Рішення

від 27.04.2020 по справі 570/6114/18

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/6114/18

Номер провадження 2/570/103/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за первісним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Шпанівське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Грейн-Експрес" , ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування його державної реєстрації, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Шпанівське" про визнання договору оренди недійсним, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 12.02.2010 р. між ПСП ШПАНІВСЬКЕ та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 передала позивачу у строкове платне користування земельну ділянку, площею 2,56 га кадастровий номер 5624689500:01:027:0286, яка розташована на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Строк дії договору становить 10 років. Зазначає, що у листопаді 2018 року ПСП ШПАНІВСЬКЕ , стало відомо про існування іншого договору оренди вищезазначеної земельної ділянки, укладеного між відповідачами: ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Грейн-Експрес . Вважаючи договір оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачами з явними порушеннями, представник позивача звернувся до суду з даним позовом та покликаючись на положення Закону України Про оренду землі та ст.ст. 93, 124, 210-211 Земельного кодексу України, згідно заяви про уточнення позовних вимог вх. 6755 від 25.04.2019 р. просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10.07.2018 р., укладений між ОСОБА_1 і ТзОВ Агро-Грейн-Експрес , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.08.2018 р. та скасувати його державну реєстрацію. Крім того, просить стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

ОСОБА_1 було подано зустрічну позовну заяву до ПСП ШПАНІВСЬКЕ про визнання договору оренди від 12.02.2010 р. недійсним. Зокрема, в обґрунтування зустрічної позовної заяви, позивачка за зустрічним позовом зазначає, що до березня 2019 року (отримання первісного позову ПСП ШПАНІВСЬКЕ ), їй не було відомо про наявність договору оренди земельної ділянки від 12.02.2010 р., укладеного нібито між нею та ПСП ШПАНІВСЬКЕ . Зазначає, що даний договір, акт приймання-передачі земельної ділянки, а також акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вона не підписувала. Підписи в долучених до первісного позову відомостях про нібито виплачену ПСП Шпанівське орендної плати також їй не належать. Додатково зазначає, договір укладений без її відома та її волевиявлення. А тому, просить визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 12.02.2010 р. між нею та ПСП ШПАНІВСЬКЕ недійсним та стягнути з позивача за первісним позовом судові витрати.

Представником ТОВ Агро-Грейн-Експрес було подано відзив на первісний позов, відповідно до якого позов не визнають. В обґрунтування заперечень, представник ТОВ Агро-Грейн-Експрес зазначає, що договір оренди земельної ділянки від 12.02.2010 не містить істотних умов. Зокрема, зазначає, що пунктом 2.3 договору оренди земельної ділянки від 12.02.2010 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у вигляді та у розмірі: до 3% від грошової оцінки землі грошима або при згоді сторін натуральною платою. Періодичність внесення орендної плати - до 1 січня щорічно . Зазначає, що таке формулювання розміру орендної плати у вигляді фрази до 3% від грошової оцінки землі , не дає можливості визначити точної суми в грошовому еквіваленті або точного порядку визначення цієї суми. Договір містить виправлення у вигляді двічі перекреслених цифр 1,5%, дописаної від руки фрази до 3%, без жодного застереження, що орендодавцю відомо про такі виправлення і його згоди на таке виправлення. Крім того, умови договору не містять навіть нижньої границі розміру орендної плати, тому неможливо визначити навіть мінімальний розмір орендної плати за таким договором. Також, зазначає, що договір не можна вважати таким, що містить визначений строк виплати орендної плати, оскільки формулювання до 1 січня щорічно не дає розуміння, яким чином буде здійснюватися орендна плата: до 1 січня за минулий щорічний період або до 1 січня за майбутній щорічний період. Крім того, зазначає, що спірний договір взагалі не містить вимог щодо індексації орендної плати. А тому, у зв`язку з вищенаведеним вважають, що вищезазначений договір є неукладеним в розумінні вимог ст.638 ЦК України. На підставі наведеного, просить відмовити у задоволенні первісного позову.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні заявлені вимоги підтримував, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити. В подальшому просив розгляд справи проводити без його участі. Згідно заяви вх.6010 від 27.04.2020 р. позовні вимоги підтримує, у задоволенні зустрічного позову просить відмовити.

Представник відповідача ТОВ Агро-Грейн-Експрес в судове засідання не з`явився повторно. Судом згідно з положеннями ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання було вжито належних заходів щодо його повідомлення про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні представник відповідача мав можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання жодного разу не з`явилась. Відповідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання було вжито належних заходів щодо її повідомлення про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідачка мала можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи.

Представник відповідачки ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась повторно. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання представник відповідачки є належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні представник відповідачки мав можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи.

Крім того, представник відповідачки неодноразово подавала клопотання про відкладення розгляду справи з метою проведення переговорів між сторонами для мирного врегулювання спору, однак доказів добровільної домовленості сторін щодо предмета спору учасниками справи надано не було.

Судом приймається до уваги, що за положеннями ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості проведення розгляду справи без участі сторін.

Суд вважає, що по справі є можливість ухвалити судове рішення на підставі наявних доказів.

Щодо клопотання позивачки за зустрічним позовом про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд зазначає наступне.

Одночасно з поданням зустрічної позовної заяви про визнання договору оренди недійсним, відповідачкою було заявлене відповідне клопотання про призначення експертизи. Однак, згідно науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, слідує, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Крім того, згідно ч. 1.3. вищезазначених науково-методичних рекомендацій, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Однак, всупереч зазначеному відповідачкою відповідних матеріалів суду надано не було. Крім того, в судове засідання позивачка за зустрічним позовом не з`являлася, ніяких обґрунтувань необхідності проведення даної експертизи не наводила. Тому суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання про призначення експертизи.

Суд зважає на ту обставину, що справа перебуває у провадженні тривалий час. Представники відповідачів та відповідачка за первісним позовом до суду неодноразово не з`являлися. В той же час суд вважає за необхідне та доцільне вирішити спір по суті, адже це сприятиме завданням цивільного судочинства.

Дослідивши докази, надані сторонами, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що первісний позов підлягає до задоволення, з урахуванням заяви представника позивача від 25.04.2019 р., а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з огляду на наступне.

Як встановлено судом ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 987647, виданого на підставі розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації від 29.12.2007 року за №994, належить земельна ділянка, загальною площею 2,69 га, кадастровий номер №1: 56:246:895:00:01:027:0286, №2: 56:246:895:00:01:001:0203, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

12.02.2010 р. між ПСП ШПАНІВСЬКЕ та ОСОБА_2 був укладений договір оренди вищезазначеної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Так, відповідно до п.1.1. договору оренди земельної ділянки, укладеного 12.02.2010 р. між ПСП ШПАНІВСЬКЕ та ОСОБА_1 , остання як орендодавець надала, а позивач як орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку, що знаходиться на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Згідно кадастрового плану земельних ділянок - додатку до договору оренди земельної ділянки, укладеного 12.02.2010 р. в оренду була передана земельна ділянка, загальною площею 2,69 га, зокрема: земельна ділянка, кадастровий номер: 56:246:895:00:01:027:0286, площею 2,56 га (рілля) та земельна ділянка, кадастровий номер: 56:246:895:00:01:001:0203, площею 0,13 га (сіножаті), цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до п.2.2. договору оренди земельної ділянки, договір укладений на термін 10 років, починаючи з дати його реєстрації.

Так, як вбачається з самого договору, він був зареєстрований у Рівненському міськрайонному відділі Рівненської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що відповідний запис у Державному реєстрі земель було внесено 12.02.2010 р. за №041060000136.

Тому, оскільки договір оренди земельної ділянки був укладений та зареєстрований 12.02.2010 р., то відповідно п.2.2, строк дії договору оренди земельної ділянки завершується 12.02.2020 року.

Приймаючи рішення щодо задоволення первісного позову, та відмови у задоволенні зустрічного позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Чинним законодавством визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та спеціальним законодавством. Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року

Відповідно до статті першої Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на день укладення договору оренди) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статті 13 цього Закону договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Зокрема, згідно із частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є:

- об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Так, відомості щодо об`єкта оренди визначені у розділі 1 договору оренди земельної ділянки від 12.02.2010 р.

Термін дії договору зазначено у п.2.2.

Водночас, представником ТОВ Агро-Грейн-Експрес у поданому відзиві на первісний позов, в обґрунтування заперечень зазначено, що договір оренди земельної ділянки від 12.02.2010 р. є неукладеним в розумінні вимог ст. 638 ЦК України, оскільки він не містить істотних умов, зокрема, розміру орендної плати, строку виплати орендної плати, вимог щодо індексації орендної плати.

Однак, суд не може погодитись з доводами представника відповідача з огляду на наступне.

За змістом ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі , однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 цього закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 22 цього Закону орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. При цьому, розрахунок в натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

З договору оренди земельної ділянки від 12.02.2010 р. вбачається, що п. 2.3. передбачено розмір орендної плати, який визначено у розмірі: до 3% від грошової оцінки землі грошима, або при згоді сторін, матеріальною платою.

Крім того, в даному пункті визначено і періодичність внесення орендної плати, строки якої окреслено періодом до 1 січня, щорічно.

Положення даного пункту містять і порядок внесення орендної плати, підстави та строки перегляду розміру орендної плати, а також відповідальність за порушення строків сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Крім того, відповідачкою ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві було зазначено, що орендної плати від ПСП ШПАНІВСЬКЕ вона не отримувала.

Однак, як вбачається з відомостей щодо продажу зерна в рахунок орендної плати за землю за 2017 рік, затвердженої директором та головним бухгалтером ПСП ШПАНІВСЬКЕ , відповідачка ОСОБА_1 отримала зерна 767 кг, гречки 10 кг, загальною вартістю 2819,3 грн., про що у відповідних графах відомостей проставлено її особистий підпис.

Належність даного підпису саме їй відповідачка не спростувала.

Крім того, в постановах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року (справа №6-94ц13), від 4 лютого 2015 року (справа №6-233цс14) та від 9 грудня 2015 року (№6-849цс15) міститься правовий висновок про те, що у справі про визнання недійсним договору оренди землі з підстав відсутності в ньому істотної умови, передбаченої частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі , необхідно встановити факт порушення права орендодавця у зв`язку з відсутністю в договорі істотних умов, визначити істотність цих умов, а також з`ясувати, у чому саме полягає порушення законних прав орендодавця.

В ході розгляду справи наявність порушення права орендодавця ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в договорі істотних умов встановлено не було.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до наступного висновку.

Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Так, оскільки правочин щодо оренди земельної ділянки, укладений 12.02.2010 між ПСП ШПАНІВСЬКЕ та ОСОБА_1 містить досягнення згоди щодо всіх істотних умов, про що сторони засвідчили, скріпивши договір особистими підписами, тому підстави визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.02.2010 - відсутні.

Щодо договору оренди земельної ділянки, укладеного 10 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Грейн-Експрес та ОСОБА_1 , який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.08.2018 року, суд зазначає наступне.

Встановлено, що 10 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Грейн-Експрес , з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, був укладений договір оренди земельної ділянки, предметом якого була та ж земельна ділянка, що є предметом договору оренди, укладеного 12.02.2010 року між ПСП ШПАНІВСЬКЕ , з одного боку, та ОСОБА_1 з другого боку. Зокрема, земельна ділянка, площею 2,5595 га, кадастровий номер: 5624689500:01:027:0286, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Так, як вбачається з матеріалів справи, вищезазначений договір був зареєстрований державним реєстратором Сапожинської сільської ради Корецького району Рівненської області Здрок Іриною Олександрівною, про що 15.08.2018 внесено відповідний запис у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право №27529186.

Додатково суд звертає увагу, що станом на дату звернення до суду з первісним позовом, договір оренди земельної ділянки, укладений 12.02.2010 року між ПСП ШПАНІВСЬКЕ та ОСОБА_1 не був припиненим, розірваним або скасованим.

Відповідно до статті 204 ЦК України , правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до положень ч.1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов`язків сторін, властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

Аналогічну правову позицію було висловлено у постанові Верховного Суду від 14 березня 2019 року у цивільній справі № 755/3903/17.

Як встановлено судом, під час укладення договору оренди земельної ділянки від 10 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Грейн-Експрес та ОСОБА_1 , в порушення вимог ч.1 ст. 230 ЦК України, ОСОБА_1 навмисно ввела другу сторону - ТОВ Агро-Грейн-Експрес в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

Зокрема, у п. 46 Прикінцевих положень договору оренди земельної ділянки від 10 липня 2018 року, зазначено, що орендодавець заявляє і гарантує, що до укладення цього договору нікому не передавав право користування земельною ділянкою за жодним видом правочинів.

Однак, як встановлено судом, належна Товариству з обмеженою відповідальністю Агро-Грейн-Експрес на підставі договору оренди від 10 липня 2018 земельна ділянка, кадастровий номер: 5624689500:01:027:0286, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, відповідно до договору оренди земельної ділянки, укладеного 12.02.2010 року між ПСП ШПАНІВСЬКЕ та ОСОБА_1 , перебуває у користуванні ПСП ШПАНІВСЬКЕ (строком до 12.02.2020 року.)

Отже, зважаючи, що одна сторона правочину, зокрема ОСОБА_1 , ввела іншу сторону правочину, зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Грейн-Експрес в оману шляхом надання свідомо неправдивих відомостей про об`єкту договору оренди, які становлять істотне значення, то такий правочин необхідно визнати недійсним.

За таких обставин, суд вважає, що заявлений первісний позов є обґрунтованим, доведеним та підлягає до задоволення, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Розподіл між сторонами судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, з урахуванням відстрочення позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 сплати судового збору, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Шпанівське"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Грейн-Експрес" , ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування його державної реєстрації - задоволити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 2,56 га, з кадастровим номером 5624689500:01:027:0286 від 10.07.2018 р., укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Грейн-Експрес , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.08.2018 року та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнути, пропорційно, з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Грейн-Експрес на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "ШПАНІВСЬКЕ" 1762 грн. 00 коп. судових витрат (судовий збір), по 881 грн. з кожного.

Відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Шпанівське" про визнання договору оренди недійсним.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач: Приватне сільськогосподарське підприємство "ШПАНІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 30661922, юридична адреса: вул. Шевченка, 16 Б, с. Великий Олексин Рівненського району Рівненської області)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Грейн-Експрес (код ЄДРПОУ 38318926, юридична адреса: вул. Заводська, 18, с. Шпанів Рівненського району Рівненської області)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Повний текст судового рішення складено 07.05.2020 р.

Суддя Гнатущенко Ю.В.