Ухвала

від 12.05.2020 по справі 580/1528/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 травня 2020 року справа № 580/1528/20 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Ковтун Л.Б.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі за його позовом до Ладижинської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фермерське господарство Хорства , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою, в якій просить вжити заходи забезпечення доказів та витребувати у Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області завірені належним чином копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га в адміністративних межах села Затишок Уманського району Черкаської області за межами населеного пункту кадастровий номер 7124383200:03:000:3393, висновки державної експертизи землевпорядної документації щодо відповідності вказаного проекту вимогам норм чинного законодавства, нотаріально посвідченої письмової згоди землевласника (землекористувача) та приєднати їх до матеріалів.

Від позивача 08.05.2020 надійшла заява, в якій останній просив здійснити розгляд заяви про забезпечення доказів без його участі.

Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення доказів, суд виходив із наступного.

Частинами 1, 2 статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Згідно із частинами 1, 3, 5 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявника суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

В даному ж випадку, заявлені позивачем вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже обставини, які на його думку вказують на наявність ризику втрати цих документів, полягають у тому, що він тривалий час не може отримати копії документів, на підставі яких має намір звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, а не у тому, що такі документи в майбутньому не вдасться отримати взагалі.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення доказів слід відмовити, адже останнім не наведено жодних обставин, які б свідчили про можливу втрату чи/або неможливість отримання таких документів в майбутньому.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 114-117, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, що передбачені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, що передбачені ст.ст.295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.М. Гарань