Постанова

від 13.05.2020 по справі 420/4561/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4561/19 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Вермонт-Лекс , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Товариство з обмеженою відповідальністю Експрес-Мед про визнання об`єкта самочинним будівництвом, зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (далі Адреса ), будівництво якого здійснюється ТОВ "Вермонт-Лекс" (далі ТОВ) - самочинним будівництвом; зобов`язати ТОВ привести об`єкт, розташований за Адресою, у відповідність до вимог чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області отримано численні звернення депутатів, мешканців та власників земельних ділянок Крижанівської громади щодо проведення перевірки будівництва об`єктів нерухомого майна на земельних ділянках за Адресою. Позивач зазначив, що в ході вивчення містобудівної ситуації встановлено, що земельна ділянка за Адресою знаходиться у приватній власності ТОВ, має загальну площу - 0,1056 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), вказана земельна ділянка знаходиться в межах 56-1 кварталу з запланованим будівництвом двоповерхового індивідуального житлового будинку. Відповідно до відомостей з містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва №К-66 від 20 листопада 2017 року, які затвердженні відділом містобудування та архітектури Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд, які плануються на земельній ділянці, повинна складати - 10.0 м, максимально допустимий відсоток забудови - 55%, максимально допустима щільність населення - 31,37 чел./га. Відповідно до матеріалів, які наявні у Крижанівської сільської ради, заявлена забудовником загальна площа будівель та споруд складає - 872.0 кв.м., а поверховість - 2 пов., однак вивчивши наявні у загальному доступі документи дозвільного характеру щодо проведення будівельних робіт, зовнішнім обстеженням, на основі фотофіксації будівлі і аерофотозйомці земельної ділянки, було встановлено відхилення забудовником від вимог містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки в частині гранично допустимої висотності (фактична висота складає більш 15м) та максимально допустимого відсотка забудови (фактична площа забудови 825 кв.м., що складає - 82,85%). Крім того зафіксовано відхилення від норм поверховості будівлі, а саме: замість двох поверхів фактично збудовано чотири, що також тягне за собою підвищення загальної площі будівлі. Наведені обставини свідчать про грубе порушення містобудівного законодавства та вимог містобудівної документації на місцевому рівні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року в задоволенні вказаного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення в частині з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що вказана земельна ділянка за Адресою з кадастровим номером - 5122783200:01:002:0438, знаходиться на праві власності у ТОВ, має загальну площу - 0,1056 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Представник позивача в суді першої інстанції зазначив, що службовцями виконавчого органу Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області на виконання вимог ст.1 Закону України Про звернення громадян та керуючись ст.31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , проведено камеральні та натурні обстеження спірної земельної ділянки з метою встановлення відповідності дій забудовника та власників земельних ділянок містобудівному законодавству.

За результатом вказаних заходів позивачем було встановлено, що заявлена забудовником загальна площа будівель та споруд складає - 872.0 кв.м., а поверховість - 2 поверхи, однак вивчивши наявні у загальному доступі документи дозвільного характеру щодо проведення будівельних робіт, зовнішнім обстеженням, на основі фотофіксації будівлі і аерофотозйомці земельної ділянки, було встановлено відхилення забудовником від вимог містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки в частині гранично допустимої висотності (фактична висота складає більш 15м) та максимально допустимого відсотка забудови (фактична площа забудови 825 кв.м., що складає - 82,85%). Крім того зафіксовано відхилення від норм поверховості будівлі, а саме - замість двох поверхів фактично збудовано чотири, що також тягне за собою підвищення загальної площі будівлі.

Також, справа містить звернення Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області з листами №02-13/995 від 21 червня 2019 року №02-13/1081 від 02 липня 2019 року з проханням проведення перевірки будівництва об`єкта нерухомого майна за Адресою.

Вважаючи, що відповідачем під час виконання будівельних робіт грубо порушено містобудівне законодавство та вимоги містобудівної документації на місцевому рівні, Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області звернулась з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності факту доведення наявності підстав вважати спірний об`єкт нерухомості, розташований за Адресою, самочинним будівництвом.

Колегія суддів, не досліджуючи спірні правовідносини по суті, зазначає таке.

Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 згаданої Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .

Положеннями ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Спором адміністративної юрисдикції, в розумінні п.2 ч.1 ст.4 КАС України, є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

За правилами п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема на спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Положеннями ст.6 (Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду) Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Також, положеннями ст.13 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до п.п.1 та 3 п.б ч.1 ст.31 (повноваження у галузі будівництва) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо:

- надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Постановою КМУ від 19 серпня 2015 року №671 затверджено Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю (далі Положення), п.1 якого передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадміністрації та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (далі - орган держархбудконтролю).

Основним завданням органу держархбудконтролю є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності (п.3 Положення).

Пунктом 4 Положення встановлено, що орган держархбудконтролю відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, надає, отримує документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію; приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків); здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах відповідних населених пунктів; здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів держархбудконтролю.

Колегія суддів зазначає, що в контексті даної справи правовідносини є публічно-правовими у випадку, коли вони виникли в зв`язку з виконанням суб`єктом владних повноважень своїх контролюючих функцій у сфері містобудівної діяльності, і такий спір необхідно було б розглядати в порядку адміністративного судочинства з метою з`ясування та надання оцінки правомірності дій відповідних суб`єктів містобудування, встановлених під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки. Речі поділяються на рухомі та нерухомі. До нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (статті 179, 181 ЦК України).

За приписами статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 331 ЦК передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, аби новостворене майно (а результатом проведення будівництва за Адресою є створення нового майна) стало об`єктом цивільно-правових відносин, потрібно виконання трьох умов: 1) завершення будівництва; 2) прийняття до експлуатації; 3) державна реєстрація.

Доки ці умови не виконано, особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, яке було використано у процесі цього будівництва (створення майна) (ч.3 ст.331 ЦК).

Так, звертаючись з даним позовом до суду, Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області було зазначено, що під час проведення будівельних робіт забудовником допущено відхилення від вимог містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки в частині гранично допустимої висотності (фактична висота складає більш 15м) та максимально допустимого відсотка забудови (фактична площа забудови 825 кв.м., що складає - 82,85%). Крім того зафіксовано відхилення від норм поверховості будівлі, а саме замість двох поверхів фактично збудовано чотири, що також тягне за собою підвищення загальної площі будівлі.

Водночас, справа містить Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна (щодо багатоквартирного будинку) (т.3 а.с.207-218), з аналізу якої вбачається наявність факту реєстрації права власності на окремі приміщення в будівлі, розташованій за Адресою, а саме: за ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (по Ѕ частині) на нежитлове приміщення площею 229,5 м.кв.; за ОСОБА_4 на квартиру площею 60,1 м.кв.; за ОСОБА_7 на квартиру площею 72,8 м.кв.; за ОСОБА_10 на квартиру площею 151,8 м.кв.; за ОСОБА_3 (частка 3/5) та ОСОБА_4 (частка 2/5) на квартиру площею 171 м.кв.; за ОСОБА_5 на квартиру 72,6 м.кв.; за ОСОБА_3 на нежитлове приміщення площею 72,9 м.кв.; за ТОВ Експрес-Мед на нежитлове приміщення площею 62 м.кв. та за іншими особами.

Окремо слід зазначити, що згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1 а.с.87) за ОСОБА_10 на квартиру № 9 площею 60,1 м. кв . за Адресою право власності було зареєстровано 22 липня 2019 року, тобто ще до подання позову Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області 30 липня 2019 року. Аналогічна ситуація склалась стосовно низки інших власників, права власності яких було зареєстровано 23 липня 2019 року, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.2 а.с.147-150).

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що спірний житловий будинок, складовою частиною якого є квартири та нежитлові приміщення, після проведення реєстрації права власності набув статусу об`єкта цивільно-правових відносин.

Враховуючи наведені обставини колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання об`єкта самочинним будівництвом та зобов`язання вчинити певні дії, тобто фактично вимоги про зміну основних характеристик об`єкту права власності (у тому числі розмір, вартість), яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та на час розгляду справи не скасовано, належать до розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідно до положень ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 22 травня 2018 року справа № 826/4089/16.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно до ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (п.1 ч.1 ст.238 КАС України).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи помилково застосовані норми процесуального права, а тому, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про закриття провадження по справі з одночасним роз`ясненням сторонам про належність розгляду даних спірних правовідносин в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 238, 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області - задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року - скасувати.

Прийняти постанову, якою провадження по справі за позовом Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Вермонт-Лекс , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Товариство з обмеженою відповідальністю Експрес-Мед про визнання об`єкта самочинним будівництвом, зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.