Постанова

від 15.10.2020 по справі 905/2486/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/2486/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Зуєва В. А., Багай Н. О.,

здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2020 (судді: Пелипенко Н. М. - головуючий, Барбашова С. В., Стойка О. В.) та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 (суддя Устимова А. М.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" від 23.01.2020 № 02-08/1/145 на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агроінвест"

про стягнення заборгованості в сумі 379 970, 17 грн

В С Т А Н О В И В:

1. Фабула справи

1.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.12.2015 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" (далі - ПАТ "Аграрний фонд", стягувач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агроінвест" (далі - ТОВ "СП "Агроінвест", боржник), стягнуто з відповідача 279 496,00 грн попередньої оплати, 100 474,17 грн 24 % річних і 5 699,56 грн судового збору.

29.12.2015 Господарським судом Донецької області видано відповідні накази.

1.2. ПАТ "Аграрний фонд" 23.01.2020 звернулося до Господарського суду Донецької області (надійшла до суду 29.01.2020) зі скаргою № 02-08/1/145 на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - ВПВР управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області; державний виконавець), в якій просило:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця ВПВР управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області у виконавчому провадженні № 52018613;

- зобов`язати державного виконавця ВПВР управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області вжити у виконавчому провадженні № 52018613 усіх, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 29.12.2015.

1.3. Скаргу обґрунтовано нездійсненням державним виконавцем у період з 18.09.2017 до дати подання скарги (23.01.2020) всіх належних і передбачених Законом України "Про виконавче провадження" виконавчих дій щодо направлення запитів з метою виявлення, розшуку майна та грошових коштів боржника, а також щодо накладання арештів на майно та грошові кошти боржника. Отже не здійснено всіх дій для забезпечення виконання наказу Господарського суду Донецької області від 29.12.2015.

1.4. Державний виконавець, заперечуючи проти задоволення скарги ПАТ "Аграрний фонд" 23.01.2020 № 02-08/1/145, зазначив про виконання виконавчих проваджень державним виконавцем згідно з вимогами Закону України "Про виконавче провадження".

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.02.2020, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2020, скаргу ПАТ "Аграрний фонд" 23.01.2020 № 02-08/1/145 на бездіяльність державного виконавця задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця ВПВР управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області в частині своєчасності та періодичності перевірки майнового стану боржника: виявлення рахунків боржника, відкритих у банках, наявності у власності боржника нерухомого майна та транспортних засобів. Зобов`язано державного виконавця здійснити дії, направлені на отримання інформації щодо перевірки майнового стану боржника, а саме: виявлення рахунків боржника, відкритих у банках та наявності у власності боржника нерухомого майна та транспортних засобів. У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовлено.

2.2. Судові рішення аргументовано тим, що державний виконавець не вживав всіх передбачених законом заходів щодо вчасного та повного виконання рішення суду, шляхом розшуку майна, на яке можна звернути стягнення, направлення до всіх органів влади запитів, які відповідно до законодавства володіють інформацією про наявність майна, що свідчить про бездіяльність державного виконавця.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ВПВР управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області у касаційній скарзі просить ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2020 скасувати, відмовити у задоволенні скарги ПАТ "Аграрний фонд" 23.01.2020 № 02-08/1/145 у повному обсязі, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, що скаргу ПАТ "Аграрний фонд" 23.01.2020 № 02-08/1/145 державний виконавець отримав лише 17.02.2020, отже заперечення, надані відділом до суду першої інстанції містили загальний характер, без зазначення конкретних фактів.

Суди не врахували доводи відділу стосовно повних даних, які містяться в автоматизованій системі виконавчого провадження та до його доступу, оскільки у позивача обмежений доступ до інформації в автоматизованій системі щодо ознайомлення з направленими державним виконавцем запитами та відповідями на них, у той час як державний виконавець вживав всіх дій з виконання рішення суду.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Аграрний фонд" просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення у справі залишити без змін, зазначаючи про правильність висновків судів щодо бездіяльності державного виконавця в частині періодичності перевірки майнового стану боржника та проведення перевірки наявності відкритих рахунків боржника у банку у законодавчо встановлені строки, чого скаржник не спростував.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Згідно з ухвалою колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Дроботова Т. Б. - головуючий, Пільков К. М., Чумак Ю. Я. від 04.09.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ВПВР управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2020 у справі № 905/2486/15 у порядку письмового провадження.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.09.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду касаційної скарги у справі № 905/2486/15: Дроботова Т. Б. - головуючий, Зуєв В. А., Багай Н. О.

4.2. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржені у справі постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.3. За змістом статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

4.4. Згідно зі статтями 326, 327 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

4.5. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час звернення зі скаргою) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 18 цього Закону).

За змістом частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").

4.6. Як свідчать матеріали справи та установлено судом апеляційної інстанції, яким залишено без змін ухвалу суду першої інстанції, на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 08.12.2015 про стягнення з ТОВ "СП "Агроінвест" на користь ПАТ "Аграрний фонд" 279 496,00 грн попередньої оплати, 100 474,17 грн 24 % річних і 5 699,56 грн судового збору, суд 29.12.2015 видав відповідні накази.

Суди попередніх інстанцій також установили, що 21.07.2016 головним державним виконавцем Ясинуватського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Філончук Д. П. на підставі заяви стягувача - ПАТ "Аграрний фонд" від 21.07.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52018914 з примусового виконання наказу від 29.12.2015 у справі № 905/2486/15 про стягнення з ТОВ "СП "Агроінвест" на користь ПАТ "Аграрний фонд" витрат зі сплати судового збору в сумі 5 699,56 грн.

У подальшому зазначене виконавче провадження було передане на виконання до Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області в межах зведеного виконавчого провадження щодо боржника - ТОВ "СП "Агроінвест", що підтверджується Інформацією про виконавче провадження станом на 27.01.2020.

11.09.2017 постановою виконуючого обов`язки начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Бутко О. В. про передачу виконавчого провадження за поданням начальника ВПВР управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буханцева О. В. у зв`язку зі складністю та необхідністю організувати неупереджене виконання виконавчих документів, зведене виконавче провадження про стягнення з ТОВ "СП "Агроінвест" було передане з Приморського відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області до ВПВР управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

15.09.2017 державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області Мироненко І.В. винесено постанову про виведення виконавчого провадження у справі № 905/2486/15 зі складу зведеного виконавчого провадження та про передачу його до ВПВР управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Постановою від 18.09.2017 про прийняття виконавчого провадження головний державний виконавець ВПВР управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Григорян Г. Ю. прийняв до виконання виконавче провадження.

27.09.2017 у зв`язку з тим, що на примусовому виконанні у відділі знаходиться декілька виконавчих проваджень стосовно боржника - ТОВ "СП "Агроінвест", зокрема виконавчі провадження ВП № 52018914, ВП 52018613 та ВП 50787554, головним державним виконавцем ВПВР Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Григорян Г. Ю. винесено постанову про об`єднання вказаних виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 54796105.

Суди установили, що з вересня 2017 виконання наказу від 29.12.2015 у справі № 905/2486/15 здійснюється одним і тим же державним виконавцем - Григорян Г. Ю. в межах зведеного виконавчого провадження ВП 61290431, в якому об`єднано виконавчі провадження ВП 50787554, ВП 52018613, ВП 52018914.

4.7. Згідно зі статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній з 05.10.2016, яка діяла на час об`єднання виконавчих проваджень у зведене) заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За змістом частини 1 статті 48 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин (частини 1, 2 статті 56 Закону).

Суд апеляційної інстанції установив, що державний виконавець Григорян Г. Ю. до матеріалів справи надав: постанову від 27.10.2017 про накладення арешту на грошові кошти боржника, які містяться на рахунках Краматорської філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Краматорськ, Донецького регіонального управління ПАТ КБ "Приватбанк", Філії Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" м. Краматорськ, в межах суми 540 312,39 грн, що стягується у зведеному виконавчому провадженні, до якої входить, зокрема сума судового збору 5 699,56 грн, стягнута наказом від 29.12.2015 у справі № 905/2486/15; вказана постанова направлена відповідним банківським установам для виконання; постанову від 13.11.2017 про накладення арешту на майно боржника в межах суми, що стягується у зведеному виконавчому провадженні 540 312,39 грн, до якої входить, зокрема сума 5 699,56 грн судового збору, стягнута наказом від 29.12.2015 у справі № 905/2486/15; на підставі вказаної постанови 13.11.2017 на все рухоме майно боржника накладено заборону щодо його відчуження, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Отже, державний виконавець Григорян Г. Ю. після прийняття 18.09.2017 виконавчого провадження до виконання в межах зведеного виконавчого провадження здійснив виконавчі дії щодо накладення арешту на майно та грошові кошти боржника, у зв`язку з чим суди відхилили посилання ПАТ "Аграрний фонд" на те, що державний виконавець в межах виконання наказу від 29.12.2015 у справі № 905/2486/15 не здійснював виконавчих дій щодо накладення арешту на майно та грошових коштів боржника.

Крім того, суд установив, що державний виконавець під час виконавчого провадження з метою розшуку майна боржника (ТОВ "СП "Агроінвест") направляв запити до відповідних обліково-реєстраційних установ та реєстрів, від яких в йому надходили відповіді. Зокрема, для виявлення рахунків боржника державний виконавець направив запити: від 20.09.2017 запит № 31206295; від 26.10.2017 запит № 32250886; від 13.11.2017 запит № 32891800; від 14.11.2017 запит № 32930830 та від 20.06.2018 запит № 41688795.

Водночас, за змістом частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Проте, суди установили, що державний виконавець, в порушення частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", запитів з метою виявлення рахунків боржника не направляв більше як півтора роки, що свідчить про бездіяльність державного виконавця в цій частині. Зазначене скаржником не спростовано.

4.8. Статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій, а у частині 3 зазначеної норми передбачено, що платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Суди установили, що державний виконавець Григорян Г. Ю. наклав арешт на рахунки боржника в банках, в яких були виявлені рахунки, та направив до цих банків платіжні доручення для безспірного списання суми боргу в межах суми, що стягується у зведеному виконавчому провадженні, зокрема, платіжні доручення від 14.11.2017, 07.02.2018 та 10.07.2018, які були частково оплачені на суму 388,93 грн. Зазначені грошові кошти на підставі відповідних розпоряджень державного виконавця були направлені на погашення витрат на проведення виконавчих дій в порядку, передбаченому статтею 45 Закону.

Проте в подальшому (більше ніж півтора роки) державний виконавець не здійснював дій щодо безспірного списання грошових сум шляхом направлення платіжних доручень відповідним банкам.

4.9. Суди установили, що державний виконавець Григорян Г. Ю. з метою виявлення майна боржника в період з 18.09.2017 до дати звернення стягувача зі скаргою на бездіяльність державного виконавця направив такі запити:

- 12.02.2018 на адреси: Регіонального сервісного центру МВС України у Донецькій області; Державіаслужби України; Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області та Державної служби інтелектуальної власності України;

- 11.07.2018 на адреси: Регіонального сервісного центру МВС України у Донецькій області; Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області; Маріупольської філії ДП "Адміністрація морських портів України"; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; Головного управління Держпраці у Донецькій області; Українського агентства з авторських та суміжних прав; Державної служби України з безпеки на транспорті та Головного управління регіональної статистики;

- 29.07.2019 на адреси Регіонального сервісного центру МВС України у Донецькій області; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Маріупольської філії ДП "Адміністрація морських портів України"; Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; Державіаслужби України; Українського агентства з авторських прав та суміжних прав та Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області;

- 22.01.2020 на адреси Державіаслужби України; Українського агентства з авторських прав та суміжних прав; Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області; Маріупольської філії ДП "Адміністрація морських портів України"; Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду, що оскільки на час винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали від 20.02.2020 не сплив встановлений частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" тримісячний строк з моменту направлення останнього запиту щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав до: Державіаслужби України; Українського агентства з авторських прав та суміжних прав; Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області; Маріупольської філії ДП "Адміністрація морських портів України"; Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (22.01.2020), посилання стягувача на бездіяльність державного виконавця в цій частині не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи.

Водночас, оскільки 22.01.2020 державний виконавець запит на адресу Регіонального сервісного центру МВС України у Донецькій області з метою визначення наявності у власності боржника транспортних засобів не направляв, і такий запит було направлено лише 29.07.2019, доводи стягувача про наявність бездіяльності з боку державного виконавця в цій частині визнані обґрунтованими.

Суди зазначили про ненадання належних доказів на підтвердження здійснення державним виконавцем дій, направлених на виявлення нерухомого майна, яке рахується за боржником згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та Державного реєстру Іпотек, а надану державним виконавцем інформаційну довідку про відсутність у боржника прав власності на нерухоме майно та відповідні заборони щодо його відчуження, визнано неналежним доказом, оскільки з витягу, який додано до зазначеної інформаційної довідки, не можливо встановити, з якого саме реєстру сформований цей витяг, адже він не має початку та не містить дати формування, що унеможливлює встановлення актуальності зазначеної в цьому документі інформації та як ця довідка стосується виконавчого провадження, яке є предметом розгляду у цій справі.

4.10. Судами також визнано безпідставними посилання стягувача на бездіяльність державного виконавця в частині прийнятті рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням, оскільки нормами чинного законодавства України передбачено юридичні санкції у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від виконання таких зобов`язань.

4.11. Ураховуючи наведене, з огляду на положення Закону України "Про виконавче провадження" та беручи до уваги установлені судами обставини, колегія суддів вважає правильним висновок судів про часткове задоволення скарги ПАТ "Аграрний фонд" від 23.01.2020 № 02-08/1/145 на бездіяльність державного виконавця.

4.12. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для часткового задоволення скарги, і зводяться до незгоди із судовим рішенням.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

За змістом частини 1 статті 309 цього кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. Викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника щодо наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не можуть бути підставою для скасування оскаржених у справі судових рішень, оскільки вони не спростовують установленого судами та зводяться до незгоди з судовими рішеннями.

5.3. Ураховуючи викладене, беручи до уваги обставини, встановлені судами, а також те, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано норми процесуального права, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування оскаржених судових рішень у справі та задоволення касаційної скарги.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки підстав для скасування постанови та ухвали, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2020 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.02.2020 у справі № 905/2486/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді В. А. Зуєв

Н. О. Багай