Постанова

від 07.05.2020 по справі 905/2486/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2020 р. Справа № 905/2486/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Стойка О.В.,

за участі секретаря судового засідання Полупан Ю.В.,

за участі представників:

стягувача (ПАТ "Аграрний фонд") - не з`явився;

боржника (ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агроінвест") - не з`явився;

Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) - не з`явився;

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) (вх. № 794Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20 лютого 2020 року по справі № 905/2486/15, винесену за результатами розгляду скарги стягувача - ПАТ "Аграрний фонд" від 23.01.2020 № 02-08/1/145 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) у виконавчому провадженні ВП № 52018613 щодо виконання наказу по справі № 905/2486/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агроінвест", с. Кам`янка Ясинуватського району Донецької області,

про стягнення заборгованості в сумі 379970,17 грн, з яких: 279496,00 грн сума попередньої оплати та 100474,17 грн 24% річних,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.12.2015 по справі № 905/2486/15 задоволено позовні вимоги ПАТ "Аграрний фонд" до ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агроінвест". Стягнуто з боржника на користь стягувача 279496,00 грн попередньої оплати, 100474,17 грн 24% річних та 5699,56 грн судового збору (т. 1 а.с. 151-153).

Після набрання зазначеним рішенням законної сили на його примусове виконання Господарським судом Донецької області 29.12.2015 видано накази: 1) про стягнення з ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агроінвест" на користь ПАТ "Аграрний фонд" суми попередньої оплати у розмірі 279496 грн та 24% річних в розмірі 100474,17 грн (т. 1 а.с. 155); 2) про стягнення з ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агроінвест" на користь ПАТ "Аграрний фонд" витрат по сплаті судового збору в розмірі 5699,56 грн (т. 1 а.с. 156).

21.07.2016 головним державним виконавцем Ясинуватського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Філончук Д.П. на підставі відповідної заяви стягувача - ПАТ "Аграрний фонд" від 21.07.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52018613 з примусового виконання наказу від 29.12.2015 у справі № 905/2486/15 про стягнення з ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агроінвест" на користь ПАТ "Аграрний фонд" суми попередньої оплати у розмірі 279496 грн та 24% річних в розмірі 100474,17 грн.

У подальшому вказане виконавче провадження було передане на виконання до Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області в межах зведеного виконавчого провадження щодо боржника - ТОВ "СП "Агроінвест", що підтверджується Інформацією про виконавче провадження станом на 27.01.2020.

11.09.2017 постановою в.о. начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Бутко О.В. про передачу виконавчого провадження (т. 3 а.с. 24-25) за поданням начальника відділу примусового виконанні рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буханцева О.В. (т. 3 а.с. 26-27) у зв`язку зі складністю та необхідністю організувати неупереджене виконання виконавчих документів, зведене виконавче провадження про стягнення з ТОВ "СП "Агроінвест" було передане з Приморського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області до Відділу примусового виконанні рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

На виконання зазначеної постанови 15.09.2017 державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області Мироненко І.В. винесено постанову про виведення виконавчого провадження по справі № 905/2486/15 зі складу зведеного виконавчого провадження та про передачу його до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Постановою про прийняття виконавчого провадження від 18.09.2017 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Григорян Г.Ю. прийняв до виконання вказане виконавче провадження.

27.09.2017 у зв`язку з тим, що на примусовому виконанні у відділі знаходиться декілька виконавчих проваджень стосовно боржника - ТОВ "СП "Агроінвест", зокрема виконавчі провадження ВП № 52018914, ВП 52018613 та ВП 50787554, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Григорян Г.Ю. винесено постанову про об`єднання вказаних виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 54796105.

Наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2019 № 3173/5 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" ліквідовано територіальні органи Міністерства юстиції, зокрема Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області, та утворено міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, зокрема Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), до складу якого увійшов Відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

У зв`язку з наведеним виконавче провадження з примусового виконання наказу від 29.12.2015 у справі № 905/2486/15 було передане на виконання державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), зокрема постановою від 21.12.2019 вказане виконавче провадження виведене зі складу зведеного виконавчого провадження, постановою від 05.01.2020 здійснено передачу виконавчого провадження та постановою від 09.01.2020 виконавче провадження прийнято на виконання головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Григорян Г.Ю.

Постановами головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Григорян Г.Ю. від 14.02.2020, з посиланням на те, що на примусовому виконанні у відділі знаходиться декілька виконавчих проваджень стосовно боржника - ТОВ "СП "Агроінвест", об`єднано вказані виконавчі провадження у зведене виконавче провадження № 61290431 та приєднано до нього виконавче провадження з примусового виконання наказу від 29.12.2015 у справі № 905/2486/15.

Згідно з поясненнями державного виконавця, викладеними в доповненні до заперечення на скаргу стягувача, необхідність виведення виконавчого провадження зі складу зведеного виконавчого провадження у кожному випадку була обумовлена технічною особливістю роботи Автоматизованої системи виконавчого провадження, проте ці виведення жодним чином не вплинули на сам процес виконавчого провадження.

Разом з тим, 29.01.2020 до Господарського суду Донецької області надійшла скарга стягувача - ПАТ "Аграрний фонд" від 23.01.2020 № 02-08/1/145 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Григорян Г.Ю. по виконавчому провадженні з виконання наказу по справі № 905/2486/15 (т. 1 а.с. 160-164), в якій стягувач просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні № 52018613 та зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вжити у виконавчому провадженні № 52018613 усіх, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 29.12.2015.

В обгрунтування скарги стягувач посилається на те, що в період з 18.09.2017 до моменту звернення з цією скаргою, всупереч приписів ст. 3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів та ч. 2 ст. 48, абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Григорян Г.Ю. не було здійснено всіх належних виконавчих дій щодо направлення запитів з метою виявлення, розшуку майна та грошових коштів боржника, а також щодо накладання арештів на майно та грошові кошти боржника. Посилається на відсутність в Автоматизованій системі виконавчого провадження інформації про вчинення державним виконавцем виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 52018613 щодо проведення перевірки майнового стану боржника відповідно до вимог п. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" протягом 2018-2019 років. Зазначає, що державним виконавцем у порушення пп. 18, 19 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" не здійснено жодних дій щодо отримання пояснень за фактами невиконання рішень з боку матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб, відсутнє звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням, притягнення осіб до відповідальності за порушення, вчинені під час виконавчого провадження. В якості доказів до скарги стягувач надає належно засвідчені копії листа начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 10.12.2019 № 22842 (т. 1 а.с. 199-200) та Інформації про виконавче провадження ВП № 52018613 з Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 27.01.2020.

12.02.2020 стягувач - ПАТ "Аграрний фонд" звернувся до Господарського суду Донецької області із заявою про уточнення скарги на бездіяльність державного виконавця, в прийнятті якої Господарським судом Донецької області відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 по справі № 905/2486/15 (суддя Устимова А.М.) скаргу стягувача на бездіяльність державного виконавця задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) в частині своєчасності та періодичності перевірки майнового стану боржника: виявлення рахунків боржника, відкритих у банках, наявності у власності боржника нерухомого майна та транспортних засобів. Зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) здійснити дії, направлені на отримання інформації щодо перевірки майнового стану боржника, а саме: виявлення рахунків боржника, відкритих у банках та наявності у власності боржника нерухомого майна та транспортних засобів. У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовлено.

Ухвалу мотивовано тим, що державним виконавцем не вживалося всіх передбачених законом заходів щодо вчасного та повного виконання рішення суду, шляхом розшуку майна, на яке можна звернути стягнення, направлення до всіх органів влади запитів, які відповідно до законодавства володіють інформацією про наявність майна. В період з 18.09.2017 до моменту розгляду скарги на дії державного виконавця виконання наказу від 29.12.2015 по справі № 905/2486/15 здійснювалось одним і тим же державним виконавцем - Григорян Г. Ю. в межах зведеного виконавчого провадження, але, в порушення приписів ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець більш як півтора роки не здійснював періодичних перевірок майнового стану боржника з метою виявлення рахунків боржника, наявності у власності боржника нерухомого майна та транспортних засобів. Також, в порушення ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем більш як півтора роки не здійснювались дії, направлені на безспірне списання грошових сум шляхом направлення платіжних доручень відповідним банкам. В матеріалах справи також відсутні докази направлення державним виконавцем після 29.07.2019 запитів на адресу Регіонального сервісного центру МВС України у Донецькій області з метою визначення наявності у власності боржника транспортних засобів та доказів на підтвердження здійснення дій, направлених на виявлення нерухомого майна, яке рахується за боржником згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та Державного реєстру Іпотек. Крім того, дані про накладання арештів на грошові кошти боржника (постанова від 27.10.2017) та на майно боржника (постанова від 13.11.2017) не внесені державним виконавцем до Автоматизованої системи виконавчого провадження. Суд дійшов висновку, що зазначені обставини свідчать про наявність протиправної бездіяльності з боку державного виконавця, тому визнав неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо виконання наказу по справі № 905/2486/15 від 29.12.2015 в частині своєчасності та періодичності перевірки майнового стану боржника: виявлення рахунків боржника, відкритих у банках, наявності у власності боржника нерухомого майна та транспортних засобів, та зобов`язав державного виконавця здійснити дії, направлені на отримання інформації щодо перевірки майнового стану боржника, а саме: виявлення рахунків боржника, відкритих у банках та наявності у власності боржника нерухомого майна та транспортних засобів. У задоволенні іншої частини вимог скарги судом відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Григорян Г.Ю. засобами поштового зв`язку звернувся 06.03.2020 до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 по справі № 905/2486/15, відмовити в задоволенні скарги стягувача - ПАТ "Аграрний фонд" від 23.01.2020 № 02-08/1/145 на бездіяльність державного виконавця в повному обсязі, а також просить поновити строк на подачу апеляційної скарги, з посиланням на те, що оскаржувану ухвалу отримано 28.02.2020.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що дії державного виконавця під час виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 29.12.2015 по справі № 905/2486/15 повністю відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Не погоджується з висновком суду в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо своєчасності на періодичності перевірки майнового стану боржника: виявлення рахунків боржника, відкритих у банках, наявності у власності боржника нерухомого майна та транспортних засобів. Посилається на те, що державний виконавець при направленні запитів щодо виявлення майна боржника до відповідних обліково-реєстраційних установ постійно дотримується періодичності направлення, яка встановлена Законом. Платіжні вимоги державним виконавцем надсилаються для примусового стягнення до банківських установ лише при наявній інформації про відкриття нових рахунків боржником. По даному виконавчому провадженні нові рахунки боржник не відкривав, оскільки з серпня 2014 року він не здійснював ніякої діяльності. Зазначає, що відповідно до положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, доступ до інформації Системи сторонам виконавчого провадження забезпечується через інструменти електронної ідентифікації відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги , а також через ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження, який

зазначається в довідці про реєстрацію виконавчого документа та постанові

про відкриття виконавчого провадження. Система забезпечує: можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із значенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації (лише процесуальні дії вчинені державним виконавцем).

Також державний виконавець в апеляційній скарзі просить розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 у справі № 905/2486/15 (вх. № 794Д/3) зазначену апеляційну скаргу залишено без руху на підставі п. 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259 та чч. 2, 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, та надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 у справі № 905/2486/15 (вх. № 794Д/3) задоволено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою державного виконавця, встановлено строк до 27.04.2020 для подання стягувачем та боржником відзивів на апеляційну скаргу та подання учасниками справи заяв та клопотань по апеляційній скарзі, призначено справу до розгляду на 28.04.2020 о 12:45 год.

На виконання зазначеної ухвали стягувач - ПАТ "Аграрний фонд" засобами поштового зв`язку надав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами державного виконавця, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що суд повно та всебічно дослідивши всі матеріали справи та дійшов вірного висновку, що державною виконавчою службою не спростовано, а матеріали справи не містять доказів вжиття державним виконавцем усіх передбачених законом заходів, спрямованих на вчасне і повне виконання рішення суду у цій справі, шляхом розшуку майна, на яке можна звернути стягнення, а також доказів про направлення до всіх органів влади запитів, які відповідно до законодавства володіють інформацією про наявність майна у боржника. Посилається на протиправну бездіяльність державного виконавця в частині періодичності перевірки майнового стану боржника, виявлення рахунків боржника, наявності у власності боржника нерухомого майна та транспортних засобів, що є порушенням приписів ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Також стягувач у відзиві на апеляційну скаргу просить розглянути апеляційну скаргу без участі його представника у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами.

Боржник - ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агроінвест" не надав відзив, заяви та клопотання по апеляційній скарзі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 у справі № 905/2486/15 (вх. № 794Д/3) відкладено розгляд апеляційної скарги на 07.05.2020 об 11:30 год.

Зазначену ухвалу 29.04.2020 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а її копії направлено поштовими рекомендованими листами з повідомленнями на адреси державного виконавця, стягувача і боржника, а також електронними листами - на адреси електронних поштових скриньок стягувача та державного виконавця. Вказані електронні листи були прочитані адресатами, що підтверджується відповідними роздруківками звітів про прочитання електронних листів (т. 4 а.с. 110, 111).

Крім того, 28.04.2020 на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу Судова влада України у підрозділі Повідомлення для учасників судового процесу розділу Громадянам опубліковано повідомлення про відкладення на 07.05.2020 об 11:30 год. розгляду апеляційної скарги по справі № 905/2486/15 (вх. № 794Д/3), що підтверджується роздруківкою вказаного повідомлення (т. 4 а.с. 107). Таким чином, судом апеляційної інстанції здійснено всіх необхідних та можливих заходів щодо належного повідомлення боржника про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Боржник - ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агроінвест" свого представника в судове засідання 07.05.2020 не направив, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав.

У відповідності до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України та те, що явка сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду справи впродовж розумного строку, судова колегія дійшла висновку про можливість здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника боржника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи, викладені в апеляційній скарзі державного виконавця та відзиві стягувача на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, а також повноту встановлених судом обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги державного виконавця, виходячи з наступного.

Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст.ст. 6, 19 Конституції України, органи державної виконавчої влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частина 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, до яких, зокрема, відносяться і накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника врегульовано ст. 30 Закону України Про виконавче провадження . Відповідно до вимог зазначеної статті, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

При цьому законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. В таких випадках (оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій) згідно з ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

За змістом ст.ст. 339, 340 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 30, 74 Закону України Про виконавче провадження , скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження з примусового виконання судових рішень у господарських справах щодо одного боржника, ухвалених за правилами лише господарського судочинства, підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 911/100/18, від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц, від 12.09.2018 у справі № 906/530/17, від 17.10.2018 у справах № 927/395/13 та № 5028/16/2/2012, від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17, від 13.02.2019 у справі № 808/2265/16, від 10.04.2019 у справі № 908/2520/16.

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з 18.09.2017 по теперішній час виконання наказу від 29.12.2015 по справі № 905/2486/15 здійснюється одним і тим же державним виконавцем - Григорян Г. Ю. в межах зведеного виконавчого провадження ВП 61290431, в якому об`єднано виконавчі провадження ВП 50787554, ВП 52018613, ВП 52018914 по наказам господарських судів. Отже, скарга стягувача - ПАТ Аграрний фонд на бездіяльність державного виконавця у цій справі підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про виконавче провадження , заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (ч. 1 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження ).

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (чч. 1, 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження ).

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту (чч. 3, 7 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження ).

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження , реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

У відповідності до ч. 4 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження , рішення державних виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Згідно з пунктом 2 розділу І Загальні положення Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5:

- автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу;

- Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5 Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2003 за № 388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28.04.2015 № 614/5 Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за № 478/26923;

- Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу І Загальні положення Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, державні виконавці органів державної виконавчої служби є реєстраторами Системи; сторони виконавчого провадження є користувачами системи.

Доступ до Системи реєстраторів та користувачів (крім сторін виконавчого провадження) здійснюється з використанням ідентифікаторів доступу, що надаються адміністратором Системи на підставі відповідних договорів, а також з використанням кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, що є сумісними з програмним забезпеченням Системи. Отримання кваліфікованого електронного підпису у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг здійснюється самостійно (п. 5 розділу І Загальні положення Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження).

Порядок внесення відомостей щодо здійснення виконавчого провадження до Системи визначено в розділі ІV Внесення до Системи відомостей щодо здійснення виконавчого провадження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, згідно з яким:

1. Державний виконавець після отримання виконавчого документа у строки, встановлені Законом України Про виконавче провадження , приймає рішення про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

2. Виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

3. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

4. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

5. Документ виконавчого провадження, який направляється у паперовому вигляді, формується виконавцем у Системі до друку та вноситься до журналу реєстрації вихідної кореспонденції протягом 24 годин з моменту формування. Документ виконавчого провадження в паперовому вигляді передається державним виконавцем на відправку відповідальній особі органу державної виконавчої служби протягом 24 годин з моменту його формування. Платіжні вимоги підлягають внесенню відповідальною особою органу державної виконавчої до журналу реєстрації вихідної кореспонденції не пізніше наступного робочого дня з моменту виготовлення.

6. Документ виконавчого провадження, який направляється в електронному вигляді, формується виконавцем у Системі із накладенням кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, та реєструється в журналі реєстрації вихідної кореспонденції.

7. У разі необхідності передачі виконавчого документа або виконавчого провадження від одного органу державної виконавчої служби до іншого виконавець обирає в Системі відповідний орган державної виконавчої служби та реєструє таку передачу. Постанова про передачу виконавчого документа (виконавчого провадження) формується Системою автоматично. З моменту реєстрації передачі виконавчого документа (виконавчого провадження) Система унеможливлює реєстрацію виконавчих дій за цим виконавчим документом (виконавчим провадженням) виконавцем, який його передав, крім реєстрації скасування передачі виконавчого документа (виконавчого провадження). Відповідальна особа органу державної виконавчої служби після отримання виконавчого документа (матеріалів виконавчого провадження) в паперовому вигляді вносить відомості про отримання виконавчого документа (матеріалів виконавчого провадження) до Системи. В органі державної виконавчої служби переданий(е) виконавчий документ (виконавче провадження) розподіляється Системою в порядку, встановленому розділом ІІІ цього Положення. Державний виконавець, на якого розподілено виконавчий документ (виконавче провадження), вносить до Системи відомості про прийняття виконавчого документа (виконавчого провадження) не пізніше наступного робочого дня з дня його отримання. Постанова про прийняття виконавчого документа (виконавчого провадження) формується Системою автоматично.

8. У разі зміни найменування органу державної виконавчої служби перереєстрація виконавчих проваджень в Системі не здійснюється. Система забезпечує відображення відомостей про зміну найменування органу державної виконавчої служби.

Порядок отримання інформації із Системи сторонами виконавчого провадження регулює Розділ VІ Доступ до Системи та отримання інформації із Системи Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 2 розділу VІ Доступ до Системи та отримання інформації із Системи Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, доступ до інформації Системи сторонам виконавчого провадження забезпечується через інструменти електронної ідентифікації відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги , а також через ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження, який зазначається в довідці про реєстрацію виконавчого документа та постанові про відкриття виконавчого провадження.

Система забезпечує: можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації; доступ сторонам виконавчого провадження до документів виконавчого провадження.

Під час формування запиту на онлайн-сплату відображається загальна заборгованість за виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника за виконавчим провадженням, основної винагороди приватного виконавця.

Згідно з п. 3 розділу VІ Доступ до Системи та отримання інформації із Системи Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, інформація із Системи щодо виконавчого провадження надається сторонам виконавчого провадження шляхом перегляду в електронному вигляді з можливістю її пошуку, узагальнення та формування за відповідними параметрами, а також шляхом формування інформаційної довідки та її друку.

В інформаційній довідці із Системи, що надається сторонам виконавчого провадження, зазначаються відомості про дії з реєстрації вхідної, вихідної кореспонденції та про рішення, виконавчі дії (в тому числі змінені та видалені) з відображенням дати та часу прийняття рішення і здійснення відповідних дій у Системі.

Зважаючи на викладене, відомості про вчинення виконавчих дій, які відображені в інформації про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, за відсутності доказів зворотного, є достовірними та повними.

В наданій стягувачем інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження щодо перебігу виконавчого провадження по даній справі відсутні відомості про вчинення державним виконавцем виконавчих дій щодо накладання арештів, направлення запитів щодо виявлення майна боржника, наявності відповідей на запити, неможливо встановити порядок виконання дії (наприклад, провадження виводиться зі складу зведеного, а інформація щодо об`єднання в зведене провадження відсутня), що є порушенням наведених вище норм чинного законодавства та свідчить про бездіяльність державного виконавця в цій частині.

Разом з тим, державним виконавцем Григорян Г.Ю. до матеріалів справи надано:

- постанову від 27.10.2017 про накладення арешту на грошові кошти боржника, які містяться на рахунках Краматорської філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Краматорськ, Донецького регіонального управління ПАТ КБ "Приватбанк", Філії Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" м. Краматорськ, в межах суми 540312,39 грн, що стягується у зведеному виконавчому провадженні, до якої входять, зокрема суми попередньої оплати в розмірі 279496 грн та 24% річних у розмірі 100474,17 грн, стягнуті наказом від 29.12.2015 у справі № 905/2486/15; вказана постанова направлена відповідним банківським установам для виконання;

- постанову від 13.11.2017 про накладення арешту на майно боржника в межах суми, що стягується у зведеному виконавчому провадженні 540312,39 грн, до якої входять, зокрема суми попередньої оплати в розмірі 279496 грн та 24% річних у розмірі 100474,17 грн; на підставі вказаної постанови 13.11.2017 на все рухоме майно боржника накладено заборону щодо його відчуження, що підтверджується відповідним Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Тобто, державним виконавцем Григорян Г. Ю . після прийняття 18.09.2017 виконавчого провадження до виконання в межах зведеного виконавчого провадження були здійснені виконавчі дії щодо накладення арешту на майно та грошові кошти боржника, тому посилання стягувача - ПАТ "Аграрний фонд" на те, що державним виконавцем в межах виконання наказу від 29.12.2015 у справі № 905/2486/15 не здійснювались виконавчі дії щодо накладення арешту на майно та грошові кошти боржника спростовується матеріалами справи.

За приписами ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує державний виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією (чч. 2, 3 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження ).

Державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу, якщо транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку (п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження ).

Державним виконавцем Григорян Г.Ю. під час виконавчого провадження, з метою розшуку майна боржника - ТОВ "СП "Агроінвест" були направлені численні запити до відповідних обліково-реєстраційних установ та реєстрів, від яких в подальшому надходили відповіді.

Зокрема, для виявлення рахунків боржника державний виконавець направив запити: від 20.09.2017 запит № 31206295; від 26.10.2017 запит № 32250886; від 13.11.2017 запит № 32891800; від 14.11.2017 запит № 32930830 та від 20.06.2018 запит № 41688795.

Але в подальшому, державний виконавець в порушення ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" запитів з метою виявлення рахунків боржника не направляв більш як півтора роки, що свідчить про протиправну бездіяльність державного виконавця в цій частині.

Статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено обов`язок державного виконавця направляти платіжні доручення для безспірного списання суми боргу не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту, а в подальшому - не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

На виконання вимог цієї статті державний виконавець Григорян Г.Ю. наклав арешт на рахунки боржника в банках, в яких були виявлені рахунки, та направив до цих банків платіжні доручення для безспірного списання суми боргу в межах суми, що стягується у зведеному виконавчому провадженні, зокрема, платіжні доручення від 14.11.2017, 07.02.2018 та 10.07.2018, які були частково оплачені на суму 388,93 грн. Зазначені грошові кошти на підставі відповідних розпоряджень державного виконавця були направлені на погашення витрат на проведення виконавчих дій в порядку, передбаченому ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження".

Проте в подальшому більш ніж півтора роки державним виконавцем не здійснювались дії щодо безспірного списання грошових сум шляхом направлення платіжних доручень відповідним банкам у зв`язку з відсутністю інформації щодо наявності коштів на виявлених рахунках боржника.

Державним виконавцем Григорян Г.Ю. з метою виявлення майна боржника в період з 18.09.2017 до дати звернення стягувача зі скаргою на бездіяльність державного виконавця були направлені наступні запити:

- 12.02.2018 - на адреси: Регіонального сервісного центру МВС України у Донецькій області; Державіаслужби України; Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області та Державної служби інтелектуальної власності України;

- 11.07.2018 - на адреси: Регіонального сервісного центру МВС України у Донецькій області; Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області; Маріупольської філії ДП "Адміністрація морських портів України"; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; Головного управління Держпраці у Донецькій області; Українського агентства з авторських та суміжних прав; Державної служби України з безпеки на транспорті та Головного управління регіональної статистики;

- 29.07.2019 - на адреси Регіонального сервісного центру МВС України у Донецькій області; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Маріупольської філії ДП "Адміністрація морських портів України"; Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; Державіаслужби України; Українського агентства з авторських прав та суміжних прав та Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області;

- 22.01.2020 - на адреси Державіаслужби України; Українського агентства з авторських прав та суміжних прав; Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області; Маріупольської філії ДП "Адміністрація морських портів України"; Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Враховуючи, що станом на час винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали від 20.02.2020 не сплинув встановлений ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" тримісячний строк з моменту направлення останнього запиту щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав до: Державіаслужби України; Українського агентства з авторських прав та суміжних прав; Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області; Маріупольської філії ДП "Адміністрація морських портів України"; Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (22.01.2020), посилання стягувача на бездіяльність державного виконавця в цій частині не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи.

Разом з тим, оскільки 22.01.2020 державним виконавцем запит на адресу Регіонального сервісного центру МВС України у Донецькій області з метою визначення наявності у власності боржника транспортних засобів не направлявся, останній такий запит був направлений 29.07.2019, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність протиправної бездіяльності з боку державного виконавця в цій частині, тому скарга стягувача на бездіяльність державного виконавця в зазначеній частині підлягає задоволенню.

Крім того, державним виконавцем в порушення вимог ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження не надано належних доказів на підтвердження здійснення дій, направлених на виявлення нерухомого майна, яке рахується за боржником згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та Державного реєстру Іпотек.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надана державним виконавцем до заперечень на скаргу стягувача інформаційна довідка про відсутність у боржника прав власності на нерухоме майно та відповідні заборони щодо його відчуження, є неналежним доказом, оскільки з Витягу, який додано до зазначеної інформаційної довідки, не представляється можливим встановити, з якого саме реєстру сформований цей витяг, адже він не має початку та не містить дати формування, що унеможливлює встановлення актуальності зазначеної в цьому документі інформації та як ця довідка стосується виконавчого провадження, яке є предметом розгляду по даній справі.

Пунктом 18 частини 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачене право державного виконавця вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Тобто витребування належних пояснень з боку керівництва або посадових осіб підприємства боржника за фактами невиконання рішень є правом, а не обов`язком державного виконавця, цей засіб використовується останнім виключно у разі необхідності за власним переконанням.

Державним виконавцем до матеріалів справи були надані пояснення директора боржника - ТОВ "СП "Агроінвест", копія довідки про прийняття та реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та висновку Донецької торгово-промислової палати від 30.09.2014 № 2408/1/12.12-03.

З пояснень директора ТОВ СП Агроінвест Кюрджиєва С.П. вбачається, що вони надані на звернення відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в межах, у тому числі, й даного виконавчого провадження.

У поясненнях зазначено, що внаслідок проведення антитерористичної операції на сході України та у зв`язку з початком бойових дій на території с. Кам`янка Ясинуватського району Донецької області, де розташовані сільськогосподарські угіддя боржника - ТОВ СП Агроінвест , з 20.07.2014 товариство припинило господарську діяльність, все майно і посіви сільськогосподарських культур були втрачені. Доступ на земельні ділянками підприємства був заборонений військовослужбовцями ЗСУ на підставі того, що вони знаходяться безпосередньо на лінії зіткнення. Всі працівники і керівництво підприємства були евакуйовані на інші території. 20.08.2015 СВ Дружківського МВ зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань заява (повідомлення) і розпочато досудове розслідування про кримінальне правопорушення за фактом пошкодження майна згідно ст. 194 ч. 2 Кримінального кодексу України (реєстраційний № 12015050260001125). Згідно з Висновком Донецької торгово-промислової палати від 30.09.2014 № 2408/1/12.12-03, зазначені події були кваліфіковані як форс-мажорні обставини в питанні неможливості з 20.07.2014 виконання боржником в строк своїх обов`язків перед стягувачем.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів

Частинами 1-4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Отже, Господарським процесуальним кодексом України чіткого визначення в обмеженні у праві виїзду за межі України саме керівника боржника - юридичної особи до виконання зобов`язань не встановлено.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, а не зобов`язаний використовувати вказану виконавчу дію виключно у разі належних підстав для її застосування, визначених Законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України (за винятком обмежень, які встановлюються законом).

Отже, нормами чинного законодавства України передбачаються юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявність факту невиконання зобов`язань, а саме: за ухилення від їх виконання. Факт невиконання судового рішення не є підставою для постановлення ухвали суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Аналіз вищенаведених правових норм свідчить, що важливим моментом у прийнятті рішення про внесення державним виконавцем відповідного подання є підтвердження та доведення факту свідомого ухилення боржника від виконання рішення.

Ухилення боржника від виконання зобов`язання є оціночним поняттям.

Означене поняття варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли у нього є всі реальні можливості виконати цей обов`язок (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Матеріали виконавчого провадження, що містяться в матеріалах справи, не містять доказів на підтвердження того, що керівник боржника свідомо здійснює дії або бездіяльність щодо невиконання рішення за наявності у нього реальної можливості його виконання.

Згідно витягу з ЄДР, що міститься в матеріалах справи, адресою боржника є 86000, Донецька область , Ясинуватський район, селище Кам`янка, вулиця Свободи, будинок 1 Б.

Місцезнаходження підприємства на даний час на території, що є територією розмежування внаслідок проведення антитерористичної операції на сході України, дані щодо перереєстрації підприємства відсутні.

З пояснень директора ТОВ СП Агроінвест вбачається, що товариство припинило господарську діяльність з 20.07.2014, все майно і посіви сільськогосподарських культур втрачені. Доступ на земельні ділянки підприємства був заборонений військовослужбовцями ЗСУ на підставі того, що вони знаходяться безпосередньо на лінії зіткнення.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання стягувача на бездіяльність державного виконавця в цій частині є безпідставним.

Крім того, згідно зі ст. 382 Кримінального кодексу України Невиконання судового рішення :

Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 76 Закону України Про виконавче провадження передбачає відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог цього Закону, згідно з якою за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, передумовою застосування кримінальної відповідальності є наявність підтверджених фактів умисного невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Відповідно, наявність чи відсутність факту умисного невиконання рішення або перешкоджання їх виконанню є оціночним поняттям, яке базується на документально підтверджених даних матеріалів виконавчого провадження, за наслідками дослідження яких складається відповідний акт державного виконавця про порушення та має місце звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

У даному випадку відповідний акт державним виконавцем не складався за відсутності належних підстав. Доказів протилежного суду не надано.

На підставі зазначеного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилання стягувача на наявність в діях державного виконавця протиправної бездіяльності в частині не отримання пояснень за фактами невиконання рішень з боку матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб, відсутності звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням, відсутності притягнення осіб до відповідальності за порушення, вчинені під час виконавчого провадження.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до чч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписами чч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права. Наведені державним виконавцем в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права. Тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 у справі № 905/2486/15.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ч. 2 ст. 254, п. 25 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 269, 270, 271, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20 лютого 2020 року по справі № 905/2486/15 (вх. № 794Д/3) залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 20 лютого 2020 року по справі № 905/2486/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п. 2 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.05.2020

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.В. Стойка