Рішення
від 13.05.2020 по справі 824/279/19-а
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/279/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Хотинського коледжу Подільського ДАТУ до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові (з урахуванням збільшення позовних вимог) Хотинський коледж Подільського ДАТУ (позивач) просить суд:

- визнати протиправними дії Головного Управління ДФС у Чернівецькій області при винесенні податкової вимоги № Ю-363-25 від 25 лютого 2019 року ГУ ДФС у Чернівецькій області та нарахуванні суми боргу в розмірі 375438,61 грн.;

- визнати протиправною податкову вимогу № Ю-363-25 від 25 лютого 2019 року ГУ ДФС у Чернівецькій області та скасувати її, як незаконну;

- визнати протиправною податкову вимогу № Ю-363-25 від 11 травня 2019 року ГУ ДФС у Чернівецькій області та скасувати її, як незаконну;

- визнати протиправним рішення № 0045255106 від 27 травня 2019 року ГУ ДФС у Чернівецькій області та скасувати , як незаконне.

27.11.2020 року ухвалою суду замінено відповідача - Головне управління ДФС у Чернівецькій області на правонаступника Головне управління ДПС у Чернівецькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вважає вимоги № Ю-363-25 від 25 лютого 2019 року, № Ю-363-25 від 11 травня 2019 року, рішення про застосування штрафних санкцій № 0045255106 від 27 травня 2019 року незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

21.05.2019 року до суду надійшов відзив Головного управління ДФС України у Чернівецькій області, відповідно до якого зазначив, що вимоги № Ю-363-25 від 25 лютого 2019 року, № Ю-363-25 від 11 травня 2019 року, рішення про застосування штрафних санкцій № 0045255106 від 27 травня 2019 року є законними, обґрунтованими, прийнятими контролюючим органом в межах наданих повноважень із дотриманням покладених законом обов`язків та є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а тому не підлягають скасуванню.

У судове засідання позивач не з`явився, хоч був належним чином повідомлений, проте надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідача заперечували проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

метою з`ясування обставин справи було зобов`язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог.

Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України зобов`язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Хотинський коледж Подільського Державного аграрно-технічного університету, зареєстроване як юридична особа 16.06.2007 року, номер запису 16761030013000157, код ЄДРПОУ 34725455. Місцезнаходження юридичної особи: 60000, Чернівецька область, Хотинський район, м. Хотин, вулиця Незалежності, 54Б. Керівником є ОСОБА_1 (а. с. 85-93).

Згідно звітів про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень-грудень 2018 року суми нарахованого внеску складає:

- за вересень 2018 рік (звіт № 9225567766 від 16.10.2018 року) - 89295,50 грн;

- за жовтень 2018 року (звіт № 9255431406 від 19.11.2018 року) - 110739,48 грн;

- за листопад 2018 рік (звіт № 9279999458 від 14.12.2018 року) - 101040,79 грн;

- за грудень 2018 року (звіт № 9305385855 від 15.01.2019 року) - 112303,80 грн. (а. с. 112-129).

Згідно даних інтегрованої картки позивача станом на 01.02.2019 року обліковувалась заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску в розмірі 375438,61 грн:

- за вересень 2018 рік (звіт № 9225567766 від 16.10.2018 року) - 51354,54 грн;

- за жовтень 2018 року (звіт № 9255431406 від 19.11.2018 року) - 110739,48 грн;

- за листопад 2018 рік (звіт № 9279999458 від 14.12.2018 року) - 101040,79 грн;

- за грудень 2018 року (звіт № 9305385855 від 15.01.2019 року) - 112303,80 грн. (а. с. 130-138).

25.02.2019 року на підставі даних інформаційної системи "Податковий блок" Головне управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області сформувало та надіслало на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-363-25 про сплату заборгованості з єдиного внеску в сумі 375438,61 грн., станом на 31.01.2019 року. (а. с. 15, 119).

11.05.2019 року у зв`язку із зменшенням суми боргу позивача відповідачем сформувало та надіслало на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-363-25 про сплату заборгованості з єдиного внеску в сумі 357786,16 грн., станом на 30.04.2019 року. (а. с. 152).

На підставі даних АІС Податковий блок за період з 23.01.2018 року по 22.05.2019 рік застосовано штрафну санкцію у розмірі 194763,08 грн та нараховано пеню у розмірі 106932,58 грн та винесено рішення № 0045255106 від 27.05.2019 року. (а. с. 147, 170)

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно п. п. 3. 1. ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулює Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закон № 2464-VI визначено, що його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечуй формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 затверджена Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція), яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Відповідно до п. п. 3 п. 1 розділу II Інструкції платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. п. 1 п. 5 розділу IV Інструкції обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. п. 2 п.5 розділу IV Інструкції платники, визначені підпунктом 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) пункту 1 розділу II цієї Інструкції, здійснюють розрахунок єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску застосовується ставка, зазначена в пункті 3 розділу ІІІ цієї Інструкції.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, сума заборгованості (недоїмки) зі сплати ЄСВ в позивача, яка зазначена у вимозі визначена інформаційною системою органів ДФС на підставі самостійно поданих платником звітів про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень-грудень 2018 року.

Так, згідно звітів про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень-грудень 2018 року суми нарахованого внеску складає: