Постанова

від 12.05.2020 по справі 346/3339/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2020 року

Київ

справа №346/3339/16-а

адміністративне провадження №К/9901/45820/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування припису та постанови по справі про адміністративне правопорушення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегія суддів: Шавеля Р.М., Бруновської Н.В., Костіва М.В. від 14.06.2017,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - управління ДАБІ, відповідач), третя особа: ОСОБА_2 , у якому просив скасувати:

- припис від 19.05.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- постанову від 31.05.2016 №148/1009/08/-43/2016 у справі про адміністративне правопорушення, якою накладено штраф у розмірі 6800 гривень за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - спірні припис та постанова відповідно).

2. У позові наводились аргументи про те, що головний інспектор будівельного нагляду дійшов помилкового висновку про зазначення позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірної інформації, оскільки це спростовуються наданими ОСОБА_1 у ході проведення позапланової перевірки письмовими поясненнями і доданими до них документами, які, однак, не було враховано відповідачем.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.02.2017 позов задоволено. Скасовано оскаржувані відповідачем припис і постанову.

4. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції виходив з того, що, як вбачається з встановлених у ході судового розгляду обставин справи, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами, відомості, зазначені позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт, є достовірними.

5. У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про незаконність оскаржуваного позивачем припису управління ДАБІ та, як наслідок, прийнятої відповідачем на його підставі постанови про накладення на позивача штрафу.

6. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 скасовано постанову суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позову.

7. Висновки апеляційного суду мотивовані тим, що проектна документація на об`єкт реконструкції, стосовно якого позивачем була подана декларація про початок виконання будівельних робіт, не виготовлялась і не розроблялась головним архітектором проекту ОСОБА_3 , при цьому робочий проект, розроблений керівником Коломийського міжрайонного проектно-виробничого бюро Миронюком А.І., не може братися до уваги через відсутність у останнього відповідного сертифіката.

8. Окрім цього, суд апеляційної інстанції, здійснивши аналіз наявного у матеріалах справи робочого проекту на реконструкцію житлової квартири АДРЕСА_1 , дійшов висновку про його невідповідність вимогам абзацу першого пункту 2, пункту 5 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.03.2012 №122), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за №651/19389 (далі - Порядок №45). Зокрема, суд вказував на те, що титульний аркуш не підписаний і не скріплений печаткою головного архітектора проекту.

9. Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність у поданій позивачем декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних відомостей, у зв`язку з чим визнав законними спірні акти управління ДАБІ та відмовив у позові.

10. Крім того, як на підставу для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд посилався й на те, що розгляд цієї справи проведено неповноважним судом, оскільки цей спір, з огляду на склад учасників справи та згідно з приписами пункту 1 частини другої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України в редакції, чинній станом на час подання цієї позовної заяви), підсудний окружному адміністративному суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, головним інспектором будівельного нагляду управління ДАБІ Симчичем Миколою Васильовичем проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва реконструкції квартири АДРЕСА_1 (далі - об`єкт реконструкції).

13. За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 18.05.2016, а також припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.05.2016, протокол про адміністративне правопорушення від 19.05.2016.

14. Так, в акті перевірки від 18.05.2016 та протоколі про адміністративне правопорушення від 19.05.2016 зроблено висновок про те, що в декларації про початок виконання будівельних робіт від 24.09.2015 ІФ082152672734 наведені недостовірні дані, а саме: згідно заяви, поданої головним архітектором проекту від 12.05.2016 ОСОБА_3 , останній не розробляв за даною адресою документацію на добудову до існуючої квартири по АДРЕСА_2 , а лише погоджував проектні пропозиції для отримання містобудівних умов та обмежень. У цій же довідці зазначено про порушення позивачем вимог пункту 2 частини 8 статті 36 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

15. Також, головним інспектором будівельного нагляду управління ДАБІ Симчичем М.В., з метою усунення вищевказаних порушень складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.05.2016, яким зобов`язано ОСОБА_1 усунути виявлене порушення шляхом виготовлення проекту на реконструкцію квартири та виконання містобудівних умов та обмежень у 180 - денний термін відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт , якою затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - постанова КМУ №466, Порядок №466).

16. 31.05.2016 головним інспектором будівельного нагляду управління ДАБІ прийнято постанову №148/1009/08/-43/2016, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено штраф в розмірі 6800 гривень.

17. Суди також встановили, що Коломийське міжрайонне проектно-виробниче бюро (далі - Коломийське МПВБ) на замовлення позивача у липні 2015 року виготовило проект на реконструкцію житлової квартири за АДРЕСА_1 , на титульній сторінці якого є печатка вказаної проектної організації і підпис її начальника Мироняка А.І .

18. Вказаною проектною організацією відповідно до державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України 17.08.2000 №507, об`єкту будівництва був присвоєний код 1122.2, а на основі пункту 5.1 ДБН В.1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та консультативної безпеки будівель та споруд, будівельних конструкцій та основ реконструкція вказаної квартири віднесена до 2-ої категорії складності. Вказане стверджується довідкою Коломийського МПВБ від 13.07.2015 №164.

19. Начальником Коломийського МПВБ Мироняком А.І., також був виданий наказ від 18.07.2015 №223, згідно якого на розробку проекту та здійснення авторського нагляду на реконструкцію квартири за АДРЕСА_1 Коломия головним архітектором проекту був призначений Павлюк Іван Михайлович (кваліфікаційний сертифікат архітектора серія АР № 000619 ).

20. Архітектор ОСОБА_3 виконував вказані обов`язки, що стверджується графічними матеріалами, які є складовою частиною вищевказаного проекту (фасад в осях А-В дворовий, фасад в осях боковий, план стін 1-ого поверху, план фундаменту) і в них є запис про те, що ГАП (головний архітектор проекту) ОСОБА_3 , засвідчив це своїм підписом і особистою печаткою.

21. 13.07.2015 між позивачем та Коломийським МПВБ був укладений договір на здійснення авторського нагляду, згідно якого Коломийське МПВБ зобов`язалося здійснювати авторський нагляд за виконанням робіт на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до вказаного договору та наказу Коломийського МПВБ від 18.07.2015№223 ОСОБА_3 підписав зобов`язання представника авторського нагляду.

22. Вищевказана проектна документація затверджена замовником - позивачем 20.07.2015 у відповідності з вимогами частини першої статті 31 Закону №3038-VI.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

23. В обґрунтуванні вимог касаційної скарги зазначено, що судом апеляційної інстанції проігноровано вимоги статті 38 КУпАП і це призвело до притягнення позивача до адміністративної відповідальності поза межами встановлених цією статтею строків.

24. Скаржник також зазначає, що не знав і не міг знати про невідповідність, як стверджується у оскаржуваній постанові апеляційного суду, проектної документації вимогам законодавства, оскільки не володіє необхідним обсягом спеціальних знань в галузі будівництва і архітектури. Поряд із цим, у декларації про початок будівельних робіт були зафіксовані саме ті дані, які існували станом на дату її реєстрації, що свідчить про достовірність цих даних.

25. За наведеного, скаржник вважає, що у його діях відсутній склад правопорушення, за яке передбачено відповідальність частиною шостою статті 96 КУпАП.

26. Позивач акцентує увагу на тому, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про законність оскаржуваних ним актів відповідача не з аналізу фактів і доказів, які були наявні станом на 24.09.2015 (дату реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт), а лише на підставі обставин і доказів, які не стосуються спірних правовідносин й виникли пізніше - після подання головним архітектором проекту ОСОБА_3 заяви від 12.05.2016 стосовно імовірного порушення скаржником вимог пункту 2 частини 8 статті 36 Закону №3038-VI та проведення 18.05.2016 перевірки управлінням ДАБІ.

27. Окрім цього, у касаційній скарзі позивач наполягає, що вищезгадана заява ОСОБА_3 від 12.05.2016, подана начальнику інспекції ДАБК в Івано-Франківській області, не свідчить про недостовірність запису в декларації про початок виконання будівельних робіт стосовно розроблення проектної документації Коломийським МПВБ. На підтримку такого аргументу скаржник зазначив, що у цій заяві ОСОБА_3 повідомляв про те, що ним не розроблялося проектної документації об`єкта реконструкції і це відповідає дійсності, позаяк вказана документація насправді розроблялася Коломийським МПВБ й саме ці дані і були вказані у декларації.

28. Хибними, на думку позивача, є й висновки суду апеляційної інстанції про те, що у вищенаведеній декларації зазначені недостовірні дані про здійснення авторського нагляду ОСОБА_3 , оскільки останній, станом на дату реєстрації декларації, дійсно здійснював такий нагляд на підставі наказу начальника Коломийського МПВБ Мироняка А.І. від 18.07.2015 №223. Поряд із цим, скаржник звертає увагу, що цей наказ ніким не оспорювався і не скасовувався, є чинним починаючи з дати його видання.

29. Не погоджується ОСОБА_1 й з позицією апеляційного суду про те, що даний спір у суді першої інстанції вирішено неповноваженим складом суду, оскільки предметом оскарження у цій справі є, зокрема, припис, складений головним інспектором будівельного нагляду управління ДАБІ, тобто посадовою місцевого органу виконавчої влади, а тому ця справа, в силу положень частини третьої статті 18 КАС України, має розглядатись саме місцевим загальним судом як адміністративним судом.

30. У заперечені на касаційну скаргу відповідач зазначає, що оскільки ДАБІ, за змістом пунктів 1, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі - Положення №294), є центральним органом виконавчої влади, який здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи, то й справи, у яких стороною є цей орган або його територіальні органи, повинні розглядатися саме окружними судами.

31. Заперечує відповідач і проти аргументів касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції положень статті 38 КУпАП, оскільки вважає, що вчинене позивачем правопорушення є триваючим, а тому строк притягнення до відповідальності, у такому випадку, повинен обчислюватись починаючи з моменту виявлення такого правопорушення відповідним органом, тобто з 18.05.2016 - дня складання акту за наслідками проведення позапланової перевірки.

32. Насамкінець, відповідач наполягає на обґрунтованості висновків апеляційного суду про наявність факту внесення позивачем недостовірних відомостей у декларацію про початок виконання будівельних робіт, оскільки це, на переконання управління ДАБІ, вбачається з встановлених судами обставин справи і підтверджується наявними у ній матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Так, за змістом частини першої статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

34. Наведеним приписам кореспондує частина перша статті 36 Закону №3038-VI, якою встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

35. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів України.

36. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації (частина восьма статті 36 Закону №3038-VI).

37. Аналогічним чином спірні правовідносини урегульовує й пункт 11 Порядку №466, згідно з яким замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні, декларації, за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

38. За наведеним у пункті 4 статті 1 Закону №3038-VI замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

39. При цьому, як випливає зі змісту пункту 22 Порядку №466, встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації, свідчить про недостовірність даних.

40. Цим же Порядком затверджена форма декларації про початок виконання будівельних робіт (Додаток 5) згідно з якої, у ній зазначається, окрім іншого, дані про найменування проектувальника, його код згідно з ЄДРПОУ, а також прізвище, ім`я та по батькові відповідальної особи проектувальника, що здійснює авторський нагляд.

41. Своєю чергою, проектувальником, у розумінні абзацу десятого пункту 1 Порядку №45, є юридична особа, яка має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із законодавством одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізична особа, яка згідно з законодавством має відповідний кваліфікаційний сертифікат (далі - сертифікований виконавець).

42. Також, за приписами частин третьої, четвертої статті 11 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV Про архітектурну діяльність (далі - Закон №687-XIV в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником. У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

43. Відповідно до статті 11 Закону №687-XIV постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 затверджено Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, який, згідно з його пунктом 1, визначає механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств).

44. Пунктом 2 цього ж Порядку визначено, що авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

45. Водночас, відповідальність за наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт встановлена частиною шостою статті 96 КУпАП, згідно з якою виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об`єктів II категорії складності, - тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

46. Тобто, об`єктивною стороною даного правопорушення є саме встановлення факту наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт.

47. Аналіз вищенаведених положень законодавства свідчить про те, що замовник, в тому числі фізична особа, яка має намір щодо забудови території, несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт. Обов`язковою умовою для настання відповідальності є саме наведення замовником недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, тобто встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

48. Обґрунтовуючи законність оскаржуваних позивачем припису та постанови управління ДАБІ наполягало на тому, що ОСОБА_1 навів недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 24.09.2015, оскільки у поданій головним архітектором проекту ОСОБА_3 заяві повідомлено, що останнім не розроблялася проектна документація на реконструкцію житлової квартири АДРЕСА_1 , натомість ним лише здійснювалися погодження проектних пропозицій для отримання містобудівних умов та обмежень.

49. Разом з тим, як випливає з встановлених судом першої інстанції обставин цієї справи, у зареєстрованій відповідачем декларації про початок виконання будівельних робіт зазначено найменування проектувальника - Коломийське МПВБ, код згідно з ЄДРПОУ 13664824.

50. При цьому, основним видом діяльності Коломийського МПВБ є Діяльність у сфері архітектури (код КВЕД 71.11).

51. Колегія суддів враховує, що відповідно до підпункту 11.2 Порядку №45 для об`єктів I та II категорій складності проектування здійснюється в одну стадію - стадія робочий проект.

52. У матеріалах справи міститься робочий проект, складений Коломийським МПВБ (ліцензія серії АВ №514612) на реконструкцію житлової квартири АДРЕСА_1 , де замовником виступає ОСОБА_1 . Цей проект затверджений замовником 20.07.2015 й розроблявся під керівництвом (контролем) головного архітектора проекту ОСОБА_3 , що підтверджується його підписом та печаткою в окремих розділах проектної документації.

53. Таким чином, наведена позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт інформація щодо найменування проектувальника є достовірною та відповідала дійсності станом на дату реєстрації декларації - 24.09.2015. про що правильно зазначив суд першої інстанції.

54. Належна правова оцінка у суді першої інстанції надана й аргументам відповідача про те, що головним архітектором проекту ОСОБА_3 не ведеться авторський нагляд, у зв`язку з чим відображення у декларації інформації про здійснення такого нагляду ОСОБА_3 є не відповідає дійсності.

55. Відхиляючи такі доводи, суд обґрунтовано та на підставі повно і всебічно встановлених обставин справи зазначав, що відповідно до наказу начальника Коломийського МПВБ Мироняка А.І. від 18.07.2015 №223 головним архітектором проекту на його розробку та здійснення авторського нагляду на об`єкт будівництва - реконструкція квартири за АДРЕСА_1 був призначений ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат архітектора серія АР №000619), під керівництвом якого розроблена проектна документація. З метою здійснення авторського нагляду 13.07.2015 між позивачем та Коломийським МПВБ був укладений відповідний договір, згідно з яким Коломийське МПВБ зобов`язалося здійснювати авторський нагляд за виконанням робіт на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 . На підставі вищевказаних договору та наказу Коломийського МПВБ ОСОБА_3 підписав зобов`язання представника авторського нагляду.

56. Таким чином, інформація, наведена у декларації про початок виконання будівельних робіт, щодо здійснення авторського нагляду ОСОБА_3 є достовірною та відповідала дійсності станом на дату реєстрації такої декларації, а тому в цьому випадку відсутня об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною шостою статті 96 КУпАП.

57. Не змінює цього й подальша відмова від здійснення авторського нагляду головним архітектором проекту ОСОБА_3 , оскільки по-перше - така заява надійшла 12.05.2016, тобто після дати реєстрації декларації, а по-друге - Порядок №45 не передбачає права відповідального за здійснення авторського нагляду в односторонньому порядку відсторонитися від виконання своїх обов`язків, передбачених укладеним між сторонами договором, як і не передбачає права визнавати недійсними надані зобов`язання на здійснення авторського нагляду його уповноваженим представником.

58. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №347/773/17.

59. Колегія суддів погоджується й з висновками суду першої інстанції про те, що спірний припис складено відповідачем за відсутності на те законних підстав, оскільки таке право виникає у посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю лише у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, як це передбачено пунктом 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, і чинного у період спірних правовідносин.

60. Натомість, у даному випадку порушення, про які іде мова у спірному приписі, не підтвердилися під час судового розгляду цієї справи, а тому колегія суддів вважає слушним висновок суду першої інстанції стосовно наявності підстав для його скасування.

61. За таких обставин, прийнята судом апеляційної інстанції постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки цим судом неправильно застосовано норми матеріального права.

62. Поряд із цим, апеляційний суд правильно вказав на те, що дана справа розглянута з порушенням правил підсудності, оскільки, з огляду на приписи пункту 1 частини другої статті 18 КАС України, такий спір має вирішуватись окружним адміністративним судом.

63. Так, у відповідності до пункту 1 частини другої статті 18 КАС України у редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду з даним позовом, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

64. Однією із сторін у цій справі виступає управління ДАБІ, яке за своїм правовим статусом, визначеним у Положенні №294, є територіальним органом центрального органу державної влади, а даний спір, з огляду на його предмет, юридичну природу, зміст і характер спірних правовідносин, не підпадає під жодну з категорій, наведених у частині першій статті 18, яка встановлює підсудність адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам.

65. Отже, дана справа підлягала розгляду відповідним окружним адміністративним судом, про що правильно вказав суд апеляційної інстанції.

66. Водночас, колегія суддів відзначає, що за приписами пункту 7 частини третьої статті 353 КАС України в редакції, чинній після 15.12.2017, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу.

67. Разом з тим, вищевказана правова норма закріплює правило й про те, що судове рішення не підлягає скасуванню з підстави, визначеної пунктом 7 цієї частини, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

68. Як вбачається з наявних у справі матеріалів, позивач, який подав касаційну скаргу, в суді першої інстанції не заявляв про непідсудність цієї справи місцевому загальному суду як адміністративному суду. Не висловлювали заперечень проти розгляду цієї справи Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області й інші учасники справи.

69. Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для застосування у даному випадку положень пункту 7 частини третьої статті 353 КАС України і направлення справи на новий розгляд до відповідного окружного адміністративного суду.

70. За таких обставин, апеляційний суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини, помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка, як встановлено Верховним Судом під час касаційного розгляду цієї справи, є законною та обґрунтованою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

71. Відповідно до пункту 4 частин першої статті 349, частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

72. Оскільки за наслідками розгляду цієї справи Верховним Судом у межах повноважень, визначених статтею 341 КАС України, встановлено, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

73. За наведеного, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови суду першої інстанції.

74. Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 КАС України, пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 скасувати та залишити в силі постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.02.2017.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний