Ухвала

від 13.05.2020 по справі 910/10454/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

13.05.2020Справа №910/10454/19 Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В. , розглянувши матеріали

зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖ СЕРВІС"

про визнання недійсними актів приймання виконаних будівельних робіт,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖ СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД"

про стягнення 298 878,78 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖ СЕРВІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД" про стягнення 298 878,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умов договору, а саме порушив строк оплати виконаних робіт відповідно до Договору підряду №34 від 28.02.2015, внаслідок чого виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі призначено на 09.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 відкладено розгляд справи на 30.10.2019, встановлено позивачу строк до 25.10.2019 для направлення відповідачу позовної заяви з усіма додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 відкладено розгляд справи на 11.11.2019.

01.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖ СЕРВІС" про визнання недійсними актів приймання виконаних будівельних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 зустрічну позовну заяву залишено без руху.

Зазначена ухвала суду була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103051984025 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД", зазначену в зустрічній позовній заяві, яка є ідентичною із зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з цим, згідно відомостей з офіційного веб-сайту Укрпошта , поштове відправлення за №0103051984025 було вручено адресату за довіреністю 25.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД у справі 910/10454/19 повернуто заявнику.

27.12.2019 через відділ діловодства суду Товариством з обмеженою відповідальністю МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі №910/10454/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 зупинено провадження у справі №910/10454/19 на час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у справі №910/10454/19 судом апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 апеляційну скаргу ТОВ МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД задоволено частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 поновлено провадження у справі №910/10454/19.

Розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, суд відзначає, що вказану позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 статті 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру (визнати недійсними: акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 30.12.2016; акт приймання виконаних будівельних робіт №2 від 30.12.2016; акт приймання виконаних будівельних робіт №3 від 30.12.2016; акт приймання виконаних будівельних робіт №4 від 30.12.2016).

Відтак, судовий збір за розгляд заявлених позивачем чотирьох немайнових вимог про визнання недійсними актів приймання виконаних будівельних робіт, становить 7 684,00 грн.

Однак, як встановлено судом, в матеріалах зустрічної позовної заяви відсутні докази сплати судового збору, натомість позивач в прохальній частині зустрічної позовної заяви просить суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення судом.

В обґрунтування поданого клопотання заявник вказує на те, що перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права відстрочення сплати судового збору. Крім цього, наведені правові норми дають підстави для висновку, що відстрочення від сплати судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин.

Проте, доводи заявника, які викладені у зустрічній позовній заяві щодо відстрочення сплати судового збору, спростовуються положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір", яка не передбачає відстрочення сплати судового збору юридичним особам , а отже, відповідне клопотання не підлягає задоволенню в силу закону.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що акти №№1-4 були укладені під впливом обману, отже підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Разом з цим, зазначаючи, про обраний спосіб захисту порушеного права та заявляючи позовні вимоги про визнання недійсними актів приймання виконаних будівельних робіт, позивач не наводить обґрунтованих підстав та конкретних правових норм, на підставі яких ним було обрано такого роду спосіб захисту.

Так, судом встановлено, що позовна заява не містить обґрунтованих пояснень стосовно обраного способу захисту прав та інтересів позивача в частині пред`явлення вимог немайнового характеру, а також посилань на норми чинного законодавства, якими передбачений такого роду спосіб захисту.

Крім того, матеріали зустрічної позовної заяви не містять будь-яких доказів сплати судового збору.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити зустрічну позовну заяву без руху та надати заявникові строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.

Беручи до уваги запровадження карантину та особливого режиму роботи суду, зважаючи на період перебування судді Приходько І.В. у відпустці, питання про залишення без руху зустрічної позовної заяви вирішувалось 13.05.2020.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІСЖИТЛОБУД".

2. Надати позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу за зустрічним позовом спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання:

- доказів оплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, з урахуванням кількості та характеру позовних вимог;

- обґрунтованих письмових пояснень (з зазначенням способу захисту прав або інтересів, передбаченого законом, або іншого способу захисту прав та інтересів, який не суперечить закону та посиланням на норми діючого законодавства) щодо визнання недійсними актів приймання виконаних будівельних робіт.

4. Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Приходько