Рішення

від 28.04.2020 по справі 161/9531/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/9531/19

Провадження № 2/161/654/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пахолюка А.М.

при секретарі - Будько Ю.І .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр" про відшкодування моральної шкоди отриманої внаслідок отриманого професійного захворювання ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до КП "Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр" про відшкодування моральної шкоди отриманої внаслідок отриманого професійного захворювання.

Свої вимоги, враховуючи відповідь на відзив, обґрунтовує тим, що вона з 23 липня 1999 року по 11 лютого 2019 року працювала в Обласному територіальному медичному протитуберкульозному об`єднанні на посаді молодшої медичної сестри та внаслідок професійної діяльності отримала захворювання у зв`язку із чим висновком МСЕК від 10.12.2015 року їй первинно встановлено 25% стійкої втрати професійної працездатності. Висновком МСЕК від 15.02.2019 року їй при повторному огляді встановлено 50 % втрати професійної працездатності та надано третю групу інвалідності.

Вказує на те, що отриманим професійним захворюванням їй було завдано моральної шкоди, що полягає у фізичних, душевних стражданнях, які вона постійно переживає. Наслідком цього стало її звільнення з роботи, де вона працювала 20 років. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я, нову роботу знайти не може, єдиний дохід, що вона отримує є пенсія , розмір якої значно менший від заробітної плати, яку вона отримувала, а тому змушена докладати зусиль для пошуку нових джерел доходів.

Зазначає, що постійно потребує санаторно-курортного лікування, оскільки, з набутим профзахворюванням має погане самопочуття.

На підставі наведеного, просить стягнути з КП "Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр" на свою користь 200000 грн. моральної шкоди, у зв`язку з отриманим хронічним професійним захворюванням.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки, працюючи в об`єднанні, позивач отримувала всебічну, в тому числі моральну підтримку зі сторони колективу підприємства. На даний час знаходиться на медико-соціальному супроводі, отримує харчові пайки та необхідні обстеження та за період 2015-2018 роки отримала посильну матеріальну допомогу.

Разом з тим, під час розслідування первинного хронічного професійного захворювання у 2015 році, позивачу було роз`яснено, що їй протипоказана робота в умовах впливу мікобактерій туберкульозу, оскільки, вона вже двічі хворіла туберкульозом. Однак, ОСОБА_1 сама просила залишити її на роботі та після роз`яснення ступеню ризику рецидиву, була допущена до роботи у відділення поза легеневого туберкульозу з середнім ступенем ризику.

Крім того, вказує, що позивач належним чином не обґрунтувала моральних страждань, які вона зазначала у зв`язку з отриманим хронічним професійним захворюванням.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 червня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2019 року допущено процесуальне правонаступництво відповідача та притягнуто до участі у справі правонаступника відповідача КП "Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр".

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.03.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

До початку судового засідання представник позивача подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача також до судового засідання подав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23 липня 1999 року до 11 лютого 2019 року працювала в Обласному територіальному медичному протитуберкульозному об`єднанні на посаді молодшої медичної сестри (а.с. 4).

Медичним висновком Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність професійного характеру захворювання №19/419 від 26 травня 2015 року року позивачу встановлена наявність професійного захворювання, у зв`язку з чим складено акт розслідування хронічного професійного захворювання від 12 червня 2015 року (а.с. 5-6).

Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 12 червня 2015 року встановлено, що причиною професійного захворювання ОСОБА_1 є, контакт із джерелами інфекційних захворювань - хворими на туберкульоз різних форм у зв`язку з незабезпеченням керівництвом дотримання вимог Стандарту інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях дострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз , не дотримання вимог при розміщенні ліжок відповідно профілю відділення та кількості ліжок в палатах, не обладнанні приміщень для персоналу (а.с. 6).

Висновком МСЕК від 10 грудня 2015 року ОСОБА_1 первинно встановлено 25% втрати професійної працездатності (а.с. 7).

Медичним висновком Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність професійного характеру захворювання №26/587 від 26 травня 2018 року позивачу встановлена наявність професійних захворювань органів слуху (а.с. 9).

Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 18 липня 2018 року встановлено, що причиною професійного захворювання ОСОБА_1 є, отримання ототоксичного протитуберкульозного препарату капреоміціну доза 1,0 г на добу з 18.02.2015 року по 16.10.2015 року; з 11.06.2018 року; контакт при роботі з хворими на активний туберкульоз легень з виділенням мікобактерій туберкульозу під час супроводу хворих в лікувально-діагностичні кабінети; виконання функцій кур`єра, а також не в повному обсязі виконанні пропозиції акта розслідування хронічного професійного захворювання від 12 червня 2015 року (а.с. 10-11).

Висновком МСЕК від 15 лютого 2019 року ОСОБА_1 встановлено 50% втрати професійної працездатності та встановлено третю групу інвалідності (а.с. 12).

Згідно рекомендацій МСЕК позивач потребує забезпечення санаторно-курортним і медикаментозним лікуванням.

Судом встановлено, що внаслідок вищезазначеного професійного захворювання позивач, відповідно до наказу № 54-ос від 11 лютого 2019 року звільнена з роботи за станом здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи (а.с. 13)

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Частинами 1, 2 ст. 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).

Судом встановлено, що з 2016 року по даний час, внаслідок професійного захворювання позивач змушена проходити постійне лікування і стан її здоров`я погіршився, що підтверджується вищенаведеними доказами (а.с. 5-12).

Разом з тим, ОСОБА_1 , за рекомендаціями МСЕК, постійно потребує санаторно-курортного лікування та медикаментозного підтримання організму, оскільки, з набутим професійним захворюванням її постійно турбує погане самопочуття, а отримане нею ушкодження здоров`я є незворотним (а.с. 38-62).

Крім того, позивач звільнилася з роботи саме за станом здоров`я і в подальшому не має можливості працевлаштуватися.

Враховуючи ту обставину, що з вини відповідача, що підтверджена актами розслідування хронічного професійного захворювання від 12 червня 2015 року та від 18 липня 2018 року,позивач отримала професійне захворювання, суд приходить до висновку, про наявність у позивача відповідних моральних страждань, переживань, пов`язаних із погіршенням стану здоров`я, а відтак, з відповідача слід стягнути в користь позивача суму в розмірі -50000 грн. відшкодування за завдану моральну шкоду.

Визначаючи саме такий розмір моральної шкоди, суд, у відповідності до ст. 23 ЦК України, з врахуванням принципів розумності та справедливості, враховує, глибину та ступінь моральних і фізичних страждань позивача, яких вона зазнала та зазнає внаслідок професійного захворювання, тривалість захворювання, встановлення їй стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 50 %, характеру ушкодження здоров`я, що є незворотнім,ступінь вини відповідача.

Доводи відповідача щодо надання матеріальної допомоги за період з 2015 року по 2018 року ОСОБА_1 , судом до уваги не беруться, оскільки, такі виплати не є відшкодуванням моральної шкоди в розумінні положень ст. 23 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України, а є щорічними виплатами, передбаченими законодавством про оплату праці та про відпустки.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення, а тому слід стягнути з відповідача в користь позивача 50000 грн. за завдану моральну шкоду, а також судовий збір по справі слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1168 Цивільного кодексу України, ст.ст. 153, 173, 237-1 Кодексу законів про працю України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр в користь ОСОБА_1 суму в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. за завдану моральну шкоду.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр в дохід держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач - Комунальне підприємство "Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр", код ЄДРПОУ 43020245, адреса місцезнаходження: 43018, м. Луцьк, вул. Львівська, 50 .

Повне судове рішення складено 12 травня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк