотання. Боржником не надано зазначених вище документів, що повністю спростовує твердження боржника щодо перебування його у важкому фінансовому становищі.

Крім того, зазначена відповідачем у залізничній накладній вага вантажу, яка є більшою від фактичної, не є тією винятковою обставиною, що надає суду право на зменшення відповідного розмірі штрафу передбаченого Статутом залізниць України за умови невірного визначення маса вантажу, як у більшу та і у меншу сторону.

Враховуючи, що спірний штраф нарахований за порушення відповідачем порядку, встановленого нормативно-правовим актом і сума штрафу не пов`язана зі збитками залізниці, апеляційний господарський суд вважає суд першої інстанції необґрунтовано зменшив розмір штрафу до 22 004,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).

Згідно з п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 1, 4 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, не з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення в частині незадоволених позовних вимог прийнято із порушенням норм матеріального права, а відтак апеляційна скарга Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Українська залізниця підлягає задоволенню. Суд апеляційної інстанції в цій частині ухвалює нове рішення про стягнення на користь позивача 33 006, 00 грн штрафу.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку із її задоволенням покладається на відповідача.

Відповідно до част.4 ст.240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до част.5 ст.240 ГПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.240, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця - задоволити.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.03.2020 у справі № 924/3/20 в частині незадоволених позовних вимог - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Державного підприємства Славутське лісове господарство (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Кузовкова, буд. 1, код 00993314) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код 40075815) в особі регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ВП 40081237) 33 006,00 грн - штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу.

В частині задоволених позовних вимог про стягнення 22 004,00 грн штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.03.2020 у справі № 924/3/20 залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства Славутське лісове господарство (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Кузовкова, буд. 1, код 00993314) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код 40075815) в особі регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ВП 40081237) 2881,50 грн - судового збору за подачу апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Хмельницької області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 924/3/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "13" травня 2020 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Юрчук М.І.