Ухвала

від 12.05.2020 по справі 659/724/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 травня 2020 року

м. Київ

справа № 659/724/18

провадження № 61-7766ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 06 грудня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 березня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Аграрій , третя особа - Нижньоторгаївська сільська рада Нижньосірогозького району Херсонської області, про визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати недійсним договір оренди землі від 24 грудня 2012 року без номеру щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 :02:003:0026 площею 8,9203 га, яка їй належить.

05 листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про зміну предмету позову та просила визнати недійсними договір оренди землі та акт прийому-передачі земельної ділянки від 24 грудня 2012 року без номера, укладений між нею та відповідачем; витребувати вказану земельну ділянку у відповідача та скасувати державну реєстрацію вказаного договору оренди земельної ділянки.

Нижньосірогозький районний суд Херсонської області рішенням від 06 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 04 березня 2020 року, в задоволенні позову відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства Аграрій 5 000 грн витрати за надання правової допомоги.

05 травня 2020 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 06 грудня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 березня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

ОСОБА_1 в касаційній скарзі зазначено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що відповідно до пункту 12 розділу І Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) розділ XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки касаційну скаргу подано 05 травня 2020 року, тобто під час дії карантину, а тому строк подання касаційної скарги не пропущено.

Разом із цим, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.

Крім цього, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовну заяву подано у липні 2018 року, а заяву про зміну предмету позову подано у листопаді 2019 року, тому ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 921 грн) (підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній станом на час подання заяви про зміну предмету позову у даній справі).

Судовий збір за подання касаційної скарги за три вимоги немайнового характеру (визнання недійсними договору оренди землі та акта прийому-передачі земельної ділянки від 24 грудня 2012 року, скасування державної реєстрації вказаного договору оренди земельної ділянки) становить 4 610,40 грн (768,40 грн х 3 х 200 %).

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

З касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень неможливо встановити вартість витребуваного майна (земельної ділянки), тому заявнику необхідно надати суду докази на підтвердження вартості земельної ділянки та, виходячи із розрахованої до неї суми, сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до положень Закону України Про судовий збір .

Судовий збір за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру (витребування земельної ділянки) з урахування вартості спірної земельної ділянки має становити не менше 1 536,80 грн (1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 200 %).

Отже, судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку має становити не менше 6 147,20 грн (4 610,40 грн + 1 536,80 грн).

Згідно з квитанцією від 31 березня 2020 року № 34023 ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 409,60 грн.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 слід доплатити судовий збір за подання касаційної скарги не менше ніж 4 737,60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у розмірі 4 737,60 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету -22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055); Символ звітності банку - 207.

У графі Призначення платежу обов`язково необхідно вказати: *;101;

---

(реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи); судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний цивільний суд).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення) або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 06 грудня 2019 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 04 березня 2020 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 06 грудня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 березня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев