Ухвала

від 12.05.2020 по справі 420/2539/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2539/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., розглянувши в порядку письмового провадження у спрощеному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Вакульчук Г.В. (вул..Черняховського,6, м.Одеса, 65009), за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (вул..Садова,1-А. м.Одеса, 65023) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Вакульчук Г.В. про відмову в державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АФІНА" (код ЄДРПОУ 40633083) від 05.03.2020 року, зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області повернути кошти, витрачені на сплачення державного збору за проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, оскільки зазначена реєстраційна дія не була виконана,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Вакульчук Г.В., за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Вакульчук Г.В. про відмову в державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АФІНА" (код ЄДРПОУ 40633083) від 05.03.2020 року, зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області повернути кошти, витрачені на сплачення державного збору за проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, оскільки зазначена реєстраційна дія не була виконана.

Відповідно до п.1ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суддя, дослідивши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи вважає, що провадження слід закрити з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов`язаних із соціальними виплатами" від 09.09.2010 року № 19-рп/2010, головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.

Згідно з п.3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12.07.2011 року № 9-рп/2011 принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судочинства.

Основними ознаками публічно-правових відносин називають: обов`язкову участь у цих відносинах суб`єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб`єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов`язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.

Адміністративно-правовий спір має певні ознаки. Такі спори виникають у сфері державного управління, в процесі здійснення органами виконавчої влади своїх управлінських функцій. Для цих спорів характерно особливе становище його суб`єктів (учасників спірного правовідношення). Обов`язковим учасником адміністративно-правового спору є наділений владними повноваженнями орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, посадові особи, наділені державно-владними повноваженнями. Адміністративно-правовий спір має особливий предмет, що пов`язано з широтою і різноплановістю діяльності управлінського характеру.

Обов`язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про право публічне, тобто спору про права і обов`язки в публічних правовідносинах.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з цим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, зумовлено незгодою позивача з реєстраційною дією державного реєстратора відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Вакальчук Г.В., а саме рішення про відмову в державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АФІНА" (код ЄДРПОУ 40633083) від 05.03.2020 року.

Разом з тим, судом встановлено, що фактично спір виник у зв`язку з обранням голови правління ОСББ АФІНА

Цей спір не може бути вирішено у межах розгляду адміністративної справи, оскільки потребує оцінки правомірності не лише рішення про відмову в державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АФІНА" (код ЄДРПОУ 40633083) від 05.03.2020 року, але й рішення загальних зборів ОСББ АФІНА та реєстраційних дій, які були вчинені на його підставі, на предмет їх відповідності нормам матеріального права.

За таких обставин, розгляд адміністративної справи окремо щодо лише реєстраційних дій державного реєстратора, може призвести до ситуації, коли реєстраційні записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не будуть співпадати юридичними фактами, на підставі яких вони вчинені, а отже й не будуть відображати реальний правовий стан. Це може поставити під сумнів офіційність та достовірність відомостей реєстру, а отже підірвати довіру до нього та держави, яка забезпечує ведення реєстру.

Зважаючи на суттєвість цього ризику, Суд вважає, що спірні правовідносини є неподільними і правова оцінка рішення про відмову в державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АФІНА" (код ЄДРПОУ 40633083) від 05.03.2020 року на предмет дотримання процедури не може превалювати над оцінкою матеріальних правовідносин сторін корпоративного спору.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Згідно із ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 13)вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.

Оскільки спірні правовідносини стосуються права учасників справи, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності юридичної особи. Отже, спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Зазначена вище правова позиція не суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 29.05.2019 у справі №826/9341/17.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2019 року по справі №826/8547/16 (номер судового рішення у ЄДРСР - 85154183).

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 150 рішення Європейського суду з прав людини від 21.06.2011 року у справі Фруні проти Словаччини, яке набрало статусу остаточного 27.05.2013 року (Заява № 21722/11), Суд зазначив, що згідно з практикою Суду, метою терміну "встановлений законом" у статті 6 Конвенції є гарантування того, що функціонування судової системи у демократичному суспільстві не залежить від виконавчої влади, а регулюється законом, прийнятим парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути залишена на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не матимуть певної свободи тлумачення відповідного національного законодавства.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Враховуючи викладене, судом встановлено наявність в даному спорі приватноправового спору між позивачем та ОСОБА_2 , а тому даний спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження по справі, якщо спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд роз`яснює, що для вирішення цього спору позивачу необхідно звернутись до господарського суду, в порядку визначеному положеннями ГПК України.

Керуючись п.2 ч.2 ст.183,ст.ст.238,239 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Вакульчук Г.В. (вул..Черняховського,6, м.Одеса, 65009), за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (вул..Садова,1-А. м.Одеса, 65023) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Вакульчук Г.В. про відмову в державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АФІНА" (код ЄДРПОУ 40633083) від 05.03.2020 року, зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області повернути кошти, витрачені на сплачення державного збору за проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, оскільки зазначена реєстраційна дія не була виконана.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали суду в порядку, визначеному п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С.Єфіменко

.