Ухвала

від 13.05.2020 по справі 826/8752/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 травня 2020 року

Київ

справа №826/8752/18

адміністративне провадження №К/9901/9395/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі за позовом Управління будівництва, архітектури та землекористування Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації до Антимонопольного комітету України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Ізобуд , та на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ДУВК , про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

Управління будівництва, архітектури та землекористування Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до суду із позовом до Антимонопольного комітету України у якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель за № 4165-р/пк-пз від 03 травня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель за № 4165-р/пк-пз від 03 травня 2018 року щодо зобов`язання Управління будівництва, архітектури та землекористування Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації відмінити процедуру закупівлі - ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівельні роботи", оголошення про проведення, якої оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2018-03-02000162-c.

31 березня 2020 року зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

З 08 лютого 2020 року набрали чинності норми Закону України від 15 січня 2020 року №460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Так, згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України (в чинній редакції) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано надати уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень і обґрунтувань та з чітким посиланням на пункти, що передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.

У встановлений судом строк скаржником надано уточнену касаційну скаргу, яка із посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України обґрунтована тим, що оскаржувані судові рішення по справі є незаконними та постановлені з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній, оскільки предметом спірних правовідносин у даній справі є рішення центрального органу виконавчої влади, прийняте за результатами розгляду конкретної скарги, яка стосується процедури публічної закупівлі. На думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій зроблено помилковий висновок щодо протиправності спірного рішення, що може мати негативний вплив на практику здійснення закупівель товарів, робіт і послуг з метою забезпечення потреб держави та територіальних громад.

Разом із тим, зміст уточненої касаційної скарги є майже ідентичним тексту поданої первинної касаційної скарги, мотивування якої зводиться до переоцінки доказів по справі та зводяться до незгоди скаржника із висновками судів першої та апеляційної інстанцій за наслідками розгляду спірних правовідносин.

Висновок щодо застосування норм Закону України Про публічні закупівлі викладено у постанові Верховного Суду від 26 березня 2020 року по справі №826/498/17, у якій предметом спору було рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд касаційної інстанції надав правову оцінку застосуванню норм зазначеного Закону у такій категорії справ.

Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, суд дійшов висновку, що касаційна скарга Антимонопольного комітету України підлягає поверненню.

Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Враховуючи те, що заявником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 165 та частини другої статті 332 КАС України.

Керуючись статтями 169, 249, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі - повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: О.Р. Радишевська

С.А. Уханенко