Рішення

від 13.05.2020 по справі 640/19435/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 року м. Київ № 640/19435/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПОЛІСТАР" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування рішення та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР (далі - позивач та/або ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач та/або контролюючий орган/ГУ ДФС у м. Києві) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.09.2018 року №0009494208, прийняте Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві;

- визнати протиправним та скасувати рішення №0009484208 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким донараховано позивачу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, прийняте Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Мотивуючи позовні вимоги ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР стверджує про неправомірність призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Крім цього, позивач стверджує, що висновки акту перевірки від 31.08.2018 року №324/1-26-15-14-03-03/31242683 не відповідають фактичним обставинам справи, а ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР вчасно сплачувався податок на доходи фізичних осіб та єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній наполягає на правомірності прийнятих ним рішень та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі направлень від 15.08.2018 року №1952/26-15-14-03-03, від 15.08.2018 року №1954/26-15-14-06, від 15.08.2018 року №1953/26-15-14-09, від 15.08.2018 року №1563/26-15-42-08, наказу від 14.08.2018 року №12335 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки СП Полістар ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 23.08.2018 рік, валютного - за період з 01.01.2015 року по 23.08.2018 рік, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 року по 23.08.2018 рік, за наслідком якої складено акт від 31.08.2018 року №324/1-26-15-14-03-03/31242683 (далі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки вказано про допущення позивачем наступних порушень:

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пункту 57.1 статті 57, пункту 54.2 статті 54, пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 49755,97 грн.;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пункту 57.1 статті 57, пункту 54.2 статті 54, пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно було сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 236281,53 грн., у тому числі: 2015 - 5800,30 грн., 2016 - 217560,14 грн., 2017- 4514,22 грн.;

- пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VІ (із змінами і доповненнями) в результаті чого, в період що перевірявся, платником занижено нарахування єдиного внеску за березень 2016 та грудень 2016 року на загальну суму 141481,46 грн.;

- частини 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464-VІ від 08.07.2010 зі змінами та пункту 6 частини 3 р. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015, в результаті чого встановлено порушення порядку сплати єдиного соціального внеску за грудень 2014 року.

Тут і надалі висновки акту перевірки.

На підставі наведених висновків контролюючим органом прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 19.09.2018 року №0009494208, яким ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходу фізичних осіб, пені за податковими зобов`язаннями у розмірі 49755,97 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 174601,01 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1);

- рішення №0009484208 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким донараховано позивачу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 141786,46 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2).

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями, які діяли станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодексу України (далі - ПК України).

Підпунктами 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України визначено, що посадові осадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Між тим, відповідно до підпункту 61.1.3 пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

В розрізі положень пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Судом встановлено, що наказ про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР прийнято з урахуванням положень підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Так, наведена норма права визначає, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI органи доходів і зборів мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти до висновку, що документальна позапланова перевірка у випадку процедури припинення юридичної особи проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Судом встановлено, що 19.05.2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про перебування Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР в стані припинення.

Між тим, наказом Головного управління ДФС у м. Києві від 14.08.2018 року №12335 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки СП Полістар наказано здійснити перевірку позивача з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по дату завершення перевірки, валютного - за період з 01.01.2015 року по дату завершення перевірки, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 року по дату завершення перевірки.

Звідси слідує, що при визначені предмету перевірки та й відповідно її здійснення контролюючий орган вийшов за межі перевірки передбачені положенням підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Також, суд звертає увагу, що Міністерством юстиції України та Міністерством фінансів України прийнято наказ від 18.03.2016 року №759/5/371, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 року за №446/28576, яким затверджено Порядок про інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України (далі - Порядок №759/5/371), який визначає механізм інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) й інформаційними системами Державної фіскальної служби України, у тому числі обміну документами в електронній формі (далі - Інформаційна взаємодія).

Відповідно до пунктів 7, 8 розділу I Порядку №759/5/371 технічний адміністратор Реєстру забезпечує передачу до реєстрів Державної фіскальної служби України відомостей про проведені реєстраційні дії відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстраційні дії), документів в електронній формі у робочий час одночасно з проведенням відповідної реєстраційної дії у Реєстрі, формуванням запиту суб`єктом державної реєстрації. Державна фіскальна служба України забезпечує доступ своїх територіальних органів до відомостей про проведені реєстраційні дії, документів в електронній формі, отриманих з Реєстру.

Поряд з цим, наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за №1562/20300, затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі - Порядок №1588, у редакції чинній станом на час внесення запису про припинення ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР ), який розроблений відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах.

Згідно із пунктом 11.5 розділу XI Порядку №1588 у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за формою № 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2-11.4 цього розділу; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

При отриманні першого з документів про ліквідацію або реорганізацію платників податків робиться запис у журналі за формою № 6-ОПП.

Координацію заходів щодо зняття з обліку юридичної особи у зв`язку з припиненням, яка протягом року змінила місцезнаходження, що пов`язано зі зміною адміністративного району, у тому числі формування, видачу та направлення відомостей та довідок, передбачених цим розділом, проводить контролюючий орган, у якому платник податків перебуває на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей (документів), визначених цим пунктом.

При проведенні заходів податкового контролю, пов`язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 розділу XI Порядку №1588).

Відповідно до пункту 11.9 розділу XI Порядку №1588 у разі отримання документів згідно з пунктами 11.1-11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі:

не пізніше десяти робочих днів з дати отримання відомостей про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

протягом десяти робочих днів після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках.

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти до висновку, що редакція Порядку №1588, яка діяла станом на 19.05.2017 року передбачала, що при проведені заходів контролю, пов`язаних із ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі у разі його припинення має бути призначена не пізніше десяти робочих днів з дати отримання відомостей про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу або протягом десяти робочих днів після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках.

Суд звертає увагу, що наказ Головного управління ДФС у м. Києві року №12335 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки СП Полістар прийнято 14.08.2018 року, тобто через більше ніж річний термін з дня внесення запису про припинення позивача, а відтак порушено вимоги Порядку №1588.

При цьому, при оцінні доводів ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР в частині незаконності проведення контролюючим органом перевірки суд враховує правову позицію викладену в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М. М. (суддя-доповідач), суддів: Бившевої Л. І., Білоуса О. В., Васильєвої І. А., Гончарової І. А., Гусака М. Б., Желтобрюх І. Л., Олендера І. Я., Пасічник С. С., Усенко Є. А., Ханової Р. Ф., Хохуляка В.В., Шипуліної Т. М., Юрченко В. П. від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18, де зазначено наступне: З урахуванням наведеного судова палата в цій справі відступає від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.

Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України. .

Проаналізувавши доводи позивача в частині незаконності дій контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової перевірки з огляду на порушення положень Порядку №1588, суд вважає, що останні не мають визначального характеру в межах даних правових відносин.

Суд звертає увагу, що в ході розгляду справи дійсно встановлено порушення відповідачем порядку №1588 у редакції, що діяла станом на час внесення запису про припинення позивача, однак станом на час прийняття наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 14.08.2018 року №12335 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки СП Полістар пункт 11.9 розділу XI Порядку №1588 не встановлював строків призначення документальної позапланової перевірки у випадку припинення юридичної особи.

Разом з цим, твердження ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР про протиправність наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 14.08.2018 року №12335 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки СП Полістар , в межах даної адміністративної справи фактично оцінено судом не може бути, оскільки останній не є предметом спору адміністративної справи.

Проте, як встановлено судом в ході розгляду справи при визначені предмету перевірки та й відповідно її здійснення контролюючий орган вийшов за межі перевірки передбачені положенням підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем при здійсненні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР допущено протиправні дії, які полягають у перевірці ним дотримання позивачем вимог законодавства, що не передбачені положеннями підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Водночас, суд з метою повного та всебічного розгляду даної адміністративної справи вважає за необхідне перевірити наявність/чи відсутність порушення як такого, оскільки обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР зазначає про їх відсутність.

Так, згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

У відповідності до положень підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп. 168.1.2 п. 168.1 статті 168 ПК України).

Згідно із підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Відповідно до положень підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 ПК України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Види та розмір відповідальності за порушення податкового законодавства визначені у главі 11 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, встановлених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В той же час, пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до частини першої статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо (частина перша статті 115 ПК України).

Відтак, приписами статті 127 ПК України встановлено відповідальність платника податків, в тому числі і податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Кожний встановлений контролюючим органом факт несплати податку до або під час виплати доходу є податковим правопорушенням. Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Разом з цим, податковим правопорушенням відповідно до статті 126 ПК України є вчинення дії (платником податку) щодо фактичної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, але з затримкою (несвоєчасно).

Відповідно до статті 127 ПК України таким порушенням є бездіяльність податкового агента, тобто ненарахування, неутримання, несплата, неперерахування податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу. Кваліфікуючою ознакою для застосування відповідальності відповідно до статті 127 ПК України в даному спорі є порушення саме податковим агентом встановлених правил щодо утримання податку у джерела виплати доходу. Джерелом виплати доходу є заробітна плата, з якої податковим агентом утримано податок на доходи фізичних осіб, але не перераховано у встановлені терміни до бюджету.

Висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, також викладено в рішенні Верховного Суду України від 22 березня 2016 року (справа N 813/6774/13-а), в якому зазначено, що положення статті 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України.

Статтею 127 ПК України встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 ПК України), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості допущених податкових правопорушень, незалежно від того, що виявлено такі порушення контролюючим органом може бути в межах однієї перевірки.

Такий правовий висновок сформульовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 січня 2020 року у справі N 820/11382/15 за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено на аркуші 8 акту перевірки, в ході її проведення згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського та податкового обліку (рах. 6411) встановлено, що ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР несвоєчасно сплачено податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати працівників підприємства за січень 2015 року - квітень 2017 року на загальну суму 236281,53 грн.

Перевіркою ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського та податкового обліку (рах. 6411) встановлено не сплату податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати працівників підприємства станом на 23.08.2018 року на загальну суму 49755,97 грн.

Разом з цим, з матеріалів справи слідує, що позивачем 27.04.2015 року подано звітний (за 1 квартал 2015 року) податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку, згідно якого сума нарахованого доходу становить - 211342, 00 грн.; сума виплаченого доходу - 202042, 00 грн.; сума нарахованого та перерахованого податку - 26366, 00 грн.

27.07.2015 року ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР подано звітний (за 2 квартал 2015 року) податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку, згідно якого сума нарахованого доходу становить - 217596, 00 грн.; сума виплаченого доходу - 217596, 00 грн.; сума нарахованого та перерахованого податку - 27135, 00 грн.

09.11.2015 року позивачем подано звітний (за 3 квартал 2015 року) податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку, згідно якого сума нарахованого доходу становить - 221736, 00 грн.; сума виплаченого доходу - 221656, 00 грн.; сума нарахованого та перерахованого податку - 27923, 00 грн.

05.02.2016 року ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР подано звітний (за 4 квартал 2015 року) податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку, згідно якого сума нарахованого доходу становить - 367292, 00 грн.; сума виплаченого доходу - 376292, 00 грн.; сума нарахованого та перерахованого податку - 55363, 00 грн.

21.04.2016 року ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР подано звітний (за 1 квартал 2016 року) податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку, згідно якого сума нарахованого доходу становить - 223914, 00 грн.; сума виплаченого доходу - 223914, 00 грн.; сума нарахованого та перерахованого податку - 34922, 00 грн.

04.08.2016 року ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР подано звітний (за 2 квартал 2016 року) податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку, згідно якого сума нарахованого доходу становить - 512941, 00 грн.; сума виплаченого доходу - 240040, 00 грн.; сума нарахованого податку - 68108,00 грн.; сума перерахованого податку 35168,00 грн.

03.11.2016 року ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР подано звітний (за 3 квартал 2016 року) податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку, згідно якого сума нарахованого доходу становить - 363256, 00 грн.; сума виплаченого доходу - 337756, 00 грн.; сума утриманого та перерахованого податку - 37144, 00 грн.

06.02.2017 року ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР подано звітний (за 4 квартал 2016 року) податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку, згідно якого сума нарахованого доходу становить - 971239, 00 грн.; сума виплаченого доходу - 366239, 00 грн.; сума нарахованого податку - 145345,00 грн., сума перерахованого податку - 36445,00 грн.;

20.04.2017 року ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР подано звітний (за 1 квартал 2017 року) податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку, згідно якого сума нарахованого доходу становить - 70276, 00 грн.; сума виплаченого доходу - 813567, 00 грн.; сума нарахованого податку - 12648, 00 грн.; сума перерахованого податку - 121548, 00 грн.

Також в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень, а саме: №1116 від 30.01.2015 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за грудень 2014 року на суму - 5256,09); №1127 від 05.02.2015 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за січень 2015 року на суму - 8754,18); №1203 від 17.03.2015 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за лютий 2015 року на суму - 8788,02); №1236 від 03.04.2015 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за березень 2015 року на суму - 8823,96); №1277 від 06.05.2015 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за квітень 2015 року на суму - 8888,40); №1328 від 05.06.2015 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за травень 2015 року на суму - 9021,72); №1409 від 17.07.2015 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за червень 2015 року на суму - 1538,54); №1385 від 03.07.2015 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за червень 2015 року на суму - 9222,36); №1437 від 05.08.2015 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за липень 2015 року на суму - 7858,95); №1476 від 08.09.2015 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за серпень 2015 року на суму - 9192,15); №1530 від 05.10.2015 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за вересень 2015 року на суму - 9333,54); №1586 від 05.11.2015 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за жовтень 2015 року на суму - 9333,54); №1636 від 08.12.2015 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за листопад 2015 року на суму - 9333,54); №1685 від 30.12.2015 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за грудень 2015 року на суму - 9333,54); №1723 від 20.01.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за грудень 2015 року на суму - 27362,74); №1741 від 03.02.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за січень 2016 року на суму - 11640,84); №1794 від 04.03.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за лютий 2016 року на суму - 11640,84); №1857 від 18.04.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за березень 2016 року на суму - 11640,84); №1888 від 10.05.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за квітень 2016 року на суму - 11640,84); №1932 від 03.03.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за травень 2016 року на суму - 11684,82); №1975 від 04.07.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за червень 2016 року на суму - 11842,98); №1987 від 15.06.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за липень 2016 року на суму - 4129,46); №2026 від 22.07.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з прем. за півпіччя 2016 року на суму - 32940,00); №2040 від 02.08.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за липень 2016 року на суму - 8075,32); №2059 від 19.08.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за серпень 2016 року на суму - 5381,07); №2084 від 08.09.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за серпень 2016 року на суму - 7715,32); №2117 від 03.10.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за вересень 2016 року на суму - 11842,98); №2174 від 02.11.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за жовтень 2016 року на суму - 12532,81); №2235 від 30.11.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з добровільного медичного страхування працівників, на суму - 16597,74); №2254 від 08.12.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за листопад 2016 року на суму - 11842,98); №2287 від 27.12.2016 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за грудень 2016 року на суму - 12070,08); №2322 від 13.02.2017 року (призначення платежу - прибутковий податок з преміальних за 2 півріччя 2016 року на суму - 44720,50); №2316 від 06.02.2017 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за січень 2017 року на суму - 4203,36); №2338 від 31.03.2017 року (призначення платежу - прибутковий податок з преміальних за 2 півріччя 2016 року на суму - 64179,50); №2323 від 24.03.2017 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за лютий 2017 року на суму - 4203,36); №2334 від 31.03.2017 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за березень 2017 року на суму - 4241,38); №2344 від 12.05.2017 року (призначення платежу - прибутковий податок з з/п за квітень 2017 року на суму - 272,84).

Окрім цього, в матеріалах справи наявна картка рахунку 6411, де відображено суми нарахованої заробітної плати працівникам та сплату податку на доходи фізичних осіб.

Між тим, в акті перевірки контролюючий орган зазначає, що в ході перевірки встановлено несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати працівників підприємства за січень 2015 року - квітень 2017 року на загальну суму 236281,53 грн., а також встановлено не сплату податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати працівників підприємства станом на 23.08.2018 рік на загальну суму 49755,97 грн.

Водночас, в розрахунку штрафних санкцій наведеного у додатку до спірного рішення вказано, що під час перевірки питань щодо своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 186526,56 грн.

Сума несвоєчасно сплачено податку з врахуванням пункту 102.1 статті 102 ПК України становить 183625,41 грн., в тому числі: липень 2015 року - 580,03 грн., серпень 2015 року - 580,03 грн.; з липня по грудень 2016 року - 182465,35 грн.

Разом з цим, у висновках акту перевірки вказано про несвоєчасну сплату позивача до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 236281,53 грн., у тому числі: 2015 - 5800,30 грн., 2016 - 217560,14 грн., 2017- 4514,22 грн.

Звідси слідує, що суми несвоєчасної сплати позивачем податку, які є об`єктом нарахування штрафних санкцій у акті перевірки та розрахунку до оскаржуваного рішення є відмінними.

Окрім цього, у довідці про загальну інформацію щодо платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР та його діяльність за період з 01.01.2015 року по 23.08.2018 рік у таблиці (сплата до бюджету податків і зборів відповідно до інтегрованих карток) у графі заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п заборгованість не вказана, що, в свою чергу, суперечить відомостям, які вказані в акті перевірки, зокрема щодо встановлення не сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати працівників підприємства станом на 23.08.2018 року на загальну суму 49755,97 грн.

В той же час, акт перевірки не містить в собі конкретизації порушення, в розрізі коли сплачено відповідний податок, у якому розмірі, при виплаті доходу якому працівнику чи до виплати йому такого доходу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не зафіксовано у акті перевірки належним чином порушення, не відображено його і у відзиві на позовну заяву.

Окрім наведеного, порушення позивача в частині не сплати податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати працівників підприємства станом на 23.08.2018 рік на загальну суму 49755,97 грн. також в акті перевірки не розкрито, в розрізі кожного працівника із доходу якого податок на доходи фізичних осіб і заробітної плати ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР сплачено не було.

При цьому, посилання в акті перевірки на положення пункту 87.9 статті 87 ПК України, яким встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки відповідачем не надано належних та достатніх доказів наявності відповідного боргу у позивача.

Акт перевірки містить лише посилання на наявність залишку податку станом на 01.01.2015 року у сумі 5836,12 грн., однак відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження зазначеного.

Також не можуть бути взяті до уваги посилання відповідача в акті перевірки на Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року за №22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №3778976 мотивуючи це наступним (далі - Інструкція).

У відповідності до пункту 1.4 розділу 1 Інструкції безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді; платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Положення пункту 3.8 розділу Інструкції встановлюють, що банк приймає від платника платіжні доручення та інші розрахункові документи, грошовий чек на перерахування (видачу) коштів для виплати заробітної плати в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням із Національним банком та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Банк не перевіряє правильність нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску. Відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску несе платник.

Платник, який перебуває на казначейському обслуговуванні, подає до банку, у якому відкрито рахунок для обліку коштів, що перераховуються Державною казначейською службою України для здійснення цільових виплат готівкою, лише грошовий чек на отримання заробітної плати.

Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення, в розрізі положень пункту 3.7 розділу 3 Інструкції заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Згідно із пунктом 2.3. розділу 2 Інструкції відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

У наданих позивачем платіжних дорученнях у призначенні платежу вказано Прибутковий податок з з/п .

Суд звертає увагу, що ані в акті перевірки, ані у відзиві на позовну заяву не вказано про помилковість зазначення платником податків реквізитів для сплати податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, на думку суду, зазначення ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР ) у платіжних дорученнях призначення платежу Прибутковий податок з з/п , за умови відображення вірних реквізитів для сплати відповідного податку у платіжному дорученні не є порушенням Інструкції та в повній мірі дає можливість ідентифікувати, в рахунок сплати якого податку платником податків перерахованого грошові кошти.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, з урахуванням відсутності в акті перевірки конкретизації допущеного позивачем податкового правопорушення про що вказано вище, зважаючи на наявні документи в матеріалах справи (розрахунки, платіжні доручення), відмінність сум несвоєчасного сплаченого податку в акті перевірки та в розрахунку штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що контролюючим органом не доведено обставини порушення ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР положень підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пункту 57.1 статті 57, пункту 54.2 статті 54, пункту 87.9 статті 87 ПК України; підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пункту 57.1 статті 57, пункту 54.2 статті 54, пункту 87.9 статті 87 ПК України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 49755,97 грн. та несвоєчасно сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 236281,53 грн., у тому числі: 2015 - 5800,30 грн., 2016 - 217560,14 грн., 2017- 4514,22 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування спірного рішення №1.

Вирішуючи позовні вимоги в частині оскаржуваного рішення №2 слід вказати наступне.

Так, в акті перевірки встановлено відхилення у сплаті позивачем єдиного внеску.

Зокрема, суми заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, нараховані згідно звіту за 2016 рік сума єдиного внеску становить - 199049,65 грн., згідно даних перевірки - 643097,61 грн.

Відповідно звіту на суми заробітної плати нарахованих за 2016 рік - 43518,62 грн., дані перевірки - 185000,08 грн., відхилення 141481, 46 грн.

На аркуші 13 акту перевірки вказано, що згідно наданих до перевірки відомостей нарахування (виплати) заробітної плати за березень та грудень 2016 року та відповідно до податної звітності по єдиному внеску ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР за березень 2016 року та грудень 2016 року подано з недостовірними відомостями, а саме занижено базу оподаткування на загальну суму 643097,64 грн., що призвело до заниження суми єдиного внеску в розмірі 22% на загальну суму 141481,46 грн.

Між тим, позивач у позовній заяві зазначає, що контролюючим органом не було враховано положення пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині визначення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

В той же час, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI ).

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI ).

Приписи пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, серед іншого визначають, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Обов`язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п`ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (абзац 1 ч. 4 ст. 5 Закону №2464-VI ).

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно із приписами частин 3, 4, 5 статті 7 Закону №2464-VI нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом

Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Аналіз зазначеного дає суду підстави стверджувати, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, якою, в свою чергу, є максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.

Відповідно до наказу від 30.12.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР Про виплату преміювання наказано бухгалтерії підприємства нарахувати директору ОСОБА_1 , відповідно до діючого законодавства, премію за досягнення високих результатів праці і виконання підвищених обсягів робіт в розмірі 605000,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем подано звіт по єдиному внеску за грудень 2016 року, де визначено загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 20598,60 грн.

Між тим у таблиці 6 до зазначеного звіту вказано відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам.

Відповідно до даної таблиці ОСОБА_2 нараховано заробітну плату у розмірі 11176,00 грн.; ОСОБА_1 - 617176, 00 грн. (звідси сума максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок становить - 38750,00 грн.); ОСОБА_3 , - 11176, 00 грн., ОСОБА_4 - 11176,00 грн., ОСОБА_5 - 10176, 00 грн., ОСОБА_6 - 11176,00 грн.

Звідси слідує, що загальна сума нарахованої заробітної плати/доходу у межах максимальної величини, на яку нараховуються єдиний податок становить - 93630,00 грн., а отже сума єдиного податку, яка підлягає сплаті становить - 20598,60.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено обставин заниження позивачем бази оподаткування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року.

Що ж стосується березня 2016 року слід вказати наступне.

Згідно звіту за березень 2016 року позивачем визначено суму єдиного внеску, що підлягає сплаті до бюджету на рівні 14227,74 грн.

Відповідно до таблиці №6 відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам судом вбачається, що ОСОБА_2 було нараховано заробітну плату на рівні - 10778,57 грн., ОСОБА_1 - 11778,57 грн., ОСОБА_3 - 10778, 57 грн., ОСОБА_5 - 9778,57 грн., ОСОБА_4 - 10778, 57 грн., ОСОБА_6 - 10778,57 грн.

Загальна сума нарахованої заробітної плати згідно звіту за березень 2016 року становить - 64 671,42 грн., а сума єдиного внеску становить - 14227,74 грн.

Тобто, звідси слідує, що позивачем не занижено базу оподаткування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за березень 2016 року.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано до суду жодних належних та достатніх доказів на підтвердження обставин нарахування позивачем заробітної плати за березень 2016 року у розмірі більшому, аніж той, що вказаний у звіті по нарахуванню єдиного податку.

Окрім цього, суд вважає за необхідне додатково вказати, що в матеріалах справи також міститься наказ Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР від 30.06.2016 року, яким наказано нарахувати бухгалтерії працівникам підприємства, згідно діючого законодавства, премію за досягнення високих результатів праці і виконання підвищених об`ємів робіт в наступних розмірах: ОСОБА_5 - 100% окладу; ОСОБА_4 - 400% окладу; ОСОБА_6 - 400% окладу; ОСОБА_2 - 400% окладу; ОСОБА_7 - 400% окладу; ОСОБА_3 - 100% окладу.

У звіті по єдиному внеску за червень 2016 року у таблиці №6 відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам вказано нарахуванням заробітної плати вказаним вище особам, з урахуванням премій.

Судом встановлено, що єдиний податок у розмірі 26210,20 грн. обраховано позивачем в межах максимальної величини суми нарахованої заробітної плати/доходу, на яку нараховується єдиний внесок.

Судом в цій частині не встановлено порушень.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, судом в ході розгляду справи не підтверджено обставин порушення ТОВ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР`пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VІ, з огляду на що висновок контролюючого органу про заниження позивачем нарахування єдиного внеску за березень 2016 та грудень 2016 року на загальну суму 141481,46 грн. спростовано матеріалами справи.

Додатково суд вважає за необхідне вказати, що акт перевірки та додаток №3 до акту перевірки містять розбіжності, зокрема в акті перевірки вказується про заниження нарахування єдиного внеску, у час коли в таблиці №8 додатку №3 містяться відомості про наявну переплату по сплаті єдиного внеску у розмірі 144460,27 грн.

Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування спірного рішення №2.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про не відповідність оскаржуваних рішень положенням частини 2 статті 2 КАС України, з огляду на що адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судовий збір сплачений позивачем слід стягнути з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 77-78, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 11, код ЄДРПОУ 31242683) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.09.2018 року №0009494208, прийняте Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення №0009484208 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, прийняте Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві 19.09.2018.

4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛІСТАР (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 11, код ЄДРПОУ 31242683) сплачений ним судовий збір у розмірі 6548 (шість тисяч п`ятсот сорок вісім) грн. 49 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева